Розрахунок затрат на виготовлення нового приладу, обладнання і програмного продукту

Затрати на виробництво нового приладу за розрахунковий період згідно методичних рекомендацій* визначаються за формулою:

(4.4)

де З_вн - затрати на виробництво нового приладу за розрахунковий період;

З_пвt - поточні витрати на виробництво нового приладу в і-ому році без врахування амортизаційних відрахувань;

К_t - разові (капітальні) затрати на виробництво нового приладу в t-ому році;

Л_t - залишкова вартість основних фондів, що вибувають в t-ому році;

tк - кінцевий рік розрахункового періоду;

tн - перший рік розрахункового періоду.

Оскільки розрахунок затрат ведеться на один прилад, то доля разових (капітальних) затрат в сумарній їх величині буде незначною.

З другого боку, абсолютний їх розмір, який виражається в вартості обладнання, пристосувань, будівель і т.п., необхідних для забезпечення виробництва річної програми приладів, є значним. Використовуючи вищенаведену формулу для розрахунку затрат на виробництво нового приладу, доводилось би визначену вартість основних виробничих фондів, що залишились після виготовлення одного приладу, рахувати як їх залишкову вартість. Все це в певній мірі ускладнювало би розрахунки затрат на виготовлення нового приладу. Тому доцільніше, не міняючи суті згаданої формули, долю основних виробничих фондів, яка припадає на 1 прилад, віднести як амортизаційні відрахування на певні калькуляційні статті.

Отже, затрати на виробництво нового приладу за розрахунковий період слід визначати за такою формулою:

(4.5)

де З_пвt - поточні витрати на виробництво нового приладу в і-ому році, включаючи і амортизаційні відрахування.

Розрахунок поточних витрат на виготовлення приладу в t-ому році проводиться по варіантах в розрізі таких калькуляційних статей:

- сировина і матеріали (за мінусом повернутих відходів);

- куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби;

- паливо і енергія на технологічні цілі;

- основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників;

- нарахування на зарплату у фонд соціального страхування;

- витрати на підготовку і освоєння виробництва;

- витрати на утримання і експлуатацію обладнання ;

- загальновиробничі витрати;

- адміністративні витрати;

- позавиробничі витрати.

Затрати на сировину і матеріали розраховуються на основі норм їх витрат і відповідних оптових цін за формулою:

(4.6)

де М_З - затрати на сировину і матеріали;

Н_мі - норма затрат і-их сировини і матеріалів на прилад;

Ц_оі - оптова ціна за одиницю витрат і-их сировини і матеріалів;

п - кількість найменувань сировини і матеріалів, з яких виготовляється прилад.

Із визначеної суми затрат вираховується величина повернутих відходів, їх розмір можна прийняти на рівні 2-З% від затрат сировини і матеріалів, розрахованих за нормами витрат. До одержаного результату слід додати транспортно-заготівельні затрати на рівні 6-10% прейскурантної вартості.

Результати розрахунку затрат на сировину і матеріали зводяться в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 - Визначення величини затрат на сировину і матеріали.