Оперуповноважений КМСД організує і здійснює профілактичні заходи як загальні, так і спеціальні

До загальних заходів належать:

1) вивчення особи, особливостей рис характеру і поведінки неповнолітнього правопорушника, стану його фізичного і психічного здоров’я;

2) організація контролю за поведінкою неповнолітнього в сім’ї, за місцем навчання і у сфері дозвілля;

3) організація і застосування заходів профілактичного впливу: роз’яснення наслідків антигромадської поведінки; переконання у необхідності законослухняної поведінки; залучення до суспільно"корисної діяльності; попередження про відповідальність; застосування заходів адміністративного або іншого правового впливу;

4) аналіз змін у поведінці неповнолітнього під час перебування на обліку;

5) вплив на криміногенне чи антисуспільне оточення неповнолітнього: виявлення і використання джерел позитивного впливу; попередження фактів негативного впливу дорослих; виявлення місць концентрації групи антисуспільної спрямованості, у складі якої знаходиться неповнолітній.

До спеціальних профілактичних заходів належать:

1) залучення до профілактичної роботи інших суб’єктів, які проводять індивідуально"профілактичну і виховну роботу з неповнолітнім правопорушником та організація взаємодії з ними;

2) виявлення та усунення причин і умов, що сприяють протиправній поведінці підлітка, інформування відповідних суб’єктів щодо прийняття заходів з їх усунення;

3) перевірка поведінки неповнолітніх у вільний від навчання час, у період канікул; виявлення місць проведення неповнолітнім дозвілля;

4) застосування заходів для нормалізації обстановки в сім’ї, за місцем навчання, у разі необхідності порушення клопотання про позбавлення батьківських прав, влаштування неповнолітніх до шкіл"інтернатів;

5) виявлення фактів підготовки чи вчинення неповнолітніми протиправних дій, застосування попереджувальних заходів;

6) роз’єднання групи антисуспільної спрямованості, учасником якої є неповнолітній та інші.

Наведений перелік профілактичних заходів не є вичерпним. З урахуванням особи неповнолітнього, його інтересів, нахилів поведінки та безпосереднього мікрооточення можуть бути застосовані й інші заходи, використані можливості значно ширшого кола суб’єктів

профілактичної діяльності [12, с.36"37].Б.П. Прудников до адміністративно"попереджувальних заходів, які сприяють профілактиці дитячої безпритульності і бездоглядності відносить:

• адміністративний нагляд за особами, які відбували покарання за злочини, пов’язані із втягненням неповнолітніх у злочинну діяльність, та звільнені з місць позбавлення волі;
• перевірка документів, що засвідчують особу;
• привід, реєстрація і офіційне застереження батьків, які негативно впливають на своїх неповнолітніх дітей, про неприпустимість антигромадської поведінки;
• різні перевірки, особистий огляд [13, с.218].

Одні заходи спрямовані безпосередньо на

• попередження вчинення особою нового правопорушення (наприклад, адміністративний нагляд органів внутрішніх справ за особами, які звільнилися з місць позбавлення волі, огляд, перевірка документів),
• інші сприяють дотриманню громадянами своїх законних обов’язків (наприклад, офіційне попередження батьків, які негативно впливають на своїх неповнолітніх дітей, про неприпустимість антигромадської поведінки).

Особливу групу складають так звані лікувально"попереджувальні заходи примусу, призначення яких полягає не тільки в забезпеченні громадської безпеки, але й у лікуванні небезпечних для суспільства душевнохворих, алкоголіків тощо [13, с.218"219].

.

Так, якщо заходи кримінально"правової профілактики в основному пов’язані із залякуванням особи шляхом можливого кримінального покарання і наслідками, що випливають з нього, а виховні спираються головним чином на переконання, то адміністративно"правові заходи поєднують і державний примус і моральний вплив (наприклад, попередження або покладання обов’язків принести вибачення потерпілому за заподіяння моральної шкоди чи матеріальних збитків) [13, с.233].

Колектив російський науковців зазначають, що індивідуальна профілактика злочинів неповнолітніх складається з двох основних стадій:

1) виявлення неповнолітніх, від яких можна чекати вчинення злочинів,

2) безпосереднє здійснення профілактичних заходів.

У кожній стадії можна виділити декілька етапів.

На стадії виявлення неповнолітніх, від яких можна чекати вчинення злочинів виділяють три етапи.

На першому етапі проводиться

1) вивчення оперативної обстановки в районі, місті. Після отримання інформації здійснюється її аналіз.

На другому етапі

1) відібрана інформація дає змогу виявити неповнолітніх, чия поведінка і спосіб життя свідчать про можливість вчинення ними правопорушень.

До джерел інформації відносяться профілактичні, оперативно"розшукові, оперативно"довідкові, реєстраційні обліки органів внутрішніх справ, матеріали кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, протоколи затримання неповнолітніх працівниками органів внутрішніх справ, заяви та повідомлення громадян, посадових осіб, організацій та установ, повідомлення навчальних закладів.

Методи збору інформації різноманітні: спостереження, бесіда, допит, вивчення документів, проведення цільових рейдів та операцій.

На третьому етапі

1) проводиться поглиблене вивчення виявлених неповнолітніх: наявність досвіду вчинення злочинів та інших правопорушень, поведінка в минулому, індивідуальні особливості особистості.

Виявляються не тільки негативні властивості, але й позитивні сторони, на які слід спиратися при проведенні індивідуально"профілактичної роботи.

Основною метою стадії безпосереднього здійснення профілактичних заходів є усунення,нейтралізація факторів, що зумовлюють злочинну поведінку неповнолітніх.

Ці заходи спрямовані на

• усунення несприятливих умов їхнього виховання та розвитку,
• роз’єднання або переорієнтацію кримінальної групи, до якої входить неповнолітній, виховний вплив на неповнолітнього і його батьків (законних представників) [5, с.177"178].

Р.І. Благута зазначає, що окрім суто правоохоронних та оперативно"розшукових заходів,а також процесуальних дій та заходів кримінально"процесуального примусу, профілактика делінквентної поведінки дітей повинна передбачати комплекс спеціальних психологічних заходів:

1) виявлення підлітків з особистісними якостями, що свідчать про їх підвищену

вразливість у кримінальному плані;

2) проведення з ними виховної роботи, спрямованої на зниження індивідуальної делінквентності.

Отримання всебічної інформації про делінквентність конкретного неповнолітнього в процесі індивідуальної профілактики делінквентної поведінки може досягатися наступним чином:

а) вивчення психологічних особливостей особи та віднесення її до відповідного соціально психологічного типу правопорушника.

б) вивчення особливостей мікросередовища, в якому виховується неповнолітнійТому завданням індивідуальної профілактики делінквентної поведінки неповнолітнього є вивчення можливостей позитивного впливу на нього мікросередовища з метою зниження його делінквентності [14, с.126"128].

Н.М. Крестовська пропонує ввести такий обмежувальний захід, як комендантська години, який би був одночасно і засобом попередження злочинності неповнолітніх, і способом захисту прав дитини, передусім, від неправомірної поведінки дорослих [15, с.297].

«Вирішувати проблеми дитячої злочинності шляхом записування всіх підлітків у потенційні малолітні злочинці неправильно. До того ж, якщо людина схильна до правопорушень, вона їх вчинить і вдень», – зазначив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова М. Міщенко. Нагадаємо, що навесні 2008 року комендантську годину для дітей було введено в Росії. «Недитячим часом» вважається проміжок між 22:00 і 6:00 за місцевим часом. «Комендантська година» діяла в 15 регіонах Росії. За даними голови МВС Рашида Нургалієва, за підсумками 11 місяців 2008 року в Липецькій області кількість злочинів, вчинених неповнолітніми або за їх співучасті, скоротилася на 11,6%, а в нічний час – на 4,5%.

Отже, «притягнути» до таких цифр комендантську годину не вийде навіть з великою натяжкою [16].

В Україні «комендантську годину» встановлено в декількох містах. Проте на нашу думку встановлення «комендантської години» для дітей слід вважати порушенням свободи пересування, адже це суперечить, Конституції України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» [17]. Окрім цього, будь"яке обмеження свободи пересування повинно бути врегульоване відповідним законом України, а не підзаконними актами.

Отже, усі заходи профілактики правопорушень серед дітей можна поділити на три групи.

До першої групи заходів профілактики правопорушень відносяться соціальні, економічні,просвітницькі, організаційні заходи, які спрямовані на підтримку сімей з дітьми,захист прав дитини.

Друга група заходів профілактики правопорушень має на меті нейтралізувати поширення окремих негативних явищ, які існують в суспільстві або в соціальній групі. Тобто ця група заходів спрямована на усунення виражених чинників ризику, які за певних умов можуть призвести до виходу дитини з сім’ї, вчинення правопорушення.

До третьої групи відносяться так звані реабілітаційні заходи, які безпосередньо стосуються правопорушників, бездоглядних і безпритульних дітей та їх батьків або осіб, які їх замінюють.

Висновки. Для вдосконалення нормативно"правового регулювання адміністративно правових заходів профілактики правопорушень серед дітей,

Поиск по сайту: