Завдання і функції міжнародного інвестиційного менеджменту

Міжнародний інвестиційний менеджмент – це процес планування, організації, мотивації та контролю за всіма аспектами іноземної інвестиційної діяльності з метою забезпечення ефективної реалізації міжнародної стратегії держави, регіону або фірми.

Міжнародний інвестиційний менеджмент спрямований на вирішення наступних завдань:

1) Забезпечення високих темпів економічного розвитку держави, регіону або фірми за рахунок ефективної інвестиційної діяльності. Розвиток будь-якого суб’єкту ринку передбачає постійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів діяльності, а також галузевої, асортиментної, регіональної та міжнародної диверсифікації цієї діяльності, що забезпечується у першу чергу за рахунок інвестиційної діяльності;

2) Одержання максимальних доходів або соціально-політичних ефектів від інвестиційної діяльності. Міжнародні інвестиції надають можливість збільшити прибуток або досягти максимального соціально-політичного ефекту, оскільки надають суб’єкту можливість вибору й участі у більшій кількості інвестиційних проектів у порівнянні з обмеженими можливостями інвестування тільки на національному рівні;

3) Мінімізації інвестиційних ризиків. За несприятливих умов інвестиційні ризики можуть викликати втрату не лише прибутку й доходу від інвестицій, а й частини інвестиційних проектів. Міжнародний інвестиційний менеджмент дозволяє значно обмежити і знизити ризики і поєднані з ними фінансові втрати за рахунок міжнародної диверсифікації інвестицій;

4) Збереження фінансової стійкості та платоспроможності суб’єкту під час здійснення міжнародного інвестування. Фінансування міжнародних інвестиційних проектів часто пов’язано з відривом фінансових коштів у великих розмірах і на тривалий термін, а також за рахунок значного залучення позикових коштів. Все це може призвести до зниження платоспроможності і фінансової стійкості суб’єкту. Тому, при формуванні джерел інвестиційних ресурсів необхідно передбачити вплив на фінансову стійкість і поточну платоспроможностість суб’єкту;

5) Прискорення й ефективна реалізація інвестиційних програм, зокрема державних. Високі темпи реалізації кожної інвестиційної програми сприяють прискоренню економічного розвитку суб’єкту, скорочує строки використання кредитних ресурсів, а також сприяє зниженню інвестийних ризиків, пов’язаних з несприятливою зміною кон’юнктури інвестиційного ринку, погіршенням інвестиційного клімату в різних країнах.

До основних функцій міжнародного інвестиційного менеджменту відносяться:

– оцінка інвестиційної привабливості країни, регіону, галузі, підприємства;

– державне регулювання і підтримка інвестиційної діяльності суб’єктів;

– пошук ресурсів і забезпечення оптимального фінансування інвестиційних проектів і програм;

– оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів і відбір найефективніших;

– відбір і реалізація найбільш ефективних проектів в об’єкти реального інвестування;

– оцінка можливостей трансферу та існуючої інфраструктури підтримки інноваційної діяльності;

– формування й оцінка ефективності інвестиційного портфеля;

– розробка, ефективна реалізація і моніторинг інвестиційних програм на різних рівнях економіки.

Вказані функції міжнародного інвестиційного менеджменту мають непрямий або прямий зв'язок з оцінкою інвестиційних якостей окремих проектів або фінансових інструментів, а також з формуванням інвестиційного портфеля та інвестиційних програм.

Формування інвестиційного портфелю та його оцінка за критеріями дохідності, ризику та ліквідності здійснюється наступним чином: оптимізуються пропорції між реальними і фінансовими інвестиціями; для кожної форми інвестицій відбираються найбільш ефективні за співвідношенням дохідності і ризику об’єкти інвестування; оцінюється ліквідність портфелю як сукупності об’єктів інвестування.

Організація моніторингу інвестиційних програм включає: формування системи контрольних показників; визначається періодичність збирання і аналізу інформації; виявляються чинники відхилення фактичних показників від планових.

Запитання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняття «міжнародні інвестиції». Чим відрізняються зарубіжні та іноземні інвестиції?

2. Чим характеризуються складові міжнародних інвестицій?

3. Які існують особливості міжнародних інвестицій?

4. Чим відрізняються фінансові і матеріальні інвестиції, їх звязок з прямими і портфельними? Які інвестиції превалюють у при міжнародному інвестуванні?

5. Які переваги портфельних міжнародних інвестицій?

6. Які переваги прямих іноземних інвестицій?

7. Які загрози для економіки приймаючої держави несуть іноземні інвестиції?

8. На вирішення яких завдань спрямований міжнародний інвестиційний менеджмент?

9. Які основні функції міжнародного інвестиційного менеджменту?

Тестові завдання

1. Міжнародні інвестиції – це:

а) інвестиції зарубіжні та іноземні;

б) інвестиції з усіх країн світу;

в) вкладення коштів суб’єктами іншої країни в об’єкти інвестування на території даної країни;

г) вкладення коштів в об’єкти інвестування, розміщені за територіальними межами даної країни;

д) взаємодія нерезидентів стосовно конкретної країни.

2. Прямі інвестиції передбачають:

а) вкладення капіталу в іноземні цінні папери;

б) вкладення капіталу в країни-реціпієнти з метою отримання довгострокового економічного інтересу;

в) придбання більше 10 % об’єкту інвестування;

г) придбання менше 10 % об’єкту інвестування.

3. Реальні інвестиції – це:

а) вкладення капіталу у виробничі фонди;

б) матеріальні і нематеріальні активи, що створюють основний капітал;

в) вкладення капіталу, пов’язані з науково-технічним прогресом;

г) придбання корпоративних прав, цінних паперів та інших фінансових інструментів.

4. Країна базування – це:

а) країна, з якої здійснюється експорт капіталу, країна громадянства для фізичної особи, країна реєстрації для юридичної;

б) країна - реціпієнт інвестицій;

в) країна, з якої здійснюється «втеча капіталу»;

г) країна зі сприятливим інвестиційним кліматом.

5. У мотивації країн – донорів при наданні допомоги превалюють:

а) економічне обґрунтування грантів, позик, технічної допомоги;

б) політичні та стратегічні пріоритети;

в) подорожчання іноземної допомоги.

6. За інституційною природою міжнародні інвестиції бувають:

а) державні, змішані, колективні, глобальні;

б) державні, приватні, іноземні, фінансові;

в) державні, приватні, змішані, міжнародних організацій;

г) державні, портфельні, колективні, змішані.

7. Можливий негативний вплив інвестиційних потоків пов'язаний

а) реінвестуванням отриманого прибутку в приймаючій країні;

б) вкладенням в галузі, що забезпечують найшвидшу і найбільш ефективну віддачу;

в) зниження конкурентноздатності ТНК на місцевих ринках;

г) участю іноземних інвесторів у власності.

8. Можливий негативний вплив іноземних інвестицій на економіку приймаючої країни пов'язаний з:

а) диспропорційним розвитком економіки;

б) вивезенням прибутку, вкладенням в галузі, що забезпечують найбільш ефективну віддачу, впливом на визначення стратегії різних галузей економіки;

в) негативним ставленням приватно-підприємницького сектора приймаючої країни.

9. До можливих негативних наслідків припливу прямих іноземних інвестицій для приймаючої країни можна віднести:

а) придбання нових каналів торгівлі;

б) можливість уникнення сезонної нестабільності виробництва;

в) зіткнення національних інтересів та інтересів іноземних інвесторів;

г) можливість освоєння ринків сусідніх країн.

10. У широкому розумінні інвестиційна інфраструктура є:

а) системою кредитно-фінансових інститутів та інформаційних мереж;

б) сукупністю спеціальних інвестиційних інститутів;

в) сукупністю транспортних та інформаційних мереж;

г) сукупністю інформаційних та транспортних мереж, валютних та фінансових ринків, валютно - банківських та фінансових установ.

11. До типів міжнародної інвестиційної діяльності відносяться:

а) прямі інвестиції за кордон та іноземні інвестиції;

б) прямі та портфельні інвестиції;

в) міжнародна підприємницька інвестиційна діяльність та міжнародні операції з цінними паперами;

г) активи і пасиви портфельних інвестицій.

12. Основною метою міжнародного інвестиційного менеджменту є:

а) забезпечення організаційного супроводу реалізації інвестиційної стратегії суб’єкту;

б) реалізація інвестиційної стратегії суб’єкту;

в) забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства на окремих етапах її реалізації;

г) забезпечення шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства на окремих етапах її реалізації.

Поиск по сайту: