Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПЕРЕКЛАД РЕКВІЗИТІВ ДОКУМЕНТА



ЮРИДИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД, ЩО ЦЕ?

Спрощено, будь-який переклад – це відтворення певного повідомлення, вираженого однією мовою, засобами іншої мови або ж “перекодування” повідомлення. Переклад часто поділяють за формою здійснення на усний та письмовий та за галузями знань, яких стосується повідомлення (юридичний, медичний, біологічний тощо). Тут мова піде виключно про письмовий переклад юридичних документів, або скорочено – юридичний переклад. Усі поради подаватимуться на прикладі перекладу з англійської на українську.

Юридичний переклад має кілька особливостей, на яких слід наголосити. По-перше, юридичні документи зазвичай мають чітко визначену форму, яка має бути збережена під час перекладу. Почасти саме сталість форми та стандартність багатьох частин тотожних документів дозволяє фахівцеві оперативно знаходити необхідну інформацію. По-друге, велика кількість сталих виразів (формулювань) у юридичних документах подекуди перетворює їх переклад на пошук і комбінацію їхніх відповідників іншою мовою (мовою перекладу).

ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО ПЕРЕКЛАДУ

Золоте правило перекладу можна сформулювати приблизно так: “Думай про свого читача!” Іншими словами, вдалим є лише той переклад, який є зрозумілим для його адресата. Саме це має стати одним з пріоритетів під час перевірки та редагування перекладу. Часом не буде зайвим навіть збільшити текст і обтяжити його додатковими поясненнями аби забезпечити адекватне його сприйняття і розуміння читачем.

ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ

В Україні не існує офіційних вимог щодо оформлення юридичного перекладу (за винятком практики оформлення нотаріального посвідчення підпису перекладача, про що йтиметься далі). А шкода, адже правильне оформлення перекладу полегшує читачеві (в більшості випадків не знайомому з мовою оригіналу) роботу з перекладеним документом. Саме тому слід було б перейняти деякі правила юридичного перекладу, розповсюджені закордоном.

Правило 1. Переклад має бути дзеркальним відображенням оригіналу. Жодне слово чи надпис на документі не мають залишитися неперекладеними. Так, слід обов’язково перекладати надписи на печатках, штампах, штемпелях, бланках тощо. Зазвичай переклад печатки чи штампа оформлюють таким чином: [Печатка: надпис на печатці]. Загалом будь-які примітки чи інший текст, який не міститься в оригіналі або оформлений в оригіналі особливим чином (надпис на печатці чи штампі, підпис від руки на друкованому тексті тощо) слід брати в дужки. Переклад відповідних частин документа слід розташовувати на тому ж місці, де вони розміщені в оригіналі (в центрі, посеред тексту, за текстом тощо).

Більше того, часто перекладачі проявляють навіть підвищену турботу про читача і перекладають навіть відомі їм зображення, які можуть бути незрозумілими читачеві (наприклад, [Герб Сполучених Штатів Америки]).

Правило 2. Перекладач має забезпечити орієнтацію читача в документі. Відомо, що український переклад, в силу відмінностей між мовами, зазвичай є більшим за обсягом за англійський оригінал. Така різниця в обсягах призводить до того, що розташування відповідних частин текстів на сторінці є неоднаковим, а звідси і можлива плутанина. Ось чому ознакою турботи про читача буде вказівка на те, якій сторінці оригіналу відповідає сторінка перекладу, що зазвичай робиться згори кожної сторінки (наприклад, [Переклад першої сторінки доручення]) та позначення кінця перекладу відповідної сторінки (наприклад, [Закінчення перекладу першої сторінки доручення]). Зазвичай переклад нової сторінки починають з нового аркуша.

У випадку, якщо якась частина оригіналу є незрозумілою, перекладач має зробити відповідну позначку у перекладі (наприклад, (Підпис нерозбірливий)).

Примітка: Звичайно, не слід абсолютизувати ці правила. Переклад – це завжди творчий процес, який залежить від конкретних обставин справи. Так, якщо документ готується двома мовами і обидві версії будуть підписані та пропечатані, доцільно розмістити ці версії на одній сторінці (в два стовпці). При цьому текст слід розмістити таким чином, щоб початки тотожних абзаців обох версій були на одній лінії. Тексти печаток, штампів та підписи у цьому випадку не перекладають. (Між іншим, підписання таких двомовних документів дозволяє зекономити на легалізації та перекладі цих документів у майбутньому).

ПЕРЕКЛАД РЕКВІЗИТІВ ДОКУМЕНТА

Під час перекладу загалом, та при перекладі реквізитів документа, зокрема, не слід забувати, що кінцевий текст має відповідати правилам мови, на яку здійснюється переклад. Саме різниця у певних правилах та узвичаєннях між мовами і є причиною перекладацьких помилок. Розглянемо лише найтиповіші з них.

1) розміщення реквізитів

В українському діловодстві низка реквізитів певних офіційних документів розміщується або оформлюється інакше ніж в англійському, зокрема:

· назву адресата в Україні пишуть вгорі праворуч, а в Англії – вгорі ліворуч;

· підпис в Україні ставлять між назвою посади та прізвищем посередині документа, а в Англії над прізвищем під яким пишуть назву посади ліворуч;

· параграфи в основному тексті документа в Україні починають з відступу, а в Англії – без відступу (найтиповіша помилка під час перекладу більшості документів);

· у випадку, якщо документ виконано не на бланку, дату в Англії проставляють вгорі документа праворуч над назвою адресата, а в Україні – часто внизу ліворуч напроти назви особи, що підписує документ.

Наприклад:

 

Англійською

With best regards,

(Signature)

Lukyanchuk P.V.

Director

 

Українською

З повагою,

Директор (Підпис) Лук’янчук П.В.

 

Примітки:

1. слід зазначити, що різниці у розташуванні реквізитів зазвичай дотримуються тоді, коли здійснюється переклад оригінального документа виконаного лише однією мовою. Натомість під час підготовки двомовного документа зазвичай розташування реквізитів диктується правилами однієї з мов (наприклад, тієї, якій сторонами надається перевага під час тлумачення документа);

2. у випадку розміщення на одній сторінці обох текстів двомовного документа в два стовпці, зазвичай у правому стовпці розміщують текст основною мовою (або мовою держави нотаріального посвідчення документа), а в лівому – іншою мовою.

2) переклад дат

Під час перекладу дат слід звертати увагу на такі ключові відмінності між українською та англійською мовами:

а) в англійській мові після написання року цифрами чи літерами слово “рік” (у відповідній відмінковій формі, тобто “року” чи “рокові”) не ставиться, натомість в українській мові нормою є написання року цифрами чи літерами разом із словом “рік” у відповідній відмінковій формі або скорочено “р.”.

Наприклад:

Англійською

We last met in nineteen hundred ninety.

Українською

1999 рік

Останнього разу ми зустрічалися у тисяча дев’ятсот дев’яностому році.

Примітка:

Цього правила не дотримуються у випадку перекладу скороченого написання дати, наприклад: 20.11.2003 або 08/10/99. При цьому слід звернути увагу на те, що в американському варіанті англійської під час датування спочатку позначають місяць, а потім число, наприклад: 12/31/2002.

б) в англійській мові (особливо в її американському варіанті) нормою є написання місяця перед днем, що є нехарактерним для української мови, в якій прийнято зворотній порядок написання дат.

Наприклад:

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.