Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стратегічний аналіз конкурентоспроможності потенціалу підприємства



 

В найбільш загальному вигляді стратегічний аналіз - це комплексне дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан [12].

Метою стратегічного аналізу конкурентоспроможності потенціалу підприємства є виявлення позитивних і негативних факторів, які можуть вплинути па формування та розвиток елементів потенціалу у конкурентному середовищі.

У процесі проведення стратегічного аналізу об'єкта зазвичай застосовуються такі прикладні прийоми і методи [6, 75,88,91]:

· STEP - аналіз;

· SWOT - аналіз;

· SPACE - аналіз;

· GAP - аналіз;

· метод аналізу LOTS;

· PIMS - аналіз;

· вивчення профілю об'єкта;

· модель GE/McKinsey;

· система 111-555.

Застосування цих методів доцільно в процесі розробки програми стійкого розвитку потенціалу підприємства, виявлення сильних та слабких позицій у формуванні та реалізації елементів потенціалу.

Метод STEP - аналізу дозволяє охарактеризувати зов­нішню економічну ситуацію комплексно, оцінюючи вплив чинників: суспільних, технологічних, економічних, політичних, правових. Аналіз здійснюється за схемою «чинник - підприємство». Результати аналізу оформлюються у вигляді матриці, па горизонтальній осі якої визначаються чинники макросередовища, на вертикальній - сила їхнього впливу в балах, рангах або інших одиницях виміру. Результати STEP - аналізу дозволяють оцінити зовнішню економічну ситуацію, що склалася в галузі виробництва та комерційної діяльності.

Одним із найпоширеніших інструментів стратегічного аналізу позиції підприємства (потенціалу) в конкурентній боротьбі є метод SWOT - аналізу (назва утворилася як абревіатура чотирьох англійських слів: Strengths, Weeknesses, (Opportunities, Threats — SWOT, що у перекладі означає «сили, слабкості, можливості, загрози»).

 

Застосування SWOT - аналізу має сприяти (рис. 3.2):

 
 

 


відповідальність

       
   
 
Можливості
 

 

 

 


Рис. 3.2. SWOT - аналіз потенціалу підприємства

 

1) прийняттю зусиль щодо перетворення слабкостей на сили, загроз на можливості;

2) розвитку сильних позицій відповідно до обмежених можливостей.

SWOT - аналіз передбачає виконання певної послідовності дій.

1. Ідентифікація та вивчення факторів зовнішнього оточення підприємства (табл. 3.6) з метою виявлення поточних та потенційних загроз та своєчасного запобігання збитків внаслідок їхньої дії.

2. Ідентифікація та вивчення факторів зовнішнього оточення підприємства (табл. 3.6) з метою виявлення поточ­них та потенційних можливостей, необхідних для запобігання загрозам і зміцнення конкурентних позицій.

3. Ідентифікація та аналіз сильних позицій складових потенціалу — конкурентних переваг підприємства.

4. Ідентифікація та аналіз слабких сторін потенціалу підприємства.

Таблиця 3.6. Зовнішні можливості та загрози для потенціалу підприємства(приклад)

 

Чинник зовнішнього середовища   Можливості   Загрози
Економіка - Зростання ВВП - Активізація інвестиційних процесів - Стабільність валютних курсів - Економічна криза в країні - Високий рівень інфляції - Високий рівень процентних ставок - Високий рівень податків
Політика та законодавство - Політична стабільність - Досконалість законодавчих актів - Стабільність законодавства - Високий тиск політичних сил на економіку - Мінливість законодавства - Суперечність законодавства
Соціальна сфера - Зростання грошових доходів та заощаджень населення - Підвищення культурного рівня - Зменшення реальних доходів населення - Погіршення демографічної ситуації
Розвиток науки та техніки - Швидкий розвиток інформаційних технологій - Поліпшенню інноваційного клімату - Низький рівень витрат на наукові дослідження - Низька якість інформаційних ресурсів

 

Доцільно розглядати сильні та слабкі сторони за окремими функціональними складовими потенціалу (табл. 3.7).

Аналіз сильних і слабких сторін здійснюється за допомогою порівняльних методів. Так, кожна позиція, визначена, на­приклад, в табл. 3.7, оцінюються за визначеною шкалою оцінки (бальною) та, як правило, ранжується за важливістю, тобто зважується (для отримання більш достовірних результатів). Конкурентні сили підприємства за окремими позиціями визначаються шляхом порівняння його оцінок за кожною позицією з оцінками підприємств-конкурентів.

