Культура й духовне життя в Україні у 1956-1964 рр

Усунення М. Хрущова від влади

Причини. Зростання невдоволення політикою М. Хрущова серед різних верств населення у звязку з ростом цін, замороженням зарплатні, дефіцитом товарів, наступом на особисте господарство селян, формуванням нового «культу особи» та ін. Хвиля робітничих виступів у Краматорську, Черкасах, Харкові, Києві. Найбільші – 1962 р. у Донецьку, Жданові (тепер – Маріуполь) та новочеркаську (війська розстріляли 7-тисячну демонстрацію), 1963 р. – у Кривого Розі. Незадоволеність партийного керівництва «волюнтаризмом» М. Хрущова, скороченням партійного аппарату та втратою привілеїв, поглибленням демократичних процесів.

Результат. 14 жовтня 1964 р. пленум ЦК КПРС звільнив М. Хрущова з усіх посад «за станом здоров я» (сама можливість такого кроку булла великою заслугою самого М. Хрущова!). Першим секретарем ЦК КПРС став Л. Брежнєв, головою Ради Міністрів – О. Косигін.

Культура й духовне життя в Україні у 1956-1964 рр.

Освіта. Шкільна реформа 1959 р. (впровадження обов язкової восьмирічної освіти, перетворення 10-річних шкіл на 11-річні, створення матеріальної бази для оволодіння учнями робітничими професіями). Русифікація освіти (згідно зі шкільною реформою 1959 р. зафіксовано положення про факультатівність вивчення української мови в школі; наказ Міністерства освіти УРСР, згідно з яким російська мовастала обовязковою для вчителів, а українську можна було вивчати за бажанням). Неухільне зменшення кількості укранських шкіл (у 1959-1965 рр. Їх поменшало майже на 2 тис.). Зростання кількості вузів, технікумів, профтехучилищ. Недостатня матеріальна база спеціальних навчальних закладів. Викладання у вищих навчальних закладах переважно російською мовою.

1953 р. – обовязкове семірічне навчання.

1958 р. Новий шкільний закон про освіту.

1959 р. Реформа освіти в Україні.

1960-61 – обовязкове 8-річне напвчання.

Наука. Розгортання науково-технічної революції. Збільшення бюджетних витрат на розвиток науки. Провідна роль Академії наук УРСР на чолі з Ою Палладіним (до 1962 р.) та Б. Патоном (з 1962 р.) Створення Обчислювального центру на чолі з В. Глушковим (1957 р.), який працював над створенням електронно-обчислювальних машин для управління виробничим процесом. Розробка нових технологій Інститутом електрозварювання на чолі з Б. Патоном. Дослідження проблем атомної енергетики у Харківському фізико-технічному інституті на чолі з І.Курчатовим. Розробка Інститутом механіки АН УРСР рекомендацій щодо створення міжконтинентальних ракет, дослідження теорії конструктивної міцності пластмасс тощо. Створення в 1960 р. в Інституті фізики ядерного реактора, за допомогою якого здійснювалися дослідження атомного ядра. Внесок українських учених у розвиток космонавтики (участь у запуску першого супутника Землі в 1957 р. тощо). Розробка нових методів хірургічного лікування серцевих захворювань під керівництвом М. Амосова. Видання першої багатотомної «Української Радянської Енциклопедії», «Українського історичнного журналу», журналу «Народна творчість та етнографія» та ін.

Література. Реабілітація українських поетів та письменників: О. Олеся, Т. Воронова, В. Чумака, О. Досвітнього та ін. Виступ на користь української мов письменників М. Рильського, М. Бажана, С. Крижанівського та ін. Пожвавлення літературного життя (поштовхом стала стаття О. Довженка «Мистецтво живопису і сучасність» (1955 р.). Поява нових творів В. Сосюри «Розстріляе безсмертя» та «Мазепа» (не надруковані), Л. Первомайського «Дикий мед», Г. Тютюнника «Вир», М. Стельмаха «Кров людська –не водиця», «Хліб і сіль», О. гончара «Тронка» та ін. Виникнення плеяди молодих літераторів (В. Симоненко, Л. Костенко, М. Руденко, Д. Павличко, М. Вінграновський, Ю. Мушкетик, І. Драч та ін.)

Мистецтво. Збагачення музичного мистецтва новими творами С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, братів Майбород, А. Штогаренко та ін. Плідна праця композиторів-піснярів О. Білаша, А. Філіпченка, І. Шамо. Пошук нових форм творчості українських художників (М. Божій, М.Дерегус, В. Касіян, Т. Яблонська, В. Зарецький тощо). Нові ідеї у творчості українських скульпторів: спорудження памятника Великому Кобзареві в Москві (М. Грисюк, Ю. Сінкевич, А. Фуженко), відкриття памятника І. Франку у Львові (В. Борисенко, Е. Мисько та ін.) тощо. Зростання інтересу до театрального мистецтва (плідна праця режисерів Г. Юри, М. Крушельницького, В. Скляренка та ін.: талановита гра акторів А. Бучми, В. Добровольського, Ю. Лаврова, Н. Ужвій тощо)

«Шістдесятники»

Період діяльності – 60-ті рр. XX cт.

Учасники: Лесь Танюк, І. Драч, М. Вінграновський, І. Світличний, А. Горська та ін.

Суть поняття: Покоління молодих літераторів та митців – учасників руху за оновлення радянського суспільства на демократични засадах.

Мета: Скасування ідеологічних обмежень в галузі культури, відродження рідної мови, піднесенння національної свідомості й людської гідності. Пошук нових ідей, гуманізм.

Діяльність: Створення Клубу творчої молоді в Києві (1960 р.) – першого осередку «шістдесятників», який займався пропагуванням українських народних традицій, організацією різних мистецьких гуртків, пошуком місць маслових поховань жертв та ін. Піднесення загальнолюдських ідеалів.

Поиск по сайту: