Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини

На виконання вимог Законів України ,,Про міліцію”, ,,Основи законодавства України про охорону здоров’я”, ,,Про прокуратуру”, ,,Про поховання та похоронну справу”, з метою приведення міжвідомчих нормативно-правових актів у відповідність до Кримінального процесуального кодексу України, а також для належної перевірки фактів смерті людини, недопущення фактів приховування насильницької смерті громадян та укриття вмисних убивств

НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини (далі - Порядок), що додається.

2. Головному слідчому управлінню МВС України (Фаринник В.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції в установленому порядку.

3. Наказ набирає чинності з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України, але не раніше дня його офіційного опублікування.

4. Визнати таким, що втратив чинність наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України від 25.10.2011 № 102/685/692 ,,Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини”.

5. Контроль за виконанням наказу та Порядку покласти на заступників Міністра внутрішніх справ України, заступників Міністра охорони здоров’я України та заступників Генерального прокурора України відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

Внутрішні візи

Перший заступник Міністра

генерал-полковник міліції С.П. Черних

Заступник Міністра

генерал-лейтенант міліції В.І. Ратушняк

Заступник Міністра –

керівник апарату С.І. Лекарь

Начальник Департаменту забезпечення діяльності

Міністра, стратегічного аналізу та прогнозування Л.О. Євграфов

Начальник Головного слідчого управління

генерал-майор міліції В.І. Фаринник

Начальник Головного штабу

генерал-майор міліції А.А. Лазарев

Начальник Департаменту карного розшуку

генерал-лейтенант міліції В.Ф. Паскал

Начальник Департаменту громадської безпеки

полковник міліції С.М. Поготов

Начальник Департаменту

інформаційно-аналітичного забезпечення

генерал-майор міліції І.А. Аршинов

Начальник Управління

юридичного забезпечення В.Г. Гуцу-Біденко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства внутрішніх справ України,

Міністерства охорони здоров’я України,

Генеральної прокуратури України

«___»________2012 р. №______/______/_______

П О Р Я Д О К

Взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини

І. Загальні положення

1.1. Порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини (далі – Порядок) розроблено для забезпечення ефективної взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при перевірці фактів смерті людини з метою запобігання випадкам укриття умисних вбивств.

1.2. Правовою основою Порядку є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про міліцію», «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про прокуратуру», «Про поховання та похоронну справу».

1.3.Терміни, що вжито в цьому Порядку, мають таке значення:

1) насильницька смерть – смерть від механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електрики, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо;

2) підозра на насильницьку смерть має місце, коли смерть людини настала раптово, або за нез’ясованих обставин, у тому числі за наявності тілесних ушкоджень;

3) диспансерне спостереження - нагляд за станом здоров’я особи, яка знаходиться на диспансерному обліку та передбачає проведення лікарських оглядів, спеціальних досліджень (рентгенологічних, лабораторних та інше), які внесені в медичну амбулаторну картку з періодичністю, яка залежить від характеру захворювання, рівня компенсації порушень здоров’я в даної особи або від особливостей умов її праці;

4) смерть за місцем проживання – смерть, яка настала в приміщенні, яке знаходиться в постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його правового статусу, та пристосованому для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, всі складові частини такого приміщення, а також на присадибній земельній ділянці, прилеглій до приватного будинку.

ІІ. Працівники закладів охорони здоров’я:

2.1. За телефоном екстреного виклику (102) негайно повідомляють органи внутрішніх справ про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання, за винятком смерті від захворювань у закладах охорони здоров’я.

2.2. У випадках повідомлення органів внутрішніх справ про смерть людини при наявності ознак насильницької смерті та підозр на таку, до приїзду працівника міліції або прокуратури на місце події медичним працівникам забороняється порушувати обстановку за місцем знаходження трупа, переміщати його, ініціювати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих, видавати лікарське свідоцтво про смерть.

Направлення тіл померлих на судово-медичний розтин здійснюється за постановою слідчого, прокурора про призначення судово-медичної експертизи.

2.3. У разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку, на місце події обов’язково виїжджає лікар (фельдшер), який констатує факт смерті, проводить зовнішній огляд трупа за результатами якого інформує працівника органу внутрішніх справ і адміністрацію територіального медичного закладу про можливість встановлення причини смерті без розтину трупа та видачі лікарського (фельдшерського) свідоцтва про смерть або про необхідність проведення патологоанатомічного розтину трупа в патологоанатомічному відділенні для встановлення безпосередньої причини смерті від захворювання.

У таких випадках працівником органу внутрішніх справ складається висновок щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання відповідно до встановленої форми (далі - Висновок) (Додаток ).

2.4. Направлення трупів без ознак насильницької смерті чи підозри на таку на патологоанатомічний розтин здійснюється в порядку встановленому чинним законодавством.

2.5. У випадках патологоанатомічного розтину померлих, смерть яких настала поза межами лікувального закладу, або коли лікарське свідоцтво про смерть видавалося без розтину трупа, представники закладу охорони здоров’я, які видавали дане свідоцтво, направляють до правоохоронного органу ксерокопію лікарського свідоцтва про смерть, завірену мокрою печаткою закладу, упродовж трьох діб з моменту констатації факту смерті (за винятком хворих, які померли в закладах охорони здоров’я).

ІІІ. Працівники бюро судово-медичної експертизи:

3.1. Лікарі, судово-медичні експерти обов’язково виїжджають на місце події разом із слідчо-оперативною групою (за винятком випадків, передбачених п. 2.3) з метою зовнішнього огляду трупа в передбаченому ст. 238 КПК України порядку.

3.2. Проводять розтин трупа впродовж доби з часу його надходження.

3.3. Направляють протягом трьох діб завірену ксерокопію лікарського свідоцтва про смерть до правоохоронного органу, що направив тіло на розтин.

3.4. Проводять судово-медичну експертизу трупа з усіма необхідними лабораторними дослідженнями та в максимально короткий строк, але не більше одного місяця, складають відповідний висновок.

3.5. Направляють висновок судово-медичної експертизи трупа до правоохоронного органу впродовж трьох діб після його складання.

3.6. Письмово інформують правоохоронний орган про причини перевищення термінів, зазначених у пунктах 3.4, 3.5, про строки завершення дослідження та можливості отримання висновку експерта .

3.7. Видають трупи з письмового дозволу прокурора після проведення судово-медичної експертизи.

ІV. Працівники органів внутрішніх справ:

4.1. В установленому порядку реєструють повідомлення про факти смерті людини, у тому числі що надійшли із закладів охорони здоров’я.

4.2. При надходженні повідомлень про факти смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку з урахуванням п. 2.3 цього Порядку негайно виїжджають на місце події з лікарем (фельдшером), а при необхідності іншими спеціалістами.

4.3. За результатами зовнішнього огляду трупа та з’ясування обставин смерті людини, при відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку, працівником органу внутрішніх справ складається Висновок, до якого додаються фотознімки трупа та місця його виявлення.

4.4. У разі надходження повідомлень про факти насильницької смерті людини чи підозри на таку, або встановлення таких фактів під час попереднього огляду трупа людини за місцем її проживання на місце події негайно виїжджає слідчо-оперативна група на чолі із слідчим, за участю судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта, а також інших необхідних спеціалістів.

4.5. Терміново повідомляють прокурора про факти смерті людини, передбачені п. 4.4 цього Порядку.

У таких випадках слідчий, прокурор проводять огляд місця події та трупа, в порядку, передбаченому ст.ст. 237-238 КПК України, з обов’язковим застосуванням фото - та відеозйомки і складанням схеми (плану, креслення) оглянутого місця.

4.6. Повідомлення про випадки смерті, передбачені у п. 4.4 цього Порядку, підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

4.7. Обов’язково направляють для проведення судово-медичної експертизи:

- трупи людей з ознаками насильницької смерті (травми, асфіксія, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь), підозри на таку;

- трупи людей, смерть яких настала поза місцем їх проживання;

- трупи людей, особу яких не встановлено.

- трупи людей віком до 60 років, які померли за місцем проживання, за відсутності диспансерного спостереження за хворим.

4.8. Не направляються для проведення судово-медичної експертизи трупи людей у випадках:

1) виявлення трупів людей, які померли за місцем їх проживання, за наявності диспансерного спостереження за хворим, при відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку;

2) виявлення трупів людей похилого віку (понад 60 років), які померли за місцем їх проживання, за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку.

Обов’язковою умовою не направлення трупа для проведення судово-медичної експертизи є можливість видачі лікарського (фельдшерського) свідоцтва про смерть без розтину, або за результатами патологоанатомічного розтину.

4.9. Висновок щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання в обов’язковому порядку погоджується з керівником слідчого підрозділу і керівником структурного підрозділу працівника, який склав висновок та затверджується начальником органу внутрішніх справ, після перевірки якості та повноти його складання. При виявленні недоліків висновок повертається виконавцю для їх усунення.

Затверджені висновки зберігаються в підрозділах інформаційно-аналітичного забезпечення міськрайлінорганів внутрішніх справ.

4.10. Транспортування тіл померлих з ознаками насильницької смерті чи підозри на таку до бюро судово-медичних експертиз здійснюється в порядку, установленому законом, обов’язково в супроводі працівника органу внутрішніх справ.

V. Відповідальність:

5.1. Посадові особи, винні в затягуванні оформлення фактів смерті та порушенні зазначеного порядку, несуть відповідальність на загальних підставах.

Додаток: Висновок щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання на 4 арк.

Поиск по сайту: