Розв’язання цієї задачі дозволяє у подальшому оцінити ступінь небезпеки перебування людей на зараженій місцевості та своєчасно здійснити заходи щодо їх захисту.
Вихідні дані:
Рвим– виміряний рівень радіації та час, коли його виміряли (tвим ), Р/год;
tп – час початку перебування людей на зараженій місцевості відносно часу аварії, год;
tр – задана тривалість роботи, год;
Косл – коефіцієнт ослаблення радіації будинком або спорудою, де мають знаходитися люди;
Дуст – встановлена гранична доза опромінення персоналу на одну робочу зміну.
Розв’язок:
Розрахунки базуються на законі спаду рівня радіації в даній точці місцевості, емпірична формула якого:
, (3.1)
де – рівень радіації, перерахований на 1 годину після аварії, Р/год;
– поточний час, що відраховується від моменту аварії, год;
α =0,4 при аварії на АЕС (з реактором ВВЕР);
В першу чергу розраховують рівень радіації на 1 годину після аварії:
, (3.2)
де – коефіцієнт перерахунку рівня радіації з будь-якого часу ( ) на 1 годину після аварії (табл.3.1).
Формулу для розрахунку дози радіації можна отримати з графіків (рис.3.1а, 3.1б), де доза показана як заштрихована площа.
Точне значення площі, тобто дози опромінення, отримують інтегруванням формули 3.1 (рис.1а):
, (3.3)
де tk – час закінчення перебування в зоні РЗ (tk=tn+tp).
Цю формулу можна перетворити в іншій вид, якщо замінити:
; ,
тоді формула для виконання розрахунку матиме вигляд:
, (3.4)
де Рп– рівень радіації на початку перебування в зоні РЗ, Р/год;
Рк – рівень радіації наприкінці перебування в зоні РЗ, Р/год.
Рис. 3.1. Закономірності спаду рівня радіації в зоні РЗ
В свою чергу ці рівні радіації визначаються так:
, (3.5)
. (3.6)
де Кtп і Кtк – коефіцієнти перерахунку рівня радіації з 1 години після аварії відповідно на час tn або tk (табл.3.1).
Дуже часто дозу радіації розраховують по спрощеній формулі та отримують приблизний результат (заштрихована площа на рис.3.1б).
, (3.7)
де Рсер– середнє значення рівня радіації за час роботи (tp) в зоні РЗ, Р/год.
. (3.8)
Спрощена формула завжди дає завищений результат, похибка якого тим більша, чим більший інтервал tр. Відносна похибка розрахунку по спрощеній формулі:
. (3.9)
Приклад розрахунку
3.2.1. Визначення дози радіації,
яку може отримати група ліквідаторів під час перебування в зоні РЗ
Аварія на ядерному реакторі типу ВВЕР сталася в 6.00. Рівень радіації в районі цеху (Косл=10) о 6 год. 15 хв. становив 100 Р/год. Яку дозу радіації отримає аварійна бригада за 3 год роботи у приміщенні цеху, якщо вони почнуть роботу через 2 години після аварії? Гранична доза опромінення, встановлена на одну зміну роботи, дорівнює Дуст=10 Р.
Розв’язок.
1) Спочатку треба визначити значення часу у відносній системі (від моменту аварії – 6.00):
tвим= 6год 15хв – 6год =15хв =0.25год;
tп= 2год;
tк= tп+ tр=2+3 = 5год.
2) З (табл.3.1) знаходимо значення коефіцієнтів перерахунку ( ) для кожної з визначених величин часу (значення розраховані для α=0.4, тобто для реактора ВВЕР):
для часу виміру рівня радіації: tвим = 0.25год - вим = 0.57;
для часу початку роботи: tп = 2год - п = 1.31;
для часу закінчення роботи: tк = 5год - к = 1.90.
3) Розраховуємо за формулою 3.2 значення рівня радіації на 1 годину після аварії:
вим =100 × 0.57=57 Р/год.
4) Розраховуємо за формулами 3.5, 3.6 значення рівня радіації на початку роботи бригади та по закінченню роботи:
Р/год;
Р/год.
5) Розраховуємо значення доз радіоактивного опромінення:
а) по точній формулі 3.4:
Р;
б) по спрощеній формулі 3.7
Р.
6) Відносна похибка розрахунку дози опромінення по спрощеній формулі становить:
%.
Висновок: доза радіації, яку отримає бригада під час ліквідації аварії становить 10.5 Р, що дещо перевищує встановлену дозу 10 Р і потребує перегляду запропонованого режиму роботи.
3.2.2. Визначення допустимої тривалості перебування людей в зоні РЗ
при установленій дозі радіації.
Посилаючи людей на заражену місцевість виконувати роботу, насамперед треба визначити, скільки часу люди можуть там перебувати.
Вихідні дані:
– рівень радіації на 1год після аварії, Р/год;
Дуст– установлена доза радіації за одну робочу зміну, Р;
Косл – коефіцієнт ослаблення радіації спорудою, де будуть працювати люди;
tп– початок роботи в зоні РЗ, год.
Розв’язок:
1) Розраховуємо допоміжний параметр:
. (3.10)
2) Користуючись графіком (рис.3.2), по відомим α і tп знаходимо допустиму тривалість роботи.
Рис.3.2. Графік для визначення часу початку (tn)
та тривалості перебування людей (tp) в зонах РЗ
Приклад розрахунку:
Визначити допустиму тривалість роботи аварійної бригади в будинку з Косл=7, якщо роботи почнуться через 5 годин після аварії, а Р1 = 70 Р/год. На одну зміну роботи установлена доза радіації Дуст = 10 Р.
Розв’язок:
1) Розраховуємо значення допоміжного параметру за формулою 3.10:
.
2) По графіках (рис.3.2) для =1 та tп = 5 год знаходимо допустиму тривалість роботи, яка дорівнює tр = 2 год.
Висновок: в заданих умовах аварійна бригада може працювати не більше 2 годин. При цьому вона отримає дозу радіації не більше 10 Р.
3.2.3. Визначення можливих втрат людей
під час перебування на зараженій місцевості.
Можливі втрати людей розраховують, виходячи з отриманої дози радіації та часу, упродовж якого ця доза отримана. Якщо люди раніш вже отримали якусь дозу радіації, то треба враховувати ще і залишкову дозу радіації.
Якщо враховувати те, що організм людини через 4 доби після опромінювання починає виводити з організму ураженні клітини, то ті ураженні клітини, що залишилися в організмі умовно розглядати як залишкову дозу радіації (Дзал). Залишкова доза радіації залежить від часу, який минув після опромінювання і може бути виражена у відсотках від отриманої раніше дози (табл.3.2).
При визначенні можливих втрат людей до розрахованої дози додають залишкову дозу опромінення (Дзал) і з табл.3.3 знаходять очікувані втрати.
Вихідні дані:
Дточ – доза радіації, яку можуть отримати люди під час перебування в зоні РЗ, Р;
Дп – доза радіації, яка була отримана людьми минулого разу, Р;
Тп.о. – час, який минув після попереднього опромінювання, тижнів.
Розв’язок:
1) Визначити залишкову дозу радіації
, (3.11)
де d береться з табл.3.2 для відповідного значення, Тп.о..
2) Розрахувати сумарну дозу опромінювання:
. (3.12)
3) Визначити (шляхом інтерполяції з табл.3.3) очікувані втрати серед людей.
Якщо доза потрапляє в середину інтервалу значень в таблиці 3.3, то відповідні втрати ( ) знаходять шляхом інтерполяції:
, (3.13)
де - доза з таб.3.3 найближча до , але більша за неї;
- доза з таб.3.3 найближча до , але менша за неї;
- втрати відповідні ;
- втрати відповідні ;
Приклад розрахунку:
Визначити можливі втрати людей із складу аварійної бригади, яка з попередніх розрахунків може отримати під час аварійної роботи дозу радіації Дточ=80 Р. Відомо, що за два тижні до цього бригада отримала дозу радіації 32 Р.
Розв’язок:
1) Визначаємо залишкову дозу радіації за формулою 3.11.:
Р.
2) Розраховуємо сумарну дозу радіації:
=80+24=104 Р.
3) Визначаємо можливі втрати (табл.3.3) шляхом інтерполяції (формула 3.13):
Висновок: виконання аварійних робіт в наведених умовах приведе до можливих утрат, які не перевищують 5% від складу бригади, що неприпустимо. Треба скоротити тривалість робіт або почати їх пізніше.