Відтворення обстановки і обставин події

Відтворення обстановки та обставин події — слідча дія, яка по лягає в тому, що слідчий у присутності понятих, а в необхідних ви падках за участю спеціаліста, свідка, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого, з метою перевірки і уточнення результатів допиту цих осіб, інших доказів або одержання нових даних відтворює обстановку та умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності (ст. 194 КПК).

Відтворення обстановки та обставин події охоплює по суті дві слідчі дії: а) перевірку на місці показань обвинуваченого, підозрюва ного, потерпілого або свідка з метою їх уточнення і доповнення; б) експериментальну перевірку правдивості показань обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка, інших обставин і припущень про можливість чути або бачити за певних умов що-небудь, що стосу ється цих обставин, можливості проникнути в дане приміщення (на приклад, названим у показаннях способом або певною особою), подо лати вказану в показаннях відстань за допомогою технічних засобів або без них тощо (у теорії і правозастосовній практиці цю дію тради ційно називають слідчим експериментом).

Перевірка показань на місці найчастіше проводиться для перевірки, уточнення і доповнення показань, які вже були дані раніше, а інколи дає можливість отримати нові фактичні дані, що через різні обставини не були виявлені в ході проведених раніше слідчих та інших процесу альних дій. Це підтверджується випадками виявлення під час цієї слідчої дії речових доказів, у тому числі і знарядь злочину, а також місць поховання трупів.

Закон не вимагає винесення спеціальної постанови про відтворен ня обстановки та обставин події. Воно може бути проведене як за ініціативою слідчого, так і за клопотанням обвинуваченого (підозрю ваного), його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу, а також за вказівкою прокурора або начальника слідчого відділу.

Перевірці показань на місці має передувати попередній допит осо би, чиї показання повинні бути перевірені, про ті обставини, при яких вона спостерігала подію, брала в ній участь.

Безпосередньо перевірка показань на місці починається з пропозиції підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому або свідку самостійно вказати напрямок руху і шлях проходження на місце. Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, чиї показання пере віряються, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки. Слідчий вправі дати змогу особі, показання якої перевіряються, супроводжувати пока зання демонстрацією якихось дій, навичок, вказати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнта ції, тощо. Разом з тим слідчий повинен присікти спроби знищити сліди, об'єкти, приховати які-небудь обставини і т.п.

Експериментальні дії можуть провадитися з метою: а) встановлен ня можливості сприйняття якого-небудь явища, факту, перевірки на явних даних і припущень про можливість у певних умовах чути або спостерігати що-небудь; б) встановлення можливості виконати ті або інші дії і часу, необхідного на їх виконання (зокрема наявність або від сутність професійних або кримінальних навичок, можливість виготов лення предмета з певного матеріалу, у певний проміжок часу, за допо могою використання тих або інших засобів, тією або іншою особою; проникнути в певне приміщення даним способом або даною особою); в) з'ясування можливості і часу подолання певних відстаней за допо могою технічних засобів (автомобіля, велосипеда, мотоцикла, літака, моторного човна тощо) або без таких; г) з'ясування механізму подій, що відбувалися, в цілому або окремих їх деталей; ґ) підтвердження (або спростування) можливості існування якогось явища. Слідчий екс перимент може бути проведений для перевірки різного роду припу щень, версій, які виникли у слідчого.

Важливою умовою провадження слідчого експерименту є його про ведення в умовах, максимально наближених до тих, у яких у минулому відбулася дія або подія, можливість існування якої перевіряється. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, необхідно відтворити (реконстру ювати), якщо це можливо, обстановку, в якій вони проводитимуться.

Участь понятих при проведенні цієї слідчої дії є обов'язковою. У необхідних випадках можуть бути присутні прокурор, начальник слідчого підрозділу, захисник обвинуваченого чи підозрюваного, пред ставник потерпілого, спеціаліст, перекладач, співробітники міліції.

При проведенні цієї слідчої дії не допускаються дії, що принижу ють гідність осіб, які беруть у них участь, і не є небезпечними для їх здоров'я (ч. 2 ст. 194 КПК).

