До основних шляхів активізації діяльності Держстандарту України у зазначених міжнародних і європейських організаціях можна віднести:
створення нових ТКУ, які мали б можливість працювати в таких важливих галузях, як кінематографія, фотографія, акустика, медицина і лікувальні засоби та апаратура, спорт і туризм тощо, з тим, щоб з часом досягти 100охоплення роботи ISO і ІЕС (на сьогодні Україною в ISO охоплено лише 30,9 технічних комітетів та підкомітетів, а в ІЕС – 67,2%);
розроблення пропозицій щодо фінансування українських ТК із стандартизації, виходячи з пріоритетних науково-технічних напрямів, визначених у Концепції державної промислової політики України від 29.02.96 р. № 272 та постанови КМУ від 19.03.97 р. №244. Передусім, слід фінансувати ті ТКУ, які беруть найбільш активну участь у роботі ISO, її комітетах, ІЕС
та міжнародних і європейських організаціях з систем сертифікації, якості та забезпечення якості;
підвищення активності ТКУ в роботі ISO та ІЕС на ранніх стадіях проектів міжнародних стандартів (на стадії пропозиції, підготовчій стадії, стадії комітету) за рахунок збільшення кількості голосувань з редакційними та технічними коментарями і зауваженнями, а також діяльність у схемах IECQ і ІЕСЕЕ, розробка концепції представництва України в них і порядку сертифікації електрообладнання та електронних компонентів за зазначеними схемами.
Отже, підсумовуючи результати діяльності Держспоживстандарту України в міжнародних і європейських організаціях зі стандартизації, метрології, сертифікації і акредитації, можна дійти висновку про значну активізацію його діяльності, а також про значний інтерес з боку цих організацій до співробітництва з Україною. Діяльність Держспоживстандарту в галузі міжнародної стандартизації була схвалена 20-ю Генеральною асамблеєю ISO (20 – 24 вересня 1997 р., м.Женева, Швейцарія). Керівництво ІЕС теж відзначило, що за результатами роботи Держстандарту Україна посяде одне з провідних місць в ІЕС.
Національні стандарти державної системи стандартизації України, якими встановлюються вимоги щодо організації робіт зі стандартизації, порядку розробки, узгодження, затвердження та впровадження стандартів і технічних умов, гармонізовані з вимогами ISO та IEC.
Україна взяла на себе зобов’язання щодо гармонізації законодавства, норм правил та стандартів, а також процедур оцінки відповідності (сертифікації) у напрямі зближення з європейськими в рамках виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (статті 51, 56). Таке ж зобов’язання міститься в Меморандумі економічної політики уряду України, узгодженому з Міжнародним Валютним Фондом.
Удосконалення національної системи стандартизації та сертифікації з метою її зближення з міжнародною і європейською є головним напрямом розвитку, що в повній мірі відповідає принципам Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі СОТ.
Участь у роботі Міждержавної Ради з питань стандартизації, метрології та сертифікації (МДР) Держспоживстандарт України розглядає як участь у регіональній організації міжнародної організації із стандартизації ISO–EASC. EASC визнана ISO як регіональна організація зі стандартизації 12 країн СНД, які подали заяви щодо вступу до СОТ. За програмами міждержавної стандартизації з розробки стандартів, що діятимуть на території країн СНД, переважна більшість із них гармонізована з міжнародними.
Рисунок 5.2. Зв’язки Держспоживстандарту України з міжнародними і європейськими організаціями з системи забезпечення якості
У рамках роботи МДР в Україні функціонує 34 міждержавних комітети з найважливіших напрямів науково-технічної діяльності, якими розроблено близько 600 міждержавних стандартів (ГОСТ).
На розгляд 11 засідання МДР Держспоживстандарт України виносив низку заходів щодо впровадження на регіональному рівні (країни СНД) міжнародних і європейських стандартів, зокрема:
розробка програми прямого впровадження міжнародних та європейських стандартів, як міждержавних, на продукцію, що взаємно постачається, та методи її випробування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.97 р. № 244;
розробка програми міжлабораторних порівняльних випробувань продукції, що взаємно постачається та підлягає обов’язковій сертифікації, виходячи із загальновизнаної світової практики проведення подібних випробувань для забезпечення високого рівня достовірності результатів випробувань і, як наслідок, безпечності продукції для життя, здоров’я громадян і довкілля.