В ОДН, деякі запитання можуть бути кращими за інші. Наприклад, використавши запитання іншого типу чи змінивши його формулювання, можна допомогти учням ширше продемонструвати своє розуміння; спростити рівень мовної складності, активізувати вищі процеси мислення; зменшити кількість запитань, що необхідні для оцінки розуміння в певного учня. Метод стратегічного опитування дає змогу:
• з'ясувати, що учні знають, розуміють, уміють робити, шляхом аналізу їхніх відповідей;
• виявляти прогалини у знаннях, виправляти помилки в розумінні та давати додаткові завдання підвищеної складності;
• визначати найефективніші методи навчання та викладання. Питання вдосконалення практики опитування добре висвітлені в численних методичних публікаціях. Нижче, у вставці 4.5, пропонуємо контрольну таблицю для вивчення прийомів формулювання запитань, яку можна використовувати для саморефлексії та спостереження за роботою колег.
Вставка 4.5. Контрольна таблиця: наскільки ефективно вчитель застосовує метод стратегічного опитування на уроці?
Ставте позначку навпроти відповідного пункту щоразу, коли помічаєте в роботі вчителя та учнів наступні дії.
Учитель:
❖ чітко пояснює основну мету запитань;
❖ ставить закриті запитання;
❖ ставить відкриті запитання;
❖ проводить опитування перед початком навчальної діяльності для з'ясування попереднього досвіду учнів;
❖ ставить запитання для перевірки фактологічних знань учнів;
❖ ставить запитання для активізації мислення вищого порядку;
❖ ставить запитання, які спонукають учнів до обмірковування власної навчальної діяльності у процесі виконання завдання;
❖ ставить запитання, які спонукають учнів мислити, аналізувати та давати розгорнуті відповіді;
❖ ставить запитання в різний спосіб;
❖ чекає на відповідь учня;
❖ використовує різноманітні стратегії, щоб заохотити учнів спершу поміркувати над своїми відповідями (наприклад: «поговори з партнером», «один-два-чотири» або не поспішає викликати учнів, які підняли руку, а пропонує їм ще трішки подумати);
❖ позитивно реагує на відповіді учнів;
❖ уважно слухає учнів;
❖ ставить запитання для перевірки рівня розуміння наприкінці навчальної діяльності;
❖ змінює методику викладання з урахуванням учнівських відповідей;
❖ розвиває учнівські відповіді, навіть якщо вони неправильні, використовує їх як основу для подальшого навчання;
❖ ставить запитання різним учням, намагаючись охопити весь клас;
❖ заохочує учнів ставити запитання одне одному;
❖ надає учням змогу відповідати на запитання в різний спосіб.
Учні:
❖ ставлять запитання вчителю;
❖ ставлять запитання одне одному;
❖ ставлять запитання собі.
Зворотний зв'язок
Якісний зворотний зв'язок дає учням зрозуміти, яким чином вони можуть підвищити свій рівень успішності. Така практика найефективніша, коли:
❖ учні добре усвідомлюють, що зворотний зв'язок як метод, та конкретні зауваження вчителя, покликані допомогти їм навчатися краще;
❖ він надається у контексті відповідної навчальної діяльності;
❖ він є постійною складовою навчання та викладання;
❖ забезпечується у процесі та по завершенні навчальної діяльності;
❖ надається не в письмовій, а в усній формі (коментарі, зауваження, розмова з учнем);
❖ супроводжується позитивною мімікою, тоном і жестами;
❖ він є чітким і стосується не самого учня, а його навчальних цілей;
❖ в ньому підкреслюється важливість і значення наполегливості учня;
❖ допомагає учневі впевнитися в тому, що його дії правильні і що він на правильному шляху;
❖ він виражає загальну оцінку та містить додаткову інформацію.
❖ учням дають час поміркувати над коментарями вчителя і можливість на них відповісти;
❖ заохочує учня ставити запитання, щоб точніше зрозуміти свої навчальні результати;
❖ свідчить про те, що вчитель уважно слухає учня;
❖ вказує на те, якими навчальними підходами й стратегіями варто скористатися учневі, аби покращити свій рівень успішності;
❖ він задає напрям та окреслює конкретне завдання, переводячи учня на наступний етап навчання;
❖ забезпечує достатній рівень допомоги, аби надалі учень міг працювати самостійно;
❖ надається гнучко та змінюється з урахуванням різних відповідей і навчальних потреб учнів;
❖ має на меті заохочувати та розвивати ентузіазм до навчання;
❖ він використовується у поєднанні з опитуванням, моделюванням і поясненням.