Рахунок № 682 «Внутрішні розрахунки»

Наведений приклад засвідчує, що для правильного запису господарських операцій на активно-пасивних рахунках треба добре зрозуміти їхній зміст.

5.2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

Для обліку господарських засобів, джерел їх формування і господарських процесів застосовують бухгалтерські рахунки. Щоб правильно їх використовувати, треба добре знати їхні особливості, зміст, призначення і структуру.

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку – це групування їх за певними однорідними ознаками. Основою класифікації рахунків є зміст об’єктів бухгалтерського обліку.

В бухгалтерському обліку рахунки класифікують за:

· економічним змістом;

· призначенням і структурою.

Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмету бухгалтерського обліку й зумовлена класифікацією об’єктів обліку, тобто господарських засобів (активів), їх джерел (власного капіталу та зобов’язань), доходів і витрат. З огляду на це рахунки поділяють на п’ять груп (див. рис. 5.5):

· рахунки активів;

· рахунки власного капіталу;

· рахунки забезпечень і зобов’язань;

· рахунки доходів та результатів діяльності;

· рахунки витрат.

На рахунках активів відображають їх наявність і рух. До цієї групи належать рахунки, на яких здійснюють облік необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів тощо), оборотних активів (запасів, коштів, розрахунків з дебіторами підприємства тощо) та витрат майбутніх періодів. Ці рахунки є активними.

На рахунках власного капіталу відображають власні джерела формування господарських засобів (активів) підприємства (статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілені прибутки тощо). Ці рахунки є пасивними.

На рахунках забезпечень і зобов’язань ведуть облік забезпечень майбутніх витрат і платежів, створених на підприємстві (забезпечення витрат відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов’язань, цільове фінансування і цільове надходження тощо), його довгострокових і поточних зобов’язань та доходів майбутніх періодів. Ці рахунки є пасивними або активно-пасивними.

На рахунках доходів та результатів діяльності відображають доходи підприємства та його фінансові результати (від реалізації продукції, операційної, фінансової, інвестиційної діяльності, надзвичайних подій тощо). Ці рахунки є пасивними.

На рахунках витрат здійснюють облік витрат підприємства за економічними елементами та видами його діяльності. Ці рахунки є активними.

За призначенням і структурою рахунки бухгалтерського обліку поділяють на такі групи:

а) стосовно бухгалтерського балансу:

· балансові;

– постійні (реальні);

– тимчасові (номінальні);

· позабалансові;

б) за призначенням:

· основні;

· регулюючі;

· операційні;

· транзитні;

в) за рівнем деталізації облікової інформації:

· синтетичні;

· аналітичні.

Класифікацію рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурою подано на рис. 5.6.

До балансових рахунків належать рахунки, інформація з яких використовується для заповнення бухгалтерського балансу. Зокрема це рахунки, залишки (сальдо) яких на певну дату безпосередньо записують в актив чи пасив балансу (постійні або реальні рахунки). Постійними (реальними) є рахунки оборотних і необоротних активів, власного капіталу і зобов’язань підприємства. До балансових рахунків належать також тимчасові (номінальні) рахунки, які відкривають протягом звітного періоду, а в кінці цього періоду – закривають, розподіляючи їхні сальдо на інші постійні балансові рахунки. До тимчасових (номінальних) рахунків належать рахунки доходів і витрат підприємства, які в кінці місяця розподіляють та списують на інші рахунки, зокрема на рахунок 79 «Фінансові результати». За дебетом цього рахунку записують витрати, а за кредитом – доходи підприємства. Через порівняння доходів (кредитовий оборот на рахунку 79 «Фінансові результати») і витрат (дебетовий оборот на цьому ж рахунку) визначають остаточний фінансовий результат діяльності підприємства, який записують на постійний балансовий рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Дані з тимчасових рахунків використовують для складання звіту про фінансові результати підприємства.

Поряд із балансовими рахунками існують рахунки, які не відображають у бухгалтерському балансі і тому їх називають позабалансовими. Позабалансові рахунки призначені для обліку засобів, які не належать підприємству, але перебувають тимчасово в його користуванні. На позабалансових рахунках також ведуть облік бланків суворої звітності, списаної на збитки дебіторської заборгованості неплатоспроможних дебіторів, цінностей, переданих чи отриманих під заставу тощо. Особливістю позабалансових рахунків є те, що облік на них (на підприємствах України, крім банків) ведеться без застосування методу подвійного запису, тобто операції відображають одним записом за дебетом чи кредитом рахунку. Згідно ж із міжнародними стандартами обліку, до позабалансових рахунків також застосовують метод подвійного запису.

При розмежуванні бухгалтерських рахунків на балансові й позабалансові головну роль відіграють такі критерії:

· ймовірність того, що підприємство отримає або втратить якусь майбутню економічну вигоду, пов’язану з конкретним видом активу або пасиву;

· конкретний вид активу або пасиву має вартість, яка може бути точно оцінена.

Якщо господарські засоби, кошти й цінності не відповідають цим критеріям, то їх обліковують на позабалансових рахунках.

За призначенням виділяють рахунки основні, регулюючі, операційні й фінансово-результатні.

Основні рахунки використовують для контролю за станом і рухом господарських засобів та джерел їх утворення. Вони у своїй сукупності характеризують майновий стан підприємства і є основою для складання бухгалтерського балансу. Основні рахунки поділяють на інвентарні, грошові, фондові та рахунки розрахунків.

Рис. 5.5. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом

Рис. 5.6. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

за побудовою і призначенням

Інвентарні рахунки використовують для обліку наявності та руху матеріальних цінностей і коштів. До них належать рахунки 10 «Основні засоби», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси» тощо. Ці рахунки є активні. Сальдо на них (у натуральних і грошових одиницях виміру) можна завжди перевірити через проведення інвентаризації.

Грошові рахункипризначені для обліку грошових коштів та їх еквівалентів. До них належать рахунки 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти» тощо. Ці рахунки є активними.

Фондові рахунки використовують для обліку й контролю за станом, змінами цільових фондів підприємства. До них належать рахунки 40 «Статутний капітал», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал» тощо. Ці рахунки є пасивними. Облік на фондових рахунках здійснюють тільки у грошових одиницях виміру.

Рахунки розрахунків використовують для обліку і контролю за розрахунками підприємства з іншими фізичними та юридичними особами. На цих рахунках здійснюють облік заборгованості, що виникає у процесі господарської діяльності підприємства, і зміну цієї заборгованості. Рахунки розрахунків поділяють на активні, пасивні й активно-пасивні.

Активні рахунки розрахунків використовують для обліку розрахункових взаємовідносин з іншими юридичними і фізичними особами (дебіторами) за передані їм цінності або надані послуги. До цих рахунків належать 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 372 «Розрахунки з підзвітними особами» тощо.

Пасивні рахунки розрахунків використовують для обліку розрахункових взаємовідносин з іншими юридичними і фізичними особами щодо зобов’язань за отримані від них матеріальні цінності, позики, з робітниками і службовцями щодо оплати праці тощо. До цих рахунків належать 50 «Довгострокові позики», 60 «Короткострокові позики», 62 «Короткострокові векселі видані» тощо.

Активно-пасивні рахунки розрахунків застосовують в обліку для розрахунків із дебіторами і кредиторами за господарськими операціями, унаслідок яких заборгованість підприємства може бути або дебіторською, або кредиторською. До них належать такі рахунки: 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»^^^, 64 «Розрахунки за податками і платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», 68 «Розрахунки за іншими операціями» тощо. Сальдо на таких рахунках показують розгорнуто (окремо дебетове і кредитове).

Регулюючі рахунки застосовують в обліку для уточнення оцінки господарських засобів та їхніх джерел. Їх поділяють на контрарні та доповнювальні.

Контрарні регулюючі рахунки уточнюють оцінку засобів або їх джерел, облік яких ведеться на основних рахунках. Своєю чергою, ці рахунки поділяють на контрарно активні й контрарно пасивні.

Контрарно активні регулюючі рахунки призначені для регулювання оцінки окремих основних активних рахунків. Вони розміщені в активі балансу, хоч самі є пасивними. До таких рахунків належать 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 38 «Резерв сумнівних боргів» тощо (див. рис. 5.7).

Рис. 5.7. Схема контрарно активних рахунків

Контрарно пасивні регулюючі рахунки призначені для регулювання основних пасивних рахунків. Вони розміщені в пасиві балансу, хоч самі є активними. Прикладами є рахунки 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал» тощо (див. рис. 5.8).

Рис. 5.8. Схема контрарно пасивних рахунків

Доповнювальні регулюючі рахунки призначені для дооцінки засобів господарювання та їх джерел, облік яких ведуть на основних рахунках. Якщо основні рахунки активні, то і доповнювальні є активними, а якщо основні рахунки пасивні, то й доповнювальні також є пасивними.

Операційні рахунки використовують для відображення і контролю господарських процесів, пов’язаних з операціями постачання, виробництва і реалізації продукції. Операційні рахунки поділяють на розподільчі, калькуляційні,

Поиск по сайту: