Розрахунок штучного освітлення. Як правило, завдання світлотехнічного розрахунку системи штучного освітлення

Як правило, завдання світлотехнічного розрахунку системи штучного освітлення полягає у визначенні потужності джерел світла за заданою освітленістю.

Для розрахунку штучного освітлення використовується в основному три методи: світлового потоку (коефіцієнт використання світлового потоку), точковий та питомої потужності.

Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.

Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).

Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.

Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального. Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого.

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщен­нях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Аналогічно з розділом 2 даної роботи розрахунок виконується з використанням аналітичних і довідникових даних, наведених в джерелі [2]. В даному розділі курсової роботи наведено розрахунок загального рівномірного освітлення виробничого приміщення люмінесцентними лампами з використанням методу світлового потоку.

Нижче наведено розрахункову схему (рис.4) та вихідні дані для названого розрахунку

Рис.4. Розрахункова схема для визначення параметрів штучного освітлення

(h = 0,9 м; h = 0,1 м; H = 3,2 м)

Розрахунок виконується в такій послідовності:

3.1. Висота світильника над підлогою h , м

h = H – h = 3,2 – 0,1 = 3,1 м

3.2. Висота світильника над робочою поверхнею h, м

h’ = h – h = 3,1 – 0,9 = 2,2 м

3.3. Показник приміщення i

i = = = 1,461

3.4. Коефіцієнт використання світлового потоку .

Згідно з даними [2, табл.3.26] = (i, , ). При i = 1,461;
= 72%; = 38%

= 51%

3.5. Нормоване значення штучного загального освітлення люмінесцентними лампами Е, .

Відповідно до даних [2, табл.3.1] для п’ятого розряду зорових робіт:

Е = 200

3.6. Коефіцієнт запасу при розрахунку штучного освітлення .

Приймається за даними [2, табл.3.24] для громадських та житлових будівель

= 1,5

3.7. Коефіцієнт нерівномірності освітлення z.

Для люмінесцентних ламп відповідно до [2] приймається:

z = 1,1

3.8. Світловий потік однієї лампи Ф ,лм.

За даними [2, табл.3.27] для ламп типу ЛБ-40

Ф = 3200 лм

3.9. Необхідна кількість світильників, N,шт.

N = = = 4,55

Отже, для нормальної роботи в приміщенні необхідно 5 таких ламп.

На рис. 5 наведено розташування світильників на стелі бухгалтерського відділу.

Рис.5. Розташування світильників на стелі зовнішньоекономічного відділу

Поиск по сайту: