РОЗРАХУНОК БІОРИТМІВ ЛЮДИНИ

Мета заняття: ознайомитися з біоритмічним типами працездатності людини, навчитися розраховувати дні кризового стану людини.

Теоретичні відомості

Психічні процеси, психічні стані та психічні властивості людини, так само, як і будь-які інші біологічні процеси, змінюються залежно від часу. Перебіг біологічних процесів у часі вивчає окрема наука – хронобіологія. Окремою частиною хронобіології є біоритмологія – наука, яка вивчає біоритми, тобто закономірності циклічних змін інтенсивності і характеру біологічних процесів і явищ.

Біоритми – це процеси і явища живої природи, які повторюються у часі. Одні ритми є відносно самостійними (наприклад, серцеві скорочення, дихальні рухи), інші пов’язані з пристосуванням живих організмів до геофізичних циклів:

ü добових (обмін речовин, ділення клітин);

ü приливних (біологічні процеси в організмах, спричинені повторюваністю морських припливів і відпливів);

ü річних (активність тварин, зміна чисельності популяцій).

Біоритми класифікуються за їх частотою (періодом) і поділяються на:

ü високочастотні (мають період від часток секунди до 30 хв. (серцеві скорочення, дихальні рухи, коливання внутрішніх органів, перистальтика кишковику та ін.;

ü середньо-частотні біоритми (мають періоди величиною від 30 хв. до 7 діб (чергування сну і неспання, зміни працездатності, функції внутрішніх органів, здатність до запам’ятовування інформації та ін.); в свою чергу вони поділяються на ультрадіанні – з періодами від 30 хв. до 20 год.; циркадні – з періодами від 20 до 28 год. та інфрадіанні – з періодами від 28 до 36 год.

ü низькочастотні біоритми (мають періоди від 7 діб до 2 років (емоційна активність, фізична активність, інтелектуальна активність, щільність волосяного покриву та інші.

Упродовж доби нараховується чотири основні інтервали часу, упродовж яких працездатність людини є найвищою: з 5-ої до 6-ої години, з 10-ї до 12-ої години, з 16-ої до 18-ої години, з 24-ої до 1-ї години.

Доведено, що всі люди за особливістю перебігу циркадних ритмів поділяються на осіб з ранковим біоритмічним типом працездатності (жайворонки (години найвищої працездатності настають раніше на 1 – 1.5 год.)), осіб з аритмічним типом працездатності (голуби) та осіб з вечірнім біоритмічним типом працездатності (сови (години найвищої працездатності настають пізніше на 1.5 – 2 год.)).

Згідно з теорією «трьох головних людських біоритмів», кожна людина поєднує в собі набір різних біоритмів: фізичний, емоційний та інтелектуальний. Усі біоритми стартують одночасно в момент народження і відразу ж починають рости, потім зменшуються, потім знову ростуть, періодично повертаючись до початкового значення. Усі зміни відбуваються для всіх біоритмів періодично, але не синхронно (рис.2.1).

Рис.2.1. Динаміка біоритмів людини

Розрахунок днів кризового емоційного, фізичного або інтелектуального стану потребує визначення кількості днів, прожитих людиною від дня народження до дня, що досліджується.

Приклад розрахунку

Визначити дні кризового емоційного стану людини на 1 жовтня 2014 р., якщо днем її народження є 6 квітня 1991 року.

Розв’язок.

1. Розраховуємо кількість днів N, прожитих людиною від дня народження до 1 жовтня 2014 року включно.

На дату обчислення людина має 23 повних років, тож 365∙23 = 8 395 днів. Окрім цього враховуємо високосні роки, прожиті людиною 1992, 1996, 2000, 2004, 2008, 2012, коли кількість днів у році становила 366. Отже, слід додати ще 6 днів. І наостанок, користуючись календарем, підраховуємо кількість днів, які минули з останнього дня народження до 1жовтня 2014 року. Це становить 178 днів. отже, сумарна кількість прожитих людиною днів складає:

N = 8 395 + 6 + 178 = 8 579.

2. Поділимо кількість прожитих днів на період емоційного циклу, записавши результат у вигляді простого дробу:

3. Одержаний результат означає, що за життя людини пройшло 306 повних емоційних циклів, а на 1 жовтня 2014 року припадає 11 день емоційного циклу.

Висновок. До найближчого дня кризового емоційного стану залишається 3 дні, і він настане 4 жовтня 2014 р. Цей день відповідає ситуації, коли настає перехід першого півперіоду тривалістю 14 днів у другий півперіод такої самої тривалості.

Наступні після цього дні кризового емоційного стану припадуть на 18 жовтня 2014 р., на 1 листопада 2014 р., на 15 листопада 2014 р. і т.д.

