Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Система методів і функцій юридичної науки



Методи юридичної науки — це система прийомів та засобів, спря­мованих на отримання об'єктивних та обгрунтованих знань. Юридичні науки використовують такі методи:

всезагальні — характеризують філософську основу пізнання;

загальні — конкретизують всезагальні методи стосовно юридичних наук;

спеціальні (окремі) — використовують конкретні юридичні науки.

Класифікація ця умовна. До того ж зазначені методи неможливо розмежувати. Вони взаємопов'язані та взаємозумовлені.

Серед всезагальних методів розрізняють метафізико-ідеалістич-ний та діалектико-матеріалістичний.

Метафізичний підхід до дослідження держави та права базується на твердженні, що вони є явищами, які не розвиваються, не залежать від інших соціальних явищ: економіки, ідеології та ін..

Ідеалістичний підхід спирається на первинність свідомості, яка тво­рить матеріальне життя суспільства. За допомогою метафізико-ідеалі-стичного методу побудовано, наприклад, концепцію правової держави.

Матеріалістичний підхід базується на тому, що при вивченні дер­жави та права виходять з того, що причиною виникнення та існування держави є матеріальне життя суспільства, а не ідеї та воля людей. Діалектичний підхід означає, що, по-перше, державно-правові яви­ща повинні розглядатись при їх виникненні та розвитку; по-друге, дер­жава та право повинні розглядатись у взаємозв'язку з іншими явища­ми: економікою, політикою, мораллю тощо.

На всезагальних методах базуються загальні методи правознав­ства.

1. Логічний метод. Охоплює такі основні прийоми пізнання: аналіз та синтез. Аналіз — теоретичний розподіл явища, що вивчається. Синтез — теоретичне об'єднання явищ.

індукція і дедукція. Індукція — логічний умовивід від окремого до узагальнюючого. Наприклад, вивчаючи причини окремих злочинів, можна встановити причини злочинності в цілому. Дедукція — логічний умовивід від загального до окремого, від загальних суджень до окремих висновків, наприклад, від зов­нішніх ознак правопорушення — до мотивів, умов, причин їх скоєння;

абстрагування — переключення уваги від одних ознак юридичного явища до інших, які зацікавили дослідника.

Порівняльний метод. Передбачає порівняння кількох споріднених юридичних явищ з метою виявлення їх подібності чи розбіжності.

Розрізняють такі порівняльні методи: синхронічний, коли водночас порівнюються два чи більше об'єктів, і діахронічний, коли один чи кілька об'єктів розглядаються у розвитку в різні періоди часу.

Соціологічний метод. За його допомогою вивчають практичну поведінку людей у державно-правовій сфері з метою визначення ефективності функціонування державно-правових закладів або в інших цілях.

Структурно-функціональний метод. Передбачає дослідження структури будь-якого явища, а потім встановлення, як ця структура діє (функціонує).

Статистичний метод. Передбачає кількісні вимірювання державно-правових явищ за допомогою математичних засобів і комп'ютерної техніки

Спеціальні (окремі) методи — це загальні методи, що мають спе­цифічне застосування в конкретних юридичних науках. Наприклад, використання порівняльного методу в теорії держави і права на відміну від кримінального права має особливості як щодо об'єктів, так і щодо засобів порівняння.

Всезагальні, загальні та спеціальні методи тісно взаємопов'язані. Всезагальні методи працюють тільки через загальні, а загальні мето­ди, у свою чергу, — через спеціальні. При цьому для дослідження будь-якого юридичного явища застосовують не один конкретний ме­тод, а їх систему.

Основний метод юридичної науки - філософська діалектика (матеріалістична і ідеалістична).

Функції юридичної науки - основні напрями розуміння і виразу юридичного знання:

онтологічна (пізнавальна) - вивчення фундаментальних якостей матерії має рацію, найзагальніших сутнісних явищ і процесив в державному житті, знахідка раніше невідомих закономірностей перебування держави і права;

- евристична - розуміння звістка в державно-правовому життю, знахідка раніше невідомих закономірностей буття держави і права;

- прогностична - передбачення розвитку державно-правовіх процесів;

- практично організаційна - обслуговування практики;

- методологічна - дисертація і розробка засобів вивчення правової дійсності;

- ідеологічна - вплив для розвиток правової культури суспільства і людини;

- політична - вспоможеніє у формуванні державно-правової політики, роз’ясненні політичних і законодавчих рішень.

7. Поняття та зміст юридичної практики

8. Взаємлзвізок юридичної науки та юридичної практики

9. Роль юридичної практики в оволодінні теоритичними знаннями

10. Роль теоритичних юридичних знань у процесі вдосконалення практичної діяльності юристів

11. Юридичні знання в сфері політичної та економічної діяльності та їх загальна характеристика

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.