Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 8. Організація потокового виробництва



8.1. Суть та передумови потокового виробництва

8.2. Розрахунок потоків

8.3. Економічна ефективність потокового виробництва.

 

Суть та передумови потокового виробництва

 

Потокове виробництво – це вища форма організації виробництва для якої характерні такі особливості: розподіл технологічного процесу на певні операції і закріплення їх за конкретними робочими місцями; строго визначена тривалість операцій; розміщення робочих місць лише за порядком технологічного процесу виготовлення виробу; оснащення ліній транспортними пристроями для переміщення виробів та для регулювання ритму потокової лінії.

Для здійснення цієї форми організації виробництва необхідні технологічні, конструкторські, організаційні та матеріальні передумови.

Технологічні передумови – розчленування технологічного процесу на окремі операції, підбір обладнання на кожній з них таким чином, щоб забезпечити ритм потокової лінії.

Конструкторські передумови – дотримування однотипності конструкцій, взаємозамінюваності елементів конструкції і технологічності, стандартизації вузлів і деталей виробів, розчленованості виробу на блоки і вузли, які можна складати паралельно до загального збирання.

Організаційні передумови – достатній обсяг виробництва для повного завантаження робочих місць, чітка спеціалізація робочих місць, забезпечення системи їх обслуговування, визначення режиму роботи потокової лінії, регламентовані перерви.

Матеріальні передумови – організація безперебійного матеріально-технічного постачання виробництва, забезпечення кожного робочого місця необхідним запасом комплектів оснащення.

Важливими організаційно-виробничими заходами запровадження потокового виробництва є розрахунок потокової лінії та забезпечення її безперервної роботи.

Потокова лінія проектується у такому порядку:

1) вибирається тип потокової лінії;

2) розробляється схема складання;

3) розраховується ритм потокової лінії;

4) коригується технологічний процес і синхронізуються операції;

5) визначається кількість робочих місць;

6) проектуються робочі місця і планується потокова лінія;

7) робиться розмітка розподільного конвеєра;

8) обчислюється швидкість і довжина конвеєра.

Детально усі розрахунки потокової лінії розглянуті у [5. с. 124-133].

 

Розрахунок потоків

 

Однією з основних характеристик потоку є час виконання кожної операції. Залежно від часу виконання різних операцій потоки бувають:

- ритмічними, коли тривалість виконання усіх операцій є однаковою;

- кратно ритмічний, коли тривалість виконання різних операцій є кратною;

- неритмічний – коли тривалість виконання різних операцій є різною.

Потік графічно може бути представлений у вигляді лінійного календарного графіка або циклограми. В лінійному графіку для кожного виробу виділена горизонтальна полоса, а період виконання кожної операції зображується зміщенням їх відносно суміжних (мал.8.1а). В циклограмах горизонтальні полоси відображують операції, а час виконання кожної операції відображується похилою лінією від початку здійснення операції до її закінчення (мал. 8.1б).

Мал. 8.1. Лінійний графік (а) та циклограма (б) ритмічного потоку: 1, 2, 3 – вироби; І, ІІ, ІІІ, ІУ - операції; тривалість виконання однієї операції – 3 од.

Для ритмічного потоку

Тц = (n – 1) · t + m · t = (n + m – 1) · t (8.1)

де: n – кількість виробів;

m – кількість операцій;

t – ритм потоку – тривалість виконання однієї операції.

У випадках, коли тривалість виконання окремих операцій відрізняється у кратне число разів, організовують кратноритмічні потоки. Для цього організовують паралельні робочі місця (про це говорилось раніше). Ритм потоку при цьому приймається рівним найменшій тривалості операції.

Розглянемо приклад: Визначити тривалість кратно ритмічного потоку для 4-х виробів, якщо тривалість виконання операцій наступна: І – 2 дн.; ІІ – 4 дн.; ІІІ – 2 дн., ІУ – 6 дн. Для побудови циклограми розраховуємо необхідну кількість паралельних робочих місць для операцій з довшою тривалістю: для другої операції 4/2 = 2; для четвертої – 6/2 = 3.

Будуємо циклограму (мал. 8.2)

Мал. 8.2. Циклограма кратноритмічного потоку.

 

Загальну тривалість виконання обробки можна визначити за формулою:

Тц = (n + N – 1) · T (8.2)

де N – кількість робочих місць.

Для наведеного вище прикладу

Тц = ( 4 + 7 – 1) · 2 = 20

Найчастіше зустрічаються потоки у яких тривалість виконання операцій є різною. Це є неритмічний потік. Розрахувати такий потік можна графічним, табличним та матричним способами.

Графічний спосіб базується на побудові циклограми. Розглянемо приклад.

П р и к л а д.Розрахувати тривалість виробничого циклу обробки партії з 4-х деталей на 5 операціях, якщо час обробки на кожній операції становить відповідно: t1= 1 хв.; t2 = 3 хв.; t3 = 1 хв.; t4 = 3 хв., t5 = 2 хв.

Будуємо циклограму (мал. 8.3)

 

Мал. 8.3. Циклограма неритмічного потоку

Порядок ув‘язки обробки деталей і побудови циклограми

1. Наносимо графік обробки першої деталі відповідно з часом тривалості операцій ( на графіку – 1)

2. Наносимо пунктиром графік обробки другої деталі, починаючи зразу після закінчення першої операції з обробки першої деталі (на графіку 2 ф).

3. Перевіряємо чи на графіку немає суміщення у часі виконання одночасно 2-х однакових операцій і визначаємо час такого суміщення (а). Такі суміщення є при виконанні ІІ, ІV і V операцій.

4. Визначаємо a max – максимальне суміщення.

5. Проводимо зміщення початку обробки другої деталі на величину a max і наносимо графік обробки другої деталі.

6. На величину a max зміщуємо початок обробки усіх наступних деталей відносно попередніх деталей.

Таким чином, час між початками обробки двох деталей буде такий:

S = t1 + a max (8.3)

де: t1 – час виконання першої операції.

Загальну тривалість обробки партії деталей можна визначити за формулою:

Тц = (n – 1) S + t (8.4)

де: n – кількість виробів;

t – сумарний час виготовлення однієї деталі.

Для нашого прикладу

Тц = (4 – 1 ) 3 + 10 = 19 хв.

Простими, але менш наглядними є табличний та матричний методи розрахунку неритмічних потоків.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.