Моя розрадо – ластівочко мила

Моя розрадо, ластівочко мила,

Ти мені в хату радо залетіла

Защебетала, немов би спитала

«Чи сумно тобі одній жити?

Дозволь мені гніздечко в тебе звити»

Із радістю цю звістку я зустріла

І ластівок до себе запросила

І дружно почали вони гніздечко вити

Болото й пір’я в дзьобиках носити

Щодня вслухалась я у їхнє щебетання

Й спостерігала за пташками зрання й до смеркання

Боялась, щоби їх не сполошити,

Щоб не покинули вони гніздечко вити

І сталась у житті моїм подія,

І ожила у серденьку надія,

Що, може, щастя принесуть ці пташенята

І буду я щаслива і багата.

Доле моя, доле

(Слова власні, музика запозичена)

Доле моя, доле, доле віковая

Чому же ти, доле, як полин гіркая

Як полин гіркая, як рута зелена

Чому же ти, доле, тікаєш від мене

Піду я між люди, щоб розвіять скуку

Прийду я додому – згадую розлуку

Голубка воркоче з голубом у парі

А для мене сонце сховалось за хмари

Нема в мене щастя, нема в мене долі

Живу самотою як билина в полі

Пошли мені, Боже, хоч трішечки долі

Щоб я не тужила, як пташка в неволі

Я пам’ятаю вечір той

(Слова власні, музика запозичена)

1.Я пам’ятаю вечір той,

Як ми з тобою стрілися

Зійшлися поглядами ми

Й любов’ю загорілися

2.Який то був чудовий час

І місяць ясно так сіяв

Тулилась до плеча твого,

А ти мене все обіймав

3.Як ми сиділи у саду,

А соловейко щебетав,

Хрущі над вишнями гули

Щасливі ми тоді були

4.Та різні долі пролягли

Буть разом не судилося

І розійшлись навіки ми

І більше не зустрілися

Не забувай чарівні ночі

(Слова і музика власні)

1.Коли настане ніч і зійде місяць,

І небо вкриють зорі золоті

Тоді думками лину я до тебе

І згадую чарівні ночі ті

Приспів:

Не забувай чарівні ночі

Як ми в любові поклялись,

Не забувай ті карі очі,

Котрі кохалися колись (2р)

2.Як хороше було нам вдвох з тобою

Йти по росі і слухать солов’я

Співати пісню щирою душею

Ти милий мій, а я навік твоя

Приспів

3.Вишнева гілка цвітом осипала

І радістю нам повнились серця

Тебе завжди любить я присягала

Ти обіцяв буть вірним до кінця

Приспів

4.Весняні ночі чари дарували

І поцілунки й лагідні слова

П’янили душу і нас зігрівали

І кругом йшла від щастя голова

Приспів

5.Та наші мрії так і не здійснилися

Любов не проросла в наших серцях

Буть разом нам, напевно, не судилося

Лишилась згадка лиш по цих часах

Приспів

6.Я вийшла заміж , ти знайшов другою

Не знаю чи щасливий ти чи ні

Та тільки не знайду собі спокою

У ці чарівні ночі навесні

Приспів

7.Прийди до мене, милий мій коханий

Прийди до мене ти хоча б у сні

Хай оживе в душі прекрасний спомин

Про нашу юність і щасливі дні

Чом ніченька темнесенька

(Слова і музика власні)

Чом ніченька темнесенька?

Чом місяць не зійшов?

Чом милий мій, хороший мій

До мене не прийшов?

Я жду його уже давно,

Очі мої не сплять.

Вдивляюсь я в своє вікно

Милого не видать

Та де ж це він забарився

Куди ж це він зайшов?

Зійди, зійди місяченьку

Щоб милий мій прийшов

Спогади

Місяченько світить, зорі ясно сяють

Спогадами в юність мене повертають

В неповторні ночі щирої любові

І в літа дівочі радісні й чудові

Як в саду нам пахли ніжні матіоли

Соловейко тьохкав трелі пречудові

Слухали ми трелі звечора до ранку

Додому вертались ми лиш на світанку

Ці чарівні ночі завжди пам’ятаю

І хвилини щастя в серці зберігаю

Споришева стежечка

Споришева стежечко, зелененька

Скажи мені, стежечко, де миленька

Веди мене, стежечко, та й до неї,

Бо зболілось серденько вже без неї

По стежинці радо я покрокую

Знайду свою милую й поцілую

Вона мені лагідно усміхнеться

І туга на серденьку розів’ється

Жоржини

(Слова і музика власні)

Жоржини, жоржини – квіти різнобарвні

Красуються у мене під вікном

Милують моє око, хвилюють мою душу

Й нагадують про першу любов

Ці квіти кохання різнокольорові

Подарував мені ти восени

З тих пір я саджу їх під своїм віконцем

Щоб згадували зустріч цю мені

Встаю рано-вранці квіти поливаю

В уяві тебе бачу знов і знов

Навіщо було мені квіти дарувати

І зрадить нашу першу любов

Як легко тобі було душу полонити

І залишити в серденьку вогонь

Як важко тепер мені тебе позабути

Й тепло твоїх грудей, твоїх долонь

Дівчино кохана

(Слова і музика власні)

1.Чому мені сьогодні так сутужно

І туга не вщухає ні на мить

Ні музика, ні співи, а ні жарти

Ніщо мене не зможе звеселить

Приспів:

Дівчино кохана, ти моя жадана

Вийди на хвилину, вийди хоч на мить

Я тебе чекаю, тебе виглядаю

Бо без тебе серце ниє і болить

2.Усі кругом танцюють, веселяться,

А я стою один у самоті

Чому мені не усміхнеться щастя

Щоб легше мені було у житті

Приспів

3.Подай мені рятунок ти без скуки

Прийди і моє серце звесели

Нехай мене обнімуть твої руки

З тобою в танці закружляєм ми

Приспів

Ти саме той

Ти саме той, я саме та

І нас єднає самота

Прошу, коханий, не барись

Ти в мої очі подивись

І відзовись на погляд мій

Й мої бажання зрозумій

Прийди до мене, поспіши

І дай розраду ти душі,

Бо в самоті стомилась я

Лиш силу дасть любов твоя

Своїм теплом зігрій мене

І наша туга промине

Одинокая сосна

Одинокая сосна

Скраю прірви виросла

Вітер шугонить між віт

Кожна гілочка тремтить

Чом ти, сосно, тут зросла

Собі пари не знайшла

Скраю прірви ти стоїш

І від страху все тремтиш

Мене вітер не злюбив

Скраю прірви поселив

Щоб весь вік журилася

І в прірву дивилася

Краще б вже було мені

Десь згоріти у вогні

Щоби жаром я своїм

Обігріла чужий дім

Та, мабуть, доля така

Не втечеш ти від гріха

Мушу тут я доживать

І свій гріх спокутувать

Жайворонок

У небесній висі жайворон тріпоче

Ніби привітатись з нами радо хоче

Бо з краю чужого довелось летіти

Щоби на чужині влітку не тужити

Повернувсь, нарешті, до рідного краю

І веселим співом весну зустрічає

Весну зустрічає, зиму відганяє

І рідную землю співом прославляє

Зелений барвінок

Барвіночку зелененький,

Ти холоду не боїшся

І під снігом зеленієш,

Розкажи про що ти мрієш?

Мрію зиму перебути

І весну зустрічати,

Зацвісти блакитним цвітом

І всіх звеселяти

Барвіночку зелененький,

Чом ти зажурився?

Чи зірвали люди цвіт твій,

Чи низьким вродився?

Цвіт мій люди не зірвали,

А лиш потоптали.

Пом’яли мої листочки

Й красу змарнували

Мої мрії не здійсняться,

Бо люди байдуже

Топчуть все, що під ногами,

Вони черстві дуже

Ось тому я зажурився,

Що низьким вродився,

Якби вищий був, то може б

Декому згодився.

Золота берізка

Стоїть берізка золотом облита

Й листочками своїми лопотить

Додолу розпустила свої коси

Й від холоду осіннього тремтить

Безжально вітер ці листки зриває

Й за течією їх вода несе

І захисту вона вже не чекає

Бо навкруги вже відмирає все

Прийшла пора з красою попрощатись

І золотий свій скинути покров

І до весни терпіння ще набратись

Щоби весною оновитись знов

І напоїти нас солодким соком

Й порадувати листям запашним

Й красою милувати наше око

І вихвалятися вбранням новим

Соловейко

Соловейчику ти мій

Пташко голосиста

Мелодія твого співу

Приємна і чиста

Свої трелі в вечірній час

Ти все розливаєш

І закоханих щоночі

До себе скликаєш

Своїм співом ти радуєш

І усіх чаруєш

І приємнії хвилини

Весною даруєш

На різнії голоси вмієш ти співати

І тебе всяка пташина хоче подражати

То ж співай собі на радість

Ти усій пташині

І ми також послухаєм

При вільній годині.

