Розглянемо уточнення кореня методом ділення навпіл. Ідея методу полягає в тому, що за один його крок вузький проміжок вдається звузити вдвоє. Для цього достатньо проаналізувати знаки функції на лівому кінці відрізка і в його середині. Різні знаки є свідченням того, що шуканий корень знаходиться саме на ньому, і тому праву половину відрізка можна відкинути. У протилежному випадку можна відкинути ліву половину відрізка.
Припустимо, що на вузькому проміжку [а,Ь] знаходиться єдиний корінь рівняння . Треба знайти його значення із заданою точністю ε . Це означає, що шуканий корінь знаходиться у проміжку, ширина якого не перевищує ε, і тоді значенням кореня можна вважати середину цього проміжка.
При формулюванні алгоритму пошуку кореня нам буде зручно користуватись функцією „знак х” , яка визначається наступним чином:
Алгоритм уточнення:
Зафіксувати початкові значення а і b, знайти знак функції в точці а, тобто .
Знайти координати середини проміжка .
Якщо , то вважати коренем рівняння і припинити обчислення, інакше обчислення продовжити.
Знайти знак функції в точці ,тобто .
Якщо , то вважати коренем рівняння і припинити обчислення, інакше обчислення продовжити.
Знайти знак добутку .
Якщо , то значення b замінити на значення , якщо , то значення a замінити на значення .
Повернутися на пункт 2.
Знайдене значення кореня доцільно перевірити. Для цього його треба підставити у задане рівняння і обчислити значення функції. Якщо значення функції виявилось близьким до нуля, то значення кореня можна вважати вірним.
3.1.Протабулювати функцію та побудувати її графік .
3.2.Відокремити корені нелінійного рівняння графічним та аналітичним способом (табличним), тобто вказати проміжки, на яких точно є корені.
Завдання №4. Знаходження розв’язку системи лінійних алгебраїчних рівнянь.
Система m лінійних рівнянь з n невідомими має вигляд:
(1)
де - матриця коефіцієнтів при змінних (матриця системи);
- матриця-стовпець (вектор) вільних членів;
- матриця-стовпець (вектор) невідомих.
Систему лінійних рівнянь можна записати у матричному вигляді, як
(2)
Якщо виконується умова , то система має один розв`язок.
При розв’язуванні системи лінійних рівнянь можливі три випадки:
a) m<n.
При m<n, якщо система m лінійних рівнянь з n невідомими є сумісною, то вона не визначена і має нескінченну кількість розв’язків.
b) m=n.
При m=n, система (1) буде мати n лінійних рівнянь з n невідомими. Тоді розв’язок системи можна отримати методом оберненої матриці чи методом Крамера.
Метод оберненої матриці розв’язування системи лінійних рівнянь.
Помножимо ліву і праву частину (2) на обернену матрицю , тоді , де (одинична матриця).
Після необхідних перетворень розв`язок лінійної системи методом оберненої матриці матиме вигляд
(3)
Метод Крамера розв’язування системи лінійних рівнянь.
Цей метод базується на формулах
Xi=|∆i|/|A| , (4)
де |∆i| - визначник матриці , одержаної з матриці А заміною і –го стовпця на стовпець вільних членів В;
|A| - визначник матриці А.
c) m>n.
У випадку, якщо m>n і система є сумісною, то матриця А має принаймні m-n лінійно незалежних рядків. Тут розв’язок може бути отримано добором n будь-яких лінійно незалежних рівнянь і застосуванням формули (3).
Однак із застосуванням комп'ютера зручніше використовувати більш загальний підхід – метод найменших квадратів. Для цього обидві частини матричного рівняння системи (2) множимо ліворуч на транспоновану матрицю системи АТ
АТАХ=АТ В
Потім обидві частини рівняння множимо ліворуч на матрицю (АТА)-1 . Якщо ця матриця існує,то система визначена. З врахуванням того, що (АТА)-1 *(АТА)=Е , одержуємо
Х=(АТА)-1 *АТВ (5)
Матричне рівняння (5) є розв’язком системи m лінійних рівнянь з n невідомими при m>n.
4.1.Розв’язати систему лінійних алгебраїчних рівнянь вище перерахованими методами.
4.2. Порівняти результати.
Варіанти:
1)
2)
3)
4)
5)
6)
7)
8)
9)
10)
11)
12)
13)
14)
15)
16)
17)
18)
19)
20)
21)
22)
23)
24)
25)
26)
27)
28)
29)
30)
Завдання №5. Наближення функції, заданих таблично, методом найменших квадратів.
Значення аргумента і функції задані в таблиці.
а) використовуючи метод найменших квадратів, побудувати апроксимаційний поліном першого степеня ;
б) побудувати графіки функції заданої таблично і знайденого методом найменших квадратів апроксимаційного полінома першого степеня ;