Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складові підсистем знань керівника



Окреслюючи систему знань та умінь керівника сучасної школи, виходили з положень, які обґрунтував Г. В. Федоров. Розглядаючи структуру і зміст моделі професійної компетентності педагога, він окреслив дві підсистеми знань, необхід­ні для ЇЇ побудови:

  1. професійні знання, їх зміст;
  2. типи і види знань.

Автор довів важливість того, щоб знання не являли собою добірку абстрактних понятійних елементів, а відбивали діалектику пізнання (від загального до конкретного, і навпаки) з урахуванням їх місця у пізнавальному процесі, а також сутнісних особливостей кожного типу знань.

СИСТЕМА ЗНАНЬ ТА УМІНЬ КЕРІВНИКА

НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Ми пропонуємо розглянути дві підсистеми знань керівника. Першу складають такі групи: соціально-правові, фінансово-економічні, педагогічні, управлінські, психологічні знання. Друга підсистема — це гносеологічний ряд: методологічні, нормативні, змістовні знання, знання способу діяльності та уміння (рис. 16).

 

Рис. 16. Модель функціональної компетентності керівника

 

Такі групи знань виокремлено, зважаючи на те, що:

1) основний вид діяльності керівника школи — управлінський, що обумовлює необхідність досконалого знання теорії та практики управління;

2) керівник управляє соціальною системою, тобто системою, яка об'єднує людей; а відтак він повинен знати основи психології менеджменту;

3) об'єкт управлінської діяльності керівника — школа — обумовлює необхідність оволодіння психолого-педагогічними знаннями та уміннями;

4) керівник школи може здійснювати управління тільки на основі глибокої обі­знаності в соціально-правовій сфері;

5) директор навчального закладу забезпечує його функціонування та розвиток, виходячи зі знання основних механізмів господарювання та фінансово-еконо­мічних знань.

Окреслені групи знань відбивають специфіку керівної діяльності директора школи, її серцевиною та конкретним змістом є управління та відповідно — знання з основ менеджменту. Знання та уміння з психології, педагогіки, права, економіки забез­печують ефективне управління, тому мають більш загальний характер.

Гносеологіч­ний ряд знань Управлінські уміння

З точки зору діяльнісного підходу знання можна поділити на чотири групи, які утворюють гносеологічний ряд:

1) теоретико-методологічні: закони, закономірності ідеї, теорії;

2) теоретико-нормативні: принципи, правила, нормативи, інструкції, положення;

3) теоретико-предметні (змістовні): категорії, основні поняття, факти, явища, процеси;

4) теоретико-процесуальні (способу діяльності): методи, способи, прийоми, опе­рації.

У поєднанні зі специфікою діяльності керівника пропонована класифікація набуває предметного управлінського змісту.

У представленій парадигмі знання замикаються на методиках, тобто на знан­нях способу дії, які безпосередньо виходять на професійні уміння. Таким чином, на основі знань формуються управлінські уміння.

 

За цільовими ознаками їх мож­на згрупувати в діагностико-прогностичні, організаційно-регулятивні, контроль­но-коригуючі (В. І. Бондар, В. І. Маслов).

У широкому розумінні, діагностико-прогностичні вміння пов'язані зі збиран­ням, аналізом, систематизацією інформації, визначенням проблем, постановкою цілей, завдань, розробкою стратегічних та тактичних планів, програм дій та ал­горитмів окремих видів діяльності.

Організаційно-регулятивні вміння спрямовані на забезпечення реалізації різ­них планів, програм, управлінських рішень, створення матеріальних, технічних умов, добір та розстановку кадрів, координацію зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу.

Контрольно-коригуючі уміння — це уміння визначати стандарти, норми, кри­терії та методи оцінювання справ відповідно до них, вносити необхідні зміни, доповнення, уточнення на підставі обробки наслідків контролю, давати рекомен­дації щодо покращення роботи.

У вузькому значенні, діагностико-прогностичні, організаційно-регулятивні, контрольно-коригуючі уміння — це способи реалізації управлінських функцій.

Модель компетентності керівника обумовлюється функціонально-посадовими обов'язками, які виконують роль дозиметра функцій управління. На них позна­чаються розбіжності в основних видах діяльності, зокрема — в типологічних функціях управління. Так, орієнтовно зміст функціональних обов'язків директора середньої загальноосвітньої школи може мати такий перелік:

1. Директор забезпечує реалізацію державної освітньої політики і діє від імені І навчально-виховного закладу.

2. Здійснює загальне управління школою.

3. Організовує виконання законодавчих, нормативних актів, рішень, розпоря­джень, інструкцій Міністерства освіти України та його органів на місцях.

4. Визначає основні напрями діяльності освітнього закладу на основі аналізу тен­денцій розвитку соціальних процесів, освітнього замовлення в регіоні, потенціа­льних можливостей педагогічних кадрів, методичного забезпечення, економіч­них та матеріальних умов.

5. Підбирає і розставляє педагогічні кадри та обслуговуючий персонал.

6. Створює умови для підвищення кваліфікації вчителів та для наукової органі­зації їх праці.

7. Організовує атестацію педагогічних працівників.

8. Здійснює координаційні зв'язки з громадськістю, батьками, позашкільними закладами освіти.

9. Забезпечує зміцнення, розвиток та раціональне використання навчальної та матеріальної бази школи.

10. Забезпечує дотримання вимог санітарно-гігієнічного режиму, охорони праці, життя, здоров'я дітей, техніки безпеки.

11. Розпоряджається у встановленому порядку шкільними коштами, майном, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банку, є розпорядником кредитів.

12. Видає у межах своєї компетентності накази та розпорядження, забезпечує належну постановку діловодства та збереження документації у школі.

13. Виробляє та затверджує за погодженням із профспілковим комітетом посадо­ві обов'язки всіх працівників навчально-виховного закладу.

14. Керує роботою педагогічної ради школи, діяльністю своїх заступників, вчите­лями та технічними працівниками.

15. Організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його перебігом та результатами.

16. Здійснює контроль за якістю викладання та рівнем знань, умінь та навичок -учнів, виконанням навчальних планів та програм.

17.Відповідає перед загальними зборами (конференцією), педагогічними праців­никами, учнями, батьками, засновником за свою діяльність.

18. Веде облік особового складу працівників школи та учнів, бланків атестатів, свідоцтв, похвальних грамот та інших документів, виконання кошторису школи.

19. Відповідає за стан навчально-виховної роботи та звітує перед районним (місь­ким) відділом освіти.

20. Представляє працівників та учнів школи для нагород, вживає заходів щодо заохочення та стягнення тощо.

Посадові обов'язки директора сучасного навчального закладу розроблені та широко представлені різними авторами і колективами.

Таким чином, функціональна компетентність — це система знань та умінь ке­рівника, адекватних структурі та змісту управлінської діяльності, яка повною мірою забезпечує виконання функціонально-посадових обов'язків. Тому для ці­леспрямованого підвищення функціональної компетентності керівника необхід­но професіографічний базис конкретизувати в кожному окремому випадку відпо­відно до типу очолюваної установи та типологічних функцій управління.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.