Соціально-психологічний клімат. Маніпулятивні тактики
1. Сутність та структура соціально-психологічного клімату.
2. Маніпулятори та актуалізатори. Маніпулятивні тактики.
І. Сутність та структура соціально-психологічного клімату
У зарубіжній соціальній психології соціально-психологічний клімат тради-ційно розглядається як „організаційний клімат”, пов’язаний з домінуючими в певній організації цінностями, настановами і стилем управління. У вітчизняній соціальній психології соціально-психологічний клімат (СПК) зазвичай дослід-жується як поліфункціональний показник, який включає до своєї структури на-ступні складові елементи:
- рівні психологічної включеності людини в групову діяльність;
- міри психологічної ефективності цієї діяльності;
- рівні психічного потенціалу особистості і колективу, їхніх резервів і мож-ливостей (не лише реалізованих, але й ще невикористаних);
- ступінь та якість бар’єрів, що перешкоджають успішній реалізації психо-логічних резервів виробничої групи;
- рівні зрушень (змін), які відбуваються в структурі психічного потенціалу особистості в групі та групи в цілому в результаті впливу науково-техніч-ного прогресу [1].
Слід зазначити, що єдиного загальноприйнятого універсального визначення СПК не існує, однак традиційно вважається, що поняття „соціально-психоло-гічний клімат” позначає стійкі риси у домінуючому настрої групи. Зокрема, Платонов А. визначає СПК як один з найважливіших компонентів внутрішньої структури групи, визначаємий особистісними відносинами в ній, які створюють настрій групи і від яких залежить ступінь активності в досягненні цілей.
Психологічний кліматє загальним емоційним настроєм колективу, в якому поєднуються настрої людей, їх переживання і хвилювання, ставлення людей одна до одної, до роботи та до оточуючих подій. Клімат колективу являє собою переважний і відносний, але стійкий психологічний настрій колективу, що зна-ходить різноманітні форми прояву у всій його життєдіяльності.
Таким чином, з усіх визначень СПК, незважаючи на різницю підходів, мож-на виділити два базові елементи, що в однаковому ступені характеризують сут-ність цього явища:
- ставлення людей до спільної діяльності;
- ставлення людей одна до одної: як за вертикаллю (керівник – підлеглий),
так і за горизонталлю (співробітник – співробітник).
Також потрібно відмітити, що поняття „психологічний клімат” розглядається зазвичай у зв’язку з психологічною сумісністю, оскільки саме високий рівень сумісності є тим найважливішим чинником, що робить можливим вплив на СПК колективу. Психологічна сумісність за своєю суттю є здатністю членів групи до спільної діяльності, що заснована на їхньому оптимальному сполученні. Відповідно до цього, психологічний клімат – це створена у виробничій групі моральна (емоційна) атмосфера, комфортна чи дискомфортна для членів групи. Основними показниками психологічного клімату в групі є задоволеність робо-тою й окремими сторонами виробничої ситуації, перспективами професійного зростання, підвищення кваліфікації, характером міжособистісних відносин у групах як за горизонталлю (тобто між співробітниками), так і за вертикаллю (відповідно, між керівниками та підлеглими), дружніми неформальними зв’яз-ками членів груп, станом трудової дисципліни, плинності кадрів, відсутністю конфліктності тощо.
Серед факторів, які впливають на формування психологічного клімату ви-робничих груп, можна виділити наступні:
1. Фактори макросередовища: в якості найважливішого з цих факторів ви-ступає суспільно-економічна формація, в умовах якої здійснюється життя суспільства в цілому і функціонування виробничих та інших державних структур, оскільки стабільний або ж кризовий стан економіки накладає свій відбиток на психологічний клімат кожного виробничого колективу.
2. Фактори мікросередовища, до яких відносяться матеріальне і моральне
оточення особистості як члена первинного трудового колективу. Дане мік-росередовище являє собою поле безпосереднього функціонування конк-ретного колективу як єдиного цілого. Також важливою групою факторів мікросередовища є предметна сфера діяльності колективу, тобто весь ком-плекс технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних та організаційних еле-ментів, що входять до складу поняття „виробнича ситуація”.