Моя третя історія — про смерть

Коли мені було 17, я прочитав цитату — щось на кшталт цього: «Якщо ви живете щодня так, наче він останній, колись ви матимете рацію». Цитата справила на мене враження, і відтоді, вже 33 роки, я дивлюся в дзеркало щодня та ставлю собі запитання: «Якби сьогоднішній день був останнім у моєму житті, чи захотів би я робити те, що збираюся зробити сьогодні?». І тільки-но відповідь була «ні» впродовж кількох днів поспіль, я розумів, що треба щось міняти.

Пам’ять про те, що я скоро помру — найважливіший інструмент, який допомагає мені ухвалювати складні рішення в моєму житті. Бо все решта — думка інших, вся ця гордість, весь цей страх сорому чи провалу — всі ці речі зникають перед лицем смерті, залишаючи лише те, що справді важливе. Пам’ять про смерть — найкращий спосіб уникнути думок про те, що вам є що втрачати. Ви вже голий. Ви більше не маєте причин не йти за покликом свого серця.

Близько року тому мені поставили діагноз: рак. Мені надійшов скан о 7:30 ранку, який чітко показував пухлину в підшлунковій залозі. Я навіть не знав, що таке підшлункова залоза. Лікарі сказали мені, що цей тип раку невиліковний і що мені залишилося жити щонайбільше три-шість місяців. Мій лікар порадив піти додому й упорядкувати справи (що у лікарів означає приготуватися до смерті). Це означає спробувати сказати своїм дітям те, що б ти сказав протягом наступних 10 років. Це означає переконатися в тому, що все благополучно влаштоване, щоб твоїй сім’ї було якнайлегше. Це означає попрощатися.

Я жив з цим діагнозом увесь день. Пізніше ввечері мені зробили біопсію — засунули в горло ендоскоп, пролізли через шлунок і кишки, увіткнули голку в підшлункову залозу й узяли кілька клітин з пухлини. Я був непритомний, але моя дружина, яка там була, сказала, що коли лікарі роздивилися клітини під мікроскопом, вони почали кричати, бо у мене виявилася дуже рідкісна форма раку підшлункової залози, яку можна вилікувати операцією. Мені зробили операцію, і тепер зі мною все гаразд.

Смерть тоді підійшла до мене найближче, і сподіваюся, найближче за декілька наступних років. Переживши це, я тепер можу сказати наступне з більшою впевненістю, ніж тоді, коли смерть була корисною, але суто вигаданою концепцією.

Ніхто не хоче вмирати. Навіть люди, які прагнуть потрапити на небеса, не хочуть умирати. І все одно, смерть — пункт призначення для всіх нас. Ніхто ніколи не зміг уникнути її. Так і має бути, тому що Смерть, мабуть, є найкращим винаходом Життя. Вона — причина змін. Вона очищує старе, щоб відкрити дорогу новому. Зараз нове — це ви, але колись (не дуже вже й багато часу залишилося) ви станете старим і вас очистять. Вибачте за такий драматизм, але це правда.

Ваш час обмежений, тому не витрачайте його на життя чиїмсь чужим життям. Не потрапляйте в пастку догми, яка каже жити думками інших людей. Не дозволяйте галасу чужих думок перервати ваш внутрішній голос. І найважливіше — майте сміливість іти за своїм серцем й інтуїцією. Вони якимось чином вже знають те, ким ви хочете стати насправді. Все інше — вторинне.

Коли я був молодий, я прочитав дивовижну публікацію The Whole Earth Catalog («Каталог всієї Землі»), яка була однією з біблій мого покоління. Її написав хлопець на ім’я Stewart Brand, що живе тут неподалік, у Menlo Park. Це було наприкінці 1960-х, до персональних комп’ютерів і настільних видавництв, тому її було зроблено за допомогою друкарських машинок, ножиць і полароїдів. Щось подібне до Google у паперовій формі, за 35 років до Google. Публікація була ідеалістичною та сповненою великих ідей.

Steward і його команда зробили кілька випусків The Whole Earth Catalog і, врешті-решт, видали фінальний номер. Це було в середині 1970-х, і я був вашого віку. На останній сторінці обкладинки була фотографія дороги рано вранці, на кшталт тієї, на якій ви, можливо, ловили машини, якщо любили пригоди. Під нею були такі слова: «Залишайтеся голодними. Залишайтеся нерозважними». Це було їхнє прощальне послання. Залишайтеся голодними. Залишайтеся нерозважними. І я завжди бажав собі цього. І тепер, коли ви закінчуєте інститут і починаєте наново, я бажаю цього вам. Залишайтеся голодними. Залишайтеся нерозважними. Усім щиро дякую.

Поиск по сайту: