Оцінка тепло- та вологонадлишків у розрахунковому приміщенні

Розрахунок теплонадлишків у виробничому приміщенні виконується з використанням експрес-методики. Дана методика в основному використовується для розробки систем кондиціонування повітря на базі нескладного (у проектному відношенні) кліматичного обладнання: кондиціонерів спліт-систем, кондиціонерів віконного типу та моноблочного виконання. Теплонадлишки оцінюються як сума основних теплоприпливів у виробничому приміщенні.

Розрахунок виконується в такій послідовності:

4.1.1 Теплоприплив у розрахункове приміщення крізь огородження , кВт.

Визначається в залежності від об’єму виробничого приміщення та питомого теплового навантаження в ньому , Вт/м³. Згідно з даними для приміщень, розташованих із сонячного боку, та з великою площею оскління зовнішніх стін, = 35…40 Вт/м³; приміщень на тіньовій стороні — = 30…35 Вт/м³. Зазвичай приймається для середньостатистичного приміщення = 35 Вт/м³. Тоді

,

кВт

де , , - відповідно довжина, ширина та висота виробничого приміщення, м.

4.1.2 Теплоприплив у розрахункове приміщення від оргтехніки , кВт.

Оцінюється як = 300 Вт на один комп’ютер у повній комплектації (або 30 % від встановленої потужності електроспоживачів). При кількості комп’ютерів

.

кВт

4.1.3 Теплоприплив від людей, що працюють у виробничому приміщенні , кВт.

При кількості людей, що працюють у виробничому приміщенні , та питомому тепловиділенні однієї людини = 100 Вт/люд (офісні приміщення та інші приміщення з робочими місцями сфери розумової діяльності)

.

кВт

4.1.4 Загальний явний теплонадлишок у виробничому приміщенні , кВт.

.

кВт

4.1.5 Вологонадлишок у виробничому приміщенні , кг/год.

Для офісних приміщень та приміщень з робочими місцями сфери розумової діяльності враховуються тільки вологоприпливи від людей. Їх величина залежить від температури у виробничому приміщенні та категорії виконуваної роботи. Наприклад, при категорії робіт ЛЕГКА-1А та температурі у приміщенні =24 °С (середнє значення оптимального діапазону температур для даної категорії робіт). Питомий вологоприплив складає = 100 г/(год·люд). Тоді

.

кг/год

4.1.6 Прихований теплонадлишок у виробничому приміщенні , кВт.

,

кВт

де — прихована теплота пароутворення, кДж/кг (зазвичай приймається = 2500 кДж/кг).

4.1.7 Сумарний теплонадлишок у виробничому приміщенні , кВт.

.

кВт

4.2 Визначення необхідної холодо – та теплопродуктив­ності спліт- системи кондиціонування та підбір обладнаня тепловологісної обробки повітря

Оцінка зазначених параметрів спліт-системи кондиціонування здійснюється у такій послідовності:

4.2.1 Необхідна холодопродуктивність спліт-системи кондиціонування , кВт.

Для замкнених систем кондиціонуваня (саме такою є спліт-система), їх необхідна холодопродуктивність дорівнюється (з певним запасом) сумарному теплонадлишку у виробночому приміщенні.

.

кВт

4.2.2 Ентальпія повітря у виробничому приміщенні , кДж/кг.

Визначається за допомогою діаграми d, I стану вологого повітря або аналітично в залежності від температури та відносної вологості повітря у виробничому приміщенні. Наприклад, при = 24 °С та = 50 % (середнє значення оптимального діапазону температур та відносної вологості для категорії робіт ЛЕГКА-1А) зазначена ентальпія = 48 кДж/кг.

4.2.3 Ентальпія повітря на вході у виробниче приміщення (виході із повітророзподільника, тобто внутрішнього блоку) , кДж/кг.

Оцінюється за допомогою діаграми d, I стану вологого повітря в залежності від температури повітря на вході у виробниче приміщення та його відносній вологості . Враховуючи, що повітря на виході з охолоджувача з повітророзподільника знаходиться майже в стані насичення, його відносна вологість = 90…95 %. Тоді, наприклад, при = 15 °С та = 90 % , = 38 кДж/кг.

4.2.4 Необхідна масова повітропродуктивність внутрішнього блоку спліт-системи кондиціонування , кг/с.

.

=0,129 кг/с

4.2.5 Необхідна об’ємна повітропродуктивність внутрішнього блоку спліт-системи кондиціонування , м³/год.

При густині повітря за нормальних умов = 1,205 кг/м³

.

=385,394 кг/м³

Підбір обладнання тепловологісної обробки повітря здійснюється з урахуванням визначеної необхідної холодопродуктивності спліт-системи (кВт) та необхідної повітропродуктивності (м³/год). Враховуючи, що повітропродуктивність залежить від робочої різниці ентальпій = - , а вона відповідно від робочої різниці температур = - , розраховане значення повітропродуктивності може не співпадати з його паспортним значенням для певної спліт-системи при співпадінні необхідної холодопродуктивності .

Для нашого приміщення може підійти наприклад спліт-система Midea MSG-07HR з такими характеристиками:

- фірма-виробник : Midea;

- модель : MSG-07HR

- холодопродуктивність : 2,1 кВт;

- теплопродуктивність : 2,2 кВт;

- споживана потужність: 760 Вт;

- повітропродуктивність вентилятора: 380 м³/год;

- габарити всередині блоку: 750 х 250 х 188 мм

- рівень шуму 31 дБ.

Висновок

В даній роботі було виконано розрахунок природного та загального штучного освітлення люмінесцентними лампами для зовнішньоекономічного відділу ТОВ СП «Нібулон». Виконаний розрахунок природного освітлення підтвердив, що освітленість у даному відділі не відповідає санітарним вимогам щодо V категорії зорових робіт (робота малої точності), яка притаманна працівникам даної категорії. Виконаний розрахунок загального штучного освітлення підтвердив, що кількість встановлених у відділі світильників відповідає розрахункам, що були зроблені, тобто організація штучного освітлення забезпечує сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи усіх працівників даного відділу.

Крім цього, було розраховано тепло- та вологонадлишки в кабінеті та з’ясовано яку спліт-систему треба встановити для комфортної роботи. Один із варіантів- це спліт-система Midea MSG-07HR з такими характеристиками:

- холодопродуктивність : 2,1 кВт;

- теплопродуктивність : 2,2 кВт;

- споживана потужність: 760 Вт;

- повітропродуктивність вентилятора: 380 м³/год;

- габарити всередині блоку: 750 х 250 х 188 мм

- рівень шуму 31 дБ.

Література

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2002. – 320с.

2. Практикум із охорони праці/ В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, В.М. Сторожук та ін. – Львів: Афіша, 2000. – 352с.

3. Лапін В. М. Основи охорони праці: Навчальний посібник. -Львів: ЛБІ НБУ, 2004. -142 с.

4. Охорона праці: Навчальний посібник/ Бедрій Я.І. та ін. - Львів: В-во "ЕК.К.К.о.", 2001. - 258 с.

Поиск по сайту: