1. Творчість В.Забіли – яскраве явище психологічно-особистісної лірики:
– популярність віршів “Соловей”, “Човник”, “Повз двір, де мила живе”, “Сидів я раз над річкою”, “Повіяли вітри буйні” та “Вітер” (“Гуде вітер вельми в полі”) як народних пісень;
– збагачення інтимної тематики соціальними мотивами (“Сирота”, “Зовсім світ перевернувся”);
– жанр послання у творчості В.Забіли (“До Шевченка”, “До невірної” та ін.).
2. Циклізація поезії М.Петренка:
– “Небо” – філософські роздуми про сенс життя людини;
– “Слов’янськ” – цикл патріотичної лірики;
– мотив нерозділеного кохання у циклі любовної лірики “Недуг”.
Завдання:
1. Опрацювати самостійну роботу № 7.
Література
1. Гончар О. Зачарований небом: Романтичний світ М.Петренка. – поета ХІХ ст. // Слово і час. – 1997. – № 11-12.
2. Камінчук О. Поетика української романтичної лірики: Проблеми просторової організації поетичного тексту. – К., 1998.
3. Крижанівський С. Віктор Забіла: Поет і літературний герой // Київська старовина. – 1993. – № 6.
4. Крижанівський С. Михайло Петренко: вчора, сьогодні, завтра // Слово і час. – 1993. – № 11.
5. Мікушев В., Добровольський О. Михайло Петренко: “Дивлюсь я на небо…”: Хронікально-документальна розповідь. – Слов’янськ, 2002.
6. Овчаренко І. Слов’янський сокіл (Михайло Петренко): Історичний нарис. – Донецьк, 2004.
7. Шерех Ю. Інший романтик, інший романтизм // Шерех Ю. Третя сторожа: Література. Мистецтво. Ідеології. – К., 1993.
8. Яценко М. Гердеризм і українська літературно-теоретична думка доби романтизму // Українська література в системі літератур Європи і Америки (ХІХ – ХХ). – К., 1997.
Практичне заняття № 8.
Українські повісті Миколи Гоголя
План
1. М.Гоголь – український письменник, що писав російською мовою. Його походження, формування творчої особистості. Проблема Гоголя в українському літературознавстві
– боротьба за Гоголя як українського російськомовного письменника.
2. Романтичний характер, яскравий національний колорит збірки “Вечера на хуторе близ Диканьки” (ідеалізований образ України; джерела повістей, їх народно-поетична основа, національні характери українців; поетика, своєрідність стилю і мови, відображення гумору українського фольклору).
3. Характер оповіді (нарації) та тип оповідача (наратора) у творах Гоголя, його вплив на розвиток української прози. О.Пушкін, М.Максимович, В.Бєлінський, П.Куліш, М.Драгоманов, М.Петров, І.Франко про особливості “малоросійської прози” М.Гоголя.
4. Збірки “Миргород”, “Арабески” Гоголя: проблематика, образи і засоби їх творення. “Вій” – “український шедевр Гоголя-митця” (Ю.Луцький).
5. Змалювання героїчної історії України та її національних характерів у повісті “Тарас Бульба”. Композиція повісті, вальтерскоттівська традиція, національний колорит, суперечка про жанрову природу твору.
6. Проза М.Гоголя як фактор формування нової української літератури.
Завдання:
1. Виписати та вивчити значення літературознавчих термінів: поетика, жанр, оповідь, наратор, образ, національний характер, традиція, літературний процес.
2. Зіставити оцінки творчості Гоголя, дані І.Франком, С.Єфремовим, Є.Маланюком, Ю.Барабашем та самого Гоголя про свою творчу особистість і її приналежність до російської та української культур (Лист до Олександри Смирнової 1844 року).
3. Опрацювати самостійні роботи № 9.
Література:
1. Барабаш Ю. “Коли забуду тебе, Єрусалиме”. Бінарна опозиція “батьківщина – чужина” в Гоголя і Шевченка // Сучасність. – 1998. – №1.
3. Грабович Г. Гоголь і міф України // Сучасність. – 1994. – №9-10.
4. Гундорова Т. “Вечори на хуторі біля Диканьки”: диявольський контракт і культурна ініціація // Гоголь М. Тарас Бульба. – К., 1998. – С.5-16.
5. Лімборський І. Традиції української літератури рококо в творчості українця М.Гоголя // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №1.
6. Луцький Ю. Микола Гоголь // Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. Переклад з німецької. – К., 1998.
7. Маланюк Є. Гоголь – Гоголь // Слово і час. – 1991. – №8.
8. Стромецький О. Гоголь. Дослідження стилю, філософії, методів та розвитку персонажів. – К., 1994.
9. Яременко В. Гоголівський період української літератури. Післямова // Гоголь М. Тарас Бульба. – К., 1998. – С.177-187.