Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТВАРИННОГО СВІТУ НА ЗЕМЛІ



Розвиток тваринного світу від одноклітинних до багатоклітинних. Більшість учених вважає, що першими тваринами на Землі були стародавні найпростіші, з яких виникли сучасні типи одноклітинних. Найскладнішу будову з нині живучих одноклітинних мають багатоядерні та колоніальні джгутикові. Зі стародавніх колоніальних джгутикових з гетеротрофним типом живлення виникли стародавні примітивні багатоклітинні організми з радіальною симетрією. Їхнє тіло складалося з двох груп клітин: зовнішніх — джгутикових і внутрішніх — травних. Багатоклітинні тварини мали переваги порівняно з одноклітинними: у них з'явились широкі можливості для згрупування клітин і виконання певних функцій, ускладнення будови тіла, збільшення його розмірів та здатності до регенерації пошкоджених і втрачених частин тіла.

Розвиток тварин від нижчих багатоклітинних до вищих багатоклітинних. Подальший розвиток тваринного світу пов'язаний з появою перших тришарових двобічносиметричних організмів, подібних до примітивних вільноживучих війчастих червів. Вони, ймовірно, виникли зі стародавніх кишковопорожнинних. У тришарових тварин у ході еволюції розвинулись прогресивні ознаки будови: м'язова система та пухка сполучна тканина. Поява м'язів забезпечила активне пересування тварин, а завдяки пухкій сполучній тканині сформувалось внутрішнє середовище організму, яке забезпечило інтенсивніший обмін речовин. До перших тришарових організмів належать типи Плоскі та Круглі черви.

Наступний етап історичного розвитку тваринного світу пов'язаний з появою тришарових організмів, що мали порожнину тіла, в якій розміщувались внутрішні органи. У цих тварин вперше з'являється кровоносна система, досконалішими стають органи виділення і складнішає нервова система. З примітивних тришарових порожнинних тварин виникли кільчасті черви, а зі стародавніх кільчастих червів — молюски і членистоногі. Від примітивних тришарових порожнинних тварин беруть свій початок і хордові тварини.

Розвиток тварин від нижчих хордових до вищих хордових. Хордові в ході еволюції набули прогресивних ознак будови: внутрішній скелет, нервову трубку, досконаліші м'язову, кровоносну та видільну системи. Стародавні хордові були подібними до сучасних ланцетників. Вони «дали початок рибам. Одна з цих груп тварин — стародавні кистепері риби — дала початок наземним хребетним тваринам — стародавнім земноводним стегоцефалам, а вони — давнім плазунам. Вихід на сушу первинних хребетних був забезпечений перетворенням плавників на кінцівки наземного типу, повітряних мішків — на легені. В освоєнні плазунами суші важливе значення мали поява сухих зроговілих покривів, захисних оболонок зародка та багатої на жовток яйцеклітини, розвиток внутрішнього запліднення. З примітивних плазунів через звірозубих ящерів виникли перші ссавці. Пізніше, також від однієї з гілок плазунів, з'явилися стародавні птахи (археоптерикс), а від них — сучасні птахи. Теплокровність, чотирикамерне серце, одна дуга аорти (розділяє кровоносну систему на мале і велике коло кровообігу), інтенсивний обмін речовин забезпечили розквіт ссавців і птахів.

У процесі історичного розвитку хребетних здійснювався перехід від двокамерного серця й одного кола кровообігу (у риб) до трикамерного (у земноводних і плазунів) і чотирикамерного (у птахів і ссавців) й двох кіл кровообігу. Примітивні крупнокомірчасті легені перетворювалися в легені з великою дихальною поверхнею. Ускладнювались органи руху, нервова система, пристосування до розмноження на суші. Історичний розвиток тваринного світу завершився виникненням найбільш високорозвинених хребетних тварин — мавп, одна з гілок яких привела до появи людини.

 

 

Клас Ссавці.

Загальна характеристика. У сучасній фауні налічується 4-4,5 тис. видів ссавців, або звірів. Вони становлять вищий клас хребетних, органи яких, особливо кора переднього мозку, досягли на сучасному етапі їхнього розвитку найвищого диференціювання.

Тіло ссавців вкрите шкірою з шерстю або волоссям. Шкіра багата на сальні й потові залози. У багатьох видів є й пахучі залози. Потові залози виділяють піт, завдяки чому здійснюється терморегуляція. Усі ссавці характеризуються наявністю молочних залоз. У них є передротова порожнина, обмежена губами і зубами. На відміну від плазунів, зуби ссавців диференційовані. Є діафрагма, яка відділяє грудну порожнину від черевної. Орган слуху у зовнішній частині має вушну раковину, а в середньому вусі є три слухові кісточки.

Завдяки прогресивному розвитку центральної нервової системи, теплокровності, наявності волосяного покриву, виношуванню малят у тілі матері та вигодовуванню їх молоком ссавці здобули перемогу в конкуренції з плазунами та іншими хребетними і міцно завоювали не лише суходіл, а й інші середовища існування.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.