Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Встановлення фактів, що мають юридичне значення



Встановлення юридичних фактів має значення для розвитку правових відносин та необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів громадян та організацій. Наприклад, для відчуження нерухомості треба встановити фактичні відносини власності.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження за таких умов:

1) факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб і для іншої мети – ні. Наприклад, встановлення факту перебування на утриманні для призначення пенсії у зв'язку з утратою годувальника має юридичне значення для непрацездатного члена сім'ї померлого незалежно від часу перебування на його утриманні. А для вітчима і мачухи таке право настане за умови, якщо вони виховували або утримували померлого пасинка чи падчерку не менше п'яти років (статті 37 і 41 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ);

2) установлення факту не має бути пов'язане з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду. Якщо при розгляді справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право, підвідомчий суду, або суд сам дійде висновку, що у даній справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення у судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК);

3) заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому у цьому було відмовлено, із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

4) чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів. Суд може встановлювати й інші факти, які мають юридичне значення, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За ст. 256 ЦПК Суд розглядає справи про встановлення:

· родинних відносин між фізичними особами. наприклад, для одержання у нотаріальних органах свідоцтва про право на спадщину, а також для оформлення права на пенсію у разі втрати годувальника. Водночас порядком окремого провадження не може бути встановлений факт родинних відносин, якщо заявнику він необхідний для підтвердження у подальшому права на жилу площу або на її обмін, оскільки у разі відмови щодо визнання права на жилу площу чи її обмін заінтересована особа може звернутися до суду з відповідним позовом.

Серед справ про встановлення родинних відносин судам підвідомчі справи про встановлення факту батьківства, визнання батьківства, встановлення факту материнства, визнання материнства.

Справи про встановлення батьківства щодо дітей, які народилися за життя батьків, розглядаються у порядку позовного провадження.

У порядку окремого провадження можливе встановлення факту реєстрації батьківства, коли вона мала місце, а в органах РАЦСу не збереглися відповідні записи, і вони відмовилися їх поновити;

· перебування фізичної особи на утриманні. Цей факт може бути встановлено судом за відсутності документа про його підтвердження, виданого житлово-комунальними органами, виконкомами сільських і селищних рад, іншими організаціями, чи у разі відмови у його видачі і при одержанні документа, яким не підтверджується факт перебування фізичної особи на утриманні. Встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним й основним джерелом засобів до існування, навіть якщо утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Водночас сам факт перебування на утриманні не завжди породжує необхідні юридичні наслідки. Відповідно до п. 2 ст. 1265 ЦК України факт перебування на утриманні непрацездатних осіб викличе право на спадкування за умови, що утриманець був непрацездатним на день смерті спадкоємця і перебував на утриманні останнього не менше як п'ять років до його смерті. Водночас право на відшкодування шкоди внаслідок втрати годувальника не пов'язане ні з наявністю родинних відносин між непрацездатним утриманцем і годувальником, ні зі строком перебування на його утриманні;

· каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно до ЗУ «Про охорону праці» справи про встановлення зазначених фактів не розглядаються у порядку окремого провадження. Питання, пов'язані зі встановленням факту каліцтва на виробництві, у разі виникнення з даного приводу спору, а також якщо у разі каліцтва у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків пенсія призначається особам, які внаслідок цього стали інвалідами, вирішуються у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Факт каліцтва та іншого ушкодження здоров'я на виробництві підтверджується актом про нещасний випадок;

· реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення – це встановлення фактів їх реєстрації у актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи, і ті відмовилися їх поновити або ж вони можуть бути відновлені тільки на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації. На підтвердження втрати запису подається довідка відповідного архіву органу реєстрації актів цивільного стану, у якому знаходилась актова книга з реєстрацією.

· проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, якщо цей факт викликає юридичні наслідки.На вимогу заявника судом водночас зі встановленням цього факту може бути встановлений факт перебування заявника на утриманні померлого або того, хто пропав безвісти;

· належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігається з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження, зазначеними в її свідоцтві про народження або в паспорті. Для цього необхідно подати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів. Суди мають право розглядати справи про встановлення фактів належності громадянам довідок про поранення, перебування у госпіталях у зв'язку з пораненням, повідомлень військових частин, військкоматів та інших органів військового управління про загибель або зникнення безвісти певних осіб у зв'язку з обставинами воєнного часу, а також заповітів, страхових свідоцтв, полісів, ощадних книжок, інших документів про трудовий стаж, оскільки вони не належать до документів, які посвідчують особу;

· народження особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

· смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Підставою для оголошення громадянина померлим є обставини, що допускають припущення його загибелі від певного нещасного випадку. Для встановлення реєстрації смерті особи необхідні обставини, що свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа позбавлена можливості поновити втрачені чи знищені документи. Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, що достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час за певних обставин.

· смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

· Судам також підвідомчі справи про встановлення інших юридичних фактів, якщо чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 256 ЦПК). Це можуть бути справи про встановлення фактів володіння будівлею на праві власності, якщо у заявника був правовстановлюючий документ про належність будівлі, але він загублений, і зазначений факт не може бути підтверджений у позасудовому порядку. На підтвердження цього заявником подаються докази неможливості одержання ним відповідного документа або його поновлення. Оскільки будівлі, не закінчені будівництвом або не прийняті в експлуатацію, не підлягають реєстрації в органах житлово-експлуатаційного управління, факт володіння ними не може бути встановлений судом. Судовому розгляду у порядку окремого провадження не підлягають справи про встановлення фактів володіння самовільно спорудженою будівлею, а також будівлею, яка була зареєстрована раніше на ім'я іншої особи або придбана заявником за належним чином оформленою угодою.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів прийняття спадщини і місця відкриття спадщини, якщо орган, який вчинює нотаріальні дії, не має права видати заявнику свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, необхідних для підтвердження нотаріального порядку факту вступу у володіння спадковим майном. Відповідно до чинного законодавства факти прийняття спадщини і місця її відкриття не підлягають реєстрації державними органами. Однак вони підтверджуються документами які можуть видавати громадянам житлово-комунальні органи, виконкоми сільських і селищних рад тощо. Наявність зазначених документів є підставою для видачі нотаріальними органами свідоцтва про право на спадщину. За наявності таких документів, у разі відмови видати свідоцтво про право на спадщину, заявник може звернутися зі скаргою до суду на відмову вчинити нотаріальну дію. Встановлення фактів прийняття спадщини і місця її відкриття можливе з огляду на положення, передбачені статтями 1221, 1268 ЦК.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст. 256 ЦПК).

Підсудність. Заява подається до суду за місцем проживання заявника.

Зміст заяви за ст. 258 ЦПК:

У заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

· Заява повинна відповідати загальним вимогам позовної заяви, та зокрема у ній мають бути зазначені назва суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника (заявників),

Рішення суду. У ньому має бути зазначено: відомості про факт, встановлений судом, мета його встановлення; докази, на підставі яких суд встановив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації у державних органах реєстрації актів цивільного стану або оформленню у нотаріальних органах, не замінює документів, що видаються цими органами, а є лише підставою для їх одержання. Після набрання рішенням законної сили воно згідно зі ст. 14 ЦПК стає обов'язком для органів, які реєструють факти, що мають юридичне значення, або оформлюють права, які виникають у зв'язку з встановленим судом фактом. У разі встановлення у судовому порядку реєстрації акта цивільного стану орган реєстрації актів цивільного стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.