Завдання

Визначити свої дні кризового фізичного, емоційного та інтелектуального станів на 1 грудня 2014 р.

де Р_СР – середньооблікова чисельність працівників підприємства; Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 год., який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо.

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці на підприємстві зі шкідливими і небезпечними роботами розраховується за формулою:

де K_В – коефіцієнт шкідливості та небезпечності виробництва, якийрозраховується за формулою:

, (3.3)

де Р_В – чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації; Р_А– чисельність працівників, задіяних на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

 

В табл. 3.2 наведено формули для розрахунку чисельності працівників служб охорони праці об’єднання підприємств.

 

Таблиця 3.2

Розрахунок чисельності служби охорони праці об’єднання підприємств

Об’єднання підприємств	Чисельність служби охорони праці
Асоціації, корпорації, концерни та інші об’єднання підприємств, утворені не за галузевим принципом, а також управління культури, освіти тощо	, (3.4)
Міністерства, державні комітети, концерни, корпорації та інші об’єднання підприємств, утворені за галузевим принципом	, (3.5)

де Р₁₅₀ – кількість підприємств в об’єднанні, які мають понад 150 працівників; К₂, К_З – коригуючи коефіцієнти, які враховують кількість підприємств зі шкідливими і небезпечними виробництвами (табл. 3.3, табл. 3.4). Таблиця 3.3Значення коефіцієнта К₂

Кількість підприємств зі шкідливим та небезпечним виробництвом, дошкільні установи, школи, які мають свої виробничо-учбові бази, N	К2
при відсутності і до 10	7
від 11 до 100	10
більше 100	20

Таблиця 3.4Значення коефіцієнта К₃

Кількість підприємств, які мають шкідливі та небезпечні виробництва, N	К3
при відсутності і до 10	7
від 11 до 100	10
більше 100	20

Для обладнання кабінету охорони праці у відповідності зі СНіП 2.09.04-87 повинно бути виділено спеціальне приміщення, площа якого розраховується за табл. 3.5. Таблиця 3.5Площа приміщень служби охорони праці (СНіП 2.09.04-87)

Середньооблікова чисельність працівників,осіб	до 1000	1001 – 3000	3001 – 5000	5001 – 10000	10001 – 20000	Більше 20000
Площа приміщень служби охорони праці, м2	24	48	72	100	150	200

3.2. Приклади розрахунку 3.2.1. Приклад розрахунку 1 Розрахувати чисельність працівників служби охорони праці та площу приміщень служби охорони праці на підприємстві при таких вихідних даних:

ü середньооблікова чисельність працівників підприємства: Р_СР = 1800 осіб;

ü ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці:

Ф =1820 год.;

ü чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації: Р_В = 412 осіб;

ü чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці):Р_А = 23 особи.

 

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці на підприємстві зі шкідливими і небезпечними роботами розраховується за формулою 3.2. Коефіцієнт, який враховує шкідливість і небезпечність виробництвазнаходимо за формулою 3.3.

Після підстановки у формулу 3.3 значень Р_В та Р_А отримуємо значення коефіцієнта шкідливості та небезпечності виробництва К_В:

Після підстановки чисельних значень у формулу 3.2 отримаємо значення загальної чисельності працівників служби охорони праці на підприємстві:

≈ 4 особи.

ü кількість підприємств в об’єднанні, які мають небезпечні і шкідливі виробництва: N = 9;

ü кількість підприємств в об’єднанні, які мають понад 150 працівників:

Р₁₅₀ = 4;

ü середньооблікова чисельність працівників підприємств об’єднання:

Р_ОБ = 2800 осіб;

ü ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці:

Ф =1820 год.

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці об’єднання підприємств зі шкідливими і небезпечними роботами розраховується за формулою 3.5 (див. табл.3.2). Значення коефіцієнта К₃, який враховує кількість підприємств зі шкідливими і небезпечними виробництвами знаходимо з табл. 3.4 (К₃ = 7). Після підстановки у формулу 3.5 відповідних значень отримуємо чисельну кількість працівників служби охорони праці об’єднання підприємств:

≈ 3

3.3. Завдання до роботи:

3.3.1. Ознайомитися з методикою розрахунку чисельності служби охорони праці та визначення площі приміщення, яка необхідна для її розміщення.

3.3.2. Виконати розрахунок чисельності служби охорони праці та площі приміщення служби охорони праці відповідно до варіанту, приведеного в табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Примітка:

*– об’єднання підприємств за галузевим принципом;

**– об’єднання підприємств не за галузевим принципом.

Практичне завдання №4

Поиск по сайту: