Судовий розгляд справи щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною

Суддя перевіряє наявність умов для реалізації права на відкриття справи у суді та додержання процесуального порядку звернення до суду і вирішує питання про прийняття справи до провадження суду, якщо відсутній спір про право цивільне. Сумісний розгляд вимоги про визнання фізичної особи недієздатною і спору про право цивільне можливий тоді, коли такий спір виник після смерті фізичної особи.

Після прийняття справи починається її провадження до судового розгляду. Для цього суддя повинен сприяти у витребуванні необхідних доказів чи витребувати їх за власною ініціативою й залученні до участі у справі всіх заінтересованих осіб – громадян та організацій. У справах про визнання фізичної особи недієздатною для визначення її психічного стану обов'язково призначається судово-психіатрична експертиза, яка має визначити: чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу, чи розуміє він значення своїх дій і чи може керувати ними. Однак призначення експертизи допускається лише за наявності довідок про стан здоров'я, виписок з історії хвороби лікувальних закладів, матеріалів слідчих органів, які свідчать про дії психічно хворої людини. Коли особа явно ухиляється від проходження експертизи, суд у засіданні за участю лікаря-психіатра може винести ухвалу про примусове направлення громадянина на судово-психіатричну експертизу (ч. 2 ст. 239 ЦПК). Ухвала суду для виконання надсилається органам внутрішніх справ.

Доказами у справах про обмеження дієздатності фізичної особи можуть бути показання свідків, акти органів внутрішніх справ і громадських організацій, документи про дохід сім'ї й кількість її членів, а також інші матеріали, що підтверджують факти зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами і характеризують матеріальне становище сім'ї. У процесі досудового розгляду справи суддею вирішується також питання про обов'язки притягнення до участі у справі як заявників усіх повнолітніх членів сім'ї особи, щодо якої порушується питання про обмеження дієздатності чи визнання її недієздатною.

Справи про обмеження фізичних осіб в дієздатності чи визнання їх недієздатності розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів та з викликом заявників і за обов'язковою участю органів опіки та піклування. Питання про виклик особи, щодо якої розглядається справа, вирішується у кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я (ч. 1 ст. 240 ЦПК).

Провадження у справі, відкрите органом опіки та піклування, психіатричним і наркологічним лікувальним закладом, не може бути закрите у зв'язку із запереченням члена сім'ї фізичної особи проти розгляду цієї справи. Суд не вправі також закрити провадження у справі через відмову таких суб'єктів захисту інтересів інших осіб від заявленої ними вимоги про обмеження дієздатності чи визнання недієздатною особи, якщо члени її сім'ї вимагають розгляду справи по суті (ст. 46 ЦПК).

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

Поиск по сайту: