Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Екзистенційна діалектика С. К’єркегора



Екзистенціали вибору, пристрасті і стрибка є атрибутивними моментами основних структурних складових концепції екзистенції. Свобода вибору, його пристрасне здійснення за допомогою стрибка – це початок руху до себе.

У підрозділі 3.3. „Концепція людського існування С. К'єркеґора у сприйнятті філософії ХХ століття" розглянуто рецепцію головних ідей філософії данського мислителя у філософському дискурсі ХХ століття.

Існує безперечний вплив к'єркеґорівських ідей на філософські течії та мислителів новітньої епохи. Рецепцію К'єркеґора у богословській та релігійно-філософській сферах знаходимо у найвідоміших представників екзистенціалізму, діалектичної теології та постмодернізму, російської релігійно-ідеалістичної філософії. Відголос та вплив К'єркеґора прослідковується у поглядах Карла Барта, Рудольфа Бультманна, Пауля Тілліха, Льва Шестова, Сємьона Франка, Етьєна Жільсона, Жака Марітена, Мартіна Бубера, Іньяса Леппа, Мартіна Гайдеґґера, Карла Ясперса та інших.

Та обставина, яка зближує концепцію Da-sein Гайдеґґера та естетичну сферу К'єркеґора, втілена у тлумаченні форм повсякденного буття Da-sein, котрі включають три конститутивні модуси повсякденної фактичності – балаканина, цікавість й неоднозначність. Разом вони утворюють особливий спосіб буття Da-sein, який сам Гайдеґґер називає „падіння".

Балаканина – перший феномен повсякденності, що позбавлений екзистенційної самості. Другим модусом є цікавість, яку необхідно відмежовувати від подиву (який прагне пізнати і зрозуміти світ, спостерігаючи його). Цікавість тлумачиться як порожній погляд. В нашій буденності ми забалакуємо світ, цікавлячись всім, що робить його зрозумілим, привабливим, проте, нічого не розуміючи у світі, залишаючись чужим для нього. Саме це і творить неоднозначність.

Отже, балаканина, цікавість та неоднозначність утворюють три форми неавтентичного, несправжнього існування Da-sein. Це і є падінням. Перелічені вище ознаки перекликаються у К'єркеґора з рисами естетичної свідомості, які слугують дескрипцією поверховості світосприйняття даної сфери.

Філософів, що репрезентують екзистенціалістський напрям, єднають з К'єркеґором спільні позиції, виявлені у визнанні нестабільності і мінливості природи людини, акцентуванні на необхідності здійснення вибору як умови розвитку і виходу з межових ситуацій, на відстоюванні абсолютної унікальності екзистенції людини, на необхідності співвіднесення її існування з трансцендентним началом та одночасною неможливістю есенціального схоплення буття людини.

Представники діалектичної теології підтримали та розвинули ідеї релігійної стадії, а саме: Р. Нібур і П. Тілліх у своїй екзистенційній теології, Р. Бультманн концепцією деміфологізованого християнства, Д. Бонгьоффер у концепції безрелігійного християнства. Усі вони закликали до повернення до першоджерел ідеологів Реформації – Лютера і Кальвіна. Саме тут великий вплив відіграла діалектика К'єркеґора, а також позиції релігійної стадії буття і головного методу цієї сфери становлення – парадоксу. Екзистенційна діалектика відчаю та вибору данця, яка визначає протилежність між часом й вічністю, між людиною і Богом, була сприйнята ними. Як і у данського мислителя, основні положення діалектичної теології були скеровані проти історичного підходу до Біблії.

К. Барт, послідовний кальвініст, у трактуванні людини переймає позицію К'єркеґора. Про людину, за Бартом, не можна говорити поза її зв'язком з Богом. Цей зв'язок визначає сутність людського буття. Ніщо для Барта не володіє такою цінністю, як слово Боже, яке людина чує у своєму серці. Великої уваги Барт надає також концепції первородного гріха, з якого випливає головне завдання людини у житті – відновлення втраченого образу Божого. Подібно трактував становище людини і Е. Бруннер: природа людини ґрунтується на зв'язку з Богом.

П. Тілліх декларує буття як постійний союз з Богом. Бог тут виступає внутрішнім виміром екзистенції людини (як і у К'єркеґора). Його теологія культури скерована на виявлення конкретного релігійного досвіду.

У філософській течії постмодернізму помічаються елементи к'єркеґорівської естетичної стадії існування: принцип повторення стає одним з головних в онтології тексту, в тлумаченні світу як тексту. Принцип іронії та гри (які є головними характеристиками існування на естетичній стадії у К'єркеґора) як метапринцип культури постмодерну стають надзвичайно актуальними, що зумовлено особливістю буття сучасної західноєвропейської людини, її специфічними умовами соціального життя. Сучасна людина, користуючись благами цивілізації, одночасно переживає ворожість такої цивілізації до її автентичності.

Можна також виокремити й інші суголосні позиції між естетичною стадією данця і постмодерним, естетичним у своїй основі, дискурсом: сприйняття світу сучасною людиною як фрагментованого; цінність локального на противагу тотальному, абсолютному, непорушному (фундаментальний настрій постмодернізму є іронія локального над універсальним).

Стадіальна концепція Сьорена К'єркеґора була засвоєна представниками філософських течій ХХ століття, а саме: у постмодернізмі помічаються впливи естетичної стадії; в екзистенційній філософії (як релігійній його формі, так і атеїстичній) подибуємо рецепцію етичної стадії; в діалектичній теології та релігійному екзистенціалізмі прослідковується спорідненість з характеристиками релігійної стадії.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.