Виробнича санітарія та гігієна праці

Основний закон, що регламентує це питання це ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». У якому зазначені основні обов’язки роботодавця та власника щодо уникнення антисанітарних та епідемічних ситуацій на підприємстві. Власник повинен відшкодовувати заподіяні шкоди працівникам.

Шкідливі речовини

Поділяються на токсичні і не токсичні. Токсикологія речовини має значення для передбачення засобів захисту з врахуванням механізму дії речовини.

За дією на організм людини шкідливі речовини поділяються на:

§ загально токсичні

§ подразнювальні

§ сенсибілізуючі (алергени)

§ канцерогени

§ мутагени

§ ті, що впливають на репродуктивну функцію

Небезпека отруєння шкідливими речовинами залежить від:

§ кількості речовини

§ тривалості дії

§ хімічної будови

§ фізико-хімічних властивостей

§ індивідуальної чутливості організму

§ умов середовища

Методи контролю за шкідливими речовинами:

§ експрес методи

§ лабораторні

§ інструментальні

Заходи захисту від шкідливих речовин:

§ використання вентиляції

§ зволоження повітря

§ герметизація обладнання

§ засоби індивідуального захисту

§ пилоочищення

Гігієнічна класифікація умов праці:

o оптимальні – це умови при яких зберігається не лише здоров’я

працівників, а й високий рівень працездатності. Вони встановлені для мікроклімату приміщень та факторів трудового процесу.

o допустимі – характерні такими рівнями факторів виробничого

середовища, які не перевищують встановлених гігієнічних норм, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час перерви чи до початку наступної зміни.

o шкідливі – характеризуються такими рівнями виробничих

факторів, які перевищують встановлені норми і несприятливо впливають на організм працівників чи його потомство. Шкідливі умови за ступенем перевищення норм поділяються на 4ри ступені: негативний впливі зростає від 1 до 4. Останній загальна втрата працездатності.

o небезпечні або екстремальні умови – характеризуються такими

рівнями виробничих факторів, вплив яких впродовж робочої зміни чи її частини створює загрозу для здоров’я та життя тощо.

Мікроклімат виробничих приміщень (метеорологічні умови)

До параметрів мікроклімату належать:

- температура повітря

- відносна вологість повітря

- швидкість руху повітря

- теплове навантаження (випромінювання) виробничих приміщень

Прилади для вимірювання метеорологічних умов:

температура повітря – ртутні термометри, спиртові, термографи;

відносна вологість – психрометри (Августа, Ассмана), гігрометр, гігрограф;

швидкість руху повітря – крильчаті, чашкові, кататермометри. термоанемометр.

інтенсивність теплового випромінювання – антимометр та термостовпці.

Нормування метеорологічних умов

За такими показниками:

1. період року: теплий; холодний

2. категорії робіт за важкістю:

I. легкі (90-150 ккал/год): Іа – 90-120; Іб – 121-150

II. середньої важкості (151-250 ккал/год): ІІа – 151-200; ІІб – 201-250

III. важкі: 251 – 300 ккал/год.

3. гігієнічний клас умов праці: оптимальні, допустимі

4. температура повітря

5. відносна вологість повітря

6. швидкість руху повітря

Засади нормалізації мікроклімату

1) автоматизація важких робіт;

2) кондиціонування приміщень;

3) теплоізоляція обладнання;

4) без інерційна система опалення;

5) оптимальні режими праці і відпочинку;

6) застосування тепловідбиваючих або тепло поглинаючих захисних екранів

Вентиляція

Класифікується за такими ознаками:

¨ за способом переміщення повітря:

- природна

- штучна (механічна)

- суміщана

¨ за напрямом потоку повітря:

- припливна

- витяжна

- припливно-витяжна

¨ за місцем дії:

- загально обмінна

- місцева

- комбінована

¨ за призначенням:

- робоча

- аварійна

Аварійна вентиляція передбачається тільки в тих приміщеннях де можуть утворюватись великі кількості небезпечних для життя речовин.

Природна вентиляція буває організована та неорганізована.

Види місцевої вентиляції:

§ витяжний зонт

§ витяжна панель

§ витяжна шафа

§ бортові відмонтувачі

Вимоги до вентиляції:

1) забезпечувати чистоту повітря

2) не створювати шуму та вібрації

3) не створювати протягів та перегону забрудненого повітря по приміщеннях

4) зручність та простота в експлуатації

Розрахунок механічної вентиляції:

- за газовиділенням

L = q/ C1-C2 = q/C1-0/3C1

L – необхідний повітрообмін

q – кількість речовини, що знаходиться в приміщенні

C1, C2 – ГДК і фактичні концентрації

K=L/V – кратність повітрообміну

V – об’єм приміщення

Кратність показує скільки разів за 1 год. здійснюється повітрообмін в даному об’ємі приміщення.

- за кількістю працівників

V1 = V/n

V1<=20, L=n*30

V1>20, L=n*20

n – кількість працівників

- за надлишком тепла

- за надлишком вологи

Поиск по сайту: