Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

АНАЛІЗ ПРОЗОВОГО ТВОРУ



Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

Факультет філології та журналістики

Кафедра української літератури

і методики навчання

 

 

Плани практичних занять

з навчальної дисципліни

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1798-1840-х років

для студентів І курсу

факультету філології та журналістики

 

Викладач:

доцент Родіонова І.Г.

 

Миколаїв – 2013


Метавикладання курсу навчальної дисципліни “Історія української літератури 1798-1840-х років”: дати систематизовані знання з історії української літератури кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття, допомогти студентові через інтерпретацію художніх текстів відстежити складні літературно-мистецькі процеси, прилучитися до фундаментальних цінностей національної культури.

Завдання курсу:

– поглибити знання студентів про основні етапи розвитку української літератури, ознайомити з найважливішими фактами літературного процесу 1798-1840 років;

– розширити знання студентів про місце і значення української байкарської спадщини і словесного мистецтва загалом у контексті історичної епохи (кінця 18 – початку 19 століття) країни та світового літературного процесу;

– встановити особливості українського романтизму 20-40-х років ХІХ століття;

– розкрити суспільно-історичні умови розвитку літератури на західноукраїнських землях; з’ясувати роль “Руської трійці” у національно-духовному відродженні;

– поглибити знання студентів про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка; розкрити культурні й політичні чинники, що спонукали Т.Шевченка до написання творів різних періодів;

– засобами художнього слова сприяти формуванню у студентів високих гуманістичних ідеалів, національної самосвідомості, розвивати творче мислення.

 

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:історико-теоретичні передумови формування та становлення нової української літератури, нову тематику, жанри і стилі цього періоду;

уміти:аналізувати художні твори у єдності композиційної структури, жанрової форми та образної системи, проводити їх глибокий ідейно-естетичний аналіз; володіти літературознавчою термінологією; визначати місце й роль митця в літературному процесі доби; добирати й опрацьовувати матеріал на задану тему.

 


Методичні поради студентові. Літературознавчий аналіз прочитаних текстів (поезія, проза, драматургія) здійснювати за такою схемою:

АНАЛІЗ ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ

І. Загальні питання:
1) назва твору, ім'я автора;
2) назва збірки, складовою якої є вірш;
3) рік написання та видання;
4) поштовх для створення збірки чи вірша;
5) кому присвячений;
6) наявність епіграфа, його значення.
ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:
1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка;
2) жанр;
3) тема;
4) ідея;

5) мотиви;

6) образ ліричного героя;
7) строфіка;

8) кількість стіп;

9) розмір вірша;

10) назва стопи;

11) рима чи її відсутність;
12) вид рими;
13) художньо-зображальні мовні засоби*
*Художньо-зображальні мовні засоби – це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової органі­зації мови, звукопису): алітерація – повтор приголосних; асонанс – повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння – природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія – поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрасту в самому образі.

АНАЛІЗ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

І. Загальні питання:
1) назва твору, ім'я автора;
2) рік написання, рік видання;
3) історія написання;
4) наявність присвяти, епіграфа.
ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:
1) жанр;
2) тема та ідея;

3) проблематика
4) система образів;
5) сюжет;
6) композиція;
7) художньо-зображальні засоби словесного мистецтва: діалоги, монологи, репліки як засоби характеристики персонажів; наявність авторської характеристики та коментаря (опис обстановки, поведінки, жестів персонажів, ремарки тощо).
ІІІ. Культурологічні питання:
1) думки митців, критиків до твору

2) власна думка про твір.

АНАЛІЗ ПРОЗОВОГО ТВОРУ

І. Загальні питання:
1) назва твору, ім'я автора;
2) рік написання, рік видання;
3) історія написання;
4) наявність присвяти, епіграфа

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:
1) жанр;
2) тема та ідея;

3) проблематика

4) особливості композиції;
5) образна система (засоби типізації та індивідуалізації);

6) мовностилістичні особливості твору.

ІІІ. Культурологічні питання:
1) думки митців, критиків до твору;

2) власна думка про твір;

3) естетична цінність твору.

РЕФЕРАТ за індивідуальною темою повинен мати таку структуру:

– титульний аркуш;

– зміст;

– вступ (вирізнити предмет опису, обґрунтувати тему, що буде висвітлена в рефераті, вказавши на персоналії, які працювали над даним питанням, вказати їх наукові роботи; обсяг вступу – 1 сторінка);

– основна частина (має бути представлена самостійна робота студента, а не просте списування тексту джерела; матеріал, який викладається необхідно обґрунтовано реферувати; цитати використовуються як для підтвердження, так і для спростування певних думок);

– висновки (подати підсумок власних думок чітко, лаконічно, точно);

– список використаної літератури (укладається за алфавітним порядком; має відповідати правилам оформлення бібліографії).

 


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.