Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПОРЯДОК ВИДАЧИ ЗАВДАННЯ НА КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ



Тема курсової роботи обирається студентом з наведеного переліку тем (див. вище) за двома кінцевими цифрами у номері залікової книжки. Цифрам від 01 до 09 відповідають теми під номерами від 1 до 9. Цифрам 00 відповідає тема номер 100.

У ході підготовчого етапу студент повинен вивчити літературні дані стосовно історії відкриття та дослідження мікроорганізма, зазначеного у темі курсової роботи; знайти у науковій літературі опис його морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних характеристик; місць природного поширення; підібрати з літературних джерел та (або) за допомогою електронних баз даних зображення цього мікроорганізму (рисунки, фотографії, виконані під час світлової та (або) електронної мікроскопії). Слід звернути особливу увагу на дані щодо практичного значення цільового мікроорганізму, галузей застосування продуктів його життєдіяльності.

Під час виконання роботи студент знайомиться з правилами підготовки науково-технічної документації згідно існуючих державних стандартів.

Оформлення курсової роботи та підготовка до захисту є завершальним етапом.

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота з дисципліни «Біологія клітин» повинна містити:

титульний аркуш;

реферат;

зміст;

перелік умовних позначень (за необхідності);

вступ;

основну частину;

висновки;

список літератури;

додатки (за необхідності).

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота з дисципліни «Біологія клітин» – перша спроба створити самостійне теоретичне наукове дослідження біотехнологічного спрямування, яке представляється у вигляді пояснювальної записки. Ця робота є частиною теоретичного підгрунтя подальшої підготовки фахівця-біотехнолога.

Загальні вимоги

Курсова робота не може бути простою компіляцією й складатися із фрагментів різних статей і книг. Вона повинна бути науковим, завершеним матеріалом, мати факти й дані, що розкривають взаємозв'язок між явищами, характеристиками об’єктів, процесами й містити щось нове: узагальнення літературних даних, висловлення власної думки дослідника, у яких з'являється авторське бачення проблеми і її рішення. Цьому загальнотеоретичному положенню підкоряється структура курсової роботи, її ціль, завдання, методика дослідження й висновки.

Обсяг курсової роботи без урахування додатків, не повинен перевищувати 15...25 сторінок.

При написанні роботи слід обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких були запозичені матеріали.

Титульний аркуш.

Титульний аркуш містить назву міністерства й найменування вищого навчального закладу, в якому виконана робота; назву роботи та шифр навчальної групи автора, його прізвище, ім'я, по-батькові; посаду, прізвище та ініціали керівника курсової роботи. Титульний аркуш оформляється згідно додатку 1.

Реферат. Реферат являє собою скорочене викладення суті курсової роботи. У рефераті наводять:

- тему курсової роботи;

- кількість сторінок пояснювальної записки, а також кількість рисунків, таблиць і бібліографічних найменувань;

- завдання й мету роботи;

- стислий опис ходу проведення роботи та одержаних результатів;

- ключові слова (для інформаційно-пошукових систем);

Орієнтовний обсяг реферату приблизно 0,5 аркушу формату А-4.

Приклад оформлення реферату наведений у додатку 2.

Зміст.

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів. Вступ, висновки та список літератури не нумерують, інші розділи мають наскрізну нумерацію. Приклад написання змісту наведено у додатку 3.

Перелік умовних позначень.

Якщо у курсовій роботі вжита специфічна термінологія, використані нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять позначення (скорочення), а справа – їх детальну розшифровку.

Приклад написання переліку позначень наведено у додатку 4.

Вступ.

Вступ повинен бути коротким (1-3 сторінки) і чітким. Його не слід перевантажувати загальними фразами. Головне, щоб читач зрозумів, чому присвячена робота, які завдання автор сам для себе намітив. У вступі можна коротко розглянути історію відкриття зазначеного у темі роботи мікроорганізму.

Основна частина курсової роботи складається з огляду літературних даних стосовно всебічної характеристики мікроорганізму, зазначеного у темі.

На початку варто окреслити основні етапи історії відкриття та дослідження цільового мікроорганізму. Слід звернути увагу на внесок вітчизняних та закордонних вчених-мікробіологів у дослідження особливостей будови та функціонування мікроорганізму, у дослідження його практичного застосування.

Далі наводиться грунтовна характеристика внутрішньої та зовнішньої будови клітини цільового мікроорганізму. Описуючи внутрішню будову клітини, слід звернути увагу на особливості, притаманні саме цьому мікроорганізму (специфічні органели, мембранні утворення, видозміни клітини тощо), але слід зазначити і загальні риси внутрішньої будови, характерні для таксону вищого рангу, до якого належить і даний мікроорганізм. Обов'язково треба зазначити форму та розмір клітин, характер їх з'єднання між собою, характерні способи розмноження, особливості пристосування до несприятливих умов середовища, способи руху (якщо мікроорганізм належить до рухливих форм). Описовий матеріал варто проілюструвати рисунками, які сприятимуть кращому розумінню викладеного.

Під час опису культуральних ознак мікроорганізму необхідно зазначити умови його культивування та характер росту на рідких та щільних поживних середовищах. Треба описати колонії мікроорганізму на поживних середовищах: їх колір, розмір, характер поверхні та форму краю. Спираючись на літературні дані, варто зробити свої припущення щодо можливості промислового культивування цільового мікроорганізму. Для цього необхідно проаналізувати склад поживиних середовищ, на яких він може бути вирощений, з точки зору їх простоти та економічності.

Для опису екології мікроорганізму треба звернути увагу на місця природного поширення цього виду. Варто описати характер взаємовідносин даного виду мікроорганізмів з іншими видами мікро- (бактерії, гриби) та макроорганізмів (рослини, тварини, людина). Слід відзначити характер взаємовідносин (симбіоз, коменсалізм, сателітизм, конкуренція, паразитизм, хижацтво тощо) та відомі механізми пристосування до різних біотичних факторів (утворення біологічно активних сполук, наприклад, антибіотиків тощо).

Важливою частиною курсової роботи є пошук та узагальнення літературних даних стосовно практичного значення цільового мікроорганізму. Слід звернути увагу як на позитивні практичні якості цільового мікроорганізму, тобто галузі застосування у біотехнологічних процесах, так і на можливі негативні приклади (здатність бути збудником псування сировини і продукції, викликати хвороби тощо). Бажано закінчити цей підрозділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень і розробки нових біотехнологічних підходів у використанні даного мікроорганізму.

Висновки.

У стислій і лаконічній формі викладають найбільш важливі теоретичні результати, одержані під час виконання курсової роботи. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Кожен висновок нумерується і друкується з абзацного відступу.

Приклад написання висновків наведено у додатку 5.

Список літератури.

Список літератури друкується на окремому аркуші.

Список літератури складається або в алфавітному порядку (спочатку кирилиця, потім латинь), або у порядку згадувань у тексті. Всі посилання повинні бути пронумеровані, а в тексті треба посилатися на відповідний номер джерела літератури (у квадратних дужках).

Якщо перший автор у кількох працях один і той же, то ці праці розміщуються між собою в хронологічному порядку.

Якщо кількість авторів книги (статті, авторського свідоцтва, патенту) не перевищує чотирьох, то в посиланні пишуть прізвища всіх авторів; за більшої кількості авторів пишуть прізвища перших трьох, а потім словосполучення “та ін.”.

Якщо список літератури складається в алфавітному порядку, то опис патентних документів розміщується в кінці відповідного алфавітного ряду – в алфавіті країн, які видали документи, а в межах одного виду документів, виданих в одній країні, – в порядку зростання їх реєстраційних номерів.

Зразки посилань літератури наведено у додатку 6.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.