Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського
Факультет філології та журналістики
Кафедра української літератури
і методики навчання
Плани практичних занять
з навчальної дисципліни
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1798-1840-х років
для студентів І курсу
факультету філології та журналістики
Викладач:
доцент Родіонова І.Г.
Миколаїв – 2013
Метавикладання курсу навчальної дисципліни “Історія української літератури 1798-1840-х років”: дати систематизовані знання з історії української літератури кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття, допомогти студентові через інтерпретацію художніх текстів відстежити складні літературно-мистецькі процеси, прилучитися до фундаментальних цінностей національної культури.
Завдання курсу:
– поглибити знання студентів про основні етапи розвитку української літератури, ознайомити з найважливішими фактами літературного процесу 1798-1840 років;
– розширити знання студентів про місце і значення української байкарської спадщини і словесного мистецтва загалом у контексті історичної епохи (кінця 18 – початку 19 століття) країни та світового літературного процесу;
– встановити особливості українського романтизму 20-40-х років ХІХ століття;
– розкрити суспільно-історичні умови розвитку літератури на західноукраїнських землях; з’ясувати роль “Руської трійці” у національно-духовному відродженні;
– поглибити знання студентів про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка; розкрити культурні й політичні чинники, що спонукали Т.Шевченка до написання творів різних періодів;
– засобами художнього слова сприяти формуванню у студентів високих гуманістичних ідеалів, національної самосвідомості, розвивати творче мислення.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:історико-теоретичні передумови формування та становлення нової української літератури, нову тематику, жанри і стилі цього періоду;
уміти:аналізувати художні твори у єдності композиційної структури, жанрової форми та образної системи, проводити їх глибокий ідейно-естетичний аналіз; володіти літературознавчою термінологією; визначати місце й роль митця в літературному процесі доби; добирати й опрацьовувати матеріал на задану тему.
Методичні поради студентові. Літературознавчий аналіз прочитаних текстів (поезія, проза, драматургія) здійснювати за такою схемою:
АНАЛІЗ ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ
І. Загальні питання: 1) назва твору, ім'я автора; 2) назва збірки, складовою якої є вірш; 3) рік написання та видання; 4) поштовх для створення збірки чи вірша; 5) кому присвячений; 6) наявність епіграфа, його значення. ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання: 1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка; 2) жанр; 3) тема; 4) ідея;
5) мотиви;
6) образ ліричного героя; 7) строфіка;
8) кількість стіп;
9) розмір вірша;
10) назва стопи;
11) рима чи її відсутність; 12) вид рими; 13) художньо-зображальні мовні засоби* *Художньо-зображальні мовні засоби – це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової організації мови, звукопису): алітерація – повтор приголосних; асонанс – повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння – природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія – поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрасту в самому образі.
АНАЛІЗ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ
І. Загальні питання: 1) назва твору, ім'я автора; 2) рік написання, рік видання; 3) історія написання; 4) наявність присвяти, епіграфа. ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання: 1) жанр; 2) тема та ідея;
3) проблематика 4) система образів; 5) сюжет; 6) композиція; 7) художньо-зображальні засоби словесного мистецтва: діалоги, монологи, репліки як засоби характеристики персонажів; наявність авторської характеристики та коментаря (опис обстановки, поведінки, жестів персонажів, ремарки тощо). ІІІ. Культурологічні питання: 1) думки митців, критиків до твору
2) власна думка про твір.
АНАЛІЗ ПРОЗОВОГО ТВОРУ
І. Загальні питання: 1) назва твору, ім'я автора; 2) рік написання, рік видання; 3) історія написання; 4) наявність присвяти, епіграфа
ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання: 1) жанр; 2) тема та ідея;
3) проблематика
4) особливості композиції; 5) образна система (засоби типізації та індивідуалізації);
6) мовностилістичні особливості твору.
ІІІ. Культурологічні питання: 1) думки митців, критиків до твору;
2) власна думка про твір;
3) естетична цінність твору.
РЕФЕРАТ за індивідуальною темою повинен мати таку структуру:
– титульний аркуш;
– зміст;
– вступ (вирізнити предмет опису, обґрунтувати тему, що буде висвітлена в рефераті, вказавши на персоналії, які працювали над даним питанням, вказати їх наукові роботи; обсяг вступу – 1 сторінка);
– основна частина (має бути представлена самостійна робота студента, а не просте списування тексту джерела; матеріал, який викладається необхідно обґрунтовано реферувати; цитати використовуються як для підтвердження, так і для спростування певних думок);
– висновки (подати підсумок власних думок чітко, лаконічно, точно);
– список використаної літератури (укладається за алфавітним порядком; має відповідати правилам оформлення бібліографії).