Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Зона надзвич ситуації



Зона НС – це тер-ія, на якій виникла НС.В залеж від того, яка НС сталася, буде визначатися й сама зона НС. Умовно зони НС можна поділити на зони: помірного зараження, сильного, небезпечного, надзвичайного зараження. Але при цьому території, які потрапили під вплив СДОР у результаті аварії на ХНО, поділяють на зони: зона смертельних токсодоз-зона, на зовн межі якої 50% людей одержують смертел ураження; зона уражаючих токсодоз-зона на зовн межі якої 50% людей втрачають свою працездатність, їм потрібна мед допомога та навіть госпіталізація; дискомфортна (гранична) зона – зона, на зовн межі якої люди відчув дискомфорт, у них починаються загострення хроніч захворювань або зявляються перші ознаки інтоксикації. Показниками масштабу поширення НС є не тільки розміри тер-ій, які піддавались впливу вражаючих факторів, а й можливі непрямі наслідки, які можуть являти собою тяжкі порушення організ, екон, соц та ін важливих зв’язків, що діяли на значних відстанях, а також тягар наслідків. Осн принципами регулювання є: пріорітет захисту життя та здоров’я людей; непорушність конституц прав і свобод людини і громадянина;забезпечення населення достовірною інфо про стан довкілля;невідворотність відповідальності осіб, винних у виникненні чи ускладненні НЕС; комплексність заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану.

 

5. Надзвичайні ситуації об’єктового рівня.

НС - порушення норм. умов життя і діял-ті людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезп. подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матер. втрат. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіянх або очікуваних екон збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визнач 4 рівні НС: національний(загальнодержавний), регіональний, місцевий, об’єктовий.

НС об'єктового рівня — це НС, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

6. Надзвичайні ситуації місцевого рівня.

НС - порушення норм. умов життя і діял-ті людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезп. подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матер. втрат. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіянх або очікуваних екон збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визнач 4 рівні НС: національний(загальнодержавний), регіональний, місцевий, об’єктовий. НС місцевого рівня — це НС, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.
7. Надзвич ситуації регіонального характеру.

НС - порушення норм. умов життя і діял-ті людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезп. подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матер. втрат. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіянх або очікуваних екон збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визнач 4 рівні НС:національний(загальнодержавний), регіональний, місцевий, об’єктовий. НС регіонального рівня — це НС, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

 

8. Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня.

НС - порушення норм. умов життя і діял-ті людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезп. подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матер. втрат. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіянх або очікуваних екон збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визнач 4 рівні НС:національний(загальнодержавний), регіональний, місцевий, об’єктовий. НС загальнодержавного рівня — це НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крий, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету
9. Аварія як подія техног хар-ру.

Аварія– небезпечна подія техног. хар-ру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і трансп. засобів, порушення виробн. або транспор. процесу чи задає шкоди довкіллю. Серед аварійних об’єктів особливе місце займають радіаційно небезп об’єкти (РНО): АЕС, АТЕЦ, АСТ, п-тва по виготовл, переробці ядер палива і похованню радіо актив відходів. В ході радіан аварії виник зони радіакт забруд навколиш середовища: зони радіац небезпеки, помірного радіац забруднення, сильного радіац забрудн, небезпеч радіац забрудн, надзвичайно небезпеч радіац забруднення. Після стабілізації радіаційної обстановки в районі аварії в період ліквідації її довгострокових наслідків можуть встановлюватися зони: відчуження, тимчас відселення, жорсткого контролю. Осн враж факторами радіан аварій є радіан вплив і радіо актив забруднення. Наслідки радіан аварій в осн оцінюються масштабом і ступенем радіац впливу і радіо актив зараження, а також складом радіонуклідів і кількістю радіоактив речовин у викиді. Хім. небезп об’єктом(ХНО)є об’єкт госп-ня, при авріях і руйнуваннях якого мож відбутися масові ураження людей, тварин і рослин сильнодіючими отруйними речовинами. СДОР-це токсин хім. реч, що застосовуються в господарс цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкодж технологіч ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей. За ступенем токсичності СДОР, які надходять в організм через органи дихання і шлунково-кишковий тракт: надзвичайно токсичні, високотоксичні, сильно токсичні, помірнотоксичні, малотокс, практично нетоксич. До надзвичайно і високотоксич СДОР віднос сполуки мишяку, ртуті, кадмію талію, свинцю, хлору, брому... До сильнотокс хім. реч віднос сірчана, азотна, соляна, ортофосфорна, оцтова й ін кислоти, луги... території, які потрапили під вплив СДОР у результаті аварії на ХНО, поділяють на зони: зона смертельних токсодоз - зона, на зовн межі якої 50% людей одержують смертел ураження, зона уражаючих токсодоз-зона на зовн межі якої 50% людей втрачають свою працездатність, їм потрібна мед допомога та навіть госпіталізація, дискомфортна (гранична) зона – зона, на зовн межі якої люди відчув дискомфорт, у них починаються загострення хроніч захворювань або зявляються перші ознаки інтоксикації. В результаті впливу СДОР на організм людини, крім без посеред уражень, можуть спостерігатися і віддалені генетик наслідки. Пожежонебезп об’єкт- обєкт, на якому вироб-ся, зберігаються чи трансп-ться продукти, що набувають при певних умовах здатність до загоряння. За масштабами і інтенсивністю пожежі: окрема – пожежа виникла в окр будинку чи споруді, суцільна – одночас інтенс горіння переваж к-сті будинків і споруд на даній ділянці забудови, масова пожежа-сукупн. окр і суц пожеж, вогняний шторм-особл форма суціл пожежі, що поширюється. Вибух-це звільнення вел. кіл-ті енергії в обмеженому об’ємі за коротк проміжок часу. Осн враж факторами вибуху є: повітряна ударна хвиля(ядерні вибухи, речовин,які ініціюють і детонують, вибухові перетворення хмар паливно-повітр сумішей, вибухах резервуарів з перегріт рідиною і резервуарів під тиском), осколкові поля(створювані уламками різного роду предметів технологіч устаткування, будівельних деталей).При пожежах і вибухах люди отрим терміч і мех. ушкодження. Гідродинамічна аварія – це надзвич подія, повяз з виходом з ладу гідротех споруди чи її частини і некерованим переміщенням вел мас води, які несуть руйнування і затоплення великих територій. До осн гідротехн споруд, руйнування яких призводить до гідродинамік аварій, відносяться греблі, водозабірні і водозбірні споруди. Осн наслідком прориву греблі при гідродинамік аваріях є катастрофічне затоплення місцевості- це гідродинамічне лихо, яке є результатом руйнування штучної чи природної греблі і полягає в стрімкому затопленні хвилею прориву нижче розташ місцевості і виникненні повені.

 

10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.

Катастрофа - велика за масшт. аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. К. можна поділити за походженням: стихійні (природні), технологічні, соціальні, специфічні. Загальні особливості К. це: 1. раптовість, 2. серйозна загроза здоровю та життю окремих груп населення і навіть всього суспільства, 3. порушення звичного устрію життя, 4. порушення цілісності навколишньої середовища. Тобто під К. розуміють НС, викликану силами природи або діял-тю людини і які супров-ься масовими ураж-ми людей і природи і для ліквідації наслідків якої необхідним є залучення сил та джерел ще й поза району катастрофи. Будь-яка катастрофа обов'язково обертається лихом - руйнуваннями, загибеллю людей. Але найголовніше питання, яке хвилює людей, - чому відбуваються катастрофи? До недавніх пір здавалося, що основним винуватцем несподіваних нещасть є нерозумна стихія. Але уважно придивившись до переліку катастроф, легко побачити, що не меншу, а навіть більшу небезпеку таять у собі створіння людських рук.
11. Об’єкт підвищеної небезпеки.

Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому викор-ся, вигот-ся, перероб-ься, зберіг-ся або трансп-ься 1 або кілька небезп. речовин чи категорій речовин у кіл-ті, що дорівнює або перевищує нормат. встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою вин-ня НС техногенного та прир-го характеру; - об'єкт, який згідно з законом вважається таким, на якому є реальна загроза вин-ня аварії та/або НС техн.-го та прир-о характеру;

Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку:

1. Атомна енергетика і атомна пром-ть.

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів.

4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продуктопроводів).

5. Добування і переробка природного газу, буд-во газосховищ.

6. Хімічна пром-сть, текстильне вироб-во (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).

7. Металургія (чорна і кольорова).

8. Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю.

9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива.

10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).

12. Целюлозно-паперова промисловість.

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит та інше з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням).

14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою).

15. Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи хвостосховища та шламонакопичувачі.

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.

17. Тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю більш як 5000 голів і птахофабрики).

18. Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртзаводи).

19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).

20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.

21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств.

22. Інші окремі об'єкти, будівництво і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, які у кожному конкретному випадку визначаються Мінекобезпеки або його органами на місцях.


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.