Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ТЕМА 6: СУСПІЛЬСТВО І ПРИРОДА



1. Теоретичні основи функціонування системи „природа-суспільство"

2. Система потреб людини

3. Екологічні аспекти

- філософії

- культури і моралі

- етики

- освіти і виховання

- бізнесу і ринку

 

 

1. Перші дослідження системи «природа – суспільство» проведені в 60-ті роки XX ст.

Соц. екологія - вивчає взаємовідносини суспільства з природним сере­довищем;

Екологічна психологія – взаємовідносини індивида і природного середовища.

Система „природа-суспільство" з позицій екології є системою "ресурси -споживач", де людина виступає, як розумний паразит" (МФ.Реймерс, 1994). У процесі історичного розвитку змінювався характер взаємодії людини і природи, характер її амбіцій як споживача, вплив на навколишнє середовище. Але ці зміни викликали відповідь у природних механізмах. Наприклад, перехід до пасовищних монокультур різко збільшило (приблизно в 20 разів) енерговитрати. Всі подальші спроби збільшення вкладень призводять до руйнування природних екосистем. Цей зворотний зв"язок у відносинах "людана-біосфера" отримав назву « закону бумерангу» (Дансеро П.,1957), або інакше - 4-го закону Б.Коммонера (1974): "Ніщо не дається задарма". Усе, що було видобуто із неї (біосфери) людською працею, повино бути повернено." Неминучість платежів відбито також законом незалежності біосфери, який був сформульований В.І.Вернадським.

Деякий час біосфера була спроможна функціонувати по принципу зворотності: біосфера прагне до встановлення рівноваги тим сильніше, чим більший тиск на неї здійснюється. Це триває до досягнення екосистемою клімаксної фази розвитку. Це може тривати певний період, але далі спрацьовує закон необоротності взаємодії "людина-біосфера": природні ресурси втрачають здатність поновлюватися у випадку глибоких змін НС або надмірної експлуатації. Зараз наступила саме така фаза в розвитку взаємодії у системі 'природа-людина". Сучасна цивілізація і культура неспроможні забезпечити стабільні умови життя на планеті.

Правило міри перетворення природних систем : у ході її експлуатації не можна переходити певних меж, які дозволяють природним системам зберігати притаманні ім властивості саморганізації та саморегулювання, що забезпечує їх існування на всіх рівнях організації систем (Реймерс Н.Ф., 1994р.) - розробка правил міри.

Закон спадаючої віддачі (А.Тюрго - Т.Мальтус) : підвищення питомої ваги вкладень енергії в агросистему не дає пропорційного збільшення її продуктивності (врожайності).

Зворотний зв"язок наведених вище «закону бумеранга» і «правила міри» перетворення природи є основою «закону демографічного насичення»: у глобальній або регіонально ізольованій сукупності кількість народонаселення завжди відповідає максимальній можливості його підтримання природою, включаючи всі аспекти потреб людини. Фактично цей закон - відображення законів максимального " тиску життя", або закону обмеженності росту.

Але в дійсності відбувається не демографічне насичення, а насичення руйнівною технікою, тому закон називають «принцип техніко-соціально-економічного насичення». Такий розвиток приводить до дисбалансу в системі „природа-людина" і може привести до катастрофи. Цього може не статися, бо включається закон прискорення історичного розвитку: чим швидше під впливом людини змінюється НС, тим швидше за принципом зворотнього зв"язку змінюються соц. екологічні властивості людства.

На жаль, поки що історичний розвиток відстає, і загроза зростає. Вернадський - закон неосфери - Біосфера поступово перетвориться в неосферу (у сферу, де розум людини відіграє домінуючу роль у розвитку системи "людина-природа"). Інакше кажучи, на зміну саморозвитку, заснованому на саморегуляції, прийде розумна стратегія, що базується на прогнозі; гармонія у стосунках людини і природи. Це досить далеке майбутнє.

Людство може врятувати лише повна гуманізація суспільства, використання лише приросту ресурсів. Управляти люди будуть не природою, а насамперед собою. У цьому - зміст закону неосфери.

 

2. Система потреб людини.

Академік Вернадський вважав, що "однією з головних передумов досягнення гармонізації у відносинах суспільства з природою є безумовне обмеження до розумних меж потреб людини. " Потреби людини виходять з її біосоціальної суті. Реймерс Н.Ф. об"єднав існуючі потреби людини в такі групи і види:

А.Біологічні (анатомо-фізіологічні, фізичні або істотні) потреби людини:

1.- можливості фізичного існування, відсутнісаь стихійних лих,

тривалого голодомору, хронічних хвороб дитячого віку і т.і., які

повторюються частіше ніж поновлювальний цикл населення;

2.- тепловий, радіаційний і магнітно-хвильовий комфорт, що

забезпечує нормальне функціонування організму;

3.- склад повітр"я, що не призводить до суттєвих змін на протязі
рядів поколінь, - вода, що не спричиняє негативних фізіологічних, патолого-
морфологічних, епідеміологічних та генетичних наслідків;

4. — їжа, збалансована за калорійністю, хіміко-елементним,
органікоречовинним (білки, жири, вуглеводи) та національно-
смаковим складом;

5. - повноціний відпочинок (сон, рекреація);

6. – захист від паразитів, інфікційних хвороб, геохімічних епідемій
(включаючи антропогенне забруднення), що здатні привести до
аномалій;

8.- захист від "стрессу присутності" і "стрессу відсутності - біолог, інформаційно-просторовий комфорт;

9.- комфорт природний - дія екосистем на людину (рослинне і твар, оточення, фітонциди);

10.- певний ступінь рухомості і трудових занять, як біол. факторів про­філактики гіподинамії;

11- певне положення у просторі і часі і частота змін цього положення;

12- певна трудова і життєва особиста ділянка;
13.- продовження роду;

14.- сексуальні потреби;

15.- "біологічний клімат" - сатрийняття людини іншими людьми.

 

Б. Поведінкові (психологічні потреби) людини :

1.- входження в етологічну групу, в котрій розвиваються особливості особи (до лінування, підпорядкованість...)

2.-утворення своєї групи ( в т.ч. родини) або входження в свою еталонну групу»

3.- певний ступінь спілкування та ізольованності окремих особин ( в т.ч. батьків і дітей), попередження агресивності;

4.- певний " темп життя"- поведінковий тип і склад данної людсь­кої сукупності ;

5.- певний "еколог, пейзаж"- співвідношення НСер. і комфортного житла з задоволенням етнічних потреб людини;

 

ВЕтнічні потреби людини :

1.- етнічна самосвідомість свого народу;

2- належність до етнічної групи, яка матеріалізується через націон.

одяг, побут і ін.;

3.-пейзаж '"рідної природи";

4. - відповідність культури тій етнічній культурі, яка зберігається з

дитинства в пам"яті;

 

Г. Соціальні (і соц-психологічні) потреби людини;

1. - гарантовані законом або звичаями громадянські свободи (совісті,

волевиявлення,місцепроживання, рівності перед законом...);

2- гарантії і впевненість у майбутньому ( всі аспекти) ;

3.-моральні норми спілкування між людьми;

4.-свобода пізнання і самореалізації у всих сферах людської діяльності й отримання відповідної уваги та визнання;

5- почуття потребносгі суспільству, а через нього й собі самому;

6.-можливість створення соціальних угруповань;

7.- усвідомлення свого віку і статі і співвідношення їх з суспільними

нормами;

8.- можливість створення і існування родини як соціальної частини;

9.- ідеали відповідно до існуючих норм і стереотипів;

10.- рівномірність інф.- пізнавального середовища;

11.- певний соц.фонд.

Д. Трудові потреби людини:

1. - потребі в пізнанні і орієнтації в просторі, що оточує людину;

2. - праця- за віком, статтю, фізичними і розумовими здібностями;

3. - освіта і праця за інтересами;

4. -забезпеченність праці можливостями її адекватного здійснення

( ресурси, інф.відповідне НС);

5.- заохочення за результати праці – матеріальне, соціальне, мораль-

не та ін.;

 

Е. Економічні потреби людини :

1- забезпечення їжею згідно з біолог., етнічними і престижними нормами;

2.- забезпечення одягом відповідно норм і потреб;

3.- забезпечення житлом (тимчасовим або постійним);

4.- забезпечення предметами побуту - меблями, особистими речами;

5.- забезпечення засобами праці згідно з нормами;

6.- утилізація відходів виробництва й побуту, як передумова забезпе­чення якості природного середовища;

7.- забезпечення сферою послуг;

8.- забезпечення рекреацією та охороною здоров"я;

9.- забезпечення засобами інформації /газети, книги, диски, радіо + ТВ;

10.-забезпечення джерелами інформації - візуальна, слухова, смакова.. -твори, мистецтва, пейзажі...)

11.- забезпечення сім"єю й дітьми, як економічною структурою (діти опора в майбутньому)

Тобто людські потреби майже безмежні. Але, як немає "стандартної" людини, так немає і "стандартизованих" потреб. Усі вони знаходяться в тісному зв"язку між собою. Інколи протирічать собі (бажання мати власний авто-забруднення НС).

 

4. Екологічні аспекти філософії, культури, моралі, освіти, бізнесу (са­мостійна робота)



ТЕМА 7: РЕСУРСИ ПРИРОДИ І ЛЮДИНА. ПРИРОДНІ СТИХІЇ.

 

1. Природні ресурси планети.

2. Енергетичні ресурси.

3. Земельні ресурси.

4. Тропічні урагани і їх вплив на життя людей.

5. Землетруси, вулкани

6. Повені, цунамі.

 

1. Людина пов"язана з Пр.Сер., вона залежить від його ресурсів, але впливає на нього в минулому і в теперішньому. До природних ресурсів, які необхідні людству, для економічного зростання і зросту кількості населення відносять: метали, викопне паливо, прісну воду, орну землю, ліси, океани. В Літосфері (від 15 до 80 км.) знаходяться основні ресурси руди, каміння, метали, вугілля, нафта, природний газ, уран та ін. Ресурси відіграють значну роль в житті і розвитку суспільства. Тому різні періоди розвитку суспільства визначались характером природних мінеральних ресурсів, які на той час використовувались : називались відповідно: кам”янний, бронзовий, залізний віки; наш вік - вік нафти або ядерний вік.

2-4 млн. років тому використовували примітивну кам"яну зброю. З каміння будували споруди, оселі, з глини виготовляли посуду для води; копали кам"яну сіль.

Перші відомі людині метали - це золото й мідь, насамперед самородні. Вони мають невелику твердість і легку ковкість. Найдавніші золоті монети і вироби із золота знайшли на території Єгипту, вони датуються від 12000 до 5000 років до н.е. В цей же час золото стало відомим в Месопоталії, Китаї, Індії, Греції і на Кавказі.

Мідь почали вшсористовувати ще за 12000-11000 років до н. е. (самород- ну), а з руди приблизно 4000 років до н.е. в Сирії, Палестині, на Кіпрі та в Іспанії і Кавказі.

Разом з міддю людина навчилася сплавляти олово (отримали бронзу) та ін. На протязі багатьох сторіччь бронза впливала на матеріальшій розви­ток суспільства.

Залізо використовували : предмети праці, зброї, різноманітні вироби-різні цивілізації користувалися і - аж до наших днів. Перші плавки залізних руд - за 2000 років до н. е. в Єгипті та Месопотамії, а в 1Х-У111ст. до н.е. залізо з"явилося в Європі, на Кавказі, в Південній частині Росії. Люди почали вирубувати ліси для збільшення площі посівів; добували мармур, граніт, будували фортеці, міста, храми.

У 1 сторіччі н.е. гірничободувна промисловість розвилась в Римській імперії. Ще більший розвиток вона мала в країнах Європи в епоху Відродження. В цей же час європейські держави перетворили на колонії багато країн Африки, Азії і Америки.

ПротягомХУ111-Х1Х ст. в гірничодобувній промисловості починають використовувати кам"яне вугілля. Зростає виробництво металів, розви­вається залізничний та морський транспорт, будують теплові електростан­ції.

Нафта почала використовуватися як освітлювальна олія та високоякісне пальне на початку XIX ст.. В середині XIX ст. освоєний метод глибокого буріння, в кінці ХІХст. створені перші двигуни внутрішнього згорання, нафта стає одним з найцініших мінеральних багатств сучасності як пальне і сировина для хімічної промисловості

КінецьХІХ-початокХХст. -бурхливий зріст капітал.промисловості. Підраховано, що за першу половину ХХст, Добуто стільки мінеральної сировини з надр Землі, що скільки за всю історію людства

Особливо великий вибух споживання природних ресурсів- з 1950 по 1980рр.. Світовий добуток вугілля зріс вдвічі, нафти -в 6 разів, метану -в 8 разів, залізної руди -в 3 рази.

Із всієї кількості добутої мінеральної сировини на початку ХХст. на вугілля припадало – більше 40%, на залізну руду- приблизно 55%, та приблизно по 7 % - нафта і природний газ.

Треба пам"ятати, що ресурси обмежені. Ця проблема загострюється. Природні ресурси нерівномірно розміщені в недрах Землі. Практично немає країни, яка б могла повністю забезпечити себе.

Всі країни Західної Європи та Японія повністю залежать від імпорту сировини. За оволодіння джерелами мінеральної сировини зараз виникають кризисні ситуації та воєнні конфлікти між США, Японією, Німеччиною, Англією та ін. Значна частина світових запасів важливих видів мінеральної сировини знаходяться в країнах 3-го світу : нафти більше 90%, олова - 87%, бокситів - 74%, СН4 - 70%, міді - 65%. Ці запаси експортуються в розвинені країни. Вчені зробили прогноз щодо використання ресурсів. Якщо на цьому ж рівні - значна частина копалин в XXI в буде вичерпана Зріст населення і промисловості збільшує потребу в резурсах і попит на них буде наближатися до межі. Щоб гарантувати їх наявність необхідно зменшити їх використання уже сьогодні. Майбутнє- за рівнем техніки та економічними факторами при використані бідної руди або складної руди.

 

2.Енергетичні ресурси. До 70-х р. XX ст. приріст виробництва енергії- гол. чином за рахунок збільшення видобування дешевої нафти і природного газу, які зручні для опалювання і для отримання електроенергії. Для освоєння великих і доступних родовищ нафти і газу необхідні великі капіталовкладення. В наслідок цього частка рідкого і газового палива зараз =60% (в 50-х р. = 40%). В ряді країн відбулося згортання вугільної промисловості та повільний розвиток капіталоємної ядерної енергетики. Тому зросла залежність багатьох розвинутих країн і країн 3-го світу від імпорту нафти. Епоха дешевої нафти призвела до інерції в структурі виробництва, у розселені, способі життя і мислення людей. Але ця епоха закінчилася !

Нафта і газ - не відновні природні ресурси. У найближчі 5—6-р. структура енергетики зміниться. Збільшиться рівень виробництва енергії. обсяги і вартість транспортування енергоресурсів. Зростання виробництва енергії буде впливати на НС, і можливо, на клімат. Людство повинно перейти від енергетики на нафті, вугіллі і газі до "нової" енергетики на практично невичерпній основі.

 

Ресурси, які не відновлюються.

Вугілля. Світові геолог.ресурси вугілля (за оцінками XI світової енергетичної конференутдїД980р.) перевиогують 10 трлн.т. умовного палива, з них 760% складає кам"жіе вугілля. Найбільша частина відомих ресурсів (63%) знаходиться в Азії і Північній Америці (27%)., в Європі (7%). 95% ресурсів вугілля знаходяться в Північній півкулі. Розподіл по країнам дуже нерівномірний: СНД, США, КНР мають 85% світових ресурсів, вугілля. Великі запаси також мають Австралія (260 млрд.т.), Німеччина (250 млрд т), Англія ( 160 млрдт.), Польща (125 млрд.т.), Канада (115 млрд.т.). Потенційні ресурси оцінюються у 700 млрд.т. умовного палива Цих запасів при сучасному рівні видобутку вистачить більше ніж на 200 років.

 

Нафта. Ресурси нафти діляться на 2 категорії : традиційні ( на сушіі шельфах глибиною до 200м.) і нетрадиційні ( запаси на великих глибинах; важка нафта; нафта в сланцях). Світові запаси нафти, яку можна технічно видобувати, складають 840 млрд.т. ( з них 42% - традиційні джерела). Якщо видобувати на сучасному рівні запасів вистачить на 50 років.

 

Природний газ. Геологічні ресурси природного газу по світі менші, ніж нафти. Світові ресурси запасів метану вугільних пластів- до 70 трлн. куб.м. Найбільші ресурси знаходяться в зонах аномально високого тиску ( в північній частині Мексиканської затоки, у прибрежних районах Сибіру, Японії, Індокитайського півострова, Жовтого моря. Оцінка запасу зроблена лише для Мексиканської затоки = 1250 трлн.куб.м. Однак, використання цього газу матиме екологічну обмеженість. Це проблеми скиду солоної води, в якій розчинений газ, просідання земної поверхні...

 

Ядерне паливо. Загальні ресурси урану (130 дол/кг) оцінюються в 5,15 млн. т.. Світові запаси дорогого урану дуже великі.

До умовно відновлених ресурсів відносяться : деревне вугілля, гідроенергія, сонячна енергія, акумульована колекторами; енергія повітря, енергія біомаси, енергія Світового океану. Сьогодні на гідроенергію приходиться 6 % світового споживання енергії, на енергію з біомаси – 15% Бразилія, Ізраїль, Філіпини, Швеція і Японія вже близькі до того, щоб вико­ристовувати енергію здебільшого з відновлював. джерел.

 

Гідроенергія: необхідно будувати ГЕС малої потужності ( не більше 15 тис.кВт). Великі ГЕС ( млн. кВт) мають негативні екологічні наслідки. Загачування річок суттєво змінює екосистеми. Спорудження дуже високих гребель впливає на сейсмічну активність геологічними структурами. Гине риба, у тропічному поясі розмножуються носії малярії, шистоматозу.

 

Сонячна енергія : експерименти початі ще в ХУ11 сторіччі, перші промислові прилади з"явилися в США через 200 років. Сонячні колектори викорисговують головним чином для підігріву води. Сонячні водонагрівальні системи на Кіпрі мають 90 % будинків, в Ізраїлі -65%; в Японії -більше ніж 4 млн. систем; у північно- західних районах Австралії 37 % будівель.

 

Енергія з біомаси: підраховано., що використов. менше 1% щорічного приросту біомаси, але це дає 15% світового енергобалансу. Більше половини щорічно вирубаної деревини спалюється для отримання енергії. Найбільші виробники деревного палива- Бразилія, Індія, Індонезія,Китай, Нігерія, США.

 

Вітрова енергія: зараз в 95 країнах від тропиків до Африки є вітрові електротурбіни. Головний постачальник на ринок- Данія.

В найближчі десятиріччя ця енергія з відновлювальних джерел не буде конкурентно-спроможною порівняно з ядерною та тепловою енергетикою.

 

Шляхи розвитку світової енергетики :

До 2025 року потреба в енергії складе 30-38 і на кінець XXI ст. -65-80 млрд. тонн умовного палива. Характерна риса -зниження долі органічного палива ( з 92% зараз до 17% в кінці ХХІст.)

Відновлювальні джерела забезпечуватимуть не більше 1/5 світової потреби. Найбільша частина -на ядерну енергетику. Органічне паливо, природний газ- зростають до 2025р., в кінці XXI ст. досягне сучасного рівня; синтетичне паливо - з 0.1 млрд.т. в 2000р. до 3-4 млрд.т. умовного палива

Проблема: в країнах 3-го світу споживання енергії зросте: від 1/3 до 50% світової потреби. Основне паливо - дрова Зараз у світі за 1 хв. вирубується понад 20 га лісу, що за рік складає теріторію Бельгії, Данії та Голландії (разом). Необхідний перехід країн 3-го світу до нових джерел енергії.

 

3. Земельні ресурси: мають особливості :

Земля - продукт самої природи; її не можна замінити; її поверхня обмежена. Земля — споконвічний засіб виробництва і при розумному відношенні до неї може поліпшувати свої властивості. Земля- головна складова частина біосфери; найголовніший природний ресурс.

Земельні ресурси, якими користується людство, складають 26.2 % від
загальної площі поверхні землі. Землі, на яких виробляється основна маса
продуктів харчування, складає 8.9% поверхні планети (луки, сади, плантації,
поля,пасовища) Решта зайнята лісами, болотами, пустелями

(малопродуктивні для господарства). Сьогодні в світі, зорано і обробляється 10,8% від загальної площі земельних ресурсів. Луки і пасовиська складають більше 23%.

На Євразії перепадає більше 60% обробленої землі світу. Розширення агроценозів - в Америці, Азії. Але : в Європі, Північній Америці відбувається скорочення продуктивних земель.

Площа штучно зрошуванних земель в світі зросла : на початку XXI ст. = 8 млн.га на початку XX ст. = 40 млн га, у 1980р.- 207 млн.га

Сьогодні в світі зрошується 15% площі орних земель. До 1950 основне розширення площі ріллі; зараз- зріст урожайності культур. Зараз 90% щорічного приросту с/госп. товарів за рахунок інтенсифікації землекористування. За даними ФАО ( організація з проблем харчування та сільського господарства при ООН), освоєння нових земель економічно недоцільне.

Можливість розширення площ орних земель ще лишилося в Африці (на південь від Сахари) і на більшій частині Латинської Америки. Але вартість їх обробки дуже велика.

Крім земельних ресурсів., зріст продуктів харчування обмежується наявністю прісної води. Попит на продуктихарчування і на прісну воду зрос­тає по експоненті.

В країнах 3-го світу проявляється земельний голод (нестача землі)-придатні для с./госп.площі скоротилися, а зріст народонаселення прискорився. Найбільш критична ситуація - в Латинській Америці, де 4/5 усіх с/госп.земель належать 5% населення.

Найбільша кількість безземельних селян мешкає в Південій Азії та на Індійському півострові.

В Бразилії та Індонезії переселяли селян в тропічні ліси, внаслідок погіршилася екологічна ситуація.

Ерозія грунтів , опустелювання, засолення зрошувальних земель, нестача нових посівних площ і питної води, зміни клімату - ознаки межі XX-XXI ст.

Продовольча криза : У період з 1950- 984рр. на 40% збільшилося виробництво зерна на душунаселення. Далі зріст припинився. У кожні наступні 2 роки виробництво зерна різко знижувалося. Перед другою світовою війною Азія, Африка, Латинська і Північна Америка були експортерами зерна

У 70-і роки ситуація змінилася. В Африці і Латинській Америці погіршилися агрокліматичні умови + швидкий зріст населення. Це привело до голоду. Число недоїдаючих в Африці перевищує 100млн..чол. Друге місце займає Нігерія. До країн, в яких 40% (і у) населення сфаждають від недоїдання, належать Мозамбік, Самалі, Уганда, Чад.

Чутливим індикатором голоду є дитяча смертність. В Замбії з кожної 1 тисячі народжених дітей 260 вмирають на 1-му році життя; в Індії і Пакістані - 140 дітей; в Колумбії - 82. Ще більше дітей вмирає не досягнувши шкільного віку. Така ж ситуація в Латинській Америці - в Бразилії, Перу зросла дитяча смертність.

Шляхи вирішення продовольчої програми різні. Зараз міста Західної Європи і Північної Америки можуть забезпечити себе продуктами: зерном, овочами, м"ясом. Індія і Китай недавно досягли межі самозабезпечення продуктами.

Залежать від імпорту продуктів країни : Азї (крім Індії і Китаю), Африки, Росія, Східної Європи (зерно).

Великі міста вирощують свиней за рахунок використання відходів харчової промисловості ( Гонконг -15%), 60% птиці. Рибні ставки займають до 18% с/госп. земель, удобрюють свинячим гноєм та пташиним послідом, і дають вихід продукції 25-75т/га Вирощують овочі на відходах (Китай- 6 великих міст- понад 85% овочів).

Основні заходи вирішення покращання використання земельних ресурсів:

- повна інвентаризація у кожній країні;

- виявлення можливостей оброблюваних земель;

- протиерозійний захист;

- охорона і покращення земель поблизу промислових підприємств

- засолювання і утворення боліт

 

5. Тропічні урагани та їх вплив на життя людей.

Їх зумовлюють циклонічні вітри величезної сили, які виникають на периферії екватора в океані. Основні райони, де тропічні урагани - країни Південної і Пївденно-Східної Азії (Бангладеш, Бірма, В'єтнам, Індія, Китай, Пакистан), східне і особливо південно-східне узбережжя США, Центральна Америка, Мадагаскар і суміжні райони Африки, велика частина узбережжя Австралії.

Найбільший спустошувальний ефект приносять у прибрежні зони, низинні райони, гирла і дельти річок. Зона затоплення може сягати декількох десятків км.. Це пов"язане з випаданням великої кількості опадів (500 - 2500мм.), виходом річок з берегів, злиттям зон річкової і морських повенів. Великі хвилі (від 6 до 10-12м.) руйнують усе на своєму шляху.

Ураганні вітри мають швидкість до 250 км/год.; руйнують будинки споруди. Щорічно над Атлантикою зароджуються 110 тропічних урагані, з них 10 досягають величезної руйнівної сили. Урагани тривають від декількох годин до трьох тижднів. Кожен ураган - винуватець загибелі багатьох людей, ( наприклад : 1970р. Бенгальська затока-265 тис.чол.) та величезні матеріальні збитки ( ураган "Бетал" 1965р., і "Каліла" 1969 р. -по 1 млрд.400 тис. дол., а "Агнес" 1972 р. - 3 млрд.дол

Кількість жертв ураганів можна зменшити завдяки службі повідомлення про їх наближення та евакуації ( наприклад ; ураган 'Бетсі" –евакуйовано близько300 тис.чол ).

Крім прямих жертв урагани знижують с/госп..посіви, з"являється голод, хвороби, але незважаючи на щорічні катастрофи, населення не залишає своїх місць і продовжується інтенсивне будівництво. Тому основна можливість зменшення шкоди - надійна і оперативна інформація про шляхи шторму і його потужність. Також є спроби боротьби з ураганом шляхом розсіювання з літака спец.речовин ( наприклад : йодистого срібла) Так був приборканий уСША в 1969 році ураган "Деббі".

 

5. Землетруси, вулкани як фактор екологічного ризику для населення.

Значна частина руйнівних землетрусів у XX ст. відбулася в густонаселенних районах світу ; Китай, Середня Азія, Центральна Америка, що призвело до значних людських жертв.

Багато міст були майже повністю зруйновані: Сан-Франциско(1906), Ашхабад(1948), Агадир (1959) Скопле (1963), Ланагуа (1973), Тяньшань (1976), Бухарест (1977) та ін. Причому в останнє десятиріччя XX ст. сейсмічна активність підвищилася.

За даними ЮНЕСКО у період з 1926 по 1950 р. у світі загинуло понад 460 тис.чол., а всього з 1900 по 1989 р.-понад 1.2млн.чол. (від землетрусів). Найбільша кількість постраждалих людей - у Китаї, колишньому СРСР, та в Японії. У средньому на землі щорічно від землетрусів гине більше 14 тис.чол

Люди гинуть як від самих землетрусів ( завали, уламки будинків) так і
від повенів, зсувів, селевих потоків та інших явищ спровокованих
підземними поштовхами. Іноді межі спустошень можуть бути на значній
відстані від епіцентру : наприклад в 1985р. епіцентр був в Тихому океані
неподалік від Акапулько, але поштовх був дуже сильним (7,8 бала за шкалою
Ріхтера), що спричинило великі руйнування за 300 км. у столиці Мехіко (20
тис. чол. поранено).Або : землетрус у Гватемалі зруйнував 95% населених пунктів у радіусі= 80 км., загинуло 23 тис.чол. + 20 тис. поранених.

В грудні 1988 р. у Вірменії відбувся величезний землетрус, силою 10 балів ( район Ленінікана, Спітака). Це був найпотужніший землетрус на Кавказі за останні 80 років. Загинуло 23.7 тис.чол., десятки тисяч було поранено, сотні тисяч залишилися без притулку.

Але люди знову будують міста на місці зруйнованих міст. Наприклад : Антіохія ( теперішня Анталія у Туреччині) була зруйнована землетрусом у 115, 342 і 480 роках, Скопле - у 518, 1955 і 1963 роках !

Прогнозувати землетруси дуже важко, можна лише відмітити підви­щення сейсмічної активності в певному районі. В остані роки сейсмологи стали використовувати засоби біоіндикації землетрусів, які засновані на високій чутливості деяких тварин до найменших коливань земної кори.

В сейсмоактивних зонах проживає понад 2 млрд.чол.. Україна розташована в малоактивній зоні, але до її території доходять хвилі -відгомін ( Крим та прикордонна територія з Молдовою). Саме ефективне –будівництво споруд з розрахунку на їх сейсмічну стійкість.

 

Вулкани - за останні 500 років від виверження вулканів загинуло понад 200 тис.чол., внаслідок безпосереднього впливу ( лава, попіл, отруєння газами) так і побічних наслідків (голод, загибель худоби тощо).

Зараз складено каталог усіх діючих та тих, що згасли вулканів, визначені особливості активності багатьох з них. Неподалік вулканів живе кілька млн. чол., земля тут дуже родюча

 

В 1902 році за секунди під лавою вулкана Мон-Пеле на острові Мартініка загинуло містечко Сєнт-Тер (28 тис.чол.) На Землі виділяють декілька небезпечних густонаселених районів у зоні вулканічних вивержень. Самий небезпечний - Індонезія (128 активних вулканів) більше 23млн.чол. живе на їх схилах. Другий небезпечний район - це Японія (30 активних вулканів і територія ряду країн Південної Америки( Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Ріка, південь Мексики, Сальвадор- 30 діючих вулканів) В Японії понад 13 млн. чол., в Південій Америці -19млн.чол, проживають у великих містах поряд з вулканами.

Точно визначити початок виверження неможливо. Вулкани, як і раніше, загрожують мільйонам людей.

 

6. Повені, нетропічні урагани.

Людство завжди оселялося на берегах річок та в їх долинах, бо земля в долинах родюча, а річки були транспортними артеріями. Але річки небезпечні своїми періодичними розливами, коли виходять з берегів і затопляють в9еликі площі. Внаслідок чого гинули люди, були затоплені посіви, зруйновані будинки і комунікації. Особливо страждають від великих повенів густонаселені райони Індії, Китаю, США.

Повені виникають внаслідок різних причин : розтавання снігу, тривалі дощі, зливи під час ураганів, тощо. В Китаї мак. повені - в долинах річок Янзци і Хуанхе. На Янзци: в 1911, 1931, 1954, 1995рр. У 1931р. від повені загинули посіви на площі 300 тис.кв.км, внаслідок голоду постраждали 60 млн.чол., виникли епідемії. В Індії майже щорічно - повені в долинах річок Інд та Ганг.

У промислово розвинутих країнах повені на річках забирають життя значно меншої кількості людей, але завдають великі матеріальні збитки. Так, в 1927 році повень у басейні р. Міссісіпі (США) : паводкова вода сягає 10-12 метрів, затоплює великі території; збитки склали більше Змлрд.дол. Незважаючи, що після повеня 1927 року були побудовані великі протипаводкові споруди, але в 1983 році знову на Міссісіпі сталася катастрофа; було затоплено 5 млн. га земель в семи штатах, збиток -420 млн. дол.

За даними ООН, за 20 років (1947-1967рр.) від повеней на річках
загинуло 173 тис.чол. Під час повеней гине багато диких і

с/господарських тварин. Згідно статастики, катастрофічні повені, які паралізують життя цілих країн, трапляються раз в 100 років. Великі повені, які потребують масового переселення людей,- раз в 50 років. Раз у 20-25 років бувають великі повені, що призводять до великих збитків і жертв.

Засоби : споруджуються дамби і греблі, поглиблюються русла річок, будуються протиповеневі водосховища. Важливий достовірний прогноз строків і масштабів лиха, яке наближається.

 


Нетропічні урагани - у помірних широтах зумовлені нетропічними циклонами, штормовими вітрами. Найчастіше бувають у країнах Північно-Західної Європи ( Англія, Бельгія, Голландія + Німеччина ). Висота хвиль = 3-4 метри. Річки виходять з берегів, затоплюють великі території. Гинуть посіви, тварини, навіть люди. Так, в 1982 році в районі Гамбурга від повені загинуло 540 чол. В Росії - Санк-Петербург потерпає від таких повенів. В 1924 р. рівень води в Неві піднявся на 3 метри 69 см., вода затопила майже половину міста і частину предмістя. Жертв було небагато, але - збитки, погіршився стан здоров"я через застуду, санітарну обстановку міста

Приклад боротьби з нетропічними циклонами дає Голландія: план "Дельта" - це спеціальний плн захисту територій від повеней – все узбережжя країни захищене від моря дамбами, системою воріт, що підіймаються і шлюзів для регулювання рівня води в річках. Сучасні супутникові методи дають змогу попередити про катастрофу і точно визначити рівень повені (до ЗО см.)

Цунамі - виникають внаслідок підводних землетрусів у вигляді величезних хвиль ( до 20 метрів), що проникають вглиб суші на значну відстань. Їх сила величезна, вони руйнують все на своєму шляху. Небезпека цунамі ще в тому, що вони обрушуються на сущу швидше, ніж може бути отринана інформація про наближення стихії.

Великі цунамі : 22.05.1960 р. у Чілі. Осередок був на дні Тихого океану на узбережжі центральної частини Чілі. Постраждали міста на узбережжі, загинуло 900 і пропало більше 800 чол. Далі хвилі перетнули Тихий океан і обрушилися на Японію - затонули сотні суден, зруйновано тисячі будинків, загинуло 120 чоловік. Від цунамі по обидва боки океану загинуло 2 тис.чол.., матеріальні збитки були в сотні млн.дол.

 

ТЕМА 8: АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДУ В СУЧАСНОМУ СВТ1 1 СТАН ЗДОРОВ”Я ЛЮДЕЙ

1. Забруднення повітряного середовища і стан здоровая людей.

2. Забруднення водного середовища і стан здоровая людей.

3. Стан грунтів, здоров"я людей.

4. Іонізуюча радіація і стан здоров"я людей.

5. Проблема збереження біорізноманіття і стан здоров"я людей.

6. Знищення лісів і стан здоров"я людей.

7. Пожежі і здоров"я людей.

8. Спустелювання і життєдіяльність людей.

9. Транспортні катастрофи і здоров'я людей.

10. Екологічні наслідки інженерно-технічних споруд.

11. Аварії на ядерних установках.

1. Людина суттєво залежить від стихійних явищ. Але вагомішою стала залежність життя і здоров"я людей від наслідків своєї взаємодії з природою. Результати впливу на природу поставили людство на грань самознищення. За даними ВОЗ, понад 80% усих захворювань людини пов"язано зі станом і впливом навколишнього середовища.

Без кисню із атм.життя людини неможливе. Зменшення кисню в
повітрі спричинює кисневий голод, який супроводжується

запомороченням, болем в області потилиці, зниженням гостроти зору; нудотою. Якщо вміст О2 = 8%, внаслідок падіння температури тіла, анурія, зневоднення і смерть.

Іонізоване повітря має лікувальні властивості. Природне- в горах, поблизу водоспадів, зони прибою, гейзерів, серед буйної зелені. В людей підвищується працездатність, знижується О2нестача, лікуватіьна дія.

СО2, - в конц. 1-2% негативно впливає на людину, а при конц. 3% прискорює дихання, викликає головний біль, шум у вухах, підвшцується артеріальний тиск, серцебиття. Подальше підвищення вмісту СО2 призводить до смерті.

О3 (озон) - має сильні Ох властивості: Озоновий екран Землі
затримує згубні для всього живого короткохвильове випромінювання
Сонця ( УФ, рентген, жорстке). Зменшення озонового шару пов"язане з
дією фреонів ( 1 мол-ла руйнує 10*О3). ГДвміст О3 в повітрі 0,0001мг/л
Якщо вміст збільшується він викликає подразнення слизових оболонок
верхніх дихальних шляхів, гол.біль, стомлювальність, слабкість,
підвищення потовидділення, при С= 0,02 мг/л може розвинутися пневмонія.
Внаслідок діяльності людини за рік в атмосферу надходить більше 1500млн.т. SO2,20млрд.т. CO2, 200млн.т. СО, більше 40 млн.т. вуглеводів і 20млн.т. NО. Ці гази змішуються з газами атмосфери, частинками пилу,

краплинками і утворюють аерозолі (туман і дим). Понад 20млрд.т. СО2
викидається в атмосферу від згорання різних видів палива Його вміст
зростає, СО2 викликає глобальне потепління в біосфері, яке

зумовлене "парниковим ефектом", це може призвести до непередбачених наслідків для всього живого.

CО - оксид вуглецю - продукт неповного згорання. ГДК в атмосфері =0,03 мг/л. Дуже активний до гемоглобіну крові. CO витісняє кисень, замість оксигемоглобіну утворюється карбоксигемоглобін.

Вуглеводи - частина з них має токсичну і канцерогенну дію. Так, бензпирен- має ГДК= 110 %, канцероген. Утворюється на метал., хімічних, коксохімічних заводах та при спалюванні сміття.

NO-монооксид азоту— в малих кількостях утворюється при роботі двигунів внутрішнього згорання. NO окислюється в атм. до NO2 . При спалюванні вугілля, нафзти, торфу, деревини, у вихлопних газах. В атм. окисли азоту (S) взаємодіють з парами води і утворюють кислотні сполуки, які випадають на землю у вигляді кислотних дощів.


УВ, N0 - беруть участь в утворенні смогу.Автомобілі викидають понад 200 забруд. На Україні приблизно 40% всього обсягу забрудн. атм.

Рослини, що ростуть поблизу автострад, вбирають в себе свинець, поліхроматичні вуглеводи канцерогенної дії.

Експерти ВОЗ вважають, що вихлопні гази авто є причиною 70% дитячих і більше 60% захворювань дорослих Поверхня автотрас при високій температурі виділяє в атм. нафталін, феноли та.ін. шкідливі речовини.

Основними забруднювачами повітря в містах є промислові підприємства. Вони є джерелом декілька тисяч хім. сполук, пилу. Це спричинює легеневі захворювання, алергії, особливо у дітей. Дуже зростає кількість гострих распіраторних захворювань. При великій концентрації пилу в атмосфері організм не може виводити його, він накопичується в легенях, викликає хронічні захворювання. Особливо небезпечний - азбестовий пил (рак).

SO2- також викликає кислотні дощі. SO2- в малих концентраціях подразнює дихальні шляхи, при високих - викликає запалення очей, дихальних шляхів, бронхів, загальну слабкість, головну біль, задуху.

H2S - сірководень- виникає при добуванні вугілля в шахтах, на цукрових заводах при переробці сировини у шкіряній та нафтовій промиcловості, в хімічній ( штучний шовк), при гнитті органіки, у стічних водах- є сильною отрутою, подразнююча дія; вражає кровоносну і нервову системи, пригнічує тканинний обмін в організмі. Цри високій концентрації наступає головний біль, слабкість, непритомність, розвивається розлад серцевої діяльності, набряки легенів.

З атмосфери також випадають важкі Ме : Hq Pb Cd.

 

2Забруднення водного середовища і здоров”є.

Проблема чистої води стала глобальною у всьому світі - дефіцит чистої прісної води. Вона стала об"єктом державної і міждержавної торгівлі. В світі лише 2,5% водних запасів- це прісна вода, з яких 69 %- у полярному льоді та 30% - у підземних джерелах. В кінці XX ст. хронічний дефіцит питної води - у більшій частині Африки, Ближнього Сходу; Південного Китаю, Індії та Мексиці, на заході США і средньоазіатських країнах.

Забруднення вод відбувається через скид стічних вод, зливу мінеральних добрив і хімікатів з полей, сплаву лісу, роботи ГЕС і АЕС.

Внаслідок скиду стічних вод вміст мінеральних солей у водах Дністра, Південного Бугу збільшився у 2 рази, Дніпра - в 1,5 рази. Використання такої води викликає тяжкі серцево-судинні та онкологічні захворювання.

За даними експертів ВОЗ, від 75% до 90% населення країн, що розвиваються, споживають забруднену воду. Понад 80% захворювань у світі пов"язано із споживанням неякісної води. Зростає дитяча смертність. Від нестачі води щодня в світі гинуть 25 тис.чол

Дуже забруднює водойми с/госп.+ великі тваринницькі комплекси, птахофабрики, зрошування земель. Щорічно у грунти вносяться понад


 

50 млн.т. азотних добрив. У багатьох сільських районах сьогодні вода у половині колодязях містить нітрати та нітрити (норма 20 мг/л. а в них 100-500, навіть є 2000 мг/л). Це мутагенні речовини, які викликають генетичні захворювання.

Особливо небезпечні також побутові стічні води, бо містять збудників багатьох інф.хвороб, таких як паратиф, дизентирія, інф.вірусний гепатит, ін. Щорічно в світі 500 тис.чол. захворіють внаслідок вживання брудної води. В Індії за 10 років (1940-1950рр.) вмерло від кишкових захворювань 27,5 тис.чол.

Забруднення водоймищ важкими металами дуже небезпечне. Так, в Японії в м.Мінаматі хімзавод протягом 10 років забруднював ртуттю води затоки, де місцеві жителі ловили рибу. У місті від отруєння ртуттю померли 50 чол., які споживали отруєну рибу. Діти страждали розумовою відсталістю, почастішали випадки вроджених каліцтв.

Рв - викидають хім., авто-судно-будівні та ін. підприємства Свинець-протоплазматична отрута, він накопичується в організмі гол.чином в кістках, звідти може надходити в кров і викликати інтоксикації. Свинець викликає патологічні зміни в нервовій системі, кровотворних органах, системі травлення. Гостре отруєння свинцем виявляється увигляді коліки, з"являється нудота, біль, блевота, багато слюни.

Cd- захворювання кісток- (ітай-ітай) населення споживало рис, що зростав на полях, які зрощувалися стічними водами гірничо-видобувного комбінату. Смертність серед хворих досягала 50% Сd і Са хімічно схожі, тому Cdможе замістити кальцій у кістках.

Радіоактивне забруднення природних вод - внаслідок ядерних випробувань, поховання р/активних відходів, роботи ядерних реакторів підводних човнів, льодоколів, АЕС Р/акт. деяких видів риб може бути в 50 тис.разів вище р/акт. води внаслідок акумуляції у ланцюгах живлення (планктон-риби). Р/акт. забруднення води на Україні - внаслідок аварії на ЧАЕС.

 

3. Земля- основне богатство людства її поверхневий родючий шар(гумусний) є основою для рослин і тварин. Від 70% до 85% живих організмів в той чи інший період свого житття пов"язані з грунтом. В останні роки в усьому світі втрачається гумусний шар грунту.

Грунт - складна система, що функціонує за певними законами. Незнання їх або порушення призводить до катастрофічних наслідків. За данними ООН в світі щорічно перетворюються в пустелю 6 млн.га родючих земель, вирубується і гине від пожеж і шкідливого впливу більше ніж 11 млн.га лісу. Така ж площа земель руйнується при видобуванні корисних копалин. Можливості рекультивації обмежені через дорожнечу і тривалість процесу. Для відтворення 1 см. грунту необхідно приблизно 150 років (18 см. За 1400-7000 років).

Хвороба Кашина-Бека (ендемічний остеоартроз) пов"язана з фосфорно-марганцевою інтоксикацією; відбувається тяжка деформація


суглобів. Хворіє населення рядів районів Сибіру, Китаю, де в грунтах високий вміст Р і Мn.

Ендемічний зоб - захворювання щитовидної залози, пов"язане з вмістом йод Ів грунті.

Заявляються нові ендемії в місцях розташування шахт, рудників, збагачуючих заводів. Сульфідні рудні відвали при вилуджені звільняють Cd і миш”як А. Миш”як пригнічує ріст рослин, в значних дозах викликає загибель людей і тварин.

Кадмій викликає переродження ниркової тканини, цироз печінки., розпад кісткової тканини.

Свинець, шо звільнюється з відвалів., при надходжені до ланцюгів живлення викликає затримку розумового розвитку дітей.

В районах алюмінієвих заводів діти хворіють рахітом у 7 разів частіше.

Регіони з найбільш високою концентрацією промислових відходів належать країни Східної Європи: Польща, Німеччина. Чехія, Словаччина- в них зруйноване довкілля, забруднені грунти і внаслідок цього - хвороби людей : рак шлунка, розлад нервової системи в 2 рази частіше, а тривалість життя на 10 років менша, ніж в інших регіонах.

Забруднення грунтів міндобривами і пестицидами- дуже шкодить людині. Нитрати накопичуються в продуктах ( мак. - в кавунах, і листових овочах). Люди можуть отруїтися споживаючи їх Частина нитратів в організмі перетворюється в нитріти, які знижують вміст гемоглобіну в крові., порушують функцію щитовидної залози. Надлишкові нітрати можуть переходити в організмі в нітрозаміни, які мають канцерогенну дію.

Пестициди дуже широко використовували у 80-х роках у Молдовій і країнах Середньої Азії. Так, щорічно вносились по 21-22 кг. отрутохімікатів на га (Молдавія). В цих районах захворюваність дітей була в в 3,5 рази вище. Значна частина пестицидів за кордоном знята з виробництва у зв"язку з високою токсичністю і здатністю накопичуватися в НС і продуктах харчування. В Україну імпортні пестициди ввозять безконтрольно.

 

4. Іонізуюча радіація і стан здоровая людей. До природного радіаційного фону, що створює земна кора і космічне випромінювання, людина, адаптувалася, звикла. Зараз іонізуюча радіація широко застосовується в медицині( рентген), геології, металургії, хімічній промисловості, в наукових дослідженнях,с/госп., в енергетиці (АЕС) і військовій справі. Але надходження у НС великої кількості р/акт. речовин дуже шкідливе для здоров"я людей. Так, альфа, беттата гамма- промені і частинки (високоенергетичні протони, нейтрони) можуть порушувати функції клітин, руйнують модекули,порушувати гени. Розрізняють пряму і непрямуу дію радіації. Пряма дія- це зміни, які виникають внаслідок поглинення випроміненної енергії клітинами, а непряма дія- зміни, які викликають продукти р/акт. розпаду речовин у живій клітині. Поряд з пошкодженням може відбутися репарація- відновлення початкового стану клітини. Це залежить від дози опромінення і фізіологічного стану організму, ступеню стійкості клітин до іонізуючого випромінювання.

Особливо небезпечні для організму радіонукліди з великим періодом напіврозпаду. Вони можуть надходити з повітрям при дихані, з водою та їжею, через шкірзу. Різні р/акт. накопичуються в різних органах і тканинах. Так криптон-85 (інертний) впливає на шкіруі легені. Нагромаджується в кістковій тканині, викликає рак або лейкомію. Вплив р/нуклідів може бути самотичним або генетичним. Самотична дія виявляється протягом життя одного організму. Генетичний вплив виявляється у потомків внаслідок порушень у генах і хромосомах.

Мак. небезпеки від р/акт. випромінювань - для тканин, що відтворюються з великою швидкістю : кістковий мозок, епіталіальна тканина, лімфатична тканина (вузли).

Вплив залежить від активності випромінювання (А), дози (Д), часу впливу , виду випромінювання,, розмірів поверхні, що опромінена,, швидкості виведення р/нуклідів. Гостра променева хвороба виникає, якщо одноразова поглинена доза більше 100 рад.

Наслідки аварії на ЧАЕС - довгострокові. Медицина, хімічна промисловість і с/господарство мають досить ефективні засоби профілактики і знезараження НС від р/акт. забруднення.

Спец.дієта з метою попередження пост.радіаційного канцерогенезу: зменшення калорійності їжі, насиченість вітамінами протягом року + антиоксиданти, що сприяють виведенню з організму радонуклідів. Пектини (4г/добу для дорослих, 2г- для дітей) містяться в салатах, соках овочів і фруктів, виводять стронцій, цезій, ртуть та ін.. Вводити їжу багату на кальцій та фосфор, вітамін А. Дуже корисна соя, яка містить інгібітори-антиканцерогени (плазмін, еластаза). В Японії встановили сприятливу дію жовто-зелених овочів, рибячий жир, сорбенти і антидоти, які скорочують час перебування р/акт. в шлунку і верхніх дихальних шляхах + сауна + "промивання" організму.

 

5. Проблема збереження біорізноманіття та здоров”я людини.

Тільки збереження біорізноманіття дозволить зберегти стабільне функціонування біосфери і життя на планеті. Необхідно зберегти природне середовище людини, як середовище її існування. Рослини покращують якість НС, осаджують і поглинають пил, токсичні речовини, радіонукліди, збагачують атмосферуфітонцидами й легкими іонами, 1га ялинового лісу поглинає 32т. пилу, соснового - 35т., букового-65т.. Деякі рослини здатні поглинати певні забруднювачі. Так; тополя чорна поглинає феноли і ціаніди, акація біла-ціаніди, кінський каштан- сполуки свинцю, бузок звичайний-піридини. Липа дрібнолиста, біла шовковиця, клен, звичайний каштан та дуб -сірководень.

Легкі фітонциди знижують конц.СО на 10-15%, оксиду сірки на 50-74%, оксидів азоту- на 15-35%. Фитонциди гальмують ріст м/орган. знищують багато патогенних бактерій і вірусів; сосна - на збудників дизентерії і коклюша.

Ліси стримують процеси ерозії грунтів, зливу й вивітрювання
гумусового шару.

Зелені насадження відновлюють Nпсихічний стан людини. Кольори, запахи, відвари, мазі - все використовує народна медицина (40% у сучасному каталозі лікарських засобів.)

У містах - не тільки більший вміст кисню, а знижують запиленність повітр"я на 40% рівень шуму - на 20%. Народна мудрість : посади дерево ! Треба зберегти рослини, тварини, грунти, ландшафти.

 

6. Знищення лісів і стан здоров"я людей.

Ліс-самий надійний охоронець екологічного благополуччя НС. Зберегти ліси- зберегти людство. Глобальна проблема сучасності -повальне знищення лісів на планеті. (див. тема 7 п.2). Мак. - у тропіках : на початку ХХст. Площа лісів там складала 24,5 млн.кв.км., а зараз = 10 млн.кв.км . Зараз (за 1900-2000рр.) площа лісів на землі скоротилася вдвічі (з 16% до 7% від площі суші) В деяких країнах цей процес йде ще швидше : Бразилія, Індонезія, Тайланд. Найбільше знищені ліси в Африці і Південній Америці. Це пояснюється в багатьох випадках економічними причинами : країни, що розвиваються, експортують ліс в розвинуті країни, а також спалюють його для отримання тепла і енергії.

Знищення лісів веде до зміни ландшафтів, зубожіння і деграції тропічних екосистем. Виникають пустелі, міліють ріки, знижується рівень ґрунтових вод, засухи.

В Україні лісові запаси дуже обмежені, але сильно знищуються : в Одеській обл.- острівні діброви; в Закарпатті- гірські діброви. Знищують Савранську діброву (S= 9 тис.га) на березі Південного Бугу. Наслідки можуть стати трагічними. Медики довели, що перебування людини на природі, у лісі, сприяє зниженню різних захворювань на 15-20% і підвищує працездатність на 10-12%.

Необхідно темінові заходи по захисту лісів від варварського знищення, радікальне користування, покращання структури лісового фонду, відновлення.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.