Практичне завдання № 2

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра техногенно-екологічної безпеки

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

З курсу

«БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

Виконав (ла)

студент (ка) ___ курсу

групи __________

______________________

(Прізвище та ініціали студента (ки))

Варіант №___

Перевірив:

д.х.н., проф. Желібо Є.П.

Ірпінь – 2014

ЗМІСТ

ВИМОГИ

ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

Розрахункова робота розроблена відповідно до робочої програми з курсу «Безпека життєдіяльності» (Модуль І «Безпека життєдіяльності», Модуль ІІ «Основи охорони праці»), затвердженою «___» _______ 20 __ р. і складається з 4 практичних завдань:

1. Практичне завдання № 1«Розрахунок збалансованого раціону харчування студента».

2. Практичне завдання № 2«Розрахунок біоритмів людини».

4. Практичне завдання № 4«Визначення категорії небезпечності підприємства та ширини санітарно-захисної зони».

Робота виконується студентом самостійно і повинна бути здана до дати останнього практичного заняття.

Розрахункова робота повинна бути виконана на аркушах паперу формату А4 (297×210 мм) білого кольору. Текст пишеться розбірливо від руки кульковою ручкою або чорнилами фіолетового (чорного) кольору. Першою сторінкою є титульний лист (зразок додається). Таблиці до першого практичного завдання можуть бути роздруковані.

Кожне практичне завдання виконується з нової сторінки за таким планом:

ü Номер практичного завдання і тема;

ü умова;

ü вихідні дані;

ü розв’язок;

ü висновки.

Практичні завдання № 1 і № 2 виконуються відповідно до індивідуальних даних студента.

Практичні завдання № 3, № 4 виконуються згідно варіанту, який відповідає № за списком у журналі.

Практичне завдання №1

РОЗРАХУНОК

ЗБАЛАНСОВАНОГО РАЦІОНУ ХАРЧУВАННЯ СТУДЕНТА

Мета заняття полягає у поглибленні знань студентів про особливості обміну речовин та енергії в людському організмі; ознайомленні з основними вимогами до раціонального харчування та його особливостями; аналізі індивідуального харчового раціону, з урахуванням енергетичних затрат; набутті практичних навичок у розробці збалансованого раціону.

Теоретичні відомості

Із визначення поняття «життя» формулюється аксіома: обмін речовин та енергії є головною функцією будь-якого організму. Повноцінна життєдіяльність людини можлива лише за умови постійного надходження в організм у необхідній кількості різноманітних речовин, які містяться у харчових продуктах.

Харчові продукти, які потрапили в організм, витрачаються на енергетичні та будівельні процеси, які протікають одночасно. Під час розкладу харчових речовин виділяється енергія, яка витрачається на синтез специфічних сполук (ферментів, гормонів), для проведення нервових імпульсів, на процес терморегуляції тощо.

Для нормального функціонування людського організму щоденний раціон повинен включати шість головних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та вода.

Вода не приносить організмові жодної калорії, проте вона вкрай йому необхідна, оскільки всі біохімічні реакції обміну речовин відбуваються в рідкому середовищі. Тіло дорослої людини більш, як наполовину складається з води (у чоловіків – 61%, а у жінок – 54%). Втрата організмом понад 25% води несумісна з життям.

Потреба у воді залежить від мікроклімату, інтенсивності роботи, віку, статі та маси тіла. Добова потреба дорослої людини у воді становить 2.3 – 2.7 л, з них 0.3 – 0.4 л – так звана ендогенна вода, яка утворюється в організмі в процесах біологічного окислення, 0.7 л – вода, яка міститься у продуктах харчування, 0.3 – 0.5 л – вода, яка міститься у рідких стравах і решта – у вигляді напоїв (питна вода, чай, кава, соки).

Білки – основна складова всіх органів і тканин організму. Вони становлять приблизно 25% маси тіла. Головне призначення білків, які надходять з їжею, – участь у побудові нових клітин та тканин, забезпечення росту молодих організмів та регенерація клітин у дорослому організмі.

Білки складаються з 20 різних амінокислот. Молекула білка може містити від 100 до 30 000 окремих амінокислот, і кожний білок відрізняється від іншого як набором амінокислот, так і послідовністю їхнього з’єднання. Очевидно, що харчові продукти, які ми споживаємо, містять різні білки, що різняться між собою складом амінокислот та послідовністю їхнього з’єднання. Більшість амінокислот організм синтезує сам, але вісім із них він синтезувати неспроможний. Тому ці амінокислоти – триптофан, лейцин, ізолейцин, валін, треонін, лізин, фенілаланін та метіонін називають незамінними, і вони обов’язково повинні надходити в організм з їжею.

Добова потреба у білках становить 1.1–1.3 г на 1 кг маси тіла, що при масі тіла 70 кг дорівнює 80 – 100 г. При цьому приблизно 55% білків повинні бути тваринного походження, оскільки рослинна їжа не містить багатьох названих незамінних амінокислот. Така кількість білка забезпечує приблизно 12% потреби організму в енергії. Основними джерелами тваринних білків є м’ясо, яйця, молоко, а рослинних – хліб, крупи, бобові.

Жири поряд з високою енергетичною цінністю беруть участь у біосинтезі ліпідних структур, зокрема мембран клітин. В їжі жири представлені тригліцеридами і ліпоїдними речовинами. Жири тваринного походження містять насичені жирні кислоти, а жири рослинного походження – ненасичені жирні кислоти.

Загальна кількість жирів в організмі коливається в широких межах і залежить від характеру харчування, способу життя і спадкової схильності. В середньому маса жирів становить 10–20% від маси тіла.

У структурі харчування жири повинні забезпечувати в середньому 30% потреби організму в енергії. Добова потреба в жирах для дорослої людини становить 80 – 100 г.

У фізіологічному повноцінному раціоні має бути приблизно 30% жирів рослинного походження. Жири тваринного походження містяться в свинячому салі (90 – 92%), вершковому маслі (50 – 82%), свинині (до 50%), ковбасах (20 – 40%), сметані (15 – 30%), сирі (15 – 30%). Джерелами жирів рослинного походження є олія (99,9%), горіхи (53 – 65%), крупи – вівсяна (6%) і гречана (3%).

Вуглеводи використовуються організмом як джерело енергії, хоча їх енергетична цінність удвічі нижча, ніж у жирів. Але вуглеводи на противагу жирам легко розкладаються і швидко засвоюються організмом.

Вуглеводи поділяються на засвоювані і незасвоювані. До засвоюваних вуглеводів відносять глюкозу, фруктозу, сахарозу, лактозу, мальтозу, і полісахариди – крохмаль, декстрини, глікоген тощо. Незасвоювані вуглеводи (целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, лігнін) не розкладаються ферментами в шлунку, але руйнуються мікрофлорою кишківника. Хоча целюлоза відноситься до незасвоюваних вуглеводів, вона відіграє важливу роль у моториці кишківника і її надходження в організм повинно становити близько 25 г на добу.

Вуглеводи в раціоні дорослої людини мають забезпечувати близько 55% потреб організму в енергії й їхня добова потреба становить 400–500 г. Оптимальні співвідношення вуглеводів: крохмаль – 75%, цукри – 20%, пектинові речовини – 3% і целюлоза – 2%. Основними джерелами вуглеводів є: хлібобулочні продукти (близько 60%), кондитерські вироби і цукор (14 – 26%), овочі та фрукти (15 – 17%).

Мінеральні речовини, як і вода, не мають енергетичної цінності, проте нормальна життєдіяльність організму без них неможлива. Потрапляють вони в організм з продуктами харчування у вигляді мінеральних солей.

Мінеральні речовини, які містяться в харчових продуктах і тканинах організму в значній кількості у добових потребах називаються макроелементами Макроелементи бувають основного та кислотного характеру. До основних належать кальцій, магній, калій, натрій, до кислих – фосфор, сірка, хлор.

Продуктами харчування, які містять макроелементи кислотного характеру, є м'ясо, птиця, яйця, сичужний сир, хліб, бобові, журавлина тощо. У молоці, кефірі, овочах, багатьох ягодах, фруктах містяться макроелементи основного характеру.

Мікроелементи – це група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин у малих концентраціях. Добова потреба в них дорівнює одиниці міліграмів або й менше.

Мікроелементи мають високу біологічну активність та необхідні для життєдіяльності організму. До таких мікроелементів належать залізо, мідь, кобальт, нікель, марганець, стронцій, цинк, хром, йод, фтор. Нестача цих речовин у харчуванні може призвести до структурних та функціональних змін в організмі, а їхній надлишок має токсичну дію. Найдефіцитніші мінеральні елементи в їжі людини – кальцій та залізо.

Кожний із макроелементів та мікроелементів відіграє свою фізіологічну роль в організмі, а загалом вони виступають ефективними регуляторами обміну речовин. Взаємодіючи з білками, ці хімічні елементи входять до складу більшості ферментів, гормонів та вітамінів, їхня нестача в організмі призводить до порушення ферментативної та гормональної активності і, як наслідок, до зниження функціонального стану організму. Надмірне надходження макроелементів та мікроелементів в організм також шкідливе.

Вітаміни – низькомолекулярні біологічно активні органічні сполуки. Хоча в організмі вони знаходяться в мікроскопічних кількостях, потреба в них надзвичайно велика, оскільки як їхня нестача (гіповітаміноз), так і надлишок (гіпервітаміноз) однаково згубні для організму. Вони відносяться до незамінних компонентів харчування, тому що організмом не синтезуються або синтезуються в недостатній кількості.

Вітаміни необхідні для перебігу всіх біохімічних реакцій, засвоєння інших харчових речовин, росту і відновлення клітин і тканин. Вони виконують функції каталізаторів метаболічних процесів і співферментів у ферментних системах.

Раціональне – це фізіологічно повноцінне харчування людей з урахуванням їхніх статі, віку, характеру трудової діяльності, особливостей клімату та інших чинників.

Раціональне харчування повинно забезпечити гомеостаз внутрішнього середовища організму і підтримувати розвиток та функції його органів, систем на високому рівні.

Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності й опірності впливу несприятливих факторів середовища життєдіяльності, максимальну тривалість активного життя.

Особливої уваги потребує режим харчування для студентської молоді. Засвоєння навчального матеріалу, викладеного на лекціях, лабораторно-практичних заняттях, участь в семінарах, колоквіумах, розв’язання різних завдань та складання екзаменів – потребує значного нервово-емоційного напруження, інтенсивної діяльності головного мозку. Враховуючи малорухливий спосіб, вікові особливості організму, велике навантаження на зоровий аналізатор, найсприятливішим варіантом раціонального харчування може бути середньодобовий набір продуктів для студентів, представлений в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Середньодобовий набір продуктів харчування для студентів

1.2. Завдання та порядок виконання роботи:

ü скласти розпорядок дня і за енерговитратами для різних видів діяльності (див. табл.1.2) підрахувати добові енерговитрати; результати подати у вигляді табл. 1.3;

ü записати фактичний добовий раціон і за калорійністю харчових продуктів (див. табл.1.4) підрахувати добове надходження енергії; результати подати у вигляді табл.1.5;

ü визначити фактичне співвідношення між основними поживними речовинами – білками, жирами та вуглеводами, яке за енергетичною цінністю повинно бути 1 : 2.5 : 4.6 і за масою 1 : 1 : 4.9;

ü запропонувати збалансований раціон харчування, враховуючи середньодобовий набір продуктів для студентів.

Таблиця 1.2

Енерговитрати організму при різних видах діяльності

Таблиця 1.3

Розпорядок дня та добові енерговитрати

Таблиця 1.4

Склад і калорійність харчових продуктів

Деякі продукти можуть мати склад, що відрізняється від наведених даних, але кожний виробник зобов’язаний вказувати їхній склад, калорійність та використані харчові добавки.

Таблиця 1.5

Фактичний середньодобовий раціон та його енергетична цінність

Таблиця 1.6

Збалансований раціон харчування, враховуючи середньодобовий набір продуктів для студентів

Запитання до самоконтролю

1. Обґрунтуйте значення харчування у процесі нормального функціонування людського організму.

2. З’ясуйте рекомендовані норми енерговитрат для різних верств населення.

3. Охарактеризуйте збалансований раціон якісного харчування для студентів, враховуючи рекомендований середньодобовий набір продуктів.

4. Обґрунтуйте загальні принципи дієтичного харчування.

Практичне завдання № 2

Поиск по сайту: