Кількість поверхів (висота) будинків, висота поверхів

3.15 Кількість поверхів будинків слід приймати:

а) лікувально-профілактичні заклади (за винятком санаторіїв) – висотою від рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26,5 м, в сейсмічних районах – згідно з вимогами ДБН 360;

б) санаторії – не більше дев'яти поверхів;

в) будинки таборів (літніх дитячих оздоровчих та оздоровчих для старшокласників) – не більше двох поверхів, будинки оздоровчих таборів цілорічного використання І і II ступенів вогнестійкості – не більше трьох поверхів;

г) будинки дитячих оздоровчих таборів і санаторіїв IV-V ступенів вогнестійкості – тільки одноповерховими;

д) решта закладів охорони здоров'я – відповідно до ДБН В.2.2-9.

За наявності містобудівного обгрунтування та узгодженням з органами Державного пожежного нагляду допускається перевищення поверховості.

3.16 Палатні відділення дитячих стаціонарів необхідно розміщати не вище п'ятого поверху будинку, палати для дітей у віці до семи років без матерів і дитячих психіатричних відділень (палати) – не вище другого поверху.

Допускається розмішувати палати для дітей у віці до семи років без матерів не вище п'ятого поверху за умови обладнання протидимного захисту шляхів евакуації (коридорів) і влаштування в будинку (корпусі) незадимлюваних сходових кліток.

3.17 Висоту приміщень будинків закладів охорони здоров'я від підлоги до стелі необхідно приймати не менше 3 м. Висота приміщень (кабінетів) з нестандартним технологічним обладнанням встановлюється в залежності від розмірів обладнання. В умовах реконструкції висота приміщень (кабінетів) визначається відповідно до їх функціонального призначення за умови забезпечення санітарно-гігієнічних вимог, але не менше 2,5 м.

Висота залів лікувально-плавальних басейнів з кількістю пацієнтів 10 і більше приймається не менше 4,2 м.

Висоту вестибюлів, конференц-залів, фойє, аудиторій та ін. необхідно встановлювати згідно з функціональними вимогами.

Опорядження приміщень

3.18 Опорядження приміщень закладів охорони здоров'я необхідно проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9.

3.19 Внутрішнє опорядження приміщень має бути виконано згідно з їх функціональним призначенням. Поверхня стін, перегородок і стелі приміщень, пов'язаних з медико-технологічним процесом, повинна бути гладкою, що дозволить їх вологе прибирання і дезинфекцію.

3.20 Опорядження стін та стелі приміщень довготривалого перебування хворих і персоналу повинні бути матовими. Підлоги повинні мати теплозахисні та теплоізоляційні властивості.

3.21 У вестибюлях, холах, коридорах необхідно влаштовувати підлоги, стійкі до механічного впливу.

3.22 У приміщеннях з вологим режимом, а також у таких, де проводиться поточна дезинфекція (операційні, перев'язочні, пологові, передопераційні, наркозні, процедурні і ін. аналогічні приміщення, а також ванні, душові, клізмові, приміщення для зберігання і розбору брудної білизни і ін.), стіни необхідно облицьовувати глазурованою плиткою чи іншими вологостійкими матеріалами на повну висоту. Для покриття підлог необхідно використовувати водонепроникні матеріали.

Стеля в приміщеннях з вологим режимом повинна фарбуватись водостійкими фарбами.

3.23 Підлога операційних, наркозних, передопераційних та інших спеціалізованих приміщень операційного відділення має бути покрита водонепроникним матеріалом, що легко очищується, допускати часте миття дезинфікуючими розчинами, бути зручною для транспортування хворих, матеріалів і обладнання.

Підлога в операційних, наркозних, пологових та інших аналогічних приміщеннях повинна бути безіскровою, антистатичною.

Колір облицювання стін операційних необхідно передбачати сіро-зеленим чи зелено-голубим, поверхня стель в операційних повинна бути матовою.

3.24 В місцях встановлення санітарно-технічних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов'язана з можливістю зволоження стін і перегородок, необхідно передбачати опорядження стін і перегородок вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 м і ширину, що дорівнює ширині приладів і обладнання плюс 20 см з кожного боку.

3.25 Опорядження приміщень, пов'язаних з роботою із радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань, рентгенівських кабінетів, кабінетів електросвітлолікування, стоматологічних, офтальмологічних кабінетів, клінічних і біохімічних лабораторій та інших функціональних приміщень, специфіка роботи яких вимагає спеціальних умов, має бути виконана у відповідності з вимогами до цих приміщень, викладеними у відповідних санітарних правилах. Опорядження стін, перегородок і підлоги рентгенівських кабінетів і кабінетів електросвітлолікування керамічними плитками не допускається.

3.26 Опорядження приміщень зберігання в аптечних складах повинно бути гладким і відповідати можливостям проведення вологого прибирання. Для стін висота такого опорядження повинна бути не менше 2 м. Підлоги складських приміщень повинні мати покриття, яке не утворює пилу, стійке до впливу засобів механізації та вологого прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.

3.27 Встановлення підвісної стелі в приміщеннях, які потребують особливого санітарно-гігієнічного режиму, повинно відповідати вимогам до огороджувальних конструкцій такого типу приміщень.

Конструкція і матеріали підвісних стель цих приміщень повинні забезпечувати можливість проведення їх прибирання, чищення і дезінфекції.

3.28 В опорядженні будинків необхідно використовувати матеріали, дозволені органами Державного санітарно – епідеміологічного і пожежного нагляду.

ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

4.1 Лікувальні корпуси психіатричних лікарень і диспансерів мають бути не нижче III ступеня вогнестійкості.

4.2 Будинки лікувальних закладів на 60 і менше ліжок та амбулаторно-поліклінічні заклади на 90 відвідувань за зміну дозволяється проектувати IV, V ступеня вогнестійкості з рубленими чи брущатими стінами.

4.3 Приміщення лікувальних, амбулаторно-поліклінічних закладів і аптек (крім приміщень медичного персоналу громадських будинків і споруд, аптечних кіосків) в разі розміщення їх в будинках іншого призначення мають бути відокремлені від решти приміщень протипожежними стінами 1-го типу і мати самостійні виходи назовні.

4.4 Число місць в житлових корпусах санаторіїв I і II ступенів вогнестійкості не повинно перевищувати 1000; III ступеня вогнестійкості – 150; IIІа, ІІІб, IV і V ступенів вогнестійкості – 50.

4.5 Житлові приміщення в будинках санаторіїв повинні бути відокремлені протипожежними стінами від приміщень їдальні з харчоблоком і приміщень культурно-масового призначення (з естрадою і кіноапаратною).

4.6 Житлові кімнати, призначені для відпочинку сімей з дітьми, слід розміщувати в окремих будинках або окремих частинах будинку висотою не більше шести поверхів, які мають окрему сходову клітку (друга сходова клітка – загальна для корпусу). При цьому спальні кімнати повинні мати лоджії або балкони.

4.7 В дитячих оздоровчих таборах житлові приміщення слід об'єднувати в окремі групи по 40 місць, які мають самостійні евакуаційні виходи. Один з виходів може бути поєднаний з сходовою кліткою. Житлові приміщення дитячих оздоровчих таборів в окремих будинках або окремих частинах будинків повинні бути не більше ніж на 160 місць.

4.8 Під та над житловими приміщеннями і приміщеннями культурно-масового призначення комори зберігання та інші пожежонебезпечні приміщення розміщувати не дозволяється.

4.9 Зберігання вибухо- пожежонебезпечних матеріалів (рідин більше 100 кг), а також рентгенівських плівок більше 100 кг необхідно передбачати в окремих будинках не нижче II ступеня вогнестійкості на відстані 15 м від інших споруд.

Допускається розміщення архівосховища рентгенівської плівки менше 300 кг в лікувальних будинках з відокремленням його від приміщень іншого призначення протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

4.10 Вимоги до шляхів евакуації закладів охорони здоров'я повинні відповідати положенням ДБН В.2.2-9.

4.11 Відстань шляхів евакуації від дверей найбільш віддалених приміщень закладів охорони здоров'я (крім вбиралень, вмивальних, душових та інших допоміжних приміщень) до виходу назовні чи на сходову клітку повинна бути не більше тієї, що вказана в таблиці 3.

Наведені в табл.3 відстані необхідно приймати для будинків стаціонарів лікувальних закладів за гр. 5. Для решти закладів охорони здоров'я щільність людського потоку в коридорі визначається за проектом.

Таблиця 3

Поиск по сайту: