Відділом державних нормативів та стандартів Держкоммістобудування України
ЗАТВЕРДЖЕНІ:
Наказом Держкоммістобудування України від 24 грудня 1996 р. № 222 та введені в дію з 1 липня 1997 р.
З наданням чинності ДБН А.3.1-8-96 втрачають силу на території України ОНТП-07-85 "Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий сборного железобетона"
Ці норми не можуть бути повністю чи частково відтворені, тиражовані і поширені як офіційне видання без дозволу Держкоммістобудування України
Ці норми поширюються на пректування технологій нових та таких, що реконструюються, підприємств, цехів для виготовлення армованих і неармованих збірних виробів з важких і легких бетонів (далі - виробів), а також на проектування технологій окремих виробництв, самостійних бетонозмішувальних, розчинозмішувальних та арматурних цехів чи відділень.
Під час проектування технологій підприємств і цехів, у котрих формування виробів здійснюється методами центрифугування, віброгідропресування і вібропрокату або виготовляються вироби, до яких ставляться особливі вимоги з довговічності, морозостійкості і водонепроникності (шпали, мостові конструкції, труби тощо), окрім вимог цих норм необхідно керуватися додатковими вимогами, що установлені відповідними державними і відомчими нормативними документами та іншою технічною документацією.
Виробництва, що включають нові технологічні рішення і обладнання, слід проектувати з використанням технологічних регламентів, погоджених замовником і проектувальником у завданні на проектування.
Норми призначені для інженерно-технічних працівників проектних і виробничих організацій, експертів технологічної частини проектів підприємств з виробництва збірних бетонних та залізобетонних виробів.
Норми не поширюються на проектування підприємств, що виготовляють вироби з ніздрюватого та силікатного бетонів.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Ці норми вміщують обов'язкові вимоги, рекомендовані та інформаційні положення.
1.2 Дотримання обов'язкових вимог забезпечує виробництво якісної продукції, створення необхідних умов для охорони праці та захисту навколишнього середовища. Обов'язкові вимоги є основою для проведення експертизи технологічної частини проектів.
1.3 Рекомендовані положення можуть стати обов'язковими під час узгодження їх замовником з проектною організацією. Вони можуть бути викладені в особливих умовах завдання на проектування або у вихідних даних, у протокольних рішеннях, складених у процесі проектування.
1.4 Обов'язкові вимоги в тексті норм виділені жирним шрифтом.
1.5 При проектуванні підприємств з виробництва виробів слід враховувати вказівки ДБН А.3.1-7-96, СНІП ІІІ-4-80, "Системи стандартів безпеки праці", дотримуватись вимог норм охорони навколишнього середовища, санітарних норм, норм вибухової, пожежної та вибухопожежної безпеки, що викладені у відповідних чинних нормативних документах.
1.6 До складу самостійних великих підприємств із виробництва виробів звичайно входять такі підрозділи:
- адміністративно-побутовий корпус;
- прохідна, вагова;
- склад заповнювачів;
- склад цементу і золи-винесення;
- склад і відділення приготування хімдобавок до бетонів;
- склад емульсолу і відділення приготування мастил для форм;
- склад арматурної сталі;
- склад вапна та вапногасильне відділення;
- склад готової продукції та відходів виробництва;
ДБН А.3.1-8-96 C.2
- матеріально-технічний склад;
- бетонозмішувальний (розчинозмішувальний) цех;
- арматурний цех;
- формувальний цех;
- лабораторія;
- відділ технічного контролю;
- ремонтно-будівельний цех;
- ремонтно-механічний цех;
- електроцех;
- зарядні станції;
- паросиловий цех (котельня, компресорна);
- газорозподільний пункт;
- цех вантажопідіймальних механізмів;
- гараж (автомобілі, електрокари).
При наявності кооперації або інших умов склад підприємства визначають з їх урахуванням.
СКЛАДИ ЗАПОВНЮВАЧІВ
2.1 Кількість та місткість відсіків (ємкостей) визначають залежно від кількості видів та фракцій заповнювачів, що використовуються на підприємстві, а також від продуктивності підприємства і способу постачання заповнювачів.Для кожної фракції та кожного виду заповнювача необхідно мати не менше однієї ємкості.
При постачанні заповнювачів залізницею ємкість для однієї фракції заповнювача кожного виду приймають не менше 120 м3.
2.2 Максимальна висота штабелів при вільному падінні крупних заповнювачів не повинна перевищувати 12 м, а при складуванні дрібних заповнювачів -15 м.
2.3 Обсяги запасів заповнювачів регламентуються завданням на проектування.
2.3.1 Рекомендований запас заповнювачів на заводських складах при їх надходженні:
- залізницею і водним транспортом, розрахункова робоча доба до 10,
- автомобільним транспортом, те саме до 7.
Навігаційні запаси передбачають на міжнавігаційний проміжок часу.
2.3.2 Рекомендований запас декоративного заповнювача при постачанні:
а) залізницею:
- розсипом у вагонах - не менше двох вагонів або 120 м3;
- у контейнерах, розрахункова робоча доба до 10;
б) автотранспортом, те саме до 7.
Для кожного виду декоративного заповнювача передбачають не менше однієї ємкості.
2.4 Кут природного укосу заповнювачів при відсипанні у штабель складає 0,698 рад. (40°).
2.5 Максимальний кут нахилу стрічкових конвеєрів з гладкою стрічкою прймають для подавання:
- щебеню і піску 0,314 рад. (18°);
- гравію і керамзитового гравію 0,227-0,262 рад. (13-15°).
2.6 Найменший кут нахилу металевих течок та стінок бункерів без використання спонукачів вивантаження приймають для: