Соціальної і гуманітарної сфер

Ефективність функціонування політичної системи, розвиток економіки обумовлюють ступінь зрілості соціальної і гуманітарної сфер суспільства, які водночас є неодмінною умовою успішного розвитку політичної сфери та економіки. У соціальній, гуманітарній сферах виявляється гуманістична або антигуманна суть суспільно-політич­ного ладу країни. Її прогрес пов’язаний не тільки з прийняттям спрямованих на забезпечення життєдіяль­ності людини заходів, але і з їх широким суспільним обговоренням. Тому участь ПР-структур в розвитку соціогуманітарної сфери зобов’язує їх до аналізу соціальних проблем і пошуку шляхів їх розв’язання.

Соціогуманітарна сфера покликана забезпечити достатній життєвий рівень населення, розвиток трудо­вого й особистісного потенціалу, унеможливлення над­мірної диференціації населення за доходами, підтримку незахищених верств, належне функціонування систем освіти, культури, охорони здоров’я. До соціальних і гуманітарних проблем постійно прикута увага грома­дян, будь-який проект (комерційний, некомерційний), який стосується цієї сфери, завжди перебуває в полі зору громадськості, мобілізуючи в її середовищі прихильни­ків і опонентів. Тому перед ухваленням рішення про реалізацію проектів, які стосуються соціогуманітарної сфери, має відбуватися роз’яснення їх суті, мети, зав­дань, соціального ефекту, а також широке його суспіль­не обговорення, сприйняття колективно вироблених рекомендацій з подальшим урахуванням їх у соціальній практиці. Фахівці з ПР у таких ситуаціях мають макси­мальні можливості реалізувати свої професійні вміння у розкритті задуму ініціаторів проекту. Важливо при цьому виходити із суспільних, громадських засад і настанов.

У розвитку соціогуманітарної сфери діяльність ПР-структур зосереджу­ється на таких напрямах:

підтримка ринку праці. В умовах конкуренції часто відбуваються банкрутства, закриття підприємств, реструктуризація виробництва, з якими пов’язано чимало складних економічних, соціальних і етичних проблем. У цьому контексті важливим є розвиток тери­торіальної, соціальної, професійної мобільності людей, адже їм доводиться протягом життя неодноразово змі­нювати професію. Один із аспектів ПР-діяльності може бути пов’язаний з реалізацією міжнародних програм, які стосуються зайнятості і перерозподілу кадрів між країнами, регіонами тощо;

сприяння формуванню середнього класу. Форму­ється він із самодостатніх громадян, переважно з моло­дої, професійно успішної, добре адаптованої до ринко­вих умов частини економічно активного населення, і є стабілізатором соціальних процесів, основою процві­тання країни. Представники середнього класу — дрібні і середні підприємці, державні чиновники середньої ланки, старші офіцери армії і силових служб, високо­кваліфіковані керівники, спеціалісти технічного і гума­нітарного профілю. Ця соціальна категорія неоднорідна за матеріальним станом, соціальним статусом, способом життя, моделями споживання;

підтримка розвитку освіти. У ринкових умовах система освіти переживає складні проблеми, вирішен­ню яких сприяє опора на громадську думку. Навчальні заклади змушені постійно адаптовуватися до конку­рентного середовища, формувати і поліпшувати свій імідж, намагаючись завдяки цьому здобувати довіру населення;

сприяння розвитку медицини і фармацевтичної галузі. У цій сфері не завжди можна і доречно викори­стовувати рекламу, засоби якої не здатні створити цілі­сного уявлення про досягнення галузі; розширення спектра платних медичних послуг. Розвиток ринку лікарських засобів додає цій сфері інвестиційної прива­бливості, посилює конкуренцію, водночас спонукаючи деяких суб’єктів діяльності ставити комерційний інте­рес вище за фахову доцільність (недостовірна реклама послуг, ліків та ін.). У такій ситуації ПР можуть забез­печувати достовірність інформації про лікарські засоби, корегувати методику поведінки людини, яка опинилася перед необхідністю відновлення свого здоров’я, роз’яс­нювати ризики, пов’язані із самодіагностикою, самолі­куванням, лікуванням у фахово непідготовлених осіб, які настирливо рекламують свої цілительські можливо­сті. Особливо багато можна зробити засобами ПР щодо утвердження здорового способу життя, виробничої і побутової гігієни;

охорона довкілля. У зв’язку з цим у системі ПР сформувався спеціаль­ний екологічний напрям. Реалізуючи екологічні програми, ПР-фахівці доводять до громадськості результати соціальної експертизи нау­ково-технічних і господарських рішень, дані про те, наскільки вони здатні вплинути на навколишнє середо­вище, здоров’я людини, що сприяє підвищенню еколо­гічної свідомості населення, залученню його до приро­доохоронної роботи, забезпеченню гармонійної взає­модії суспільства з довкіллям. Спорідненою за проблематикою і методами здійснен­ня є діяльність щодо збереження пам’яток матеріальної культури, ефективність якої також залежить від зусиль громадськості. У цьому сенсі важливу роль може віді­грати протистояння технократичним поглядам, комер­ційним підходам під час реалізації різноманітних будівельно-архітектурних проектів. ПР покликані утверджувати в суспільній свідомості погляд на пам’ятки матеріальної культури як носії досягнень і досвіду попередніх поко­лінь, що формують історичну свідомість людей, ставлен­ня суспільства до сучасних проблем;

сприяння розвитку культури. Поняття «культура» стосується не лише окремої галузі (культури і мистец­тва), а й сукупності досягнень людства у виробничому, суспільному і духовному житті, яка, у свою чергу, стиму­лює або стримує його поступ. Застосування засобів ПР відчутно впливає на процеси у сфері культури і мистец­тва, для успішного розвитку яких в умовах ринку по­трібні не тільки ефективне використання внутрішніх можливостей, творчого потенціалу, а й конструктивне ставлення до їх проблем громадськості, фінансових інститутів, органів влади.

Одним із напрямів ПР-діяльності у сфері культури і мистецтва є сприяння переходу її структур до функціо­нування на ринкових засадах. За таких умов культурно-мистецький проект реалізовують як проект комер­ційний, коли вміле використання високохудожнього твору швидко повертає витрачені на нього кошти. ПР-структура при цьому здійснює інформаційно-рекламне забезпечення реалізації такого проекту.

Засобами ПР активно підтримується меценатство — безкорисливе покровительство освіти, науки, культури. З допомогою ПР відбувається взаємодія культури з біз­несом, завдяки якій фірми (організації) виконують свій соціальний обов’язок перед суспільством. Держава для заохочення цієї діяльності використовує фіскальні інструменти, нагородження керівників фірм (організа­цій). Така співпраця сприяє економічному зміцненню сфери культури.

Підтримка бізнесом мистецтва і культури є ефек­тивним ПР-ресурсом, оскільки резонансна діяльність у цій сфері підвищує імідж фірм (організацій) і їх керівників, вселяє почуття гордості співробітників за причетність до соціально значущих справ, додає їй привабливості в очах потенційних співробітників. Фірми (організації), які активно підтримують культурно-мистецькі заходи, мають змогу впливати на сус­пільні процеси, вирішувати корпоративні проблеми, оскільки володіють широкими і цінними контактами з політиками, представниками органів влади, знакови­ми у суспільстві людьми. Їх ідеї швидше можуть бути почутими, осмисленими і донесеними до свідомості громадян, що дає поштовх до вироблення й ухвалення рішень. Ці аргументи можуть бути використані під час спілкування з представниками бізнесу щодо їх участі у пропонованих ПР-структурами програмах на взаємо­вигідній основі.

Загалом меценатство свідчить про успішну основну діяльність фірми (організації) і про розвинений світо­гляд, високу особистісну культуру її керівників. Воно формується внаслідок тривалої підтримки різноманіт­них концертів, театральних вистав, мистецьких фести­валів, конкурсів, допомоги музичним організаціям, реалізується внаслідок проведення художніх виставок, створення і функціонування музеїв, галерей, архівів, організації кіновиробництва та ін. У цьому сенсі фахівець паблік рилейшнз володіє широкими можливостями у створенні в суспільній сві­домості привабливого, значущого образу мецената, під­тримки меценатства як соціального феномену, що є осо­бливо важливим у сучасному українському суспільстві.

У благодійних справах використовують спонсор­ство (англ. sponsor, від лат. spondere — урочисто обі­цяти) — участь фізичних, юридичних осіб у фінансовій, організаційній, інформаційній та іншій підтримці соціальних заходів без отримання від цього прямої еко­номічної вигоди. Однак суттєвою умовою при цьому є рекламування найменування спонсора, його торгової марки. Така діяльність часто є результатом впливу паблік рилейшнз і супроводжується ПР-заходами. Спон­сорство значно дешевше за платну рекламу і дає змогу розповсюдити більше безкоштовних інформаційних повідомлень. Спонсори встановлюють свої рекламні щити у місцях проведення основних заходів, друкують логотипи на офіційних документах (прес-релізи, заяви для преси, інформаційні бюлетені). Ініціатори таких заходів висловлюють в інформаційних матеріалах подя­ки організаціям-спонсорам із оприлюдненням їх адрес і телефонів. Завдяки суспільному резонансу спонсорство є впливовим засобом розв’язання ПР-завдань.

Залежно від масштабу участі у спонсорстві розрізня­ють головних (ексклюзивних) і допоміжних спонсорів.

ПР-структури можуть сприяти одержанню доходів від торгівлі сувенірами, плакатами, значками, календа­рями, поштовими листівками і проведення концертів, лотерей, виставок-продажів, аукціонів тощо. Такі захо­ди сприяють високій громадській репутації фірми (організації), що є основною метою паблік рилейшнз. ЗМІ, які переймаються своєю репутацією, безкоштовно або на пільговій основі висвітлюють основні благодійні заходи, публікують статті, рекламні оголошення про цілі, завдання таких акцій.

У благодійних заходах важлива якнайширша участь представників влади, бізнесу, організованої громадсь­кості. Успіх роботи з представниками таких груп зале­жить від їх підготовленості, впливовості, активності й розуміння своєї ролі в цій справі.

Для того щоб надати спонсорованому благодійному заходові характеру новин, залучити до його висвітлен­ня журналістів, необхідно подбати про співучасть у ньому впливового засобу масової інформації, знайти можли­вість для цікавого інформаційного матеріалу. З цією метою здійснюють опитування, аналізують проблеми і передають одержані дані пресі для публікації, поєдну­ють захід з помітним святом, пам’ятною датою, ювіле­єм, організовують інтерв’ю з авторитетним фахівцем, експертом, громадським, політичним діячем або ство­рюють спеціальний комітет за участю лідерів гро­мадської думки. Доцільно також організувати прес-тури для журналістів, лотерею, вікторину або змагання з врученням пам’ятних призів, ініціювати публічні слухання, дискусії в органах влади або місцевого само­врядування, провести прес-конференцію, семінар, круглий стіл, виставку, збір підписів, написати звер­нення, заяву, подяку від громадськості й оприлюдни­ти їх у ЗМІ. Благодійні акції повинні мати справді благодійниць­кий характер і відповідати декларованому завданню.

Одним із напрямів участі ПР-структур у благодій­ництві є фандрайзинг (англ. fundraising — привілей) — пошук і ефективне використання коштів у соціальних цілях. ПР-структура, яка його здійснює, не тільки шукає необхідні для гуманітарного проекту кошти, а пропонує своїм клієнтам певні переваги, можливості для посилення своєї репутації, створення іміджу або досягнення конкретних комерційних цілей. Іноді при цьому спонсорам надають гарантії органів влади, що їх благодійні інвестиції принесуть очікувану користь.

Участь ПР-структур і ПР-фахівців у підтримці й розвитку соціогуманітарної сфери не обмежується лише цими напрямами діяльності. Різноманітні глобальні, регіональні загрози людству, тенденція до гуманізації життя пов’язані з необхідністю здійснення масштабних проектів щодо захисту довкілля, невід’ємних прав людини, допомоги тим, хто не здатний забезпечити собі повноцінного життя. Для цього потрібний відповідний моральний світогляд, у формуванні якого багато зале­жить від проблемно-тематичного спрямування та ефек­тивності паблік рилейшнз.

Поиск по сайту: