Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Визначення декоративності облицювального природного каменю



Декоративність каменю – це властивість природного каменю, яка визначає його цінність та область його раціонального використання. Декоративність каменю визначається його кольором і малюнком, утворюється поєднанням структури і текстури гірських порід та кольоровою тональністю мінеральних компонентів, які її складають.

Послідовність визначення декоративності:

1. Підготовка зразків. Декоративність визначається на зразках 400×250×10(20) мм, відрізаних на алмазно-дисковому верстаті і полірованих (лощений якщо порода не полірується). Для попередньої оцінки можна використовувати виготовлені з керну зразки – напівциліндри (мінімальні розміри – ширина 90-100 мм, довжина – 200 мм) і диски Ø 90-110, товщина 10 мм. Мінімальна кількість зразків – 6. Зразки вирізають в трьох взаємоперпендикулярних напрямках.

2. Попередня оцінка ознак декоративності. Визначення декоративності виконують за рахунок врахування окремих ознак, розбитих на 3 основні групи параметрів: забарвлення, текстура породи, фактура поверхні. Ступінь значимості окремої ознаки в балах визначається шляхом опитування експертів з подальшим усередненням результатів.

3. Врахування коректувальних факторів. Попередня сумарна оцінка декоративності уточнюється введенням відповідних корегуючих коефіцієнтів, що враховують негативні ознаки гірських порід, які погіршують їх декоративну вартість.

4. Встановлення класу декоративності каменю [1]:

(К) – сумарна оцінка декоративності за ознаками кольору;

(Т) – сумарна оцінка декоративності за ознаками текстури;

(Ф) – сумарна оцінка декоративності за ознаками фактури;

– корегуючі коефіцієнти ознак кольору;

– корегуючі коефіцієнти ознак текстури;

– корегуючі коефіцієнти ознак фактури.

Класифікація декоративності каменю

§ високодекоративний більше 32 балів;

§ декоративний 23-32 балів;

§ малодекоративний 15-23 балів;

§ недекоративний менше 15 балів.

Таблиця 6

Оцінка декоративності Сліпчицького габро

 

Головний параметр декоративності Ознака декоративності Категорія Характеристика ознаки Оцінка в балах
Колір Колірність ІІ Ахроматичне
Світлість ІІІ Темно-сіре
Кольорова перевага ІІІ Рядове
Однорідність І Однорідне
Текстура Малюнок ІІ Без малюнка
Структура ІІ Дрібнозернисте
Просвічуваність ІІІ Не просвічується
Фактура Поліруємість ІІ 130-160 одиниць блискоміра

 

Оцінка декоративності Сліпчицького габро виконувалась на 6 зразках у вигляді плит прямокутної форми полірованої фактури. Виявлено дрібнозернисті вкраплення піроксену на фоні плагіоклазу.

В декоративному відношенні Сліпчицьке габро представлене ахроматичним різновидом, що характеризується в полірованій фактурі обробки темно-сірим кольором (ІІІ категорія світлості). Не має чітко вираженого малюнку.

Структура габро вцілому може бути охарактеризована як дрібнозерниста. Габро не просвічується, що відповідає ІІІ категорії по шкалі просвічуваності.

До переваг Сліпчицького габро слід віднести його здатність добре поліруватися, що відповідає ІІ категорії поліруємості (130-160 одиниць по шкалі блискоміра).

Для встановлення класу декоративності габро спочатку підрахуємо загальну оцінку декоративності по формулі:

А = (2+1+2+2)+(3+2+1)+3 = 16 балів.

У відповідності до класифікації облицювального каменю Сліпчицьке габро по декоративності віднесемо до ІІІ класу, тобто він є малодекоративним. Облицювальні плити високої якості з габро зустрічаються дуже рідко, тому вони мають більш високу вартість в порівнянні з гранітами.


Тестові завдання для самоперевірки

1. Який інструмент використовується для фасонної обробки каменю?

а) штрипси;

б) фрези;

в) канатні неармовані пили;

г) канатні армовані пили;

д) дискові пили.

2. Для обробки якого каменю використовується термогазо-струминний відбійник?

а) для габро;

б) для мармуру;

в) для вапняку;

г) для граніту;

д) для штучного каменю

3. Яка із класичних технологічних схем абразивної обробки використовується для мармуру?

а) розпилювання – шліфування (полірування) – окантовування;

б) розпилювання – окантовування – шліфування (полірування);

в) розпилювання – окантовування – термообробка;

г) розпилювання – термообробка – окантовування;

д) розпилювання – бучардування – окантовування.

4.Який інструмент використовується для розпилювання блоків каменю на штрипсових верста­тах з криволінійним рухом пильної рами?

а) фрези;

б) канат армований;

в) штрипси армовані;

г) дискові пили (відрізні круги);

д) неармовані штрипси.

5. За якою шкалою визначають твердість мінералів?

а) за шкалою Ноніуса;

б) за шкалою Протодяконова;

в) за шкалою Мооса;

г) за шкалою Ріхтера;

д) за шкалою Гаусса.

6. До якої групи властивостей каменю відноситься питома вага?

а) до естетичних;

б) до фізичних;

в) до будівельних;

г) до механічних;

д) до фізико-хімічних.

7. Що таке анізотропність каменю?

а) це властивість каменю опиратись його стисканню;

б) це властивість каменю опиратись його розриванню;

в) це властивість каменю опиратись абразивній обробці;

г) це властивість каменю розколюватись в одних напрямках легше, ніж в інших;

д) це властивість каменю, яка характеризує кількість тріщин.

8. До якого класу за виробничою потужністю відноситься каменеобробний завод, що виробляє за рік 35 тис.м2 плит з міцного каменю?

а) до 1-го класу;

б) до 2-го класу;

в) до 3-го класу;

г) до 4-го класу;

д) до 5-го класу.

9. На якій масивній деталі верстату розташовуються усі його вузли?

а) на каретці;

б) на електроприводі;

в) на пульті керування;

г) на станині (або корпусі-рамі);

д) на шпиндельному вузлі.

10. Що є робочим тілом при термічній обробці каменю?

а) спіраль, яка нагрівається електрострумом;

б) нагрівання за допомогою вибуху;

в) високотемпературний газовий струмінь;

г) нагрівання за допомогою тертя;

д) розігрітий метал.

11. Який тиск здійснює на плиту-заготовку шліфувальна головка при шліфуванні граніту?

а) 0,2 МПа;

б) 5 МПа;

в) 1-1,2 МПа;

г) 3 МПа;

д) 2 МПа.

12. На яких верстатах виконують шліфування і полірування мармуру?

а) на однодискових верстатах;

б) на багатодискових верстатах;

в) на окантовувальних верстатах;

г) на мостових і конвеєрних верстатах;

д) на свердлильних верстатах.

13. За допомогою якого верстату виконують поздовжні пази на плитах-заготовках?

а) на штрипсових верстатах;

б) на однодисковому верстаті;

в) на плоскошліфувальному верстаті;

г) на свердлильному верстаті;

д) на окантовувальному верстаті.

14. Від якого параметра інструмента в основному залежить величина відходу шламу при окантовуванні?

а) від діаметру інструмента;

б) від швидкості обертання;

в) від швидкості подачі;

г) від товщини диску;

д) від прямолінійності пропилу.

15. Для виготовлення якої фактури каменю застосовують бучарди?

а) для точкової;

б) для «скеля»;

в) для «антік»;

г) для абразивної;

д) для «аква».

16. Яке робоче тіло створює тиск у гідроклині при його експлуатації?

а) вода;

б) рідке мастило;

в) пар;

г) рідкий азот;

д) гази продуктів вибуху.

17. Яким способом виконують транспортування пульпи із зумпфів (каменеобробно підприємства) до шламовідстійників?

а) пневмоспособом;

б) хімічним способом;

в) механічним способом;

г) гідравлічним способом;

д) конвеєрним способом.

18. Яке оптимальне значення швидкості різання для гранітів?

а) 60 м/с;

б) 50 м/с;

в) 40 м/с;

г) 20-25 м/с;

д) 35 м/с.

Контрольні питання для захисту

Розрахункової роботи

1. Фактурна обробка каменю, основні види фактур, їх технологічні та декоративні характеристики.

2. Області застосування каменю різних фактур, особливості застосування каменю в монументальному будівництві, архітектурі тощо.

3. Номенклатура кам’яної продукції, класифікація, області застосування.

4. Властивості гірських порід, що визначають декоративність каменю, та їх взаємозв’язки з фактурною обробкою

5. Основні технологічні схеми виробництва облицювальних матеріалів з каменю.

6. Суть фізичного процесу фрезерування.

7. Процеси та особливості зношування робочого інструменту при обробці каменю.

8. Правила і прийоми окантовки каменю.

9. Операції і особливості технологій попереднього і середнього шліфування кам’яних виробів.

10. Шліфування-полірування кам’яних виробів з мармуру.

11. Рекомендований інструмент і раціональні режими шліфування-полірування виробів з мармуру.

12. Технологія виготовлення складнопрофільних виробів з каменю фрезеруванням.

13. Види кам’яної продукції при комплексному використанні відходів каменеобробки.

14. Охорона навколишнього середовища на каменеобробних підприємствах.

15. Виготовлення і фактурна обробка виробів циліндричної форми та кам’яних куль.

16. Кінематика і динаміка процесів обробки каменю периферійним інструментом.

17. Сучасні інструменти для профілювання виробів з каменю, області застосування, технічні характеристики.

18. Технологія бучардної фактурної обробки каменю.

19. Характеристика абразивних фактур лицьової поверхні продукції з каменю.

20. Класифікація каменю за здатністю шліфуватися.

21. Поліруємість каменю, класифікація каменю за поліруємістю.

22. Послідовність заміни інструменту при шліфуванні-поліруванні каменю на мостових верстатах.

23. Контроль при встановленні на верстат шліфувального інструменту.

24. Підготовка до роботи окантовувального інструменту, його установка на верстат і перевірка.

25. Характеристика ударно-сколювальних фактур лицьової поверхні продукції з каменю.

26. Суть фізичного процесу тонкого і доводочного шліфування.

27. Кінематика і динаміка процесів обробки каменю торцевим інструментом.

28. Грубе шліфування (обдирання) гранітних виробів інструментом зі зв’язним абразивом (шарошками).

29. Суть, основні поняття і класифікація процесів фактурної обробки.

30. Фактурна обробка ритуальних кам’яних виробів різних форм.

31. Варіанти траєкторій переміщення шліфувального інструменту.

32. Суть фізичного процесу грубого шліфування.

33. Зношуваність абразивного і алмазного інструменту, норми витрат.

34. Класифікація каменю по трудоємкості полірування.

35. Операції і особливості технологій тонкого і доводочного шліфування, лощіння і полірування.

36. Контроль за роботою каменеобробного інструменту: лінійне зношування, контроль за режимами роботи, правильність встановлення.

37. Технологія фактурної обробки каменю ультразвуком, концентратори, форми поверхні обробки.

38. Методи і засоби прижиму інструменту до виробу в процесі фактурної обробки каменю.

39. Організація праці при виконанні робіт фрезерування і шліфування-полірування каменю.

40. Оброблюваність каменю на різних операціях обробки.

41. Загальні відомості окантовки плит-заготовок, основні типи обладнання для окантовки каменю.

42. Види технологічного обладнання для шліфування-полірування каменю.

43. Характеристика рекомендованого інструменту і раціональних режимів шліфування-полірування мармурових виробів на конвеєрних верстатах.

44. Механізація і автоматизація фрезерно-окантовувальних робіт та фактурної обробки каменю.

45. Системи автоматизованого контролю.

46. Фрезерування каменю, класифікація каменю за пилимістю.

47. Суть фізичного процесу полірування.

48. Основні режимні параметри процесів обробки каменю.

49. Попередження браку і контроль якості обробки кам’яних виробів.

50. Застосування ЕОМ в комплексі з верстатами ЧПУ (числовим програмним управлінням) для виконання складного фрезерування виробів з каменю.

51. Основні види фактурної обробки каменю.

52. Технологія виготовлення складнопрофільних виробів з каменю криволінійної форми.

53. Вимоги техніки безпеки і охорони праці при фактурній обробці та фрезеруванні каменю.

54. Експлуатаційні особливості та фізико-хімічні властивості каменю полірованої фактури. Вплив навколишнього середовища на поліровану фактуру каменю.

55. Основні можливі варіанти фрезерування заготовок циліндричними фрезами.

56. Загальні відомості про фрезерування і профілювання кам’яних виробів.

57. Шкідливі фактори, що впливають на організм людини при виконанні операцій фактурної обробки та фрезерування.

58. Правила виконання і технологічні режими власне фрезерування і простого профілювання.

59. Знімання виробів зі столу, складування і упаковування готових виробів.

60. Сучасні засоби захисту полірованої фактури каменю від дії шкідливих факторів навколишнього середовища.


Література

1. Бакка Н. Т., Ильченко И. В. Облицовочный камень. Геолого-промышленная и технологическая оценка месторождений: Справочник. – М.: Недра, 1992. – 303 с.

2. Бакка Н. Т., Мельничук П. П. Инструмент и материалы для добычи и обработки природного камня. – Житомир: ЖИТИ, 2002. – 435 с.

3. Берлин Ю. Я., Сычев Ю. И. Шлифовально-полировальные и фрезерные работы по камню. – М.: Стройиздат, 1985. – 312 с.

4. Берлин Ю. Я., Сычев Ю. И., Шалаев И. Я. Обработка строительного декоративного камня. – Л.: Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1979. – 231 с.

5. Боженов Е. П. Термогазодинамическая обработка строительных материалов. – М.: Стройиздат, 1985. – 208 с.

6. Дубровський В. П. Фізико-технічні властивості гірських порід. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 362 с.

7. Картавый Н. Г., Сычев Ю. И., Волуев И. В. Оборудование для производства облицовочных материалов из природного камня. – М: Машиностроение, 1988. – 240 с.

8. Орлов А. М. Добыча и обработка природного камня. – М.: Стройиздат, 1977. – 350 с.

9. Смирнов А. Г., Бакка Н. Т. Добыча и обработка природного камня. – М.: Недра, 1990. – 445 с.

10. Сычев Ю. И., Берлин Ю. А. Распиловка камня. – М.: Стройиздат, 1989. – 320 с.


Додатки

Додаток №1

Таблиця 1

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.