Журавлі

Журавлі, журавлі, журавлі

Відірвалися втимь від землі

І полинули в теплі краї

Залишивши простори свої

Піднялися увись кру-кру-кру!

Може там в чужині я умру

Й не вернуся я більше сюди

Й не нап’юся з джерельця води

Ось тому й журавлями їх звуть

Бо тужлива й тяжка їхня путь

А весною – «веселики» звуть

Бо здолали зворотную путь

Повернулися в рідні краї

Й відшукали гніздечка свої

Ранок

Розвидняється, світає…

Десь далеко півень вже співає

А за ним і другий кукуріче

Будить нас і до роботи кличе

Кожен встати рано поспішає

Бо прислів’я добре пам’ятає

«Хто раненько встає – тому Бог дає»

Вже виходять з хати молодиці

Воду набирають із криниці

І швиденько готують сніданок

Бо в народі кажуть: «Ранок-панок»

В поле на роботу поспішають І свої ділянки обробляють

Лебедина вірність

На тихих плесах біля нашого села

Лебідка з лебедем тривалий час жила

Невдовзі появилася у них

Чудова пара лебедяток молодих

Сім’я їхня щасливою була,

Та спокій їх порушила стріла.

Камінне серце і підступная рука

Влучили нею в крило вожака

І розлилася по воді червоная кров,

Та ще сильнішою стала їхня любов.

Попавши бідний лебідь у біду,

Лишився зимувати на льоду.

У вирій подалися дітлахи,

Для лебедя настали дні лихі,

Але лебідка поруч з ним була

Й загинути від туги не дала.

Вона зігріла його ласкою й теплом

І залічила рани під крилом,

Спасла його від горя і біди

І допомогла здолати холоди

Весна настала й повернулися до них

Їх пара лебедяток молодих

Все літо проживали на воді

І зміцнювали крильця молоді.

А коли час летіти вже настав

Розкривши крила, лебідь закричав

Піднявся в небо й весело кружляв

І лебеді покинули наш став.

Вся лебедина дружная сім’я

Нам помахала крилами здаля

Тепер ми будем ждати до весни,

Коли назад повернуться вони.

Осінній вальс

(Слова і музика власні)

1.Осінній жовтий лист кружля

Прощальний вальс в гаю

Думками лину в юність я

І з задумі стою.

Приспів:

Мій ніжний вальс, чарівний вальс

Кружляю плавно в нім

Мій ніжний вальс, осінній вальс

У спогаді моїм.

2.Як в юності люблю я вальс

Люблю кружляти в нім

Та тільки роки, що спливли

У спогаді моїм.

Приспів

3.Уже на скронях сивина

Та в серці ритмів стук

Ніколи не забуду я

Цих ритмів перезвук

Приспів

Холодная зима

(Музика і слова власні)

1.Вже снігом нашу землю замело

У білих шатрах все наше село

Мороз й мою шибку стукотить

І буря не вщухає ні на мить.

Приспів:

Зима, зима, морозная зима

Не сердься ти на мене надарма

І своїм снігом в мене не жбурляй

І в хату ти мене не заганяй

2.Засніженії вулиці твої

Поля й озера, ріки і гаї

В твоїй зимовій казці наче сплять

І ваблять всіх до себе погулять

Приспів

3.Чарує мене вся краса твоя

Люблю гулять в таку пору я

Бродити по засніжених стежках

Збивати сніжні шапки на кущах

Приспів

Троянда

Бутончик троянди принесли мені,

Вручили у честь мого свята.

В красивій обгортці вона на вікні

Красується ніжна й багата

І радує душу і серце моє,

Щодня я її розглядаю,

Вдихаю її запашний аромат

І чудом природи її називаю

Вона розкриває свої пелюстки

І бархатом їх покриває,

Стає все пишніша при кожному дні

І очі у себе вбирає

Про те, що недовго лишилось їй жить,

Напевно, нічого не знає,

Що скоро зів’яне чарівна краса,

І відблиск в обгортці зникає

Я знаю про те і стараюсь щораз

Руками її не чіпати,

Дивлюся на неї з любов’ю здаля

Й піклуюсь про неї як мати.

Та ось уже впав перший ніжний листок,

За ним і посипались інші.

Й здригнулося серце від болю моє,

Й лишилась вона лише в вірші

Та я пагінець її в руки взяла,

В квітник я його посадила.

І знову троянда моя ожила,

І перші листочки пустила.

Весною вона зацвіла під вікном,

Красою усіх полонила.

І істину Божу про вічне життя

У серці моїм поселила Берізка

Вже весна настала – справжній рай

Кличе нас вона у поле, в гай

Там робота й відпочинок є

І берізка свій нам сік дає

Ми із задоволенням його вживаєм

І своє здоров’я поправляєм

Та не кожен вдячність їй складає,рани незалічені лишає

І берізка сльози ллє свої, й плаче, що не дякують її.

Ви їй рани змажте, залічіть і вона ще довго буде жить

Щовесни поїтиме вас соком й милуватиме красою ваше око

Усі ми хочемо тепла

Ще вчора все кругом цвіло

І наче туги не було

Пташки весело щебетали

І радо сонечко стрічали

Сьогодні ж хмари небо вкрили

Й дощі усе заполонили

І вітер цвіт з дерев зриває

І душу холодом проймає

Скрізь весняна краса зів’яла

Людина й пташка сумна стала

Тремтять від холоду листки

Й стуляють квіти пелюстки

Всі з нетерпінням ждуть тепла

Бо вийти в поле вже пора

Пора орать, садить і сіять

І в серці смуток свій розвіять

Пошли негоді , Боже, край

Дай нам тепла на урожай

Щоби робота закипіла

І щоби всі взялись до діла

Бабине літо

Срібні павутинки бабиного літа

Миготять на сонці, ніби птах крилом

І тремтять в повітрі, наче струни

І прощаються з останнім вже теплом

І чіпляються вони за що попало

Наче хочуть втримати тепло,

Але сили в них уже замало,

Щоб вернути те, що відійшло

Відцвіли вже осінні квіти

Відлетіли птахи в теплії краї

Опустіли поля і діброви

Жовтим листом вкрилися гаї

Так і ми потрохи відцвітаєм

І краса з лиця спадає знов і знов

І хоч старості іще не відчуваєм

І ще тішимось ми бабиним теплом

Та воно вплітається у коси

І на своїх струнах виграє

Й приєднатись нас до себе просить,

Й сповіщає нам, що воно є.

Все радіє сонцю

Із-за гаю сходить ясне сонце

Загляда воно в кожне віконце

І проміння щедро посилає

З добрим ранком всіх воно вітає

Навкруги природа оживає

Весело вся пташина співає

Й своїм співом сонце зустрічає

І усім нам радість посилає

Вже росою вкрилася травиця

В ягідок почервоніли лиця

Квіточки пелюстки розкривають

Й сонечку привіт свій посилають

Ось воно піднялося високо

Всюди заглядає його око

Кожную рослинку зігріває

І для неї росту прибавляє

А коли за обрій вже сідає

Раптом навкруги все затихає

Припиняється пташине щебетання

Й настає перепочинок аж до рання

Хліб – усьому голова

Мати свіжий хліб виймає з печі

І дає його своїй малечі,

А малеча смачно уминає

І подяку матінці складає

На столі вона кладе хлібину

І говорить так своєму сину:

«Хліб святий – це мусить кожен знати

І його потрібно шанувати,

Бо в житті він завжди голова,

Пам’ятай, синочку, ці слова”

У війну без нього люди гинули, вмирали

Щоби ми удосталь його мали

Й берегли його і шанували.

Хліб – це символ щедрості й добра

Його на вишитий рушник вкладають

Й дають на щастя молодим,

Й гостей ним радо зустрічають.

Хліб пахучий на столі лежить

Ти йому, синочку мій, вклонися

І щоб був він в тебе на столі

Чесно й добросовісно трудися.

Вчитель

Скільки в слові цьому поєднання:

Доброти, простоти й все пізнання

Чистоти, любові і поваги,

І натхнення в житті і наснаги

Він виховує нас і навчає

І на правильну путь наставляє

І в життя нас із школи виводить

І для кожного слово знаходить

Ті слова западають у душу

Я над ними задуматись мушу

Бо в них мудрість і правда і сила

Ось за що я його полюбила

Ідеалом для мене він є

І житті мені крила дає

І я хочу цю радість пізнати,

Щоб життя своє з ним пов’язати

Поиск по сайту: