Сорт рослин — це окрема група рослин у рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, відповідає вона повністю або ні умовам правової охорони:
- може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності цього генотипу або комбінації генотипів;
- може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;
- може розглядатися як єдине ціле з огляду на її придатність для відтворення в незмінному вигляді цілих сортів рослин.
При цьому під ботанічним таксоном розуміється відособлена група рослин, споріднених між собою спільністю ознак і властивостей, завдяки чому їм можна присвоїти таксономічну категорію. Категоріями сорту рослин, на які набуваються права, можуть бути клон, лінія, гібрид першого покоління та популяція [19, с. 1]. Сорт рослин вважається охороноспроможним — придатним для набуття прав на нього як об'єкт прав інтелектуальної власності, якщо за правом ознак, породженим певним генотипом або певною комбінацією генотипів він є новим, іншим, однорідним і стабільним [19, с. 11].
Згідно з проектом Закону України «Про правову охорону селекційних досягнень у тваринництві», що його на момент написання цієї книжки відхилила Верховна Рада України, термін «тварина» розглядається як складник терміна «селекційне досягнення».
Селекційне досягнення — створена в результаті цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода, порідний тип, лінія, родина тощо), яка має нові високі генетичні ознаки та стійко передає їх нащадкам [20].
Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
- особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
- майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;
- майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією. Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин,
породу тварин, засвідченими патентом, є:
- право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;
_ виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи
тварин; _ виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, зокрема й забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать власникові патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними від дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно До частини першої цієї статті. Термін чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев і винограду — через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом. Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним від дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону. Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та в порядку, встановлених законом [15, с. 488].
Наукові відкриття
Цивільним кодексом України [15] наукові відкриття віднесені до об'єктів права інтелектуальної власності. Згідно з цим Кодексом науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивних закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання.
Автор наукового відкриття має право назвати його своїм ім'ям або дати спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвідчується Дипломом і охороняється в порядку, встановленому законом.
На час написання рукопису цієї книжки ще не було створено закону «Про охорону прав на наукове відкриття». На нашу думку, створення такого закону є проблемним, тому, що воно суперечитиме засадничим принципам правової охорони інтелектуальної власності, а саме:
- право надається об'єктам, що створені розумом людини;
- це право не повинно надавати правоволодільцю занадто широку монополію.
Стосовно відкриття ці принципи не реалізуються, тому що, по-перше, автор не створює відкриття, а тільки встановлює невідомі раніше, але об'єктивні закономірності, властивості та явища (тобто створені природою, а не автором). По-друге, право на відкриття не може бути надане матеріально, оскільки воно призведе до надмірно широкої монополії, яка порушить баланс інтересів між автором і суспільством. Тому на відкриття, на відміну від інших об'єктів права інтелектуальної власності, можуть бути надані лише особисті (немайнові права). Отже, наукове відкриття є суспільним надбанням.