Розмноження і розвиток ссавців. Походження ссавців

Особливості розмноження. Як і в інших хребетних, у самок ссавців є парні яєчники, а в самців — парні сім'яники. Яйцеклітини (яйця) у більшості ссавців мають мікроскопічні розміри. Запліднення яйцеклітин сперматозоїдами відбувається в яйцепроводах самки, а розвиток зародка — в матці, у плаценті, або дитячому місці. Плацента — це орган, який забезпечує зв'язок між організмом матері та зародком. У плаценті кровоносні судини матері та ембріона щільно переплітаються; з материнського організму до ембріона надходять усі необхідні поживні речовини і кисень, а в материнський організм виділяються вуглекислий газ та інші непотрібні для нього речовини. У матці зародок має необхідну температуру для розвитку та захист від несприятливих умов зовнішнього середовища.

Розвинений плід при скороченні м'язів матки виштовхується назовні через статевий отвір (відбуваються пологи). Ссавці, що влаштовують нори або гнізда (білки, кролики), народжують безпомічних, голих і сліпих дитинчат. Ссавці, що не роблять гнізд або інших укриттів (олені, зайці, вівці, кози), зазвичай народжують зрячих, покритих шерстю, здатних до пересування малят.

Турбота про потомство. Самки ссавців вигодовують немовлят молоком, що утворюється в молочних залозах до пологів; зігрівають їх теплом свого тіла, вилизують, захищають від ворогів, вчать знаходити їжу тощо. Турботу про потомство у деяких видів ссавців виявляють обоє батьків.

Походження ссавців. Ссавці, як і птахи, походять від давніх плазунів. Виникли вони у першій половині мезозойської ери. Їх предками вважають примітивних звірозубих ящерів, які за деякими ознаками наближались до ссавців: зуби містилися у комірках і були диференційовані на різці, ікла і кутні; череп з’єднувався з хребтом за допомогою двох потиличних виростів. Рештки цих тварин знайдено у відкладах тріасового періоду. На подібність з плазунами вказують й сучасні найпримітивніші яйцекладні ссавці, які мають клоаку, воронячі кістки, відкладають яйця, вкриті зроговілою оболонкою.

Першозвірі
Першозвірі, або яйцекладні чи клоакові — невелика група (5 видів) найпримітивніших сучасних ссавців, поширених в Австралії та на розташованих поблизу неї островах (Нова Зеландія, Тасманія, Нова Гвінея). На відміну від інших ссавців і подібно до плазунів, вони розмножуються, відкладаючи яйця. Плацента в самок відсутня, молочні залози не мають сосків, і дитинчата, що вилупилися з яєць, злизують молоко з шерсті матері. Незважаючи на волосяний покрив, яйцекладні не мають постійної температури тіла. Головний мозок розвинений відносно слабо. Є клоака.

Качкодзьоб — звірок середньої величини, селиться по берегах рік і веде напівводяний спосіб життя. Його тіло вкрите густою, жорсткою шерстю, яка погано намокає у воді. Пальці кінцівок з'єднані плавальною перетинкою. На щелепах розташовані рогові чохли, що нагадують дзьоб гусеподібних. Значну частину часу проводить в норі, виритій у крутому березі ріки. Навесні самка у спеціальній норі з гніздовою камерою відкладає яйця (зазвичай, два), покриті роговою оболонкою. Дитинчата з'являються на світ голі і сліпі.

Єхидни — наземні риючі звірі, що живуть у норах. Тіло вкрите жорсткими голками. На кінцівках є довгі кігті, за допомогою яких вони риють ґрунт. Самка єхидни відкладає одне яйце, яке виношує у шкірній сумці на черевному боці. Дитинча, що вилуплюється з яйця, знаходиться в сумці до появи на його тілі голок.

Звірі. Ряд Сумчасті.

Ряд Сумчасті об'єднує звірів (понад 250 видів), що народжують недорозвинених малят і доношують їх у сумці, куди відкриваються протоки молочних залоз. Плацента у самок слаборозвинена, тому малята народжуються малими і кволими. Вони прикріплюються до соска, який розбухає і заповнює всю ротову порожнину. Мати вприскує йому молоко в рот за допомогою м'язів, що оточують молочну залозу. Мозок у сумчастих примітивний; зуби слабо диференційовані. Більшість видів поширені в Австралії і Південній Америці; опосум зустрічається в Північній Америці. Серед сумчастих є наземні види (кенгуру, сумчастий тушканчик); деякі з них ведуть деревний (сумчаста летяга, сумчастий ведмідь, або коала), водний (водяний опосум), або підземний (сумчастий кріт) спосіб життя.

Внаслідок діяльності людини, зокрема акліматизації в Австралії плацентарних ссавців, деякі види сумчастих (сумчастий кріт) зникли, а багато видів потребує охорони (21 вид занесено до Міжнародної Червоної книги).

Поиск по сайту: