Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття та історичні форми демократії



Тема. 10 «Демократія»

Я не хотів би бути рабом, і не хотів би бути

Рабовласником. Це виражає моє розуміння

Демократії.

Авраам Лінкольн

Мета: розширити знання про поняття «демократія» та її види, форми та принципи; зіставляти сутність понять політичної, конституційної та соціальної демократії; характеризувати принципи демократії; розуміти сутність понять «представницька демократія» та «пряма демократія»; визначати переваги та недоліки демократичного устрою; порівнювати виборчі системи; характеризувати типи виборів, виборчу систему України та етапи її становлення.

Основні терміни:демократія – народовладдя – одна з основних форм правління, політичної та соціальної організації суспільства, держави та влади; політичний режим, що розвивається й прогресує в історії людства. Форма правління в державі , при якій єдиним легітимним джерелом влади визнається народ.

Політична демократія – передбачає лише формальну рівність прав.

Пряма демократія – сукупність форм організації державної влади , за якої основні рішення щодо управління справами суспільства й держави схвалюються безпосередньо всіма громадянами на референдумах, зборах…

Представницька демократія – демократія, в якій право приймати рішення громада реалізує через обраних нею представників, які повинні відстоювати інтереси тих. Хто їх обрав.

План.

1.Поняття та історичні форми демократії.

Вибори як інструмент демократії. Типи виборів. Виборча система в Україні.

Абсентеїзм. Відповідальність за порушення виборчого процесу.

Конспективний виклад теми.

Поняття та історичні форми демократії.

Демократія як народовладдя має на сьогодні дві загальновизнані форми – пряму (або безпосередню) демократію та представницьку демократію. Пряма демократія ґрунтується на безпосередній участі громадян у вирішенні державних справ( прийняття рішень на референдумі, вирішення питань на загальних зборах.).

Представницька демократія передбачає вирішення державних питань представницькими органами(парламентом, місцевими органами тощо), управління державними справами відбувається не безпосередньо, а через обраних депутатів парламенту чи місцевого представницького органу.

Слово демократія вперше почало вживатись у Стародавній Греції. Саме там уперше почали досліджувати це питання.

Був поширений такий поділ держав за формами правління: влада одного (монархія), влада кращих(аристократія) і влада народу (демократія). Однак у Давній Греції рабів і чужоземців не відносили до громадян. Те саме стосується і деяких середньовічних держав, які називали демократіями. Адже влада належала народу, але при цьому досить велику частину суспільства просто не відносили до народу. Тому деякі дослідники вживають такі термін6и, як рабовласницька демократія, феодальна демократія, буржуазна демократія, соціалістична демократія.

Інколи демократію називають договірною формою правління, а інколи – перекрученою формою народного врядування, згідно з поділом усіх форм правління на шість можливих типів: тиранія, як спотворена форма монархії, олігархія як спотворена форма аристократії та охлократія як спотворена форма народовладдя.

Характерними рисами демократії як форми державної влади є:

- виборність органів влади

- поділ державної влади на три гілки – законодавчу, виконавчу і судову

- меншість підпорядковується більшості

- захист прав меншості

- наявність політичних прав і свобод

Головна суперечність демократії – це суперечність між ідеєю демократії як повновладдям народу і неможливістю її практичного здійснення. Різноманітні концепції демократії спрямовані на розв’язання цієї суперечності.

Історично першою такою концепцією. Та формою її практичного втілення була класична ліберальна демократія. Головна ідея лібералізму – ідея індивідуальної свободи. У зв’язку з цим ліберальна демократія на перший план висуває громадянську свободу, яка ґрунтується на реалізації особистих прав і свобод індивіда.

Лібералізм виник як ідеологія буржуазії, відповідно концепція класичної ліберальної демократії відбиває передусім інтереси класу буржуазії.

Сучасним різновидом ліберальної демократії є концепція плюралістичної демократії, яка ґрунтується на врахуванні інтересів усіх соціальних верств. Основні ознаки: конкуренція та взаємодія різних політичних сил і відкритий характер прийняття рішень через представницькі органи влади.

Концепція корпоративної демократії близька до попередньої. Але обмежує представництво лише найвпливовішими об’єднаннями, які не конкурують між собою, а співпрацюють під контролем держави.

За Робертом Далем, ідея демократії передбачає наявність суспільства, де кожний член однаково компетентний для участі в управлінні цим суспільством. Прийняття політичних рішень за цим принципом вимагає, щоб усі члени суспільства мали такі рівні та ефективні можливості:

- повідомляти свої поличні погляди іншим

- отримувати інформацію щодо альтернативних пропозицій та їх майбутніх наслідків

- установлювати, яким чином обирати пропозиції для остаточного прийняття рішення

Роберт Даль вивів також той мінімум умов, яким повинна відповідати демократія:

- політичний контроль над владними рішеннями

- посади розподіляються відповідно до регулярних рівних, відкритих і справедливих виборів без насильства

- усі громадяни можуть брати участь у виборах

- практично всі дорослі громадяни можуть балотуватися на виборах

- громадяни мають право обговорювати політичні питання без остраху бути покараним за це

- громадяни мають право шукати альтернативні джерела інформації, які реально існують та перебувають під захистом закону

- мають право на створення незалежно від державних установ об’єднань, що включають політичні партії та групи за інтересами

Для сучасних ліберальних демократій характерна наявність таких соціальних інститутів:

- виборні державні посади

- вільні, чесні вибори, які відбуваються регулярно.

- відповідальність керівництва та реагування на народне волевиявлення

- свобода самовираження, громадяни серед іншого мають право критикувати владу, політичну систему, ідеологію.

- наявність доступу до джерел інформації, незалежних від політичних партій

- автономія суспільних організацій

- загальне громадянство

З точки зору сучасних політологів цінність демократії полягає в низці позитивних явищ у суспільстві, які є її проявами:

- допомагає запобігти деспотизму

- допомагає людям захистити свої інтереси

- дозволяє політичному керівництву отримувати повнішу інформацію

- надає громадянам максимальні можливості жити відповідно до їхніх власних законів

- гарантує широкий діапазон власної свободи та прав людини

- наділяє громадян моральною відповідальністю за їхні політичні рішення

забезпечує політичну рівність

Демократія може бути формальною(лише політичною) та соціальною, фактичною. Вкоріненою в соціальних інститутах суспільства.

Конституційна демократія відмежовується від тоталітарної(такої, що імітує демократію), влада більшості при ній обмежується конституцією. Поділом влади на гілки, правами меншості.

Цінності демократії:

- свобода, справедливість. Рівність можливостей, солідарність. Міжкультурне взаєморозуміння, захист довкілля, мир у світі.

Принципи демократії:

* управління з дозволу народу на основі волевиявлення більшості

* мирна зміна влади шляхом періодичних виборів та обмежений час правління

* суспільний компроміс та пошук консенсусу

* інформаційна відкритість процесу прийняття політичних рішень

* вплив громадян на прийняття рішень

* система противаг для запобігання диктатурі більшості

* верховенство права

* гарантії політичних, громадянських та соціальних прав людини, зокрема, рівність виборчих прав

*гарантії прав опозиції

Семюелем Гантінгтоном було виділено три хвилі демократизації суспільств:

- перша, довга хвиля демократизації: 1828-1926 роки, почалася з США

- перший відкат: 1922-1942рр.(установлення авторитарних режимів і тоталітарних)

- друга, коротка хвиля демократизації:1943-1962рр.

- другий відкат: 1958-1975рр. (установлення авторитарних режимів, зокрема в Пакистані та Перу)

- третя хвиля демократизації: 1974рр. – до наших днів.

Важливими цінностями демократій є приватність та моральна автономія особи.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.