 

 

Таблиця 3.7. Сильні та слабкі позиції функціональних складових потенціалу підприємства (приклад)

 

Складова потенціалу Сильні позиції Слабкі позиції
Виробнича - Низький рівень собівартості продукції - Висока якість продукції - Висока фондовіддача - Впровадження інновацій у виробничий процес - Сучасне високопродуктивне обладнання - Застаріле обладнання - Високий рівень витрат порівняно з конкурентами - Високий рівень енергоєм- ності технології порівняно з конкурентами - Низький рівень завантаження виробничих потужностей
Кадрова - Висока кваліфікація та компетентність персоналу - Здатність працівників до генерування ідей - Позитивна ділова репутація - Неефективна система моти- вації та стимулювання праці - Високий рівень плинності кадрів
Маркетингова - Висока частка ринку - Ефективна реклама та стимулювання збуту - Високий рівень лояльності споживачів до продукції - Високий рівень диференціації продукції - Недостатній ріиенг. широти та глибини асортименту - Зменшення ринкової частки - Скорочення клієнтної бази
Фінансова - Доступність позикових коштів - Висока ділова активність - Висока ліквідність активів - Стійке фінансове становище - Високий рівень рентабельності капіталу - Недостатність фінансових ресурсів - Нестійке фінансове становище - Високий рівень залежності від кредиторів - Низька рентабельність
Організаційні можливості - Кваліфікований менеджмент - Ефективна організаційна структура - Низька кваліфікація менеджерів - Низька.швидкість проходження керуючих впливів

 

 

Для отримання загального результату оцінки застосовується показник «абсолютної конкурентної сили» [75, 88], який для j-ої кількості підприємств (j [1;m]) розраховується за формулою:

 

, (3.6)

 

де КСа6с- абсолютна конкурентна сила підприємства об’єкта оцінки;

КСіоц- оцінка і-го чинника конкурентної сили (слабкості) для оцінюваного підприємства;

KCіj- оцінка і-го чинника конкурентної сили (слабкості) для j-го підприємства-конкурента;

п - кількість чинників, що характеризують сильні та слабкі конкурентні позиції.

Розглянемо застосування аналізу сильних і слабких сторін на прикладі оцінки підприємства «Будпроект», яке займається виробництвом покрівельних матеріалів. Результати розрахунків конкурентної сили за окремими позиціями та абсолютної конкурентної сили (без ранжування за важливістю) наведено її табл. 3.8 (шкала вимірювання - від 0 до 10 балів).

Таблиця 3.8. Оцінка сильних і слабких позицій потенціалу підприємства

 

 

 

 

№ з/п   Чинник Оцінка   КСОЦ-КС1
КС1 КС2 КС3 КСОЦ
Частка ринку -2
Якість продукції +1
Прибутковість
Технічний потенціал +1
Розробка та реалізація інновацій -3
Кадровий потенціал -1
Менеджмент
Конкурентна сила -4

 

Як бачимо, конкурентна сила підприємства «Будпроект» оцінюється в 50 балів, що гірше від лідера досліджуваної групи - третього конкурента на 3 бали, але краще за другого та пертого конкурентів відповідно на 5 і 11 балів.

Абсолютна конкурентна сила підприємства «Будпроект» має від'ємне значення та дорівнює - 4 бала (для порівняння у другого конкурента - (-7) балів, у першого - (-17) балів). Таким чином, для досліджуваного підприємства слабкості пере­вищують сильні позиції.

5. Узгодження сил (слабкості) із можливостями (за­грозами) шляхом їхнього позиціонування на полях двомірної SWOT - матриці (вісь абсцис - сили та слабкості, вісь ординат можливості та загрози) та розробки стратегій підвищення конкурентоспроможності відповідно до однієї з чотирьох можливих позицій в матриці:

1) сильні позиції - зовнішні можливості (стратегія використання сил для реалізації можливостей);

2) сильні позиції — зовнішні загрози (стратегія вико­ристання сил для нейтралізації загроз);

3) слабкості - зовнішні можливості (стратегія реалізації можливостей для подолання слабкостей);

4) слабкості - зовнішні загрози (стратегія скорочення діяльності в даному ринковому сегменті).

Метод SPACE - аналізу є похідним від SWOT - аналізу та застосовується для оцінки сильних та слабких сторін діяль­ності невеликих підприємств за такими групами критеріїв [75]:

1) фінансова сила підприємства (ФС);

2) конкурентоспроможність підприємства (КП);

3) привабливість галузі (ПГ);

4) стабільність галузі (СГ).

На основі вивчення ключових критеріїв у складі кожної групи складається матриця спрямованої стратегії в системі координат SPACE та будується вектор позиції підприємства, що оцінюється. Положення вектора визначає тип рекомендованої стратегії (консервативна, захисна, конкурентна, агресивна) для зміцнення конкурентних позицій.

Розглянемо застосування даного методу для аналізу ринкової позиції та вибору оптимальної стратегії середнього за обсягами діяльності підприємства з виробництва меблів «Добробут», результати бальної оцінки показників за клю­човими критеріями для якого наведені в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9. Результати бальної оцінки критеріїв за методом

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.