Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Мистецька педагогіка як галузь наукових знань



Аналіз структури педагогіки довів складність та багатоаспектність цієї науки, яку утворюють галузі педагогічних знань. Так, до профільованих (галузевих) педагогік належить і педагогіка мистецтва, яка характеризується особливостями методології, закономірностей, принципів, методів, засобів, зумовлених природою художньої діяльності.

Мистецька педагогіка диференціюється за принципом вікової періодизації на початкову, середню та вищу.

Мистецька педагогіка– галузева педагогічна наука, яка розкриває зміст, специфіку, закономірності, методи, форми викладання дисциплін художньо-естетичного циклу, обґрунтовує виховний потенціал мистецтва, вивчає вплив художніх творів на розвиток особистості, значення творчої діяльності для її становлення.

Особливістю сучасної мистецької педагогіки (за О. Рудницькою) є її відповідність пріоритетам нового педагогічного мислення, яке передбачає врахування ідей гуманізму, гармонійного розвитку особистості, національних традицій, звичаїв, впровадження інноваційних технологій навчання і виховання.

Методологічною основою педагогіки мистецтва є філософська наука, яка розкриває її зміст, місце в духовному і культурному житті суспільства, відображає взаємозв’язок між процесом становлення гармонійної особистості і сучасним станом освіти, культури і науки.

Мета філософії мистецької педагогіки полягає у відтворенні закономірностей дії педагога у ході вивчення учнями певного виду мистецтва та організацію діяльності через усвідомлення філософських законів і категорій.

Філософія мистецької освіти виникла як результат взаємодії філософії освіти і філософії мистецтва. Саме тому вона спрямована на розв’язання низки важливих завдань щодо:

· з’ясування особливостей функціонального впливу мистецтва на формування гармонійної особистості;

· розкриття природи сприйняття, усвідомлення та перетворення людиною мистецтва через естетичне переживання;

· висвітлення характеру взаємодії особистості і творів мистецтва;

· визначення шляхів формування художніх цінностей, знань, умінь художньо-творчої діяльності, які забезпечують акумулювання, вироблення та поширення продуктів мистецької діяльності на індивідуальному, суспільному і світовому рівнях.

Ці завдання розв’язують різноманітні галузі мистецької педагогіки, до яких належать: театральна педагогіка, музична педагогіка, танцювальна педагогіка і педагогіка образотворчого мистецтва.

Театральна педагогікаобґрунтовує зміст та особливості навчання і виховання майбутніх акторів і режисерів, пропонує ефективні підходи, методи, форми, прийоми та засоби організації навчальних занять зі спеціальних дисциплін “Історія театру”, “Режисура”, “Майстерність актора”, “Сценічна мова”, “Історія костюму”, “Пластичне виховання”, “Техніка сцени”, “Грим” тощо. Театральна педагогіка також розкриває методику вивчення теоретичних та практичних аспектів навчальних курсів, висвітлює особливості проведення занять в галузі драматичного мистецтва.

Музична педагогіка презентує методичні підходи до навчання учнів музичній грамоті, хоровому, вокальному співу, грі на музичних інструментах.

Танцювальна (хореографічна) педагогіка дає можливість педагогам навчити учнів опанувати складні танцювальні рухи, здійснити постановку танцю, сформувати засобами танцювального мистецтва важливі риси особистості (наприклад, працьовитість, наполегливість, дисциплінованість, доброзичливіть, відповідальність).

Педагогіка образотворчого мистецтва (художня педагогіка) розкриває методи, прийоми, засоби і форми навчання учнів основним прийомам і способам художнього відображення навколишньої дійсності та уявних образів через живопис, рисунок, композицію, декоративно-прикладне мистецтво.

Спільною рисою цих структурних галузей є те, що вони розробляють шляхи вивчення того чи іншого виду мистецтва з урахуванням специфіки процесів художнього пізнання, сприймання, відчуття, мислення.

Здобутки педагогіки мистецтва використовують в навчальних закладах різних типів:

- у дошкільних навчальних закладах;

- у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗОШ) (під час викладання дисциплін художньо-естетичного циклу);

- у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації;

- у закладах позашкільної освіти (одно і багатопрофільних);

- в гуртках, секціях, клубах, студіях, які функціонують при ЗОШ, в культосвітніх та позашкільних закладах.

Сучасний дослідник проблем мистецької педагогіки Г. Падалка визначила такі її принципово важливі функції:

- мотиваційно-виховнафункція передбачає створення мотиваційної основи особистості для здійснення художньо-перетворювальної діяльності, формування активної життєвої позиції, системи поглядів, переконань, культури поведінки і спілкування, світогляду, ціннісного ставлення до себе, соціуму, духовної сфери, природи, світу матеріальних речей, праці;

- культурологічнафункція спрямована на розвиток загальної і художньої культури особистості, введення її в світ здобутків національної культури, стимулювання інтересу до вивчення звичаїв, традицій, надбань представників певних етнічних груп та народів, створення умов для збереження, розвитку і поширення знань стосовно культури;

- пізнавальнафункція забезпечує стимулювання особистості до здійснення активної пізнавальної діяльності та формування цілісної і багатогранної картини світу через емоційне сприйняття, осмислення і усвідомлення художніх образів;

- творчо-спонукальна функціяуможливлює активізацію творчої діяльності особистості на різних рівнях взаємодії із творами мистецтва:

· сприймання, осмислення і розуміння;

· інтерпретації художніх образів, танцювальних рухів, зображувальних позицій, композиційного рішення тощо;

· безпосередньої участі в художньо-творчій діяльності;

- комунікативнафункція створює умови для полісуб’єктного спілкування з творами мистецтва, його авторами, глядачами (слухачами, учасниками);

- гедоністичнафункціяспонукає особистість до естетичного пізнання дійсності;

- релаксаційнафункція актуалізує значення мистецтва як засобу психологічного розслаблення, відпочинку та відновлення духовних і фізичних сил людини.

Таким чином, мистецька педагогіка є складовою педагогіки, яка розкриває зміст та методику проведення занять націлених на осягнення різних галузей мистецтва: театрального, музичного, хореографічного, художнього. Її призначенням є вплив на становлення повноцінної гармонійної особистості, яка вирізняється багатим духовним світом, високою активністю в творчому сприйманні і перетворенні навколишнього світу, прагненням до соціальної взаємодії.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.