Голова (президент) — це справжній лідер самоврядування. Він має бути обізнаний зі станом усіх справ, що виконуються, реалізуються чи готуються у колективі. Повинен уміти надати тактовну і повноцінну допомогу будь-кому із членів свого колективу у виконанні того чи іншого завдання, сприяти встановленню доброзичливих та теплих стосунків між усіма учасниками процесу самоврядування, піклуватися про створення позитивного іміджу своєї організації, закладу.
Голова (президент):
- слідкує за виконанням Статуту та законів навчального закладу;
- координує і контролює роботу органу учнівського самоврядування навчального закладу;
- координує роботу будь-кого з лідерів учнівського самоврядування у разі його відсутності;
- чесно і добросовісно захищає та відстоює інтереси членів свого колективу;
- виконує свою передвиборчу програму;
- керуючись відповідними законами та затвердженими рішеннями сесій чи загальних зборів колективу, а також загальнолюдськими принципами, приймає конкретні та виважені рішення;
- координує діяльність як законодавчих, так і виконавчих структур органу самоврядування;
- веде пленарні чи інші засідання й підписує їх протоколи;
- сприяє членам комісій (комітетів, міністерств, центрів тощо) у вирішенні проблемних питань, надає необхідну інформацію для їх діяльності;
- звітує про роботу учнівського самоврядування перед своїми виборцями на загальних зборах;
- вирішує інші питання, доручені керівним складом та іншими членами органу самоврядування;
- є посередником між батьківським і педагогічним колективом та колективом учнів.
Голова (президент) має право:
- на всі права, визначені у Статуті навчального закладу;
- представляти свій орган учнівського самоврядування у державних та недержавних структурах, органах місцевого самоврядування, під час співпраці з посадовими особами різних рівнів, а також зі школярами та іншими громадянами;
- входити до складу ради навчального закладу;
- брати участь у засіданнях педагогічної та батьківської ради.
Перший заступник є правою рукою і першим помічником голови учнівського самоврядування, тісно з ним співпрацює. Головним його обов'язком є організація роботи усіх комісій, що працюватимуть кожна зі свого напряму над реалізацією конкретних проектів.
Перший заступник:
- за відсутності голови виконує його обов'язки;
- відповідає за реалізацію всіх затверджених сесією (чи загальними зборами) програм та проектів, своєчасне виконання плану роботи органу самоврядування;
- разом із координатором організовує навчання активу;
- проводить засідання активу;
- розподіляє доручення між членами своєї команди, надає як практичну, так і консультативну допомогу з питань виконання даних доручень;
- відповідає за систематичне висвітлення життя і діяльності колективу як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі.
Перший заступник має право:
- на всі права, визначені у Статуті навчального закладу;
- за умови відсутності голови представляти свій орган учнівського самоврядування у державних та недержавних структурах, органах місцевого самоврядування, під час співпраці з посадовими особами різних рівнів, а також зі школярами та іншими громадянами;
- входити до складу ради навчального закладу;
- брати участь у засіданнях педагогічної та батьківської ради.
Заступники:
- є координаторами певних напрямів роботи у процесі самоврядування;
- тісно співпрацюють з головами підзвітних комісій;
- сприяють організації та проведенню конкретних заходів;
- забезпечують членів своїх команд необхідною інформацією для діяльності комісії;
- захищають права та інтереси членів своїх команд;
- організовують навчання активу;
- налагоджують партнерські відносини з консультантами та координаторами певних програм і проектів (з числа дорослих).
Секретар — це одна з найважливіших посад у роботі шкільного самоврядування. Від його вміння правильно і чітко вести документацію, швидко реагувати на вхідну інформацію і передавати її адресату великою мірою залежить успіх усього колективу.
Секретар:
- протоколює всі засідання;
- готує необхідні матеріали та проекти документів для розгляду на нараді чи засіданні;
- обробляє записи, подані до «Скриньки зауважень та пропозицій» та передає їх голові органу самоврядування чи його заступникам;
- реєструє і систематизує всю вхідну і вихідну інформацію;
веде листування;
- інформує членів активу про засідання та наради;
- веде банк необхідної для діяльності органу самоврядування інформації.
Голова комісії:
- готує і проводить засідання комісії;
- знайомить депутатів (членів своєї комісії) з чинними законами, інформаційними матеріалами та іншою документацією, необхідною для діяльності комісії;
- організовує розгляд, обговорення та підготовку конкретних документів, проектів, програм для затвердження на сесії чи загальних зборах;
- входить до складу відповідної комісії;
- формує команду — колектив комісії, доповнює її з числа І учнівського колективу за своїми переконаннями та бажаннями (запрошує до співпраці для виконання певних і ділянок роботи);
- знайомить усіх членів комісії з обсягом роботи, правами та обов'язками;
- сприяє теплому, доброзичливому психологічному клімату в колективі;
- організовує планування роботи та розподіляє доручен- і ня між членами колективу; |
- разом із командою розробляє та подає на розгляд комісії | нові проекти та програми; 1
- надає необхідну допомогу у вирішенні запланованих справ;
- забезпечує висвітлення в засобах масової інформації діяльності комісій;
- організовує вивчення та аналіз громадської думки щодо . І діяльності своєї комісії;
- налагоджує партнерські відносини з координатором чи консультантом комісії (з числа дорослих);
- організовує навчання членів своєї комісії;
- вносить пропозиції щодо заохочення та нагородження кращих членів своєї комісії.
Відповідальний за проект:
- розробляє запропонований чи власний проект, захищає його на засіданні комісії (а в разі необхідності — і на засіданні парламенту чи загальних зборах);
- знаходить координатора чи консультанта свого проекту, домовляється з ним про форми та обсяги допомоги;
- формує команду для підготовки та реалізації свого проекту;
- організовує реалізацію проекту;
- подає всі необхідні матеріали про хід проекту для висвітлення у засобах масової інформації.
Особливу увагу необхідно звернути на перевантаженість дітей-лідерів. Це ті діти, котрі і навчаються добре, і відвідують позашкільні заклади, додаткові уроки, курси, факультативи. Тому, навантажуючи їх великою кількістю доручень (від яких вони не відмовляються в силу своєї вихованості і відповідальності), ми позбавляємо їх часу на відпочинок, особисте життя, шкодимо їх здоров'ю.
У більшості випадків педагоги-організатори, класні керівники звикли працювати із соціально активними дітьми, адже вони завжди напоготові і мають вже певні природні організаторські здібності. Але часто ми забуваємо, що залишається ще велика кількість дітей, котрі теж мають такі здібності, та поки що вони у них не відкриті, не розвинені.
Якщо педагог опирається завжди на одних і тих же дітей-лідерів, тим самим він порушує права інших дітей на розвиток і самореалізацію, самоствердження. Багатьом дітям необхідно дати поштовх, підтримати, спонукати до перших своїх доручень. А надалі вони самі включатимуться у загальний процес організації життєдіяльності свого колективу.
Учнівський парламент чи учнівська рада навчального закладу включає в себе по 1-3 представники від кожного классу, з числа яких обираються : голова (президент), його заступники, голови комісій. Всі інші діти розподіляються порівну в усі комісії (комітети, центри тощо).
Завдання кожної дитини-лідера під час виконання своїх доручень — залучати помічників, співорганізаторів, партнерів не з числа членів ради, а з числа учнів навчального закладу, які не входять до складу загальношкільного активу.
Таким чином:
- залучається до роботи більша кількість дітей навчального закладу;
- зменшується навантаження на дітей-лідерів;
- діти-лідери набувають навичок організаторської роботи зі своїми однолітками, вмінь наставників, консультантів;
- проводиться навчання активу, організаторів невеликих ділянок роботи безпосередньо у практичній діяльності в системі «діти — дітям»;
- відбувається згуртування колективу.
У даній ситуації педагогу-організатору, координатору учнівського самоврядування необхідно спостерігати за процесом, направляти його, надавати консультаційну, методичну та практичну допомогу.
Основним завданням дорослого у такій роботі є групове та індивідуальне навчання дітей-лідерів з питань:
- толерантності взаємовідносин у колективі;
- організаторських умінь та навичок;
- інтерактивних форм роботи з дітьми;
- ділового спілкування;
- форм і методів проведення засідань, нарад, консультацій, бесід, дискусій тощо;
- аналізу й оцінки діяльності своїх однолітків, взаємодопомоги, взаємопідтримки та взаєморозуміння.
Важливим питанням у підготовці дітей-лідерів є також профілактика «зоряної хвороби», завищеної самооцінки, амбіцій.
Яким же чином діти-лідери можуть залучати до участі в організації заходів та акцій інших дітей? Кожна дитина-лідер (група дітей-ініціаторів чи організаторів, наприклад, комісія) на своїй посаді відповідає за організацію певного заходу чи ділянки роботи. Вона повинна продумати всі складові, крок за кроком, даного доручення, визначити до дрібниць, які необхідно виконати завдання, і хто може у цьому допомогти з числа товаришів чи учнів інших класів, зробити перелік конкретних видів роботи і визначити по 2-3 особи, котрі можуть це реалізувати. Потім дитина-лідер (чи члени певної комісії) звертається з проханнями та пропозиціями до визначених під час обговорення підготовки заходу дітей включитися у процес виконання конкретного завдання.
Звичайно, тут необхідні вміння мотивувати, заохочувати, переконувати, аргументувати. Це теж набуття, напрацювання лідерського досвіду. Це вже на сходинку вищий рівень, ніж процес самостійної організації та особисте виконання всіх видів робіт.
Доцільним буде і періодичне проведення рейтингів серед дітей-лідерів, котрі стали наставниками для інших дітей. Перемога у даних рейтингах буде для них заохоченням до більш серйознішого й уважнішого ставлення до своїх однолітків.
Оскільки основним завданням процесу учнівського самоврядування є якнайширше залучення дітей та учнівської молоді до участі в організації свого життя і діяльності, ми розпочали роботу зі школярами через дітей-лідерів. Та залишається ще одна категорія учнів, які, як правило, залишаються осторонь — це діти, схильні до правопорушень; неформальні лідери, котрі виявляють негативне, а часом і агресивне ставлення до роботи органів учнівського самоврядування; котрих з певних причин пригнічують чи «не помічають» однокласники; діти, які «закрилися від усіх і від усього» і ведуть одноосібний спосіб життя; діти з обмеженими можливостями.
Членами комісії захисту прав дітей та допомоги у проблемних ситуаціях разом із соціальним педагогом та психологом ведеться вивчення та аналіз поведінки вищезазначених категорій дітей, з'ясовуються причини такої поведінки. Серед дітей-лідерів обираються ті, які мають бажання попрацювати та залучити таку дитину до колективної діяльності, допомогти їй знайти своє місце у колективі.
Кожна дитина має свої захоплення, таланти, вміння, які можна повернути на користь і їй, і колективу. Та не кожна, в силу певних причин, може їх відкрити і заявити про них публічно. Тому робота дітей-лідерів із дітьми даних категорій ведеться дуже обережно, чуйно, поетапно. Такі хлопці та дівчата залучаються до участі у колективних справах поступово і тільки тоді, коли це викликає у них захоплення, веде до здійснення мрій, відповідає амбіціям тощо.
Робота в даному напрямі може будуватися таким чином:
- кожна дитина-лідер з числа старшокласників бере собі одного чи кількох помічників з числа дітей середніх класів, допомагає їм у повсякденній роботі, постійно консультує, доручає певні невеликі (а згодом і серйозніші) справи, аналізує разом із меншим товаришем їх виконання та допомагає ліквідувати помилки;
- частина дітей-лідерів, за бажанням, беруть шефство (не розголошуючи про це) над одним чи кількома дітьми з категорій, які є байдужими, закритими чи навіть агресивними по відношенню до громадсько-масової роботи та організації різних форм життєдіяльності колективу;• частина дітей-лідерів, за бажанням, допомагають дітям з обмеженими можливостями, сором'язливим, замкненим включитися до роботи в творчих ініціативних групах.
Завдання координатора учнівського самоврядування — показати дітям моральну і духовну сторону такої роботи, її необхідність як для дітей-лідерів, так і для інших дітей.
Єдина засторога: такого виду діяльність ні в якому разі не повинна оформлятися у певні проекти, виголошуватися публічно, фіксуватися у звітах на засіданнях ради. Адже це може глибоко ранити тих дітей, з якими розпочали дану роботу.
Результативність вищезазначеної співпраці дітей можна оцінити, провівши опитувальники та анкети, до яких включити питання: «Хто з дітей-лідерів є найкращим наставником, другом, помічником і порадником?». Відповіді скажуть самі за себе.