У необхідних випадках слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення, а також проводить фотографування. Для фіксації в динаміці дій особи, показання якої перевіряються, доцільно проводи ти кінозйомку, аудіо- і (або) відеозапис. При відтворенні обстановки та обставин події безпосередньо або після його закінчення з урахуван ням вимог статей 85 і 195 КПК складається протокол.

Закон не указує, як повинна бути вирішена проблема, якщо для провадження відтворення обстановки та обставин події необхідне про никнення в житло. Проте, враховуючи загальновизнаний міжнародно-правовий стандарт, що міститься в ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положення ст. 30 Конституції Укра їни, на проникнення в житло у разі потреби провадження в ньому від творення обстановки та обставин події також необхідно одержати попереднє рішення суду.

№52 Призначення і проведення експертизи. Випадки обов`язкового призначення експертизи. Види експертиз.

Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеці альних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять ін формацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»¹).

Призначення та проведення судової експертизи — це слідча дія, яка являє собою особливу, передбачену законом форму одержання нових знань, що мають значення для кримінальної справи, за допо могою проведення досліджень особами, які володіють спеціальними знаннями в галузі науки, техніці, мистецтві, ремеслі.

Неприпустимо підміняти експертизу консультацією спеціаліста, на віть у тому випадку, якщо призначення експертизи не є обов'язковим.

Судова експертиза має відмінні ознаки: 1) експертиза призначається, коли для вирішення певних питань потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання; 2) проводиться експертом — особою, досвідченою в певній спеціальній галузі (галузях) знань; 3) таке дослідження має само стійний характер; 4) законом встановлена особлива процесуальна форма призначення та проведення експертного дослідження.

Призначення та проведення експертизи можна представити у ви гляді алгоритму: 1) призначення експертизи; 2) проведення експертних досліджень; 3) дача висновку експертом з питань, що поставлені перед ним особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом; 4) пред'явлення обвинуваченому (підозрюваному), підсудному матеріалів експертизи.

Призначення та проведення експертизи в кримінальному процесі регулюється гл. 18 КПК. Основоположні засади судово-експертної ді яльності, зокрема її організація, правовий статус судового експерта, забезпечення роботи державних спеціалізованих установ та відомчих експертних служб тощо, визначаються також Законом України «Про судову експертизу», іншими законодавчими актами, відомчими нормативно-правовими документами. Наприклад, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних дослі джень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затвер джені наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 та ін.¹

Фактичною підставою для призначення експертизи є потреба в на укових, технічних або інших спеціальних знаннях, які необхідні для вирішення певних питань при провадженні в кримінальній справі. До спеціальних пізнань належать знання в певній галузі науки, техніки, мистецтві або ремеслі та інших окремих сферах людської діяльності. Спеціальні пізнання у відповідній галузі діяльності визначаються пред метом експертизи. До спеціальних не належать загальновідомі і загаль нодоступні наукові знання в галузі матеріального і процесуального права, якими повинні володіти слідчі, прокурори, судді. На неприпус тимість порушення перед експертом правових питань (наприклад, про причину недостачі цінностей, вину обвинуваченого в смерті потерпі лого або заподіянні йому тілесних ушкоджень, про осудність особи тощо) вказує Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від ЗО травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»².

Залежно від наявності підстав слідчий, як правило, на свій розсуд, виходячи з конкретних обставин справи і тих питань, на які має відпо вісти тільки спеціаліст з певної галузі знань, визначає, чи потрібно в кримінальній справі проводити експертизу і яку саме. Однак у певних випадках, прямо передбачених законом (ст. 76 КПК), призначення судової експертизи є обов'язковим: 1) для встановлення причин смерті; 2) для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень; 3) для визначення психічного стану підозрюваного або обвинувачено го при наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності; 4) для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, передбачені ст. 155 КК України; 5) для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирі шення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Обов'язково також призначається експертиза у таких випадках: для встановлення виду, назви і властивостей наркотичного засобу, психо тропної речовини, аналога такого засобу, речовини або прекурсора, їх походження, способу виготовлення чи переробки; для вирішення пи тання про те, чи є відповідні предмети зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями або радіоактивними матеріалами, а також для з'ясування їх придатності до використання за цільовим призначенням (для з'ясування лише придатності предме та до використання за цільовим призначенням достатньо участі спеці аліста). Роз'яснення з цього приводу надані Пленумом Верховного Суду України¹.

Юридичною підставою для проведення експертизи є вмотивована постанова особи, у провадженні якої перебуває кримінальна справа. Питання, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 2 ст. 75 КПК). Вони повинні бути сформульовані чітко, ясно і однозначно.

Постанова про призначення експертизи пред'являється для озна йомлення обвинуваченому (підозрюваному). Одночасно йому роз'яснюються права при призначенні і проведенні експертизи, які передбачені ст. 197 КПК, про що складається протокол з додержанням вимог ст. 85 КПК (ч. 2 ст. 197 КПК). Постанова про призначення судово-психіатричної експертизи не оголошується обвинуваченому в тих випадках, коли його психічний стан робить це неможливим (ч. 3 ст. 197 КПК).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові екс перти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; екс пертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюєть ся судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналіс тичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються ви ключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Коли експертиза проводиться в експертній установі, її керівник доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти дають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність (ст. 198 КПК).

Експертиза може бути проведена також іншими експертами з чис ла осіб, які володіють спеціальними знаннями, не в експертних уста новах. Така судово-експертна діяльність здійснюється на підприєм ницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами¹.

За послідовністю проведення експертизи поділяються на первинні та повторні. Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт до сліджується вперше. Повторна експертиза призначається, коли є сум ніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам спра ви, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істот ними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до об меження прав обвинуваченого чи інших осіб. У постанові про призна чення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта (ч. 6 ст. 75, ст. 203 КПК). Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

За обсягом дослідження розрізняють експертизи основні та додат кові. За змістом статей 75, 203 КПК додаткова експертиза призначаєть ся після оцінки висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що вона є неповною або не досить ясною і усунути неповноту або неяс ність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визна ється неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. У постанові про призначення додаткової екс пертизи необхідно зазначати, які висновки експерта вважаються непов ними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розши­рення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.

За чисельністю і складом виконавців експертизи поділяються на од ноособові та комісійні. Одноособова експертиза проводиться одним екс пертом. Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потре ба провести дослідження за участю декількох експертів — фахівців у одній галузі знань. Комісійна експертиза призначається для вирішення склад них питань або за наявності різних точок зору з якого-небудь питання.

Залежно від використання спеціальних знань різних наук можуть бу ти проведені експертизи однорідні та комплексні. Однорідною є експер тиза, при проведенні якої використовуються знання в одній галузі науки. Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно про вести дослідження з використанням спеціальних знань різних наук.

За своєрідністю предмета спеціальних знань експертизи поділя ються на такі: криміналістична, судово-біологічна, судово-медична, судово-психіатрична, судово-бухгалтерська, автотехнічна, судово-будівельна, судово-екологічна, судово-фармацевтична тощо.

Слідчий вправі бути присутнім при проведенні експертизи. При цьому він може одержати роз'яснення експерта з приводу дій, які той провадить. Факт присутності слідчого при провадженні судової екс пертизи зазначається у висновку експерта.

Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок. Ознайомившись з висновком експерта, слідчий має право допитати його з метою одержати роз'яснення або доповнення даного ним висновку (ст. 201 КПК). Матеріали експертизи після її завершення пред'являються обвинуваченому (підозрюваному). Момент пред'явлення висновку ви значає слідчий. Про пред'явлення обвинуваченому (підозрюваному) матеріалів експертизи слідчий складає протокол, у якому зазначає його пояснення, зауваження, заперечення та клопотання (ст. 202 КПК).

№53 Накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв`язку: підстави і процесуальний порядок проведення.

Поиск по сайту: