На даній схемі наочно видно системність діяльності самоврядування дітей та учнівської молоді від рівня самоврядування учнів класу до рівня Всесвітнього парламенту дітей. Також тут можна прослідкувати процес прямого і зворотного зв'язку між найнижчою і найвищою ланкою самоврядування дітей та учнівської молоді.
А зараз детальніше.
Відповідно до свого плану роботи збирається Всесвітній парламент дітей, на якому визначаються найважливіші на той момент проблеми неповнолітніх у світі чи окремих точках планети.
Міністерство освіти і науки України систематично проводить засідання Всеукраїнської ради старшокласників, на яких аналізується діяльність обласних органів самоврядування дітей та учнівської молоді, обговорюються шляхи вирішення проблемних питань.
Кілька разів на рік проводить свої засідання Всеукраїнський парламент дітей. Саме тут і розглядаються рекомендації, декларації та інші документи, прийняті дітьми на всесвітньому рівні.
Представники обласних рад та парламентів дітей, інших органів дитячого самоврядування та дитячо-юнацьких організацій піднімають проблеми дітей України, готують відповідні звернення до урядовців.
Кожна область працює над створенням своєї обласної структури органу самоврядування дітей та молоді. Це, як правило, парламенти та ради дітей, ради старшокласників то
що. їх головне завдання — представляти і захищати інтереси дітей області на всеукраїнському рівні, на рівні державних органів влади та місцевого самоврядування. А також їх завданням є передавати інформацію від вищих ланок дитячого самоврядування до нижчих, тобто до районних чи міських рад дітей, які вирішують такі ж завдання на своєму рівні. До їх складу входять делегати від органів самоврядування шкіл міста чи району.
Взаємозв'язок органів дитячого самоврядування різних рівнів
Всесвітній парламент дітей
Об’єднання
Асоціації
Ради
Всеукраїнська рада старшокласників
Парламенти
Спілки
Країни
Районні, міські органи самоврядування дітей та учнівської молоді
Представництва
Республіки, країни
Ради старшокласників, учнівські ради
Шкільні, позашкільні органи самоврядування
Парламенти
Учкоми
Органи самоуправління класів, гуртків
Учком
Рада
Інші
Саме на даному рівні нашої структури потрібно звернути увагу на те, що назви регіональних органів дитячого самоврядування області повинні узгоджуватися з назвою обласного органу самоврядування дітей та учнівської молоді.
На рівні шкіл доцільно дати дітям можливість самим обирати модель чи форму свого самоврядування. Це можуть бути республіки, країни, ради (старшокласників, учнівські, творчих об'єднань та інші), парламенти, учкоми та багато інших форм. В основному, завдання їх діяльності однакові: створити реальне самоврядування дітей за підтримки дорослих для якнайширшого залучення учнів навчального закладу до громадської роботи й участі у прийнятті рішень, для формування в дітей уміння співпрацювати як між собою чи з меншими товаришами, так і з дорослими (адміністрацією школи, вчителями, батьками). Головним тут є не форма діяльності, а відповідність назви органу шкільного самоврядування побудові структури і змісту роботи, визначення пріоритетів. і
Органи самоврядування класів повинні мати моделі, відповідні до загальношкільної назви і моделі учнівського самоврядування. Якщо у школі діє парламент, то ним керує голова, а класи створюють ради класів та свої відповідні комісії. Якщо ж це учком, то він поділяється вже на сектори чи секції, на чолі стоїть голова учкому навчального закладу, а в класах працюють учнівські комітети. Якщо діти вирішили створити свою шкільну республіку чи країну, то в період між загальними зборами громадян країни чи республіки нею керує президент. У такому випадку деякі навчальні заклади обрали варіант називати класи певними територіальними одиницями, наприклад, місто Екологів, місто Інтелектуалів. Тут можуть бути свої автономії (творчі об'єднання чи інше).
Тепер давайте розглянемо взаємозв'язок між усіма ланками самоврядування дітей. Будь-яка інформація може легко (через інформаційні центри чи комісії з питань інформації рад дітей різних рівнів) бути передана зверху донизу. Потрібно зазначити, що рішення вищих ланок самоврядування дітей носить рекомендаційний характер. Отримуючи будь-яке рішення сесії чи ради лідерів, рекомендацію, план роботи на рік, кожна рада на своїй сесії адаптує його до своїх умов, можливостей і пріоритетів, обговорює і затверджує свій план роботи, базуючись на рекомендованих напрямах діяльності, загальних акціях, додаючи свої власні ідеї та проекти.
Коли ж мова йде про внутрішні організаційні питання, тут кожна ланка має свої обов'язки і повинна їх виконувати згідно зі статутом органу самоврядування навчального закладу або регіону (присутність на сесіях, ведення відповідної документації, подача звітів та інше).
У зворотному напрямі цим шляхом просто передати будь-яку інформацію (про цікавий досвід роботи, пропозиції, результати анкетувань та опитувань, проблеми тощо) до вищої ланки дитячого самоврядування області чи країни. Так, наприклад, учні класу навіть найвіддаленішої сільської школи піднімають певну проблему, виходять з нею на рівень школи. Дане питання розглядається, доповнюється і передається дорайонної або міської ради дітей на засіданнях ради лідерів чи засіданнях сесії.
Знову ж таки питання вивчається на рівні району чи міста і виголошується на сесії обласного парламенту дітей чи подається у вигляді листа або підбору матеріалів до голови обласного парламенту дітей. Тут, відповідно, приймається рішення щодо розв'язання цієї проблеми на обласному рівні чи передачі її до органу самоврядування дітей та молоді всеукраїнського рівня. У такому разі кожна нижча ланка контролює процес вирішення даного питання на вищому рівні, а та, у свою чергу, доповідає про результати своєї роботи з даного напряму.
Так у загальному будується робота органів самоврядування дітей та
учнівської молоді різних рівнів та взаємозв'язок між ними.