Кризу в сферах життя сучасного українського суспільства не рідко пов'язують з демократією. Часто це зумовлено тим, що існує неправильне тлумачення і розуміння ідей демократії. Правильне визначення терміну «демократія» та її форм є дуже важливим на сьогодні, бо від цього залежить наскільки правильно розуміє пересічна людина проблеми що існують в Україні і чим вони зумовлені.
Демократія як явище і поняття завжди викликала до себе жвавий інтерес з боку дослідників різних країн-представників різних політичних течій і ідеологічних учень.
У політології термін «демократія» вживається в чотирьох значеннях: а) форма устрою будь-якої організації, заснованої на принципах рівності прав і свобод її членів, прийняття рішень більшістю; б) рух за здійснення демократичних цілей і ідеалів; в) влада народу - народовладдя; г)ідеал суспільного устрою і відповідний йому світогляд та система цінностей.
Існує ряд підходів у визначенні терміну «демократія». Найбільш поширеним трактуванням є етимологічне, пов'язане з походженням терміна. Авраам Лінкольн визначав що демократія - це врядування «іменем народу, силами народу і для народу».
Емпіричний підхід передбачає уточнення поняття демократії на підставі вивчення суспільно-політичної практики демократичних країн. Р. Даль увів поняття «поліархія» на противагу «демократії». Під демократією він розуміє «ідею», «ідеал», а під поліархією - її реальне втілення. На його думку, поліархія означає правління меншості, що вибирається народом на конкурентних виборах [5, с.126].
Але найбільш поширеним є уявлення про демократію як про народовладдя. Основний акцент при її визначенні часто ставиться не на правах і свободах громадян, а на особливому характері форми держави. Демократія є «форма держави, заснована на визнанні народу джерелом влади, його права брати участь у вирішенні державних справ, у поєднанні з широким колом цивільних прав і свобод» [4, с.378]. Як ми бачимо дуже складно визначити єдиний і правильний термін «демократія». Бо він змінюється і набирає різних конкретних форм на певних етапах свого розвитку і наповнюється різним змістом.
Функції демократії реалізуються через її форми та інститути. Форма демократії - це її зовнішнє вираження. В залежності від того, як народ бере участь в управлінні, хто і як безпосередньо виконує владні функції, виділяють такі форми демократії:
•1) Пряма форма демократії. Між волею народу і її втіленням у рішення немає опосередкованих ланок: народ сам бере участь в обговоренні і прийнятті рішень щодо управління справами суспільства й держави схвалюються безпосередньо всіма громадянами на референдумах, зборах тощо.
Законодавство багатьох країн передбачає: безпосередні форми участі громадян у законодавстві - референдум і ініціативні рухи.
Референдум - є прямим голосуванням народу з найважливіших державних питань, який проводиться з метою ухвалення закону або інших рішень. Розрізняють два види референдумів. Одні з них є своєрідним опитуванням, за результатами якого закони не приймаються, але влада повинна враховувати його результати.
Ініціатива реалізується через збір певної кількості підписів громадян на підтримку проведення референдуму. В Україні проявляється у вигляді громадських слухань, зібрань домоуправлінь, громадських зборів, мітингів, масових зібрань тощо.
•2) Представницька (репрезентативна) демократія - демократія, в якій право приймати рішення громада реалізує через обраних нею представників, які мають висловлювати інтереси своїх виборців і приймати рішення в їх інтересах. Носіями представницької демократії є парламенти, інші законодавчі органи влади, а також виборні представники виконавчої і судової влади.
Жодна з цих форм демократії у «чистому вигляді» не існує. Тому сучасні потреби демократичного розвитку вимагають збалансованого співвідношення прямої і представницької форм демократії.
Таким чином, демократизація суспільства потребує такої політики, яка забезпечила б розумний компроміс між зростанням політичної активності громадян, з одного боку, і збереженням порядку, дотримання законності - з іншого. І все це було досягнуто завдяки вірному розумінню та дотриманню прав і обов'язків обох сторін.