Прогнозування масштабів і наслідків аварій на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище

Вихідні дані при прогнозуванні радіаційної обстановки:

- час ядерного вибуху ( час аварії на радіаційно-небезпечномуоб’єкті);

- координати центру ядерного вибуху (аварії);

- потужність і вид ядерного вибуху;

- швидкість і напрямок середнього вітру.

Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати:

- значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами де будуть перебувати люди ;

- допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами

Суть методики прогнозування зводиться до того, що визначається напрямок розповсюдження хмари радіоактивних речовин і наносяться на карту (схему) можливі зони радіоактивного зараження. Проводиться це в такій послідовності: По координатах наносять на карту центр ядерного вибуху. В масштабі карти (плану) наноситься коло (зона можливого зараження в районі ядерного вибуху). Згідно з довідником для потужності вибуху від 100 до 1000 кт (кілотонн) при наземних вибухах радіус зони зараження в районі вибуху дорівнює 3 км. Біля кола надписують характеристику ядерного вибуху. Наприклад 100-Н 8.10 25.01 що означає: Вибух наземний, потужністю 100 кт, час вибуху 8 год. 10 хв., число і місяць (25.01).По азимуту середнього вітру проводиться лінія напрямку середнього вітру. Вісь зоні можливого радіоактивного зараження місцевості буде співпадати з проведеним напрямком середнього вітру. До кола зони можливого радіоактивного зараження в районі вибуху проводять дотичні паралельні осі радіоактивного сліду. Під кутом 200 до дотичних проводять прямі, які є боковими межами зони можливого радіоактивного зараження місцевості. Зовнішні межі зон можливого радіоактивного зараження місцевості визначають за довідковими таблицями ЦО в залежності від виду і потужності ядерного вибуху, а також швидкості вітру. Зовнішні межі зон наносять з врахуванням масштабу карти (плану). Наслідки аварій на АЕС. Наслідки радіаційних аварій обумовлені їх вражаючими факторами. Основними вражаючими факторами радіаційних аварій є радіац. вплив і радіоакт. забруднення. Наслідки радіаційних аварій в основному оцінюються масштабом і ступенем радіацій. впливу і радіоакт. зараження, а також складом радіонуклідів і кількістью радіоакт. речовин у викиді. У ході і після аварії на рівень і довговічність наслідків, а також радіаційну обстановку значний вплив здійснюють природ. розпад радіоакт. речовин, міграція цих речовин у навкол. середовищі.
38. Прогнозування масштабів і наслідків аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин.

Сильно діючі отруйні речовини— це такі речовини, або сполуки, які при певній кіл-ті, що перебільшує гранично допустимі величини концентрації (щільності зараження), проявляють шкідливу дію на людей, тварин і рослин і викликають у них ураження різного ступеня важкості. Об'єкти, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки — це хімічно небезпечні об'єкти (ХНО). ХНО — об'єкти госп-ня, при аваріях або зруйнуванні яких можуть статися техногенні небезпеки з масовим ураженням людей і навкол. середовища СДОР. Аварія на ХНО створює значну небезпеку як для виробн. персоналу, так і для насел. Величина цієї небезпеки тим більша, чим вище ступінь токсичної СДОР. Для кіл-ної харак-ки токсичних властивостей СДОР при їх дії через органи дихання людини застосовується таке поняття, як токсична доза. Визначаються чотири токсодози (гранично допустима, середня порогова, середня вивідна і смертельна). Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:

— визн-ня напрямку осі сліду хмари викиду хім. речовин, внаслідок аварії або руйнування технолог. обла-ня чи ємностей для зберіг-ня СДОР, за метеоданими;

— виз-ня розмірів зон забр-ня місцевості за очікуваними знач. доз ураження;

— виз-ня прогн-ня глибини зони ураження СДОР;

— виз-ня площі ураження СДОР;

— виз-я часу підходу зараженого повітря до об'єкта і трив. дії ураж-я СДОР;

— визн-я можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження;

— порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Прогнозування розподіляється на довгострокове і оперативне. Довгостроковепрогнозування здійснюється заздалегідь для визн-ня можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям. Вихідні дані: вид СДОР і його загальна кіл-ть; кіл-ть СДОР у кожній міскості; середня щільність насел. для даної місцевості; метереологічні дані; ступінь заповнення ємностей. Оперативне прогнозування здійснюється під час вин-ня аварії для визн-ня можливих наслідків аварії і порядку дій. Для цього використовуються дані: загал. кіл-ть СДОР на момент аварії; характер розливу ("вільно" або "в піддон"); висота обвалування ємностей; реальні метеоумови.
39. Оцінка радіаційної обстановки на об’єкті.

Радіаційна обстановка – це обстановка, яка склалася на території підпр-ва, насел.пункту або територ. адміністр. району внаслідок застосування противником ядерн.зброї або аварії на атомній електростанції з викидом радіоакт.речовин. Оцінка радіаційної обстановки є (обов’язковим елементом роботи начальників і штабів ЦО) – це визн-ня масштабів і хар-ру радіоакт. зараження (нанесення на карту зони, або рівнів радіації в окремих точках); - аналіз його впливу на діял-ть об’єктів, сил ЦО, насел.; - вибір найбільш оптимальних варіантів дій, при яких викл-ься радіоакт. зараження. Мета проведення оцінки радіаційної обстановки – для прийняття заходів по захисту насел., які забезпечують виключення або зменшення радіоактивного опромінення, а також для визначення найбільш доцільних дій населення і формувань ЦО на зараженій місцевості. Радіаційна обстановка може бути визначена 2 методами: методом прогнозування і за даними радіаційної розвідки. Метод прогнозування: Вихідні дані: - час ядерного вибуху (час аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті); - координати центру ядерного вибуху (аварії); - потужність і вид ядерного вибуху; - швидкість і напрямок середнього вітру. Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати: - значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами де будуть перебувати люди - допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості,яка заражена радіоактивними речовинами. Метод радіаційної розвідки застосовується в штабах ЦО пром. підпр-тв (об’єктів) міст, районів, областей, а також у військових частинах. Вихідними даними є: рівні радіації і час їх виміру в окремих точках місцевості приладами радіаційної розвідки. Ці дані – основа для нанесення меж факт. зон радіацій. зараження. Для цього на карті (схемі) відмічаються точки виміру рівнів радіації і біля кожної з них вказується величина рівня, приведена до 1год. після ядерного вибуху. Точки на карті з рівнями радіації, рівними або близькими до рівнів радіації на зовнішніх межах зо А, Б, В, Г через 1 годину після вибуху: 8, 80, 240, 800 р/г з’єднуються між собою плавними лініями такого кольору: зона А – синього, зона Б – зеленого, зона В – коричневого, зона Г – чорного. Відомо, що протягом часу, який минув після ядерного вибуху, рівні радіації на зараженій місцевості зменшуються за законом спаду радіації, а це значить, що оцінити ступінь зараженості різних ділянок і визначити межі зон радіоактивного зараження можна тільки шляхом порівняння рівнів радіації, проведених до одного часу.

Завдання, які вирішуються при оцінці радіаційної обстановки

1. Визначення можливих доз опромінення при діях на місцевості, яка

заражена РР.

2. Визначення допустимого часу перебування людей на зараженій місцевості.

3. Визначення часу вводу формувань ЦО і тривалість роботи змін в осередку

ядерного ураження.

4. Визначення можливих радіаційних втрат.

Поиск по сайту: