Життя прожить – не поле перейти
Поєзіє моя
Поєзіє моя, душі моїй розрадо,
Приходиш ти, коли душа щемить.
Тоді звертаюсь я до тебе радо
Й не розлучаюся з тобою ні на мить.
До мене йдеш ти світлими шляхами
Й натхнення в праці ти мені даєш,
Й забути біль мені допомагаєш,
Й відлунням долі ти мені стаєш.
Вливаєш ти енергію у душу
І не даєш душі ще зачерствіть.
І всі незгоди я долати мушу,
І намагаюся змістовно жить.
В твоїх рядках є спогади й поради
І біль душі, й любові чистота,
І привітання щирі моїм друзям,
І мамина любов і доброта.
Ти помагаєш в світі мені жити,
Красу природи вчиш ти розуміть,
Даєш наснагу щось нове творити.
І не даєш мені іще старіть.
І Божа сила мені помагає,
І з Божим словом мені легше жить
На поетичну хвилю наставляє
І вчить мене поезію творить.
Переливаються рядки твої у пісню
І хочеться у світ їх посилать,
І прославлять Спасителя у віршах,
І рідний край піснями звеселять.
Подяка долі
Як довго мені довелося в житті
Обман у дитячії душі нести
Хоч Бога у серці я мала
Та віру словами ламала.
Ікони святії ховала
У свято й неділю часто працювала
Роботу свою шанувала,
А про Тебе, милий Боже, я все забувала.
До церкви святої я рідко ходила
Дітей своїх рідних крадькома хрестила
Та віра у серці моїм не згасала
Й надію на кращі часи посилала
Та ніякі заборони Тебе не згубили
І любов, віру й надію до Тебе не вбили
Я дякую долі, що з Богом звела
У мене тепер місце ангельське є
Яке мені силу й благодать дає
Я Богові святі пісні співаю
І прощення за всі свої гріхи благаю.
Бог – це любов
Бог – це любов,
Бог - наша радість і утіха
Він обдаровує нас нас всім земним
І лише той, хто зве його на поміч
Долатиме усі незгоди з ним.
Він нашу душу й серце зігріає
Теплом, добром і щирою любов’ю
В журбі і горі він нас потішає
Він перший лікар нашому здоров’ю
Чи біль, чи смуток огортає ваші груди
З молитвою до нього ви зверніться.
Моліться щиро і Він вас почує.
Йому одному низько поклоніться.
І відійдуть від вас усі негоди
В душі й на серці зразу легше стане
І вернеться до вас душевний спокій
Й полегшення в житті вашім настане.
Різдво наступає
Різдво наступає – всенародне свято
В кожний дім воно несе радості багато
Ісус народився, його прославляймо
І у нього щиро земних благ благаймо
Хай слава лунає від краю й до краю
Про Божого Сина Христа.
І хай завітає до кожної хати
Його доброта й чистота
Любов свою щиру і злагоду з миром
Нехай принесе в кожний дім
Здоров’я і щастя нехай подарує
Усім хто живе в домі цім.
Божа сила
Яка то великая сила
У Божому слові живе
Ніколи вона не згасає
На поміч її кожен зве.
Чи родиться хто, чи вмирає
До Бога спішить на поклін
То ж знайте, що скрізь Божа воля,
Що в світі керує всім Він.
Спішіть ви до Нього й пізнайте,
Що Він – найдорожче в житті,
Що Він – ваша радість і втіха
І світло на вашім путі.
Він жити нам всім помагає,
Усі перешкоди долать
Він блага свої посилає
Й дарує всім нам благодать.
Уроки життя
Як часто нам життя дає уроки
І тяжкий хрест ми несемо за свої пороки
Ми ладні все своє життя змінити
І ближнього свого всім серцем полюбити
Та зла підступна сила нас долає
Й рішучий крок зробити не пускає
Ми Божі заповіді добре знаєм
Та у житті своїм не приміняєм
Широкою дорогою йдемо
Що хочеш робим і як хочеш живемо
І не задумуємось ми, що прийде час,
Який покличе до розплати нас.
Благослови, Боже
Прийми, милий Боже, мою святу віру
Прийми ніжну ласку мою
Пошли, милий Боже, здоров’я і щастя
Надіюсь на волю Твою.
Тебе, я благаю, о милий мій Боже
Пошли мені радість у дім
Благослови,Боже, всю мою родину
І всіх, хто живе в домі тім.
Тобі я співаю, Тебе прославляю
За все Тобі дякую я
На все, чого я у житі забажаю
Нехай буде воля Твоя.
Боже, очисти душу мою
Боже, очисти душу мою
Спаси й помилуй рабу Твою
Не дай загинути у гріхах
Осанна в вишніх Тобі в віках
Боже, спасіння мені подай
І осели в свій небесний рай
Ти покаяння прийми моє
Нехай святиться ім’я Твоє.
Боже, вселися в серце моє
Хай буде завжди царство твоє
Тебе благаю, Тебе молю
Очисти грішну душу мою.
Я, люблю Тебе, Ісусе
(Слова власні, музика запозичена)
Я люблю Тебе, Ісусе
Припаду до ніг Твоїх
Твої рани поцілую
І слізьми омию їх
Бо я знаю, що за мене
На хресті Ти постраждав
І за кожну грішну душу
Ти життя своє віддав
Але я знов нагрішила
В покаянні я молю
Ти прости мені, Ісусе,
За не витримку молю.
Чи словами, чи думками,
Чи ділами я згрішила
Каюсь я перед тобою,
Бо неправильно чинила
І свідомі й несвідомі
Знаєш ти мої гріхи
Я прошу Тебе, благаю
Відганяй діла лихі
Дай же силу не грішити
Й правильним шляхом іти,
А якщо чим завинила
То прости мені, прости
Твоє тіло я приймаю
І твою святую кров
І молюсь до Тебе щиро
Дай мені свою любов
Дякую Тобі, Ісусе,
Що мене приймаєш
Мою душу очищаєш
І гріхи прощаєш
Творім добро
Не сваріться, люди між собою,
Бо життя коротке, швидкоплинне
І настане час, коли збагнете,
Що усе для вас це непотрібне.
Коли сильним і здоровим ти буваєш,
То щодня щось нове забагаєш
Багатство скупляєш і скарби збираєш,
А про свою душу ти не дбаєш.
Ось уже, здається, все у тебе є
Час подякувати Богу, що він все дає
Та про це ми часто забуваєм
І нові проблеми все шукаєм
Живемо ми добре, розкошуєм,
А про людськую біду часто не чуєм
Бо коли усе в людини є,
Тим вона скупішою стає
Добрі люди, ви не суєтіться
Лишками із ближнім поділіться
І за Бога щодня пам’ятайте
І подяку ви Йому складайте
Ви своє здоров’я бережіть
Хворим й немічним в біді допоможіть
Один одного не ображайте
І любов’ю серця зігрівайте
Пам’ятайте – добрі справи не вмирають
На землі вони помітний слід лишають
І коли земне життя скінчиться
Добра згадка про тебе лишиться
Молись
Встаєш ти рано, чи лягаєш спати
Порозмовляй ти з Господом в тиші
Йому подякуй за земнії блага
Й проси прощення для своєї душі
Молися ти за всю свою родину,
Щоб Бог усім здоров’я дав
Простив усі твої провини
І від біди щоб захищав
Коли ти приступає до роботи
Благословення в Господа проси,
А коли ти роботу вже кінчаєш
Тоді подяку Йому принеси
Коли у твоє серце закрадуться
Злоба, ненависть, чи слова лихі,
То падай ти відразу на коліна
Й проси прощення за свої гріхи
Молитва щира завжди Богу мила
Вона нам сили додає
Допомагає нам долать незгоди
Й душевний спокій з нею настає.
Христос воскрес
Христос воскрес – лунає всюди
Радійте і веселіться, люди,
Бо сталось чудо із чудес
Христос воскрес! Христос воскрес!
Воістину воскрес, - усі відповідають
Стверджують істину і Бога прославляють
І вірять в чудо із чудес. Христос воскрес!
Христос народився
Христос народився
У славі з’явився
Щоб грішних усіх нас спасти
Щоб ми пам’ятали
І радість щоб мали
У Бозі Ісусі Христі
А радість щоб мати
Потрібно співати
Подячні молитви Христу,
Його прославляти
І світ звеселяти
Й хвалити його доброту
Хай слава лунає
Від краю й до краю
Про Божого Сина Христа
І хай завітає до кожної хати
Його доброта й чистота
Любов свою щиру
І злагоду з миром
Він хоче всім нам принести,
Щоб ми пам’ятали
Й подяку складали
В молитві йому я і ти
Любім Його щиро
всією душею
він муки терпів задля нас,
щоб вічне життя
ми собі заслужили,
коли прийде наш
смертний час
Різні сини
Повінчались гарна пара молодят,
Дочекалися вони своїх малят
Бог послав їм два синочки у сім’ю
І жили вони щасливо, як в раю
Розвивались гарні хлопці на очах
Підростали не по днях, а по часах
Виділялися кмітливістю вони
І ставали все доросліші сини
Не натішаться батьки ними ніяк
Догоджають їм у всьому так і сяк
Всі умови для них створюють вони
Та зростають зовсім різними сини
Один з них талант постійно розвивав
Щось придумував, щось нове майстрував
Бог йому у всьому помагав
І хорошою людиною він став
Про свої батьків він завжди дбав
У роботі їм допомагав
Похвали ніколи не чекав
Й ближніх всіх любив і поважав
Другий син неробою зростав
Все лиш пив, курив і з друзями гуляв
Ні про що він і не думав, і не дбав
І талант свій наче в землю закопав
Він покинув свої люблячих батьків
І по світі, як приблуда все бродив
І прийшла до нього доленька лиха,
Бо жив він не боячись гріха
Бог дає талант, лукавий відбирає
І з правильного шляху людей збиває
Переможцем завжди той стає
В кого тверда сила волі є.
Всякі перешкоди він долає
І Господь йому допомагає.
Ну а хто до себе лихі сили допускає
Того Бог не любить і карає
Пам’ятайте й не гнівіть ви Бога,
Бо у пекло заведе дорога
Різдво наступає
Різдво наступає – всенародне свято
Несе в кожну хату радості багато.
Ісус народився, його прославляймо
І у нього щиро земних благ благаймо
Пошли нам Ісусе, злагоди і миру
І прийми від нас Ти нашу любов щиру
І з Різдвом Христовим
Приймаймо вітання
Й покладім на Бога
Свої сподівання
Віра, Надія, Любов
Віра, Нідія й Любов
Як без вас тяжко на світі жити
Віра, Надія й Любов допомагає
Нам щастя творити
Віра, Надія й Любов
Душевний наш біль залікує
Віра, Надія й Любов
Радість в житті подарує
Вірою до істинного Бога
У безсмертя нас веде дорога,
А любов серця нам зігріває
І надію всім нам посилає
Вірити – це значить і любити
Надіятись – це значить вічно жити
Без Віри, Надії й Любові
Долать ми перешкоди не готові
А з ними легше всі незгоди пережити
І в своїм серці надію поселити
Прохання до Бога
Боже Великий єдиний
Дай мир і спокій країні
Щастя й здоров’я й моїм ріднім дай
І від біди нас завжди захищай
Дай же нам, Боже, в злагоді жити
Й ближнього свого щиро любити
І направляй на дорогу спасіння
І посилай нам благословення
Хай Твоя ласка нас зігріває
І грішні душі наші спасає.
Життя прожить – не поле перейти
Життя – це не любовна гра,
А це серйозний і важкий екзамен
Який потрібно скласти якнайкраще
Щоби не соромно було нам з вами.
Життя прожить – не поле перейти
Так популярна пісня нас навчає
І закликає нас до пильності вона
Й задуматись над тим нас заставляє
Живімо так, щоб потім не жаліти,
Що не могли життя своє як слід прожити,
Бо каяттю немає вороття
Потрібно всім збагнути до пуття
Щоб в світі було добре жити нам
Будуймо в своїм тілі Божий храм,
Живім в любові, дружбі й мирі
І наші душі нехай будуть щирі
Пошли нам Боже щастя і миру покров
Даруй нам всім здоров’я й до ближнього любов
Щоб в злагоді і мирі, в любові дружній щирій
Пройшли наші літа
Щасливо аж до ста.
Божий дар
Подивись на берег річки
На траві й квітках роса
А над ними сонце світить
І ясніють небеса
На воді цвітуть лілеї
Верби гнуться до води
Птахи в гіллі в’ють гніздечка
Й гомонять на всі лади
У воді плескає риба
В траві коник цвіркотить
З квіток бджілки мед збирають
Й тополиний пух летить
І метелик пурпуровий
У барвистій всій красі
Стриже крильцями своїми
Й відбивається в росі
Попід ставом стежка в’ється
У трав квітки цвітуть
З неба сонечко сміється
Ой, як гарно й любо тут!
Всю красу оцю чудову
Нам в дарунок Бог послав
Щоби кожен милувався
І щоб Бога прославляв
Надія на Бога
Коли ж, нарешті у моєму домі
Настане спокій, відійде гроза
В очах заграє радість веселкова
І висохне непрохана сльоза
Коли промінчик лагідного сонця
Загляне радо і в моє вікно
Зігріє моє серце й мою душу
І принесе в дім злагоду й добро
Коли любов’ю й ласкою зігріта
Я усміхнусь й надія оживе
І хоч літа пройшли й душа розбита
Та хай настане в нас життя нове
Хай зацвітуть в саду моєму квіти
І звеселять вони мій дім,
Щоби було тут радісно нам жити
Й приємно тут було зустрітись всім.
Хай сльоза радості з моїх очей поллється
Й розстане лід на серці моєму
Й весняне сонце мені усміхнеться
Завидуючи щастю моєму
О, Боже, змилосердься наді мною
Почуй мої благання і жалі
Пошли мені і радості й спокою
До Тебе шлю молитви я свої
І лиш на Тебе вся моя надія
Хай буде воля завжди лиш Твоя
І щоб здійснилася моя одвічна мрія
Служить довіку буду Тобі я.
Важкий гріх
Боже, який великий гріх я учинила,
Що я своїх дітей ще ненародженими убила
Вони в моїй утробі розвивались
І вийти на світ Божий сподівались
А я на їхнє життя спокусилась
І викинуть з утроби погодилась
Ой, як я шкодую, що сталося так
Біль серця мого не вгаває
Простіть мої янголятка, що збулася вас
Це грішна душа вас благає
Прости, милий Боже, великий гріх
Вчини свою добрую волю
Прийми їхні душі під свій оберіг
Нехай вони будуть з тобою
Я в церкві постійно молюся за них
Важкую несу я покуту
І свічечку ставлю за згублену душу повік не забуту
Мама
Мама! Яке це святе й ніжне слово
Вона нам дарує життя
Своїм молоком нас годує
І пестить й голубить дитя
Нас мама теплом зігріває
І добру пораду дає
Про кожного молиться й дбає
Й життя нам своє віддає
Любов свою, радість і втіху
Приносить всім дітям своїм
Старається всім догодити
І злагоду ввести у дім
Безсоннії ночі проводить,
Як нам не щастить у житті
На правильну стежку виводить
Щоб лиш не схибнулись в путі
За внуків своїх вона дбає
І правнукам ласку дає
Завжди пригостить, приласкає,
Ніколи не сварить, не б’є.
До неї любов’ю зігріті
Ми горнемо душі свої
Про неї завжди пам’ятаєм
І любим, й шануєм її
А як важко в світі прожити
Без ласки такої й тепла
То ж можна душі очерствіти
Й нікому не знати добра
Постійні знущання й обіди,
Й прокльони і лайки свої
Отруюють серце і душу
Травмують і нас і її
Життя переходить у пекло,
Зникають родинні зв’язки
І люди, які найрідніші
Втрачають спокій навіки
Чи можуть онуки і діти
Любов їй віддати свою,
Коли у свій час до них рідних
Не було у серці її
Хоч важко наладить стосунки
Та віра нам силу дає
І заповідь Божа четверта
Завжди нам в пригоді стає
Не треба таїти обіди,
Яка між родиною є
А щиро молитись до Бога
Нехай Бог прощення дає
Хай знають онуки і діти
І хай пам’ятають в житті,
Щоб ласку собі заслужити
Ласкавий до всіх будь і ти
Люби своїх рідних і близьких
Про хворих і немічних дбай,
Будь щедрий і щирий, і добрий
І Бога завжди в серці май
І Він не введе у спокусу
Й прогонить лукавого з нас
Залічить і серце, і душу,
Бо царство його повсякчас.
Батькове плече
Батько і мати – два серця гарячих,
Що нам дарують надію й тепло
Батько і мати…
У долі дитячій
Треба, щоб кривди між них не було
Хай кожний батько пам’ятає
Ці настановчії слова
Щоби міцна була родина
Хай буде вдосталь всім тепла
Знайдеться на усе причина –
Для тишини і для грози
Та він повинен так чинити
Щоб не побачити сльози
Печаль, образи і розлуки
Травмують кожного із нас
Любов, пошана, мудре слово
Повинні бути повсякчас
Коли нам біль стискає груди
Коли в душі у нас пече
Нехай в пригоді завжди стане
Надійне батькове плече
Про всіх і кожного подбає
І принесе достаток в дім
З дітьми пограє, почитає
І мудре слово скаже всім
В сім’ї у всьому помагає
Турботи ділить пополам
І про порядок скрізь подбає
І настанови дає нам.
Із ним надійно всім нам жити,
Бо він у хаті голова,
Його ми любим і шануєм
Закон для нас – його слова.
А як обідно, коли тато
З правильного шляху схибнув
Забув про жінку, про дитину
І оковитої хильнув
Тоді у хаті сварки, бійки
І де не глянь нема ладу
Нема у домі ні копійки
А він без совісті й стиду
І тільки чути стукіт, грюкіт
Летять лайливії слова
І страх у душу западає
Й болить від цього голова
Про спокій в домі він не дбає
Принижує він нас усіх
І гроші в чайній пропиває
Й прокурює постійно їх
А ходить сам брудний, обдертий
Кругом вісить його шмаття
Трясуться в нього ноги й руки
Все не доводить до пуття
Таким батькам ніхто не радий
Не кличе в гості, і не жде
Їх внуки й діти обминають
І місця їм нема ніде.
Пережите
Сорок років віддала я школі
Ох і натерпілася доволі
І недоїдала, і недосипляла
І ніколи вихідних не мала
Всю увагу чужим дітям приділяла,
А про своїх рідних я не дбала
Все старалась я сама за них робити
Бо ніколи було мені їх учити
Рано їх зі сну я підіймала
І швиденько в садочок збирала
Наспіх я сніданок готувала
Й чоловікові до столу подавала
Потім на роботу поспішала,
А сама поїсти забувала
Цілий день я в школі пропадала
Й до ладу зробить все не встигала
Чоловік шукав розради в іншім колі,
А я все сиділа в своїй школі.
Зошити щодня перевіряла
І конспекти старанно писала
У моїй сім’ї ладу не стало
Виросло й других проблем чимало
Передчасно посивіла, постаріла
І сама серйозно захворіла
Ще прибавилась проблема не одна
Потім почала спускатись я до дна
Часто плакала, переживала
Й про своє життя вірші й пісні складала.
Всю надію поклала на Бога
І прийшла мені від нього допомога
Я своє здоров’я підкріпила
І знову прийнялась до свого діла
З важкими дітьми я працювала,
Але втоми я не відчувала,
Бо я вчила їх із Богом жити
І любить себе, і ближнього любити.
А коли на пенсію пішла,
То легшу роботу собі знайшла
Стала вчити на дому хвору дитину
Й появився вільний час не на одну годину.
Зараз для душі пишу й читаю
Ходжу до церкви і в хорі співаю
І про злагоду в сім’ї Бога благаю
Внучатам
Як сильно я люблю Вас, мої внуки,
Скучаю сильно я за вами в час розлуки
Спішу до вас, як довго вас не бачу
Радію з вами я і з вами плачу
Молюся Богу я за вас щоденно
І називаю всіх вас поіменно
Бо ви для мене втіха і надія
І моя радість , і моя солодка мрія
Як любо слухать ваше щебетання
І ваші витівки і щирі привітання
Й як гірко бачити вашу образу
Яку ви виявляєте щоразу
Мені вам хочеться пораду добру дати
І щиро від душі вам побажати
Щоби батьків своїх ви поважали
І прикрості ви їм не завдавали
Щоб справжніми людьми ви виростали
І Бога в своїм серці завжди мали
За його заповітом жили
Людей любили й добрими були
Щоб у вашому житті, як на довгій ниві
Стелились дороги рівні і щасливі
Хай в житті й навчанні Бог вам помагає
Щастя і здоров’я завжди посилає
Хай сонечко світить у ваші віконця
Щоб хмара для вас не затьмарила сонця,
Щоб ви були завжди веселі, здорові, завзяті,
Душевно багаті, щирі, правдиві і завжди щасливі.
Це моя Україна єдина
Де обабіч шляхів колосяться хліба
Розливається пісня пташина.
Де з вишневих садків виглядають хати,-
Це моя Україна єдина
Де озера й ліси чарівної краси,
Де милується в лузі калина,
Де шовкова трава землю всю покрива –
Це моя Україна єдина
Де ромашки цвітуть,
В квітах бджоли гудуть,
Де росте запашна рута-м’ята,
Де високий врожай
Ми збираєм з полів,-
Це моя Україна єдина
Де річки і мости,
Де живу і і ти,
Де розкішна земля і родюча,
Там під сонцем свободи підносишся ти,
Дорога Україно співуча.
Моя, Україно
(пісня)
Моя Україно, до тебе горнуся
Піду я до церкви Богу помолюся
Помолюся Богу за усю родину,
Помолюся Богу та й за Україну
Аби вся родина та й горя не знала
Аби Україна в щасті процвітала
Щоби розквітала, всміхалася Богу,
Щоб її минали незгоди й тривоги
Живи, Україно, - цвіт моєї долі
Живи і красуйся, як калина в полі
Красуйся ти полем і зеленим лугом
Живи, Україно,
І будь для всіх другом
Спогади
В вечірній час, в тиху годину
Я згадую щасливу днину
Життя своє переглядаю
Й добірні зерна вибираю.
Бо лише вони проростають
І слід в душі моїй лишають
Й приємність приносять мені
Й дають наснагу на всі дні
І не дають мені замкнутись
Й надії у житі позбутись
І спогадами я кріплюсь
Й до нового життя стрімлюсь
Продовжувачі роду
Життя проходить, я старію,
Й пенсійний вік вже настає
Як добре, що рід не вмирає,
Що ви, синочки в мене є
Ви є продовжувачі роду
А там і внуки підростають
На вахту нову вони стануть
І рід наш далі поведуть
Якби то правнуків діждатись
Радіти ними і пишатись
І впевнитись, що рід наш є
І нове покоління настає
Нехай воно про рід подбає
І пращурів своїх згадає
І нехай Кміновому роду
В віках не буде переводу
Поиск по сайту:
|