Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Головуючого-судді: Сапіги В.П.,



Суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.,

З участю судових засідань Сердюк О.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій за №190427 від 24.06.2011 року на суму 3400 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що в самому акті перевірки вказано про те, що місце для куріння відведене в тамборі біля входу у заклад і відповідно розміщена наочна інформація про це, а тому вважає неправомірним накладення на позивача штрафу за неіснуюче порушення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року позов задоволено з тих підстав, що перевіряючими встановлено лише порушення вимог ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року за №329/95-ВР в частині нерозміщення наочної інформації про місце куріння та заборону куріння, разом з тим не встановлено порушення вимог закону в частині не обладнання спеціально відведених для куріння місць.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - РУ Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що 15.06.2011 року встановлено факт необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, чим порушено позивачем вимоги ст.15-2 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 15-2 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, зокрема, передбачено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!». У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжкою вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

Також ст. 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" також передбачено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону - 3400 грн.

Відповідно до п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою КМУ від 02.06.2003 року № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати перевірки

На підставі наказу № 90 від 15.06.2011 року «Про проведення фактичної перевірки», направлення № 126/32-1 від цього ж числа на проведення перевірки та відповідно до Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР 15.06.2011 року посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області здійснено перевірку кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання ОСОБА_2

При цьому встановлено факт необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, чим порушено суб»єктом господарювання вимоги ст.15-2 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР про що працівниками регіонального управління 15.06.2011 року складено акт перевірки № 128/32-1/НОМЕР_1.

На підставі вищенаведеного акту перевірки 24.06.2011 року регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області прийнято рішення № 190419 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації до суб'єкта господарювання ОСОБА_2

При цьому, досліджуючи наявні докази, встановлено, що в описовій частині акту перевірки № 128/32-1/НОМЕР_1 від 15.06.2011 року перевіряючими зазначено, що в залі для відвідувачів кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», де куріння заборонено, наочної інформації, а саме графічного знака «Куріння заборонено» немає, а також зазначено, що місце для куріння відведено в тамборі біля входу у заклад.

Суд першої інстанції, аналізуючи приписи ст.17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР прийшов до вірного висновку, що фінансова санкція застосовується лише за наявності сукупності порушень: не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 цього Закону. Застосування фінансової санкції окремо за кожне порушення не допускається.

Отже в дійсності при перевірці кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» встановлено лише порушення вимог ст.15-2 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР в частині нерозміщення наочної інформації про місце куріння та заборону куріння, разом з тим перевіряючими не встановлено порушення вимог закону в частині не обладнання спеціально відведених для куріння місць.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.