Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Великий князь Аттила (406—453), покровитель аріянства



В офіційній історії відомості про Аттилу, його світогляд і діяння надзвичайно спотворенні, нерідко взагалі перевернуті з ніг на голову. Цю видатну особистість зазвичай представляють як монголоїда з непропорційно великою головою і як уособлення дикої агресії, що несе одні тільки руйнування для Західної цивілізації. Натомість, на відміну від церковної традиції, Аттила (Гатило) в північно-європейському епосі практично не відрізняється від готських королів і характеризується як доброчесний славний правитель, гостинний і справедливий з васалами. Такий образ розвивається в скандинавських піснях «Старшої Едди» і героїчній поемі «Пісня про Нібелунгів».

«З праць Пріска та Йордана випливає, що європейські гуни були найгуманнішим народом у тогочасній Європі, але пізніші фальсифікатори історії зліпили з них дикого азійського монстра. Наведу лише один приклад. Серед членів візантійського посольства до гунів був змовник на життя Гатила. Змова була викрита. Якби гуни були азійською ордою, то не лише він, але й усе посольство було б негайно страчене. Візантійський імператор у подібному випадку напевно стратив би принаймні змовника. А що ж Гатило? За відносно невеликий викуп відпустив змовника після того, як той покаявся» (Кіндратенко Анатолій Миколайович. Гуни – предки українців).

«Будь-хто може подивитися у словник і переконатися, що німецьке Hune (хюне чи гюне) – богатир, велетень. А давні автори повідомляють, що наші предки були дужими і високими на зріст: “Вони (склавени та анти) дуже високого зросту й величезної сили”, писав Прокопій. У ті часи фізична сила часто була вирішальною у суперечках і викликала повагу. Не дивно, що наших пращурів називали Hunen=Гуни=велетні. Про це пише також М. Грушевський із посиланням на німецького дослідника Крека...» – продовжує професор Анатолій Кіндратенко.

EMPIRE OF ATTILA. Слов’янська імперія великого князя Аттили від Каспію до Північного моря.
Джерело: Shepherd, William R. Historical Atlas. New York: Henry Holt and Company, 1923.

Найбільше інформації про Аттилу залишив Пріск Панійський – візантійський дипломат, історик і письменник, який брав участь у візантійському посольстві до імператора гунів, яких Пріск також називає скіфами. «Виявилось, що за працею Пріска можна встановити мову, якою говорив Гатило («Аттила»). Гатило та його оточення говорили мовою «скіфською». Це була та сама мова, в якій звучали названі Пріском та Йорданом слова "кам" (пиво), "мед", "страва" та "вар", це була мова наших пращурів.
Пріск та Йордан наводять і кілька імен гунів-скіфів, які або мають давньоукраїнське походження, або легко зводяться до українських за правилами української та латинської граматик: Валамер (Володимир), Вледа (Влад, Володя), Онигисій (сучасне Онисій), Беріг (згадаймо оберіг, зберігати), Басих (від басий – красивий або багатий) та інші»
(Кіндратенко Анатолій Миколайович. Гуни – предки українців).

Аттила, король гунів у мітрі єпископа, що вказує на його духовний сан чи релігійну місію.
Ілюстрація з Нюрнбезької хроніки (лат. Liber Chronicarum), однієї з перших друкованих книг, 1493 р.

А ось що пише дослідник гуннів з США Роман Пилип: «Коли ж я випадково взяв в руки видання Gibbon’s "The fall of Roman Empire" і прочитав опис Пріска Паннійського про гуннів, то зрозумів, що тут описано моїх предків до найменших деталей. То включало вишиті сорочки з переважаючими червоними чорними та жовтими кольорами (що цікаво, орнамент нашивався на сорочку, а не вишивався на ній), той самий козацький Чуб, ті самі широкі рукави, які звужувалися на зап’ясті, ті самі жупани (Прокопій Кессарійський навіть дивується, навіщо ховати шерсть всередину). Я вже не говорю про такі речі як вирізьблені доми (які так і називають – ХАТА), вирізьблені з одного кавалка дерева човни, укріплення з возів, панахиду, яку названо СТРАВОЮ, та масу іншого, зокрема імена командуючих, що дуже співзвучні з такими відомими словами як РУС, ХЕЛХОЛ, МАМАЙ.

Користуючись знаннями латинської мови і науковими перекладами з інших мов, я дійшов того ж самого висновку, що й книга “Арійський стандарт” (2004), але користуючись виключно історичними оригіналами та їх копіями. Наша історія – то є історія одного народу, якому давали різні назви історики різних часів, і то можна досить чітко довести, користуючись виключно першоджерелами, а не перекладами з перекладів» (Роман Пилип. Від скіфів до українців).

Фальсифікатори історії прагнули показати скіфів-готів-гунів-слов’ян жорстокими дикунами, а також наповнити їхню внутрішню історію суцільними зрадами і війнами. Чого варта вставка в «Гетику» Йордана про те, що король остготів Вінітар «послав військо в межі антів і, коли вступив туди, у першій битві був переможений, але надалі діяв рішучіше й розіп’яв короля їхнього Божа з синами його і 70 старійшинами для залякування».

По-перше, описана подія абсолютно неможлива, адже готи як аріяни не застосовували страти через розп’яття, бо вважали це зневагою Ісуса Хреста. Аріянський імператор Костянтин Великий ще в 313 р. скасував смертну кару через розп’яття.

По-друге, можна прослідкувати походження цієї вигадки. Річ у тім, що число 70 має символічне значення в іудейській традиції. Так, у книзі «Числа» Мойсей зібрав «сімдесятеро чоловік зо старших народу, і поставив їх навколо скинії» (11:24). Така ж сама вставка зроблена в Євангеліє про 70 «додаткових апостолів». Це вказує на релігійний підтекст вигадки про розп’яття: автор вставки вважав аріян єретиками, а аріянство – небезпечним лжевченням.

Погляньте, як зображені аріяни на візантійській мозаїці 12 ст. в соборі Санта Марія Ассунта на острові Торчелло, що належить до Венеції. Це фрагмент сцени «Страшного суду»: суворі іудохристиянські ангели поплять у пекельному вогні аріянських монахів, єпископів, князів і старшину.

Страшний суд. Венеція, 12 ст.

Нижче на мозаїці зображені аріяни, які нагадують чи то готів, чи то руських воїнів, чи то козаків: вони русяві, з чубами, вусами і сережками у вусі.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.