 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Метод відносних різницьСтр 1 из 4Следующая ⇒
Методологічний інструментарій факторного аналізу для визначення впливу чинників на результат та виявлення резервів його покращення Якщо на показник впливають кілька факторів, то потрібно встановити роздільний вплив кожного фактора за допомогою спеціального методу елімінування (від лат. «виключать, усувати»). До основних методів елімінування, відносять ланцюгові підстановки та методи абсолютної й відносної різниць. Хоча всі ці способи елімінування різняться методикою розрахунків, вони дають однакові результати, оскільки грунтуються на одному й тому самому принципі. Найчастіше використовують спосіб абсолютних різниць, надійний і найменш трудомісткий. До резервів включають негативно діючі фактори, тому що підприємство може розробити заходи щодо приведення даних чинників до планового значення. Метод ланцюгових підстановок З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зліва направо зазначаються всі необхідні фактори, починаючи з кількісних і закінчуючи якісним. Потім наводиться «добуток факторів», або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. У перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, або базові, показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять заміну його з планової (базової) величини на фактичну, а інші дані залишають незмінними. Різниця між одержаним розрахунковим показником (Р1) і плановим (базовим) становить величину першого фактора (Р1- Рп). Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну (перший фактор тут і далі залишається на фактичному рівні), а величину впливу аналізованого фактора визначають як різницю між другим і першим розрахунковими показниками (Р2 - Р1). Така процедура заміщення величини вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не з'являться всі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їх величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів. Такий процес розрахунку чотирьох факторів наведено в табл.1. Таблиця 1 – Схема виявлення впливу факторів способом ланцюгових підстановок
Умовні позначення: П - планове значення; Ф - фактичне значення Отже, за умови дії чотирьох факторів здійснюється чотири підстановки (не враховуючи нульову). Величина кожного фактора визначається як різниця нового розрахункового показника та попереднього. Розрахунок може вестися табличним (див табл.1) та безтабличним способом. Метод абсолютних різниць Розрахунки, які проводяться в таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розраховується, відхиленням його фактичної величини від базової (планової). Розрахунок може вестися табличним (див табл.2) та безтабличним способом. Таблиця 2 – Схема виявлення впливу факторів способом абсолютної різниці
Використовуючи відхилення за кожним фактором, знаходиться розрахунок впливу факторів. Метод відносних різниць Цей спосіб грунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок потрібно вести табличним (див. табл. 3) або безтабличним способом. Таблиця 3 – Схема виявлення впливу факторів способом абсолютної різниці
Поиск по сайту: |