Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Форми оптового продажу і види оптового обороту



Суть оптового продажу ❖

Оптовий продаж товарів здійснюють оптові торгові підприємства, а також виро­бничі підприємства, які реалізують свою продукцію оптовим і роздрібним торгове­льним підприємствам і організаціям на основі укладених між ними договорів. Еко­номічна суть оптового продажу товарів народного споживання, па відміну від роздрібного, полягає в тому, що товари продаються не для особистого спожи­вання, а для дальшого перепродажу у сфері обігу. Оптовий продаж товарів спря­мований на виконання основної функції оптової торгівлі -^„організацію постачання роздрібної торгівлі необхідними товарами. Продаж товарів повинен бути організо­ваний так, щоб забезпечити своєчасне постачання роздрібних торгових підприємств товарами, сприяти прискоренню товарообігу і зниженню витрат обігу.

Оптовий продаж товарів здійснюється в тих самих організаційних формах (ярмар­кова, позаярмаркова), що й оптові закупівлі товарів, оскільки операціям закупівлі това­рів, що здійснюються однією стороною, відповідають операції продажу, які здійсню­ються другою стороною. Однак, на відміну від оптових закупівель, оптовий продаж товарів здійснюється, як правило, тільки оптовими підприємствами й організаціями та промисловими підприємствами, що реалізують вироблену продукцію, тому що роздрі­бним підприємствам не властиві операції з оптового продажу товарів. Разом з тим роз­дрібні підприємства можуть здійснювати продаж товарів дрібним оптом.

Відмінною рисою господарської діяльності оптових торгових і постачальницько- збутових підприємств і організацій є те, що вони виступають одночасно і покупцями, і постачальниками товарів. Виходячи з цього у процесі оптового продажу встановлю­ються господарські зв'язки між оптовими і роздрібними торговими організаціями і підприємствами, між самими організаціями і підприємствами оптової торгівлі, а також між промисловими підприємствами і торговими організаціями і підприємствами.

Оскільки оптовий продаж товарів здійснюють як виробничі, так і оптові підпри­ємства, то застосовуються різні форми ланковості оптового продажу товарів. Найпростішою формою оптового продажу є безпосередній продаж товарів виро­бничими підприємствами роздрібним торговельним підприємствам. У цьому разі ланковість в оптовому продажу не утворюється. Така форма найчастіше застосову­ється під час продажу товарів простого асортименту. Якщо ж між виробництвом і роздрібною ланкою з 'являється посередник, обіг товарів ускладнюється, набуваючи форму одноланковогооптового продажу. Якщо ж у договірних відносинах бере участь два, три і більше посередників, оптовий продаж стає ще більш складним, значно збільшується час обігу товарів, рівень витрат на його здійснення, а сам про­даж набуває дво-, три ланкової форми. Практичне застосування таких складних форм оптового продажу обумовлено різним ступенем концентрації виробництва товарів народного споживання, транспортними і торговими факторами.

 

Види оптового обігу ❖

Підприємства оптової торгівлі більшу частину товарів продають оптовим поку­пцям зони своєї діяльності, а частину товарів можуть вивозити за її межі. Залежно від форми товаропросування розрізняють складський і транзитний товарообігу.

За складського товарообігу оптова база завозить товари на свої склади, здійс­нює на них складську обробку і зі складів відпускає товари в роздрібну торговельну мережу зони своєї діяльності (рис. 8.1).

Рис. 8.1.Схема складського товарообігу

Складський товарообіг має велике значення для поліпшення товаропостачання роздрібної торговельної мережі. Його застосовують, як правило, під час поставок товарів складного асортименту, оскільки при концентрації товарів на складах опто­вого підприємства можливе підсортування, комплектування асортименту, регуляр­на доставка невеликих партій товарів у магазини. Через склади може здійснюватися також продаж товарів простого асортименту в тих випадках, коли покупці за розмі­рами свого обігу не мають можливості (через відносно високі мінімальні норми відвантаження) одержувати ці товари безпосередньо з виробничих підприємств.

За складського обігу досягається централізація товарних запасів на складах. Це дозволяє зменшити розмір поточних товарних запасів як порівняти з запасами, що розосереджуються по окремих роздрібних торгових підприємствах. Теорія управ­ління товарними запасами доводить, що при централізації товаропостачання мага­зинів з підприємств оптової торгівлі відбувається зменшення поточних запасів у роздрібній торгівлі. При цьому коефіцієнт зменшення поточних запасів можна ви­значити за формулою:

щт І » к

К* - п r-t

Ііїіі W

де: Kz — коефіцієнт зменшення запасів;

gi — річне надходження товарів у j-й магазин; п — кількість магазинів.

Зрозуміло, що і при продажу товарів зі складів баз у роздрібних підприємствах усе-таки нагромаджуються товарні запаси, однак у набагато менших розмірах, ніж

 


де: Kz — коефіцієнт зменшення запасів;

gj — річне надходження товарів у j-й магазин; п — кількість магазинів.

Зрозуміло, що і при продажу товарів зі складів баз у роздрібних підприємствах усе-таки нагромаджуються товарні запаси, однак у набагато менших розмірах, ніж

 


при транзиті. Тому сукупні запаси в оптовій і роздрібній торгівлі за складського обігу, як правило, виявляються меншими, ніж під час транзитного обігу.

Разом з тим складський обіг пов'язаний зі збільшенням деяких витрат: на здійс­нення транспортно-експедиційних і складських операцій (приймання, зберігання, підсортування і відпускання товарів). Крім того, при складському обігу сповільню­ється оборотність товарів, що, у свою чергу, також викликає збільшення витрат.

^ Транзитний товарообіг передбачає відвантаження товарів постачальниками- виробниками товарів безпосередньо в роздрібну торговельну мережу, минаючи склади оптових баз, але за їх рознарядками в рахунок плану постачання (договору) конкретної оптової бази. Транзитом направляються окремі товари і товарні групи, як правило, стійкого і простого асортименту, а також товари складного асортимен­ту великим торговельним підприємствам.

Слід розрізняти транзитний товарообіг оптового підприємства від транзитного товаропросування, під яким розуміють просування товарів від виробничих підпри­ємств безпосередньо в магазини, без завезення їх на склади оптових і роздрібних підприємств.

При транзитному обігу скорочуються зайві ланки на шляху руху товарів у роз­дрібну торгову мережу, зменшуються транспортні витрати; немає витрат на ванта­жно-розвантажувальних операціях і збереження товарів на проміжних складах, знижуються товарні втрати, зменшуються капіталовкладення на будівництво й об­ладнання складів. Водночас транзитний обіг призводить до збільшення розмірів партій товарів, що завозяться у магазини, а це викликає зростання запасів і витрат на їх збереження.

Застосування того чи того виду обігу має бути економічно обґрунтовано. Вид товарообігу оптове підприємство встановлює самостійно на основі вибраної ним форми товаропостачання своєї роздрібної торговельної мережі з урахуванням особливостей товарів і товароодержувачів, керуючись принципом безперебійно­го товаропостачання роздрібної торговельної мережі, і документально оформля­ється під час укладання з покупцями договорів постачання. При цьому важливо визначити оптимальне співвідношення між складським і транзитним товарообі­гом. Для тих магазинів, які можуть отримувати товари без підсортування їх на складах бази, застосовують транзитну форму постачання і, відповідно, плану­ють транзитний товарообіг. В іншому разі застосовують складську форму това­ропостачання.

На співвідношення складського і транзитного товарообороту впливають голо­вним чином такі фактори:


  • питома вага в оптовому товарообігу товарів, вироблених у районі діяльності оптового підприємства та завезених ним з районів діяльності інших оптових під­приємств;

  • сезонність виробництва і споживання товарів;

  • складність асортименту товарів і необхідність попереднього розукрупнення їх партій, підсортування, комплектування відповідно до замовлень роздрібних торго­вельних підприємств;

  • розміщення і спеціалізація торговельної мережі та стан її матеріально-тех­нічної бази;

  • мінімальні норми транзитних відвантажень товарів.


Для правильної організації оптового продажу товарів важливе значення має його оперативне планування, для чого оптові бази розробляють оперативні пла­ни. В оперативному плані вказують по кожній товарній групі загальну суму по-

186

 


стачання, у тому числі продаж зі складу і транзитом, терміни укладання догово­рів, видачі рознарядок, посадових осіб, відповідальних за організацію продажу. Такі плани дозволяють базам успішно виконувати свої договірні зобов'язання, маневрувати товарними ресурсами, ритмічно поставляти товари оптовим по­купцям.

^ 8.2. Організація продажу товарів зі складу

Методи оптового продажу ❖

Невеликі розміри обігу більшості роздрібних підприємств, їх розміщення далеко від промислових підприємств, що випускають товари народного споживання, обумо­влюють необхідність організації постачання їх переважно зі складів оптових баз. У цих умовах дуже важливе значення має створення різноманітного асортименту това­рів на оптових базах, забезпечення їх продажу в підсортованому вигляді із застосу­ванням найбільш раціональних і зручних для покупців методів продажу товарів.

Продаж товарів зі складів оптових баз може здійснюватися такими методами: з особистим відбиранням товарів покупцями; за телефонними, письмовими замо­вленнями; через пересувні кімнати товарних зразків; через розЪних товарознав­ців; через автосклади; методом стандартного (нормативного) постачання.

Загальними вимогами під час використання будь-якого методу є максимальна швидкість і оперативність за найменших витрат на виконання оперативних замов­лень оптових покупців. Вибір же методу постачання залежить від особливостей то­варів та умов роботи торговельних підприємств.

Продаж з особистим відбиранням ❖

Продаж товарів з особистим відбиранням представником роздрібного під­приємства застосовується, як правило, під час продажу товарів складного асорти­менту (більшості непродовольчих товарів, кондитерських виробів, консервів тощо), а також маловідомих товарів. При особистому відбиранні товарів представники роздрібних підприємств мають можливість детально ознайомитися з їх асортимен­том, одержати кваліфіковану консультацію щодо якості і властивостей товарів, пі­дібрати товари відповідно до попиту населення.

Ознайомлення з асортиментом і відбір товарів провадиться безпосередньо на складах чи в спеціальних залах товарних зразків.

Відбирання товарів безпосередньо на складах створює певні незручності як для покупців, так і для працівників складу, тому що тут нерідко одночасно ведеться ро­бота з приймання товарів, розміщення їх на зберігання, комплектування і відправ­лення партій товарів. До того ж багато товарів зберігаються на складі в упаковано­му виді, і немає можливості оглянути весь наявний асортимент. Щоб вибрати необхідні товари, покупцям доводиться затрачати багато часу, особливо коли скла­ди розташовані в різних місцях. При такому способі відбирання товарів товарозна­вці оптових баз відсторонюються від організації продажу товарів і від обслугову­вання покупців, що також є небажаним.

Для кращого обслуговування покупців оптові підприємства влаштовують зали (на невеликих базах — кімнати) товарних зразків, де організовується виставка всіх наявних на складах оптового підприємства товарів, приймаються й оформляються

18/

 


замовлення покупців. Зал товарних зразків зазвичай розміщують в адміністративній частині будинку бази. Він обладнується у вигляді виставки, на якій експонуються зразки всього наявного на оптовій базі асортименту товарів. Тут також розміщу, ються робочі місця товарознавців-реалізаторів і фактуристів, які залежно від спеці, алізації складів формуються у відповідні відділи (групи). Очолює роботу залу това­рних зразків заступник директора бази.

Планування залу товарних зразків має забезпечувати зручне розміщення робо­чих місць персоналу, добрий огляд товарів і вільний доступ до них покупців. Обла­днання, як правило, виставляється рядами перпендикулярно проходу, утворюючи секції, в кожній з яких розміщуються зразки товарів однієї або кількох споріднених комплексністю попиту товарних груп, а також робочі місця товарознавців. Зразки товарів розміщуються по групах, а всередині груп — по видах, матеріалу виготов­лення та інших товарних ознаках. При цьому бажано, щоб розміщення товарів здій­снювалося в такому самому порядку, як і на складах. Для полегшення особистого відбирання товарів під час розміщення товарних зразків керуються такими основ­ними принципами:


  • кожен зразок розміщується тільки в одному місці. До нього прикріплюється ярлик з указаниям назви товару, номенклатурного номера, ціни, ґатунку тощо;

  • зразки розміщуються за товарними групами з урахуванням спорідненості по­питу з метою полегшення підбору потрібного асортименту товарів;

  • за товарами закріплюють постійні місця і викладають на них зразки так, щоб забезпечити наглядність і привабливість виставки;

  • зразки нових товарів негайно доставляють на виставку, а після завершення продажу товарів — відразу ж знімають з виставки.


Такі товари, як одяг і білизна, трикотажні вироби, взуття і т. п., виставляють тільки в одному примірнику з зазначенням наявних у продажу розмірів, ростів, по­вної тощо. Великогабаритні товари, а також товари повсякденного попиту в залі товарних зразків не виставляються, а покупцям пропонуються каталоги, проспекти тощо, а на товари повсякденного попиту — списки наявності в продажу

Організація показу товарів, поновлення і поповнення їх у залі товарних зразків, інформування покупців про наявність товарів, їх споживчі властивості і методи продажу здійснюється товарознавцями-реалізаторами. Приїзд покупців дня особис­того відбирання товарів у залі товарних зразків здійснюється відповідно до затвер­дженого графіка.

^ У залі товарних зразків покупці відбирають товари відповідно до попиту покуп­ців за окремими найменуваннями, сортами, видами і різновидами товарів.

Перед відбиранням товарів на складі представники роздрібних торговельних підприємств аналізують стан товарних запасів на своїх підприємствах, зістав­ляють їх кількість з установленими нормативами та строками реалізації. Це зна­чно підвищує ступінь достовірності разових замовлень на поточне завезення то­варів

Товарознавець-реалізатор разом з представником покупця уточнює й оформляє в трьох примірниках замовлення на відбирання товарів на складі, яке підписує представник покупця і товарознавець-реалізатор (один примірник передається по­купцю для контролю, другий — для виписування рахунка-фактури, третій—на склад для підготовки товарів до відпуску). Під час уточнення замовлення товаро­знавці повинні боротися з неправильними тенденціями, які зводяться до відбору тільки найбільш ходових товарів і небажання торгувати новими, більш трудоміст­кими і малорентабельними товарами, які також потрібні покупцям.

18/

 


^ Торгові працівники відділу продажу здійснюють приймання й обробку замов­лень,розраховують їхню вартість, визначають розміри знижок і надбавок, оформ­ляютьдокументи (накладні, чеки), контролюють виконання замовлень. Для поліп­шенніякості обслуговування клієнтів вони беруть участь у формуванні торгового асортименту, стежать за станом товарних запасів на складі, ведуть журнал обліку товарів, що користуються попитом, але їх немає у товарній номенклатурі оптового торгового підприємства чи на складі.

Для прискорення оформлення замовлень застосовується уніфікована форма за­мовлення чи типових договорів на постачання товарів з зазначенням всіх постійних реквізитів, а також використовується система передачі даних по каналах зв'язку в головну комп'ютерну систему оптового підприємства, де здійснюється підготовка необхідних документів для проведення торгової операції. Використання автомати­зованих карток, що містять найрізноманітнішу інформацію про покупця, дозволяє скоротити час оформлення замовлень. На обслуговування одного клієнта у відділі продажу затрачається не більш 8 хвилин. Таким чином, працівники можуть обслу­жити приблизно 50 покупців у день.

Найбільш складним завданням для працівників відділу продажу є робота з претен­зіями, що виникають після доставки товару клієнту і документальному оформленню приймання. У цьому разі необхідно встановити відповідальність сторони, з вини якої відбулося те чи інше порушення умов постачання чи ушкодження товарів. Повернення товарів, в яких була виявлена невідповідність якості вимогам стандарту і некомплект­ність, оформляється квитанцією про приймання повернутих товарів за наявності актів і видаткової накладних від замовника. Умови повернення можуть бути різні: заміна то­вару в рівній кількості на якісний; сплата штрафу постачальником товару; відшкоду­вання вартості товару по безготівковому розрахунку з оформленням платіжного дору­чення на підставі рахунка, що виставляється роздрібним торговим підприємством.

Незважаючи на переваги цього методу продажу товарів, йому притаманні і сут­тєві недоліки: значно зростають витрати роздрібних підприємств на оплату відря­джень, інколи продавцям доводиться закривати магазини на час проведення відби­рання товарів (більшість магазинів, особливо в сільській місцевості, працює з одним продавцем).

Продаж за телефонними замовленнями ♦>

Продаж добре відомих товарів простого, стійкого асортименту рекомендується здійснювати за телефонними чи письмовими замовленнями. Так рекомендується продавати більшість продовольчих і непродовольчих товарів простого асортименту (сіль, цукор, муку, крупу, олію, масло, сірники, тютюнові вироби, горілку, пиво, го­сподарське мило, синтетичні миючі засоби, електричні лампочки тощо).

Цей метод має суттєві переваги над іншими: відпадає потреба особистої присут­ності представників покупців під час відбирання товарів, що дає значну економію часу і коштів, створюються сприятливі умови для комерційної роботи оптової бази з підготовки, продажу, відвантаження чи доставки товарів покупцям.

За письмового методу використовується заочна система вимог-замовлень. Оптове підприємство розробляє єдину форму таким вимог-замовлень, що вносить єдність у систему приймання, обліку і виконання замовлень. У таких бланках, які попередньо розсилаються підприємствам роздрібної торгівлі, передбачаються всі реквізити — на­йменування замовника, його адреса, рахунок, умови постачання за договором тощо. Рекомендується бланк вимоги-замовлення розробляти у вигляді відривних частин, від-

i8Q

 


повідних певним групам товарів. Це дозволяє на різних складах чи секціях складу од. ночасно здійснювати відбирання товарів. За браку вказаних у вимозі-замовленні това­рів замовника письмово повідомляють про можливі строки виконання замовлення.

Продаж товарів значно прискорюється, якщо замовлення приймаються телефо­ном. Працівник бази, який приймає замовлення, записує текст замовлення на відпо­відному бланку, реєструє його, одержує розпорядчу візу і передає до виконання. Цей метод особливо поширений в обслуговуванні місцевих постійних покупців. У сільській місцевості його поширення стримує низька телефонізація роздрібних тор­говельних підприємств.

Для оптового продажу по телефонних і письмових замовленнях в оптовому тор­говому підприємстві створюється відділ приймання замовлень. Приймання замов­лення по телефону, апарату факсимільного зв'язку (факсу), за допомогою модему сприяють економії часу клієнтів і більш якісному їхньому виконанню. Замовлення, які надходять на базу поштою або телефоном, реєструються у спеціальному журналі. В ньому ж робиться позначка про виконання замовлення з указівкою дати виконання та номера рахунка-фактури на відпущений товар. Товари в цьому разі доставляються в магазини за графіками, поданими роздрібними торговельними підприємствами. Для швидкопсувних товарів складаються погодинні графіки завезення.

Метод стандартного постачання ❖

Ефективність оптового продажу продовольчих товарів достатньо стабільного попиту значно підвищується, коли використовується метод стандартного постачан­ня. Цей метод найбільш ефективний під час постачання великих універсальних продовольчих магазинів, в яких у зв'язку з широким асортиментом товарів на по­дання оперативних замовлень щодня тратиться багато часу, що часто призводить до поспіху в їх складанні і, відповідно, до помилок у замовленнях.

Суть методу стандартного постачання полягає в тому, що всі товари поділяють на групи залежно від товарообігу, інтенсивності і варіації попиту, рівня і мобільності за­мовлень. У кожну групу об'єднують різновиди товарів, що мало відрізняються за час­тотою попиту, рівнем реалізації та іншими ознаками. Для кожної групи встановлюєть­ся єдиний інтервал завезення. Таким чином, завдання зводиться до розробки планів завезення товарів на місяць (квартал) для конкретних торговельних підприємств з за­значенням кількості завезень кожного товару й обсягу постачання на кожну конкретну дату (з урахуванням коливань попиту). Ці плани узгоджуються з роздрібними торгове­льними підприємствами. Напередодні дня завезення покупцю необхідно тільки підтве­рдити потребу в товарі, який уже підготовлено постачальником до відправлення, або внести певні корективи в замовлення через різку зміну попиту на цей товар.

^ 8.3. Організація транзитної поставки товарів

Види транзитного обігу ❖

Оптові бази організують постачання товарів не тільки через склади, але й тран­зитом, тобто безпосередньо від виготовлювачів чи оптового постачальника.

За характером розрахунків розрізняють транзитний товарообіг з участю в роз­рахунках (рис. 8.2) і транзитний товарообіг без участі в розрахунках(рис. 9.3). За транзитного товарообігу з участю в розрахунках оптова база, організовуючи тран-

Iqo

 


зитний обіг, сама веде розрахунки з підприємством-постачальником за відвантажені товари і, у свою чергу, стягує їх вартість (разом з надбавкою) з покупців- одержувачів. Тобто оптова база в цьому разі є кредитором роздрібних торговельних підприємств, що дуже вигідно останнім в умовах обмеження обігових коштів.

Рис. 8.2. Схема транзитного обігу з участю в розрахунках

За транзитного товарообороту без участі в розрахунках роль оптової бази
зводиться до організації товаропросування.

Рис. 8.3. Схема транзитного обігу без участі врозрахунках

Транзитний товарообіг застосовують переважно під час продажу товарів прос-
того асортименту (цукру, муки, крупи тощо). Ці товари не потребу підсортування і
можуть надходити в торгову мережу у виробничому асортименті. До того ж навіть
невеликі торговельні підприємства одержують їх зазвичай у розмірах, більших від
мінімальних норм відвантаження. Разом з тим в умовах обмеження обігових коштів
останнім часом він практично не використовується.

Організація транзитного обігу ❖

Операції по організації транзитного обігу здійснюють торгові відділи оптових
баз. Керуючись договорами постачання, укладеними з постачальниками і покупця-
ми, оптові бази визначають кількість, асортимент, терміни транзитного відванта-
ження, порядок розрахунків.

18/

 


У зв'язку з тим, що при транзитному обігу товари відвантажуються чи відпус­каються організаціям і підприємствам, що не є в договірних відносинах з підприєм- ствами-постачальниками, оптова база, виступаючи як покупець за договором, над­силає останнім розпорядницькі документи на відвантаження чи відпуск товарів. Такими розпорядницькими документами є рознарядки. Урознарядці вказуються найменування, кількість, асортимент і терміни відвантаження товарів, номер і дата договору постачання; передбачаються поштові реквізити (повне найменування оде­ржувача і його поштова і телеграфна адреса, найменування і місцезнаходження ба­нку, що його обслуговує, номер рахунка в банку). Унеобхідних випадках сторони можуть обумовити в договорі додаткові реквізити, що повинні міститися в розна­рядках. Порядок і терміни подання рознарядок, а також внесення до них змін уста­новлюються договорами.

Від своєчасності подання рознарядок багато в чому залежить своєчасне поста­чання товарів роздрібним торговим організаціям і підприємствам. За несвоєчасне подання рознарядки на всю кількість товарів, що підлягають постачанню протягом кварталу, оптова база — покупець сплачує постачальникові штраф.

Оптова база не може обмежити свою роботу при транзитному обігу тільки скла­данням рознарядок. Вона зобов'язана здійснювати систематичний контроль за хо­дом транзитних відвантажень товарів і вживати заходів щодо забезпечення своєча­сного постачання товарів у необхідній кількості й асортименті роздрібним торговим підприємствам, що є покупцями бази. За виконання цих зобов'язань база несе майнову відповідальність перед своїми покупцями.

^ 8.4. Особливості дрібнооптового продажу товарів

Організація дрібнооптового продажу товарів ❖ у магазинах-складах

B умовах значного зростання кількості дрібних підприємств роздрібної торгівлі, послаблення ролі оптових баз в їх забезпеченні товарами широкого розвитку набу­ває дрібнооптова форма продажу товарів через дрібнооптові магазини-склади та на оптових ринках.

Дрібнооптові магазини-склади типу «cash and carry», що в буквальному пере­кладі означає «плати і вивозь», в Україні дістали широкого розповсюдження остан­нім часом під назвою «гуртовні». Цей тип магазинів орієнтований на забезпечення дрібних покупців: власників ларьків, павільйонів, палаток, а також на безпосеред­ніх споживачів, що купують товари невеликими партіями. Технологія продажу то­варів на цих підприємствах проста і дуже ефективна, що обумовило їх появу і роз­виток при переході до ринкової економіки.

Магазини типу «cash and carry» діють за принципом самообслуговування. Покуп­ці мають доступ до всіх видів товарів, розміщених на стелажах. На нижніх ярусах стелажів товар викладений вільно, відкрито, щоб зручніше було роздивитися та віді­брати саме те, що необхідно покупцю. Усе, що покупець вирішив придбати, він скла­дає на візок. А далі — як у магазині самообслуговування: перед виходом установлені вузли розрахунків, де касир отримує гроші за товар, а оператор виписує рахунок- фактуру. Доставка покупок до місця призначення здійснюється самим покупцем.

^ Магазини типу «cash and carry» характеризуються високим товарообігом і міні­мальними експлуатаційними витратами, оскільки не мають традиційних комплек­

18/

 


туючих та експедиційних приміщень і дорогого підйомно-транспортного і наван­тажувально-розвантажувального обладнання, великого штату вантажників. Скоро­чується також і обсяг обліково-розрахункових операцій у зв'язку з відсутністю без­готівкового відпуску товарів та відпуску товарів у кредит. Невисокий рівень витрат дозволяє встановлювати більш низькі ціни. Ще одна перевага «cash and carry» — широкий асортимент товарів, зорієнтованих на специфіку невеликих роздрібних підприємств. Закупівлі товарів для такого типу магазинів-складів ведуться лише з промислових підприємств за прямими зв'язками, що дозволяє реалізувати товари покупцям за порівняно низькими цінами.

Дрібнооптовий продаж ❖ на оптових ринках

Дрібнооптовий продаж товарів на оптових ринках почав розвиватися з перехо­дом України до ринкових відносин і вже набував значної популярності.

На оптових ринках передбачається павільйонно-секційна організація торговель­ного процесу. Кількість і розміщення товарних секцій у торговому залі оптового ринку визначається адміністрацією ринку. Товарні секції розділяються, як правило, пересувними перегородками, що дає можливість надавати окрему товарну секцію кожному оптовому торговцю.

^ Учасниками торгу на ринках є:


  • оптові продавці товарів, до яких належать безпосередні виробники товарів, оптові підприємства, торговельно-посередницькі фірми або їх представники, що мають право на здійснення торгових операцій на ринку в ролі продавців (агенти, комісіонери тощо);

  • покупці товарів, якими виступають роздрібні торговельні та інші підприєм­ницькі структури, які мають доступ на ринок;

  • персонал оптового ринку, який бере участь в оформленні торгових угод без­посередньо в торгових секціях.


Адміністрація оптового ринку забезпечує дотримання встановленого порядку проведення торгів, ідентифікацію його учасників.

Відносини оптових продавців з адміністрацією оптового ринку будуються на до­говірній основі.

Відповідно до укладених договорів адміністрація ринку зобовязана:


  • орендувати необхідні торгові площі і складські приміщення;

  • забезпечувати продавців необхідним ваговимірювальним обладнанням, нести відповідальність за його технічний та санітарний стан;

  • забезпечувати відповідні санітарні та протипожежні норми;

  • своєчасно вивозити сміття, тару та пакувальні матеріали з торгового залу;

  • компенсувати вартість товару, втраченого у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків щодо забезпечення торгового процесу;

  • не розголошувати комерційну таємницю продавців.


В обов 'язки оптових продавців входить:


  • дотримання правил торгівлі і внутрішнього розпорядку на ринку;

  • дотримання санітарних та протипожежних вимог;

  • звільнення торгового місця, повернення обладнання, інструментів та інвента­рю після закінчення торгів.


За порушення правил торгівлі на ринках або невиконання своїх обов'язків сто­рони несуть відповідальність, передбачену укладеним договором.

18/

 


На оптовому ринку продавцям має надаватися можливість здійснити оптовий продаж на основі:


  • довгострокової оренди місця в торговому залі;

  • короткострокової оренди необхідних торгових площ;

  • разової участі в оптових торгах з поденною оплатою вартості торгового місця або спеціального ринкового мита, диференційованого залежно від виду товару. Це мито сплачується з обігу.


^ Право продажу оптових партій товарів номенклатури оптового ринку надаєть­ся зареєстрованим на ньому оптовим продавцям. Реєстрації підлягають продавці за наявності в них ліцензії (патенту) на право здійснення оптової торгівлі. Якщо тор­гівля окремими групами товарів підпадає під режим ліцензування, то вимагається також відповідна ліцензія. Крім того, продавці зобов'язані документально підтвер­дити походження товарів, мати сертифікати якості чи відповідності, або їх копії. Під час реалізації продовольчих товарів продавці повинні мати належним чином оформлену санітарну книжку.

^ Вибір форми торгів визначається продавцем товару. Найбільш поширеною формою оптових торгів є приватні угоди між продавцями і покупцями. Однак не виключається в певних випадках і проведення торгів у формі аукціону або кон­курсу.

Дрібнооптова посилкова торгівля ❖

Дрібнооптова посилкова торгівля в це оптовий продаж товарів роздрібним тор­говим підприємствам дрібними підсортованими партіями, що відправляються по­штовими посилками. За своєю економічною суттю вона є різновидом оптової торгі­влі, одним з методів оптового продажу товарів.

Об'єктом дрібнооптової посилкової торгівлі є галантерейні, швейні, трикотажні товари, годинники, радіодеталі, запасні частини до автомобілів та мотоциклів, то­вари культурно-побутового призначення тощо.

Необхідність розвитку дрібнооптової посилкової торгівлі викликається наявніс­тю розгалуженої, але порівняно дрібної і територіально розосередженої торгової мережі, що має потребу в регулярному завезенні невеликих підсортованих партій товарів, особливо складного асортименту (галантереї, культтоварів, господарських товарів).

Головна перевага посилкової торгівлі — швидке просування товарів складного асортименту до роздрібної торгової мережі. Товари відправляються з оптово- посилкових баз безпосередньо в роздрібні торгові підприємства, минаючи численні оптові ланки. У результаті цього скорочується ланковість товаропросування й у 3-4 рази зменшується час перебування товарів у дорозі. Крім того, при посилковій тор­гівлі роздрібна ланка одержує товари за нижчими цінами, ніж при завезенні їх від оптових посередників. Незважаючи на явні переваги посилкової торгівлі, вона має ще незначне місце в оптовому обороті.

Постачання товарів посилковими базами здійснюється на основі договорів і ра­зових замовлень. Разові замовлення повинні містити всі необхідні реквізити для оформлення продажу: повне найменування замовника і вантажоодержувача, їхню поштову адресу, найменування платника з указівкою розрахункового рахунка і від­ділення банку, найменування, кількість і суму замовлених товарів. Замовлення складають на бланках установленої форми, що дозволяє уніфікувати документацію, спростити і прискорити її обробку.

 


Мінімальна вартість замовлення по кожній групі товарів передбачається в ката­логах, в яких указується перелік товарів, пропонованих до продажу, їхня ціна, умо­ви приймання і виконання замовлень на товари, правила приймання посилок у по­штових відділення, умови обігу тари і порядок розрахунків.

Асортимент посилок, що виконуються за разовими замовленнями, визначають самі замовники виходячи з асортименту, пропонованого базами, і попиту населен­ня. За боргу на момент комплектування посилок окремих товарів бази після узго­дження з покупцями можуть замінити такі товари іншими.

Посилкові бази, розміщаючись у районах концентрації виробництва товарів, установлюють безпосередні договірні зв'язки з підприємствами промисловості і за­куповують у них товари в різноманітному асортименті номенклатури посилкової торгівлі. Посилкова торгівля — дуже трудомісткий метод продажу товарів, оскіль­ки комплектування посилок, пакування і документальне оформлення їх вимагають значних затрат праці. Тому при визначенні перспективних напрямків розвитку по­силкової торгівлі потрібно орієнтуватися на концентрацію її переважно на великих механізованих оптових базах. На таких базах є умови для застосування раціональ­ної технології, завдяки чому досягаються більш висока продуктивність праці і зни­ження витрат обігу.

В даний час розвиток посилкової торгівлі стримується слабкою матеріально- технічною базою, нестачею складської площі і низьким рівнем механізації техноло­гічних процесів. У зв'язку з цим актуальним завданням є будівництво великих по­силкових баз, оснащених сучасним устаткуванням і механізмами, електронно- обчислювальними машинами, що дозволяють механізувати й автоматизувати всі операції з продажу товарів посилками.

Посилки, що надійшли на адресу торгових підприємств у поштові відділення, приймають працівники, уповноважені на це покупцями. Приймання повинне здійс­нюватися ретельно, з суворим додержанням установлених правил, тому що від цьо­го залежить можливість відшкодування нестачі чи псування ушкодження товарів.

При одержанні посилок у поштових відділеннях товароодержувач зобов'язаний перевірити їхню вагу, справність тари, стан печаток, пломб і страхового перев'язу (шпагату). У разі встановлення розбіжності ваги чи порушення тари, страхового перев'язу або печатки (пломби) одержувач посилки повинен зажадати від поштово­го відділення складання акта за встановленою Міністерством зв'язку формою. Цей акт служить підставою для пред'явлення претензії до поштового відділення.

^ 8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів

Активізація оптового продажу ❖

В умовах безупинного зростання виробництва товарів, підвищення вимог до їх асортименту і якості з боку покупців, загострення конкуренції на оптовому ринку від оптових підприємств вимагають відмови від старих методів механічного розподілу товарів по торгових організаціях і уміння по-справжньому торгувати. У зв'язку з цим особливо важливого значення набуває застосування різноманітних методів активі­зації оптового продажу. Суть активізації оптового продажу полягає в тому, що не оптові покупці шукають потрібний їм товар, а навпаки, продавці шукають своїх покупців. Застосування методів активізації оптового продажу дозволяє підви­щити культуру обслуговування оптових покупців, сприяє просуванню в торгову ме-

 


режу потрібних населенню товарів, зміцнює зв'язок оптової ланки з підприємствами роздрібної торгівлі і дозволяє домагатися значного економічного ефекту.

^ Продаж товарів через пересувні склади (автосклади) дуже ефективний під час організації постачання дрібнороздрібної торговельної мережі та невеликих магазинів товарами простого асортименту. Такі склади влаштовуються на шасі критих вантаж­них автомобілів і за попередньо розробленими графіками і маршрутами об'їжджають пункти роздрібного продажу і відпускають товари на місці. В асортимент пересувних складів включають переважно галантерейні, парфумерні, канцелярські, шкільно- письмові й інші товари повсякденного попиту. Продаж товарів через пересувні скла­ди усуває зайву перевалку товарів, сприяє прискоренню товарообігу, забезпечує рит­мічне постачання глибинної роздрібної торгової мережі, звільняє працівників мага­зинів від необхідності поїздок на бази за товарами і дає їм можливість виконувати свою основну роботу з обслуговування населення, дозволяє більш ефективно вико­ристовувати транспорт для завезення товарів. Оптові бази звільняються від трудоміс­ткої роботи з комплектування і відправлення товарів дрібним магазинам.

Останнім часом дедалі більше поширюється метод продажу товарів через розЪних торгових агентів, що регулярно відвідують оптових покупців з метою ознайомлення з їх асортиментом і формування замовлень на постачання товарів. Діяльність торгових агентів дозволяє формувати купівельний попит, сприяє розши­ренню ринків збуту, зростанню рентабельності торгового підприємства.

Організація оптового продажу через роз'їзних торгових агентів передбачає такі заходи: закріплення за кожним торговим агентом певної території обслуговування; контролювання торговим агентом якісного і своєчасного виконання замовлень своїх клієнтів; проведення рекламних заходів, які розробляються на основі прогно­зу обсягу продажу товарів. Прогнозування продажу має особливе значення при встановленні нових територій обслуговування. Розмір території обслуговування за­лежить від кількості роздрібних торгових підприємств, масштабів їх діяльності й обсягів закупівель товарів.

В умовах значної розосередженості роздрібної торговельної мережі, невеликих її розмірів (що особливо характерно для сільської місцевості) ефективним єпро­даж товарів через пересувні кімнати товарних зразків. Цей метод особливо ефе­ктивний під час впровадження на ринок нових, маловідомих товарів.

Пересувні кімнати товарних зразків влаштовуються на базі автомобільних фур­гонів, де у висувних ящиках розміщуються зразки товарів. Зразки конкретних това­рів доповнюються списками наявних на базі товарів, альбомами і каталогами з за­значенням характеристик різноманітних товарів, які не потрапили в пересувну кімнату зразків.

Пересувні кімнати товарних зразків разом із закріпленими за ними товарознав­цями об'їжджають по встановлених графіках і маршрутах магазини. Прибувши в магазин, товарознавець знайомить продавця з асортиментом, допомагає підібрати на основі зразків необхідні товари і приймає замовлення на їх централізовану до­ставку. В обов'язки товарознавця, що обслуговує пересувну кімнату товарних зраз­ків, входить систематичне поновлення асортименту і дотримання графіків і марш­рутів руху, установлених адміністрацією бази.

Свою роботу з продажу товарів товарознавці поєднують з вивченням попиту на­селення, перевіркою асортименту і стану торгівлі в роздрібній мережі, наданням допомоги працівникам роздрібної торгівлі в поліпшенні організації і техніки торгі­влі окремими товарами. Природно, що такий метод оптового продажу товарів дуже зручний для покупців і сприяє підвищенню культури торгівлі.

 

Стимулювання оптового продажу ❖

Утримання і особливо розширення ринкової ніші оптових підприємств немож­ливе без застосування методів стимулювання оптового продажу. Стимулюван­ня — це короткочасні спонукальні заходи заохочення купівлі чи продажу това­рів. Стимулювання оптового продажу товарів здійснюється у двох напрямах: стимулювання оптових покупців (спонукання їх до здійснення закупівель това­рів) та стимулювання персоналу оптових підприємств

Розрізняють цінові і нецінові методи стимулювання оптових покупців..

Цінове стимулювання полягає у коригуванні цін за допомогою запровадження знижок з оптово-відпускної ціни з метою відреагування на більш низькі ціни кон­курентів, зменшення надмірних запасів, ліквідування залишків партії товару тощо.

Зміни цін можуть мати запланований (наприклад, знижки за кількість; знижки, що надаються при негайній оплаті товару готівкою) і незапланований характер. В останньому разі це можуть бути короткотермінові відхилення, спрямовані на утри­мання існуючої частки ринку, або різке непередбачуване зниження ціни, викликане, наприклад, початком «цінової війни» в даному сегменті ринку.

Знижка за кількість (гуртова знижка) — це знижка, що надається оптовим покупцям у разі купівлі великих обсягів товарів. Типовий приклад: при закупівлі 10 т кондитерських виробів знижка становить 4 %, 20 т — 6 %,100 T — 10 %, Знижка за кількість спонукає покупців до купівлі значної кількості товару в одного продав­ця та відмови від практики придбання потроху в різних.

Знижка за оплату готівкою надається покупцям, які оплачують вартість това­рів готівкою або достроково оплачують свої рахунки. Типовим прикладом знижки за дострокову оплату є умова «2/10, нетто 30», котра означає, що оплата має бути здійсненна протягом 30 днів, але покупець, який заплатить готівкою протягом най­ближчих десяти днів, отримає знижку у 2 %. Застосування таких знижок дає мож­ливість продавцеві отримувати постійну кількість готівки, зменшує кількість не- сплачених рахунків.

Нецінові методи стимулювання оптового продажу включають рекламу і про­паганду товарів.

Стимулювання персоналу оптових підприємств передбачає застосування різ­них способів преміювання торгових агентів.

Премії до зарплати при виконанні річних показників є винагородою за досяг­нуті результати, розміри якої можуть досягати від одного до трьох місячних окла­дів. Однак агента намагаються стимулювати протягом усього року, тому премія по­діляється на кілька частин, розміри яких розраховуються залежно від відсотка виконання планового показника, що певною мірою позбавляє премію її стимулюю­чого характеру.

Премії за досягнення «особливих показників» — перевиконання показників у період спаду ділової активності і т.п. — служать підставою для виплати премії, розміри якої пропорційні перевиконанню планових показників.

Присудження очок, певну кількість яких можна обміняти на коштовні пода­рунки. За здійснення кожного продажу чи додатково розміщене замовлення агент отримує певну кількість очок, що в підсумку дозволяє йому вибрати для себе по­дарунок у каталозі, який вручається йому заздалегідь. Якщо він знаходить у ката­лозі один чи кілька подарунків, які хотів би одержати, то прикладе максимум зу­силь для того, щоб прискорити розміщення замовлень і набрати потрібну кіль­кість очок.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.